Блог

Федоренко

Щодо визначення контрольованою операцію з придбання/продажу товарів/послуг, що здійснюються між комітентом-резидентом та резиден

02.04.2025 10:39

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Під визначення контрольованих підпадають всі господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг із залученням комісіонера – нерезидента, що здійснюються між резидентом та нерезидентом, при досягненні вартісних критеріїв, визначених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). При цьому статус нерезидента щодо його відповідності підпунктам «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ в даному випадку не розглядається.
Поряд з цим, можуть бути визнані контрольованими операції з надання послуг комісіонером – нерезидентом на адресу комітента – резидента за дотримання критеріїв, визначених підпунктами 39.2.1.1 та 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ. У такому випадку стороною контрольованої операції є комісіонер – нерезидент, а предметом контрольованої операції є комісійна послуга.
У разі визнання операцій контрольованими комітент – резидент зобов’язаний в установлений термін подати Звіт про контрольовані операції.
Форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (із змінами).
У випадку, якщо господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг із залученням комісіонера-нерезидента, що здійснюються між резидентом та нерезидентом визнаються контрольованими у Звіті, в якості сторони контрольованої операції відображається інформація про такого нерезидента, а саме повне найменування особи.
У випадку, якщо операції з надання послуг комісіонером – нерезидентом визнаються контрольованими, у Звіті, в якості сторони контрольованої операції відображається інформація про такого комісіонера – нерезидента, а саме повне найменування особи.
Згідно з п. 5 розд. I Порядку кількість додатків до Звіту відповідає кількості контрагентів – сторін контрольованих операцій.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи заповнюється графа 17 Заяви за ф. № 20-ОПП якщо у об’єктів оподаткування відсутній реєстраційний номер?

02.04.2025 10:38

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок подання та форма повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – об’єкти оподаткування, повідомлення за ф. № 20-ОПП), встановлені п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України та розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Повідомлення ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі.
У такому разі графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» заяви № 20-ОПП не заповнюється.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Імпорт (експорт) робіт, послуг у сфері ЗЕД: підтвердження за допомогою сервісу «DocuSign»

02.04.2025 10:37

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з частиною першою ст. 205 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (із змінами та доповненнями) (далі – ЦКУ) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
У ст. 207 ЦКУ зазначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) регулює відносини, що виникають між юридичними, фізичними особами, суб’єктами владних повноважень у процесі надання і отримання послуг електронної ідентифікації, гаманців з цифровою ідентифікацією та електронних довірчих послуг, процедури надання таких послуг, нагляду і контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг. Законами України можуть встановлюватися особливості правового регулювання електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг у певних сферах суспільних відносин (ст. 2 Закону № 2155).
Так, у п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:
• назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ;
• зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Разом з тим ст. 6 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) визначено, зокрема, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або печатки завершується створення електронного документа. Суб’єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб’єктами.
Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу (ст. 14 Закону № 851»).
Відповідно до частин першої, другої ст. 15 Закону № 851 суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту.
В інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні інформаційні ресурси, або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися захист цієї інформації відповідно до законодавства.
Враховуючи зазначене, законодавство у сферах електронної ідентифікації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу не встановлює обмежень щодо використання електронних підписів, сформованих та накладених з використанням сервісу «DocuSign», в тому числі щодо підписання первинних документів таким підписом, якщо інших особливостей правового регулювання в цій сфері не встановлено законодавством чи на договірних засадах.
Зазначене роз’яснення надано Міністерством цифрової трансформації України та розміщено на вебсайті ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/815411.html.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Порядок отримання технологічних сертифікатів в КНЕДП ДПС

02.04.2025 10:35

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Юридичні особи отримують технологічні кваліфіковані сертифікати для забезпечення функціонування системи електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів, що інтегруються до обладнання інформаційної системи зазначеної юридичної особи. Ці технологічні кваліфіковані сертифікати забезпечують встановлення захищеного каналу безпечного обміну інформацією в режимі реального часу.
Для отримання електронних довірчих послуг та формування технологічного кваліфікованого сертифіката до Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби (КНЕДП ДПС) звертається особисто керівник юридичної особи або відповідальна особа, передбачена п. 6 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2023 року № 798.
Документи, необхідні для формування технологічного кваліфікованого сертифіката:
- заповнена та підписана Реєстраційна картка для юридичної особи (далі – Реєстраційна картка) у двох примірниках (зразок заповнення Реєстраційної картки розміщено на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг»/вкладка «технологічні сертифікати»);
- оригінал статуту юридичної особи (засновницького договору, рішення про створення юридичної особи, яке діє на підставі модельного статуту) або його нотаріально засвідчена копія (надається виключно для ознайомлення) (крім тих, хто зареєструвався або вніс зміни в установчі документи, починаючи з 01.01.2016 та мають електронний примірник документів, який розміщено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи дозволяється уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам?

02.04.2025 10:34

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що грошове зобов'язання платника податків – це сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Погашення податкового боргу – це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Нормами п. 87.7 ст. 87 ПКУ встановлено, що забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам.
При цьому, положення п. 87.7 ст. 87 ПКУ не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином виправити помилку у разі невірного заповнення реквізиту «Отримувач» у ПН, складених на операції з експорту окремих ви

02.04.2025 10:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Нормами п.п. 97.1 п. 97 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну (далі – ПН_РЕЗ) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів.
Пунктом 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ передбачено, що розрахунок коригування до ПН_РЕЗ, складається та підлягає реєстрації в ЄРПН:
а) у зв’язку зі зміною кількісних або вартісних показників – виключно до початку оформлення митної декларації, що засвідчує факт вивезення таких товарів за межі митної території України відповідно до вимог митного законодавства;
б) з метою приведення показників податкової накладної у відповідність з показниками митної декларації без зміни ставки оподаткування – після завершення вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією;
в) у зв’язку з приведенням розміру ставки, застосованої відповідно до п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, у відповідність з розміром ставки, визначеної п.п. «б» п. 193.1 ст. 193 ПКУ – після завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів та за умови, що такий розрахунок коригування передбачає коригування виключно ставки податку і нарахованої суми податку.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг (п. 92.1 ст. 92 розд. V ПКУ).
Враховуючи викладене, виправлення помилки у разі невірного заповнення реквізиту «Отримувач» у ПН_РЕЗ платник податку може здійснити шляхом складання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до такої податкової накладної із зазначенням у полі «Отримувач» правильних даних.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Нотаріуси зобов’язані щомісяця звітувати про договори купівлі-продажу, дарування та спадщину

02.04.2025 10:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Нотаріуси зобов’язані щомісяця подавати до контролюючого органу інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу рухомого і нерухомого майна, дарування та свідоцтва про право на спадщину.
У звітах має зазначатися вартість кожного договору, сума сплаченого податку, а також інші дані, передбачені податковим розрахунком. Звітність подається у формі додатку 4ДФ, відповідно до наказу Мінфіну №4 від 13.01.2015. Позиція щодо необхідності подання нотаріусами інформації по формі та у строки, визначені для податкового розрахунку, погоджена з Міністерством фінансів України.
Вся подана інформація накопичується в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО). Вона використовується для:
- перевірки правильності нарахувань;
- заповнення громадянами декларацій про майновий стан і доходи, публічними службовцями – для заповнення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
- підтвердження доходів для підприємств, установ та організацій.
Якщо нотаріус не подасть інформацію або зробить помилки, то відповідні відомості будуть відсутні в ДРФО.
Оскільки нотаріуси виконують функції податкового агента в частині подання інформації про посвідчені договори, за порушення порядку подання такої інформації передбачена відповідальність.
За неподання або невчасне подання відомостей, а також за помилки у звітах передбачені штрафи:
- 1020 грн – за перше порушення;
- 2040 грн – за повторне порушення протягом року.

Довідково.
Новації передбачено змінами, внесеними з 01 січня 2025 року до Податкового кодексу України Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану».
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/883780.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Камеральна перевірка: порядок проведення

01.04.2025 11:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Нагадуємо, що згідно з абзацами першим – третім п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Статтею 76 ПКУ визначено порядок проведення камеральної перевірки.
Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Камеральні перевірки податкових декларацій або уточнюючих розрахунків проводяться головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків, у яких перебувають на обліку платники податків, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податковий борг, що перевищує 1 млн грн, з дня вручення платнику податкової вимоги несплачений протягом 240 к. д.: обмеження дл

01.04.2025 11:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 млн грн, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України – до погашення такого податкового боргу (далі – тимчасове обмеження).
Контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання рішення суду:
- інформує про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону;
- розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків – боржників.
Закінчення дії тимчасового обмеження здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв’язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.
Довідково: ст. 87 глави 9 Податкового кодексу України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Заповнення заяви за формою № 1-ОПН

01.04.2025 11:24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 64.5 ст. 64 Податкового кодексу України та п. 3.4 розд. ІІІ, п. 4.4 розд. IV Порядку обліку платників податків і зборів (далі – Порядок № 1588) для взяття на облік нерезидента (іноземної компанії, організації) до контролюючого органу подається Заява нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу) за формою № 1-ОПН (далі – Заява за ф. № 1-ОПН), наведена у додатку 6 до Порядку № 1588, з копіями документів (з пред’явленням оригіналів).
Заява за ф. № 1-ОПН має примітки, які роз’яснюють питання заповнення заяви.
Порядок подання та заповнення заяви визначені також п.п. 4.4 та 4.11 розд. IV, розд. V, п.п. 9.2 та 9.3 розд. ІХ Порядку № 1588.
Взяття на облік, внесення змін, зняття з обліку відокремлених підрозділів іноземних компаній, організацій здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Такі відокремлені підрозділи подають Заяву за ф. № 1-ОПН лише у випадку подання зміни даних про осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку.
Під час подання Заяви за ф. № 1-ОПН з позначкою «Зміна відповідальних осіб: керівника та/або особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються розділи I, III, IV, VII та/або VIII.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 13093. Попередня cторінка | Сторінка 4 з 1310 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua