Блог

yulstor

Виправлення помилки, допущеної у графі 2 зведеної ПН, яка не призводить до змін обсягів постачання або зменшення/збільшення пода

30.10.2024 13:45

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (із змінами) (далі – Порядок № 1307) визначено, що у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на додану вартість (податок) складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:
1) в операціях, що не є об’єктом оподаткування;
2) в операціях, звільнених від оподаткування;
3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У разі складання зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки:
1 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ;
2 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ.
Відповідно до п. 16 Порядку № 1307 у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у цій графі платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ. При цьому у податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку № 1307 зазначено тип причини 13, у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).
Згідно з п. 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Отже, якщо платником податку допущена помилка у графі 2 зведеної податкової накладної, складеної відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, яка не призводить до змін обсягів постачання або зменшення/збільшення податкових зобов’язань, зокрема, якщо зазначено неправильний номер податкової накладної, складеної на такого платника, то платник податку:
з метою вилучення зайвої податкової накладної, яка не підлягала включенню до зведеної податкової накладної (з неправильно зазначеним номером), складає розрахунок коригування, в якому виводиться в «0» (обнуляється) відповідний рядок зведеної податкової накладної, в якій зазначено таку зайву податкову накладну. У такому розрахунку коригування зазначається код причини 201 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ» або 202 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ» (в залежності від того з яким типом причини складена зведена податкова накладна).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи?

29.10.2024 15:46

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу, що відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа кого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Що є об’єктом оподаткування військовим збором?

29.10.2024 15:45

Чи має право врахувати юридична особа – платник єдиного податку 4 групи у зменшення суми загального МПЗ за 2023 рік суми ПДФО та

29.10.2024 15:44

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.
Абзацами першим, другим і п’ятим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У такому додатку, зокрема, зазначається загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно, зокрема, до п. 297 прим. 1.5 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі у ст. 297 прим. 1 ПКУ – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року.
Згідно з абзацами першим, другим і п’ятим п. 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи (зокрема, юридичних осіб) різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального МПЗ загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, зокрема, відноситься податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів (абзац дев’ятий п. 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Договірні відносини щодо оренди земельних ділянок регулюються Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 № 435-IV та Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ), Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 161).
Частиною другою ст. 2 ЗКУ визначено, що суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (частина перша ст. 21 Закону № 161).
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПКУ) (частина друга ст. 21 Закону № 161).
Таким чином, строки та порядок здійснення орендних платежів підлягають урегулюванню в договорі оренди земельної ділянки.
Відображення у бухгалтерському обліку операцій про оренду земельних ділянок здійснюється відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 №181 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку», Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291.
Отже, сплачені суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору з виплат орендної плати за землю за 2024 та 2025 роки враховуються у зменшення загального МПЗ за 2023 рік в межах нарахованих сум виплат, відображених в регістрах бухгалтерському обліку, оподаткованих та відображених у звітності за правилами, встановленими для орендної плати.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ФОП – платником єдиного податку (перша/друга група) перевищено обсяг доходу: заповнення заяви при переході на іншу групу сплати

29.10.2024 15:43

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (далі – Заява).
Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників єдиного податку встановлено, зокрема, граничні обсяги доходу для кожної групи платників єдиного податку:
- перша група – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік;
- друга група – 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік;
- третя група – 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік.
Пунктом 293.8 ст. 293 ПКУ, зокрема, визначено, що ставки, встановлені пунктами 293.3 – 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовуються з урахуванням таких особливостей:
1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за Заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за Заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
До Заяви включаються відомості (за наявності), зокрема, про зміну групи та ставки платника єдиного податку (п.п. 8 п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).
Враховуючи вимоги підпунктів 1 і 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ для інформування контролюючого органу про перевищення обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платником єдиного податку (першої або другої груп) та про нездійснення/здійснення переходу на застосування іншої ставки (групи платників єдиного податку), формою Заяви передбачено проставляння у полі 5.5 Заяви відповідної позначки:
або у рядку «перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу та нездійснення переходу на застосування іншої ставки» (для платників єдиного податку першої – другої груп)»;
або у рядку «перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктами 1-3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ (для платників першої – третьої груп)».
У разі перевищення фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку (першої або другої групи) відповідного обсягу доходу, визначеного для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та переходу на іншу групу платників єдиного податку (другу або третю) Заява подається з позначкою «Внесення змін».
При цьому підлягають заповненню поля 1 – 4, 5.2, 6 – 9 Заяви.
З метою інформування у полі 5.5 Заяви проставляється позначка навпроти рядка «перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктами 1-3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ (для платників першої – третьої груп)».
Інші поля 5.1, 5.1.1, 5.3, 5.4, 10, 11 Заяви не заповнюються.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Туристичний збір: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб з початку року надійшло понад 4,4 млн гривень

29.10.2024 15:42

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 4,4 млн грн туристичного збору. Сума надходжень збільшилась порівняно з січнем – вереснем 2023 року на 126,8 тис. грн, або на 3,0 відсотки.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 1,5 млрд грн рентної плати спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровської області

29.10.2024 15:41

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Протягом дев’яти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати надійшло понад 1,5 млрд гривень. Надходження виросли порівняно з січнем – вереснем 2023 року на понад 780,4 млн грн, темп росту – 202,2 відсотки.
Нагадуємо, що 30.10.2024 – останній день сплати за вересень 2024 року рентної плати: за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

На Дніпропетровщині юридичні особи сумлінно поповнюють місцеві бюджети платою за землю

29.10.2024 15:40

Упродовж трьох кварталів 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 5,1 млрд грн плати за землю. Надходження збільшились у порівнянні з січнем – вереснем 2023 року майже на 791,0 млн грн, або на 18,2 відсотків. Про це повідомила очільниця податкової служби регіону Наталя Федаш.
Керівниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зазначила, що вирішення соціальних завдань, підтримка повноцінного функціонування економіки та обороноздатності країни напряму залежить від забезпечення своєчасних та у повному обсязі бюджетних надходжень.
«Тісна взаємодії з місцевими органами влади та самоврядування, якісне сервісне обслуговування платників та партнерські відносини з представниками бізнесу – потужний фундамент відповідного фінансового забезпечення бюджетів. Дякую всім за злагоджену і відповідальну роботу!» - підкреслила Наталя Федаш.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Майже 5,1 млн грн – надходження збору за місця для паркування транспортних засобів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від ФОП

29.10.2024 15:39

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
У січні – вересні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб – підприємців (ФОП) надійшло майже 5,1 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів, що на 736,2 тис. грн, або майже на 17,0 відс., більше ніж у січні – вересні минулого року.
Нагадуємо, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За які земельні ділянки юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок?

29.10.2024 15:38

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Згідно з частиною першою ст. 22 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами та доповненнями) (далі – ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Частиною другою ст. 22 ЗКУ встановлено, що до земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Частинами другою та четвертою ст. 59 ЗКУ, зокрема, визначено, що юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.
Зокрема, юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.
Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних підставах.
При цьому відповідно до абзаців першого-третього п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за період, зокрема, з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі – Перелік територій), та які перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди юридичних осіб.
Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, плата за землю не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до Переліку територій.
Крім того, ст. 283 прим. 1 ПКУ передбачено особливості визначення земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 2739. Попередня cторінка | Сторінка 16 з 274 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua