Блог

yulstor

Пільги, передбачені для платників ПДФО

05.11.2024 11:43

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) встановлений розділом IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Нормами зазначеного розділу ПКУ передбачено наступні пільги платникам ПДФО:
- невключення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу окремих видів доходів, зазначених у ст. 165 ПКУ;
- отримання податкової знижки (ст. 166 ПКУ);
- отримання податкової соціальної пільги, за умови, що розмір заробітної плати на місяць не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (ст. 169 ПКУ).
Довідково: розмір місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня 2024 року – 3 028 гривень (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Наказ № 400: окремі особливості складання додатків до податкової декларації з податку на додану вартість

05.11.2024 11:42

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу платників податку на додану вартість.
Наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2024 за № 1302/42647, з урахуванням змін, внесених наказом МФУ від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2024 року за № 1343/42688 (Наказ № 400), внесені зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) та додатків до неї.
Додаток 1 до декларації «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов'язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» (далі – Додаток 1) доповнено новою таблицею 1.3, в якій платники податку на додану вартість (податок) повинні зазначити відомості про коригування податкових зобовʼязань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів на підставі розрахунків коригування, складених на підставі підпунктів «б», «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
До Додатку 1 внесені наступні зміни.
1. Найменування Додатка 1 доповнено текстом наступного змісту: «про коригування податкових зобов'язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів».
2. З рядка 3 Додатка 1 вилучено поле «квартал».
3. Розділ І Додатка 1 доповнено таблицею 1.3 «Відомості про коригування податкових зобов'язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів» (далі – Таблиця 1.3).
3.1. У Таблиці 1.3 зазначаються лише відомості за розрахунками коригування кількісних і вартісних показників, складеними на підставі підпунктів «б», «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, які необхідні для:
- узгодження показників податкової накладної з показниками митної декларації без зміни ставки оподаткування ПДВ;
- приведення розміру ставки ПДВ, застосованої згідно з підпунктом «б» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, у відповідність з розміром ставки ПДВ, встановленим підпунктом «б» пункту 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, а саме до нульової ставки ПДВ.
3.2. У графі 4 Таблиці 1.3 зазначається:
- ознака 1 – у разі коригування податкових зобов'язань з ПДВ на підставі підпункту «б» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX Кодексу;
або
- ознака 2 – у разі коригування податкових зобов'язань з ПДВ на підставі підпункту «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.
3.3. Графа 9 Таблиці 1.3 не заповнюється у разі коригування податкових зобов'язань з ПДВ на підставі підпункту «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX Кодексу після завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів.
3.4. Сума коригування податку за операцією з експорту окремих видів товарів зазначається у графах 10 або 11 Таблиці 1.3 (залежно від ставки оподаткування) зі знаком «–».
3.5. Дані із граф 9, 10 та 11 Таблиці 1.3 переносяться до рядків 7.2.2, 7.2.3 податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період.
4. Таблицю 2.2 «Відомості про коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу» Додатка № 1 доповнено новими графами 3.3 і 3.4 «Документ, на підставі якого проведено коригування».
4.1. У графі 3.3 Таблиці 2.2 необхідно зазначити період складання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників.
4.2. У графі 3.4 Таблиці 2.2 необхідно зазначити період складання іншого документа, на підставі якого проведено відповідне коригування податкового кредиту.
4.3. У випадку повернення товарів/послуг або суми попередньої оплати за відсутності реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників в ЄРПН, коригування податкового кредиту згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу відображається у рядку 15 податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період.
Зміни до Додатку 2 до декларації «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від'ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – Додаток 2) наступні.
Об’єднано Додатки 2 та 3 до декларації в один Додаток 2, у зв’язку із чим Додаток 3 до декларації скасовано та відповідно змінено порядкові номери Додатків 4, 5, 6, 7 до декларації на Додатки 3, 4, 5, 6 відповідно.
У новому Додатку 2 до декларації передбачено застосування оновленої таблиці 1, в якій структуровано порядок та змінено хронологію відображення платниками податку інформації про розрахунок суми відʼємного значення та суми бюджетного відшкодування, а саме:
- в розрізі звітних (податкових) періодів, у яких виникло від’ємне значення;
- податкових накладних, згрупованих по періодах їх складання окремо по кожному постачальнику товарів/послуг, за яким сформовано таке значення;
- розрахунків коригування, складених на підставі підпункту «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, у разі якщо таке коригування призвело до виникнення від’ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.
Додаток 2 до декларації доповнено новою таблицею 1.1, у якій має зазначатися інформація про суми податку за операціями з придбання товарів/послуг, якщо такі суми податку було зараховано в погашення податкових зобов’язань, визначених за операціями з експорту товарів, до яких застосовується РЕЗ, за умови фактичної сплати сум податку таким постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України.
Особливості заповнення Додатка 2 до декларації викладені у додатку 2 до листа ДПС України від 28.10.2024 № 29885/7/99-00-21-03-02-07, що опублікований на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79175.html.
Додаток 5 до декларації доопрацьовано щодо врахування під час розрахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях обсягів постачання за операціями з експорту товарів, до яких застосовується РЕЗ.
Крім того, у Додатку 5 скасовано обов’язок щодо дублювання проведення розрахунку частки за показниками попереднього календарного року, що розраховувався у декларації за січень, та встановлено єдиний період – грудень, в якому розрахована частка застосовуватиметься для здійснення перерахунку за підсумками поточного календарного року та протягом наступного календарного року для визначення податкових зобов’язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу.
Порядок заповнення Додатків 3, 4 та 6 до декларації змін не зазнав, оскільки змінилася лише їх нумерація.
Всі відповідні розділи додатків до декларації, які стосуються операцій в межах дії РЕЗ, не підлягають заповненню до запровадження РЕЗ, а після запровадження РЕЗ – можуть бути заповнені виключно платниками, які здійснюють постачання товарів, до яких застосовується РЕЗ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Граничний термін подання звітів за формами № 1-ВП та № 1-ОП

05.11.2024 11:41

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Відповідно до ст. 72 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) ліцензіати, які отримали ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на право ферментації тютюнової сировини, на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, подають до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за формою та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, такі звіти:
- виробники спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють виробництво та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції), – звіт про залишки та обсяги виробництва і обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, біоетанолу, спиртового дистиляту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, звіт про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини;
- суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції), – звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
- суб’єкти господарювання, які здійснюють ферментацію тютюнової сировини, – звіт про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду.
Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на право вирощування тютюну, щороку, не пізніше 1 лютого року, наступного за звітним, подають до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт про залишки та обсяги вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу за формою та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Малі виробництва дистилятів подають до органу ліцензування не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком, щорічний звіт про обсяги виробництва спиртових дистилятів, виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з вивезення за межі митної території України) алкогольних напоїв за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Малі виробництва виноробної продукції та малі виробництва пива подають до органу ліцензування не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком, щорічний звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з вивезення за межі митної території України) алкогольних напоїв за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому, якщо граничний термін подання вищевказаної звітності припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Форми № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», та № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 із змінами.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Бюджети усіх рівнів протягом січня – жовтня 2024 року отримали від платників Дніпропетровщини понад 75,8 млрд гривень

05.11.2024 11:40

З початку поточного року до бюджетів усіх рівнів платниками Дніпропетровського регіону спрямовано понад 75,8 млрд гривень. Про це проінформувала в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш та акцентувала, що відповідно до січня – жовтня 2023 року надходження зросли на понад 14,7 млрд грн, або на 24,1 відсотки.
До Державного бюджету України у січні – жовтні 2024 року надійшло майже 41,7 млрд грн, що майже на 8,7 млрд грн, або на 26,3 відс., більше ніж за підсумками аналогічного періоду 2023 року.
Місцеві скарбниці регіону впродовж 10-ти місяців п. р. отримали понад 34,1 млрд гривень. Позитивна динаміка надходжень у порівнянні з відповідним періодом 2023 року – понад 6,0 млрд грн, темп росту – 121,5 відсотки.
Висловлюємо вдячність платникам за сумлінну сплату податків – один з важливих інструментів підтримки нашої держави та її обороноспроможності.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ФОП з ознакою провадження незалежної професійної діяльності має найманих працівників: скільки подається Розрахунків?

04.11.2024 14:04

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до п.п. 4 п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464), якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючих органах як фізична особа – підприємець (ФОП) з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
При цьому, для фізичної особи, яка зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність в Довідці про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП перед прізвищем, ім’ям та по батькові обов’язково вказується «Фізична особа – підприємець» та зазначається вид професійної діяльності, наприклад «Фізична особа – підприємець, адвокат».
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок № 4) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Дія Порядку поширюється на податкових агентів, зокрема, самозайнятих осіб, які нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розд. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір, передбачений п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та на платників єдиного внеску, визначених пунктами 1 та 16 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (п. 3 розд. І Порядку № 4).
Розрахунок містить інформацію, зокрема, про додатки (1, 2, 3, 4ДФ, 5, 6), які є невід’ємною частиною Розрахунку (п. 1 розд. ІІІ Порядку № 4).
Враховуючи викладене, подається один Розрахунок, оскільки суб’єктом господарювання є фізична особа – підприємець, яка обліковується в контролюючих органах з додатковою ознакою провадження незалежної професійної діяльності, яка по суті дає такому підприємцю право займатися незалежною професійною діяльністю.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Фіскальний чек – гарантія захисту прав споживача

04.11.2024 14:03

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265).
Статтею 3 Закону № 365 визначено, що суб’єкти господарювання (СГ), які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.
Наявність розрахункового документа забезпечує, зокрема, можливість обміну (заміни) у разі придбання неякісного товару та післяпродажне (гарантійне) обслуговування товарів сервісними центрами.
Отже, СГ зобов’язані видати фіскальний чек покупцю. Споживачі товарів і послуг повинні знати, що отриманий чек – це їх захист як споживача і підтвердження сплати податків, а відмова у видачі фіскального чека – це порушення їх прав.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податковий агент утримав, але не перерахував ПДФО з доходу: чи має фізична особа право на податкову знижку?

04.11.2024 14:01

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до частини другої ст. 78 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями та Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 із змінами та доповненнями, поверненню з бюджету підлягають помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань.
Згідно з п. 43.6 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.
Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку на доходи фізичних осіб, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.
Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ПКУ: джерела погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення

04.11.2024 14:00

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами.
Перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, встановлені п. 87.3 ст. 87 ПКУ.
У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (п. 87.5 ст. 87 ПКУ).
Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Наказ № 400: окремі особливості складання податкової звітності з ПДВ

04.11.2024 13:59

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) звертає увагу платників податку на додану вартість.
Наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2024 за № 1302/42647, з урахуванням змін, внесених наказом МФУ від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2024 року за № 1343/42688 (Наказ № 400), внесені зміни до форм податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) та уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок).
Декларацію та уточнюючий розрахунок доповнено новими рядками, в яких підлягатимуть відображенню операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів та інформація про коригування показників за такими операціями, уточнено подання інформації щодо придбання товарів/послуг.
Особливості складання розділу І декларації «Податкові зобов’язання»
Групу рядків 2 «Операції з вивезення товарів за межі митної території України» доповнено рядком 2.3 «Операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі – окремих видів товарів)», в якому зазначені операції в залежності від застосовуваної ставки податку відображаються у відповідних підрядках:
- підрядок 2.3.1 – операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;
- підрядок 2.3.2 – операції, що оподатковуються за основною ставкою;
- підрядок 2.3.3 – операції, що оподатковуються за ставкою 14 %.
Підрядки 2.3.1, 2.3.2 та 2.3.3 не підлягають заповненню до запровадження РЕЗ, а після запровадження РЕЗ – можуть бути заповнені виключно платниками, які здійснюють постачання товарів, до яких застосовується РЕЗ.
Рядок 7 розділено на дві частини:
- рядок 7.1 «Коригування обсягів постачання та податкових зобовʼязань», з якого окремо виділяється підрядок 7.1.1 «у тому числі коригування обсягів постачання за операціями, що оподатковуються за нульовою ставкою»;
- рядок 7.2 «Коригування обсягів постачання та податкових зобовʼязань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів», в якому коригування зазначених операцій в залежності від застосовуваної ставки податку відображаються у відповідних підрядках:
- підрядок 7.2.1 – операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;
- підрядок 7.2.2 – операції, що оподатковуються за основною ставкою;
- підрядок 7.2.3 – операції, що оподатковуються за ставкою 14 %.
Рядок 7.2 не підлягає заповненню до запровадження РЕЗ, а після запровадження РЕЗ – може бути заповнений виключно платниками, які застосовують РЕЗ, і виключно в межах операцій, які регулюються РЕЗ.
Ні в рядку 2.3 ні в рядку 7.2 колонки А та Б не заповнюються.
Особливості складання розділу ІІ декларації «Податковий кредит»
Групу рядків 11 доповнено новим рядком 11.4, в якому в колонці А вказуються обсяги ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів, без сплати податку на додану вартість при їх розмитненні.
Внесено зміни до рядка 15. Нова форма декларації передбачає, що в цьому рядку відображається коригування податкового кредиту згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 розділу V Податкового кодексу України (ПКУ) у випадку повернення товару/послуги або суми попередньої оплати за відсутності реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Одночасно для платників скасовано як такий, що втратив свою актуальність, обов’язок здійснення перерахунку частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях за результатами одного, двох і трьох років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію), та відображення коригування податкового кредиту за результатами такого перерахунку в рядку 15 декларації.
При цьому враховано можливість здійснення платниками податків уточнення таких показників шляхом передбачення у формі уточнюючого розрахунку рядка 15.2, в якому відображатиметься уточнення результатів коригування податкового кредиту за наявності підстав, визначених ПКУ.
Деталізація додаткових показників
У формі декларації та уточнюючого розрахунку деталізовано структуру таблиці, в якій зазначається інформація про зміну (збільшення/зменшення) залишку від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку.
Така інформація розподілена на два окремі блоки, при цьому в блоці про дані податкового повідомлення-рішення суму залишку від’ємного значення передбачено зазначати в розрізі постачальників, за якими відбулась зміна залишку такої суми.
Детальніше – у листі ДПС України від 28.10.2024 № 29885/7/99-00-21-03-02-07, що опублікований на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79175.html.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Документи, що подаються разом з реєстраційною заявою платника ПДВ за формою № 1-ПДВ

04.11.2024 13:55

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заява про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість (ПДВ) подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами.
Суб’єкти господарювання (в тому числі новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу – підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами.
У реєстраційній заяві за формою № 1-ПДВ зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ.
Пунктом 3.8 розд. III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233, із змінами визначено, що дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру.
З метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, така особа відповідно до п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, п. 73.3 ст. 73 ПКУ на вимогу контролюючого органу подає документи, що підтверджують такі відомості.
Підтвердженням відповідності вимогам п. 181.1 ст.181 та п. 182.1 ст. 182 ПКУ є будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, що засвідчують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (акт виконаних робіт, касовий чек, платіжне доручення тощо).
Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 із змінами.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 2739. Попередня cторінка | Сторінка 14 з 274 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua