22:48
Взяття на облік як платника єдиного внеску члена фермерського господарства, який не належить до осіб, що підлягають страхуванню
12.06.2026 10:22
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Члени фермерського господарства, вичерпний перелік яких визначено частиною третьою ст. 3 Закону України від 19 червня 2003 року № 973 «Про фермерське господарство» із змінами та доповненнями, з 01.01.2018 зобов’язані стати на облік у контролюючих органах, як платники єдиного внеску.
Зазначена норма не поширюється на членів фермерських господарств, які є застрахованими особами.
Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону № 2464 члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (із змінами та доповненнями), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162), для взяття на облік платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування члену фермерського господарства, необхідно подати до контролюючого органу за місцем проживання заяву про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ (далі – Заява) згідно з додатком 2 до Порядку № 1162 та підтвердні документи щодо дати набуття членства у фермерському господарстві (договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства, статут фермерського господарства тощо) протягом 10 календарних днів після внесення змін до установчих документів фермерського господарства.
Заява повинна бути підписана членом фермерського господарства та Головою фермерського господарства.
Контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з п. 4 розд. ІІІ Порядку № 1162.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
На акцизному складі наявні залишки пального: як змінити розпорядника?
12.06.2026 10:21
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Для зміни розпорядника акцизного складу, на якому наявні залишки пального, новий розпорядник такого акцизного складу, до скасування реєстрації акцизного складу попереднім розпорядником, подає заяву з відміткою про реєстрацію акцизного складу. Такому акцизному складу присвоюється новий уніфікований номер в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ).
У день зміни власника акцизного складу, на якому наявні залишки пального для передачі таких залишків складається акцизна накладна, у графі «Акцизний склад з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне» якої зазначається уніфікований номер реєстрації в СЕАРП та СЕ акцизного складу попереднього власника, а у графі «Акцизний склад на який фізично відвантажене (отримане) пальне» – уніфікований номер реєстрації в СЕАРП та СЕ акцизного складу нового власника. В графі «Опис товару згідно з УКТ ЗЕД» перед описом товару зазначаються дата та номер документа та причина зміни розпорядника.
Після передачі залишків пального на акцизному складі попередній розпорядник акцизного складу подає заяву про анулювання реєстрації акцизного складу в СЕАРП та СЕ попередньо анулювавши реєстрацію витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників, що наявні на акцизному складі.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Внаслідок невірного заповнення реквізиту платіжної інструкції кошти не надійшли до відповідного рахунку у встановлені терміни:
12.06.2026 10:20
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.
Пунктом 124.1 ст. 124 ПКУ визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у п. 124.1 ст. 124 ПКУ, не застосовуються.
Відповідно до п. 124.1 прим. 1 ст. 124 ПКУ у разі порушення платником податків строку сплати до бюджету суми акцизного податку, передбаченого абзацом другим п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10 відс. від суми такого акцизного податку.
Діяння, передбачені пп. 124.1, 124.1 прим. 1 ст. 124 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).
Відповідно до п. 125 прим. 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. III ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.3 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.4 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV ПКУ.
Поряд з цим, відповідно до п.п. 112.8.8 прим. 1 п. 112.8 ст. 112 ПКУ, обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є помилкова сплата платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 ПКУ, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.
При цьому, п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 ПКУ встановлено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у разі помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 ПКУ, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.
Пунктом 43.3 ст. 43 ПКУ визначено, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).
Отже, обов’язковою умовою підтвердження помилкової сплати платником податків грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок із дотриманням граничних строків сплати податків або узгодженої суми грошових зобов’язань до бюджету є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 ПКУ, а саме: подання платником податків до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяви у довільній формі щодо повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) протягом 1095 днів від дня їх виникнення з обов’язковим зазначенням напряму перерахування таких коштів – на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.
Таким чином, якщо внаслідок невірного заповнення платником податків реквізиту платіжної інструкції кошти не надійшли на відповідний рахунок бюджетної класифікації у встановлені ПКУ терміни, то такий платник звільняється від фінансової відповідальності за умови дотриманням граничних строків сплати податків або узгодженої суми грошових зобов’язань до бюджету та подання протягом 1095 днів від дня виникнення помилково сплаченої суми заяви про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi, в якій напрямом перерахування коштів визначено погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу, належного до сплати.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як в податковій декларації екологічного податку з позначкою «уточнююча» виправляються показники раніше поданої декларації, в які
12.06.2026 10:19
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
За кожний податковий період, в якому виявлені помилки, подаються окремі податкові декларації екологічного податку (далі – Декларація) з позначкою «уточнююча». Декларація з позначкою «уточнююча» подається разом з тими додатками, в яких виявлені помилки, та у зв’язку з цим уточнюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта та/або додатки за об’єктами оподаткування, які не були подані разом зі звітною Декларацію.
У Декларації та додатку(ах) до неї заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток.
Зокрема, в уточнюючій Декларації та додатку(ах) до неї у рядках 1.1 та 1.2 звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється: квартал – І, ІІ, ІІІ, ІV та рік.
Детальніше - за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41992
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Яку інформацію передають платники, які використовують ПРРО, до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв’язку?
12.06.2026 10:18
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 1.7 розд. I Порядку передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 (із змінами та доповненнями) суб’єкти господарювання, які використовують програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинні передавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ОСББ здійснює управлінські функції щодо багатоквартирного будинку: чи необхідно подавати Заяву за формою № 20-ОПП?
12.06.2026 10:17
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У разі, якщо ОСББ здійснює управлінські функції щодо багатоквартирного будинку, Заява за формою № 20-ОПП з інформацією щодо такого багатоквартирного будинку, подається.
Нагадуємо, що ОСББ віднесено до неприбуткових організацій і як неприбуткова організація має бути включене до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
На балансі ОСББ перебувають нежитлові та допоміжні приміщення, які є спільним майном власників багатоквартирного будинку, що за рішенням загальних зборів ОСББ можуть передаватися в користування, у тому числі на умовах оренди. Кошти, отримані ОСББ в результаті надання в оренду допоміжних приміщень та іншого спільного майна багатоквартирного будинку, формують дохідну частину ОСББ. Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання.
При цьому, у заяві про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП ОСББ відображає відомості щодо наявних у власності або користуванні земельних ділянок, житлових будинків та нежитлових будівель (за наявності), які експлуатуються ОСББ, приміщень, що здаються в оренду або орендуються тощо.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38182
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи передбачені пільги щодо сплати збору за місця для паркування транспортних засобів?
12.06.2026 10:16
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 268 прим.1.2.1 п. 268 прим.1.2 ст. 268 прим.1 розд. ХІІ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених ст. 30 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 875).
Згідно з ст. 30 Закону № 875 органи місцевого самоврядування забезпечують виділення земельних ділянок особам з інвалідністю із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання.
Назву Закону № 875 відповідно до п.п. 1 п. 3 Закону України від 19 грудня 2017 року № 2249-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» змінено на «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Деякі особливості заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи
12.06.2026 10:15
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: які особливості заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) з типом форми «Звітна нова», якщо платнику повернута сума податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) внаслідок застосування права на податкову знижку за результатом поданої «Звітної» декларації, але виявлені (уточнені) документально підтверджені суми, що не були враховані у «Звітній» декларації, інформує.
Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник ПДФО має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з Декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником ПДФО протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Підпунктом 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ передбачено, що для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника ПДФО надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику
Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (із змінами).
Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ, якщо після подачі Декларації за звітний період платник податків подає нову Декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то така декларація має ознаку «Звітна нова», а надана раніше звітність отримує статус «До відома».
Водночас, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники ПДФО зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами, достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Отже, у разі виявлення платником ПДФО – фізичною особою документально підтверджених сум витрат, що не були враховані у раніше поданій Декларації з типом «Звітна», за результатами камеральної перевірки якої повернуто суму ПДФО внаслідок використання права на податкову знижку, то такий платник має право подати Декларацію з типом «Звітна нова» до 31 грудня включно року, наступного за звітним.
Така Декларація повинна включати повну суму всіх фактичних витрат, понесених протягом звітного року: як тих, що були вказані раніше, так і нововиявлених.
До неї додаються копії всіх необхідних документів (договорів, квитанцій, платіжних документів, розрахункових документів, що ідентифікують надавача послуг та їх отримувача, тощо), які підтверджують як попередні, так і додаткові витрати. Також додаються копії документів, що підтверджують ступінь споріднення, якщо витрати здійснювалися на користь членів сім’ї першого ступеня споріднення.
Камеральна перевірка такої Декларації проводиться у загальному порядку згідно зі ст. 76 ПКУ.
При цьому, сума ПДФО, яка підлягає зарахуванню на рахунок платника, визначається контролюючим органом як різниця між новим розрахованим показником та вже виплаченими коштами.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про особливості заповнення додатка «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання» до Податкової декларації з по
12.06.2026 10:14
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: на підставі якої інформації заповнюються графи 9 та 10 Додатка МПЗ-З до додатка МПЗ (рядок 02 МПЗ-З) «Розрахунку загального мінімального податкового зобов’язання» Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та де таку інформацію можна отримати, повідомляє.
Графа 9 (щодо кожної земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена) і 10 (щодо кожної земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена) Додатка МПЗ-З до додатка МПЗ (рядок 02 МПЗ-З) Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Додаток МПЗ-З) заповнюються на підставі:
нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки станом на 01 січня податкового (звітного) року, за який складається Додаток МПЗ-З з урахуванням коефіцієнта індексації за попередній податковий (звітий) рік – графа 9;
нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області станом на 01 січня податкового (звітного) року, за який складається Додаток МПЗ-З з урахуванням коефіцієнта індексації за попередній податковий (звітий) рік – графа 10.
Для отримання інформації щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок та нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (з урахуванням коефіцієнтів індексації) необхідно звертатися до територіальних підрозділів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44447
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Який розмір нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, не включається до оподатковуваного доходу платника ПДФО
12.06.2026 10:14
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 01 січня такого року (у 2023 році – 3760,00 грн, у 2024 році – 4240,00 грн, у 2025 році – 4240,00 грн, у 2026 році – 4660,00 гривень).
Положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
