23:32
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
15.08.2024 10:03
З вироблених товарів до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 185,0 млн грн акцизного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
У січні – липні 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини з вироблених товарів надійшло понад 185,0 млн грн акцизного податку, що майже на 46,0 млн грн, або на 33,1 відс., більше ніж у січні – липні 2023 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Як зазначила очільниця податкової регіону, акцизний податок є вагомим джерелом надходжень до місцевого і державного бюджетів. За умови сумлінної сплати акцизного податку, кошти, які надходять, сьогодні перш за все направляються на підтримку обороноздатності країни.
«Свідоме відношення і продавців, і покупців до вимог податкового законодавства наразі є дуже важливим. Обов’язковий друк і видача фіскального чека під час здійснення розрахункової операції – це правило, з якого не повинно бути виключень. Фіскальний чек при купівлі, зокрема підакцизних товарів, є запорукою своєчасного надходження податку до бюджетів. Дякуємо всім сумлінним платникам за відповідальне ставлення до сплати податків і зборів», – підсумувала Наталя Федаш.
Місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку поточного року поповнились екологічним податком на понад 151,1 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників екологічного податку надійшло понад 151,1 млн гривень. Надходження збільшились порівняно з січнем – липнем 2023 року на понад 30,4 млн грн, або на 25,2 відсотки.
Звертаємо увагу, що платник екологічного податку визначає обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на підставі даних, наведених у відомостях щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, які отримані в результаті проведеної інвентаризації викидів забруднюючих речовин.
При цьому правильність визначення платником екологічного податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення належить до компетенції Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (п. 250.12 ст. 250 Податкового кодексу України).
Рентна плата: за використання лісових ресурсів місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали 461,8 тис. гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Впродовж семи місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати за використання лісових ресурсів надійшло 461,8 тис. гривень. Сума надходжень збільшилась на 125,0 тис. грн, темп росту склав 137,1 відсотків.
Нагадуємо, що 19.08.2024 – останній день сплати рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за ІI квартал 2024 року.
Як оподатковуються ПДВ операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі)?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п.п. 197.1.8 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку.
Норма 197.1.8 п. 197.1 ст. 197 ПКУ не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат).
ФОПу – платнику єдиного податку першої – третьої груп повернули завдаток: чи включається до доходу?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Відповідно до частини першої ст. 570 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами) (далі – ЦКУ) завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.
Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом (частина друга ст. 570 ЦКУ).
Правові наслідки порушення або припинення зобов’язання, забезпеченого завдатком, передбачено ст. 571 ЦКУ.
Згідно з частиною першою ст. 571 ЦКУ якщо порушення сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.
Якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові задаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Сторона, винна у порушенні зобов’язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором (частина друга ст. 571 ЦКУ).
У разі припинення зобов’язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню (частина третя ст. 571 ЦКУ).
З урахуванням частини першої ст. 547 ЦКУ письмова форма договору про внесення завдатку є обов’язковою.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (частина друга ст. 547 ЦКУ).
Отже, сума завдатку, яку сплачує фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (покупець) продавцю (кредиторові) в рахунок належних платежів, що мають бути сплачені нею за договором, з метою підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання, так само як і аванс включається до загальної вартості товару. Відмінність завдатку та авансу полягає у наслідках, які настають у разі порушення умов договору однією із сторін (покупцем або продавцем), встановлених ст. 571 ЦКУ.
Згідно з п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Крім того, п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ встановлено, що до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.
Враховуючи зазначене, сума завдатку, яка згідно з договором надавалася фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку першої – третьої груп (крім е-резидентів) як підтвердження зобов’язань, не включається до доходу такої особи при її поверненні.
Якщо повернення завдатку відбувається фізичною особою – підприємцем –платником єдиного податку за повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів:
- в одному звітному (податковому) періоді – така сума не включається до доходу такої особи при її поверненні;
- в іншому звітному (податковому) періоді – такий платник єдиного податку повинен уточнити показники усіх попередньо поданих податкових декларацій платника єдиного податку, в яких була включена така сума (авансу, передплати). Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданих податкових декларацій.
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з пальним!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що з 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) крім окремих його норм.
При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 1 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Зокрема, ст. 15 Закону № 481 передбачено, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання/іноземному суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання/іноземного суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), суб’єкт господарювання зобов’язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.
Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
Порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання/іноземному суб’єкту господарювання ліцензії є підставою для анулювання ліцензії.
Водночас, з 1 січня 2025 року набувають чинності норми Закону № 3817 в частині функціонування Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та внесення до нього змін.
Таким чином, якщо зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії на право зберігання, оптової чи роздрібної торгівлі пальним (найменування юридичної особи або прізвища фізичної особи, місцезнаходження або місця проживання, адреси місця торгівлі в зв’язку з перейменуванням населеного пункту, вулиці тощо) відбуваються до 1 січня 2025 року, суб’єкт господарювання, у місячний термін з дня внесення таких змін, надає органу, що видав ліцензію, заяву у довільній формі про переоформлення ліцензії та документи, що підтверджують зміну таких відомостей.
Які алкогольні напої, вироблені в Україні та імпортовані, підлягають маркуванню МАП?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що Законом України від 16 січня 2024 року № 3553-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з якими з 01 вересня 2024 року підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з ввезення та реалізації на митній території України товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», які включено до переліку підакцизних товарів.
Для цілей запровадження з 01 вересня 2024 року оподаткування акцизним податком інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування платники податків, які є виробниками та/або імпортерами таких продуктів, мають право відповідно до ст. 226 ПКУ не пізніше ніж за два місяці, для задоволення потреби в марках у вересні 2024 року, подати попередню заявку-розрахунок про потребу в марках акцизного податку «тютюн вітчизняний (інші вироби)» – «ТВ ІНШІ», «тютюн імпортний (інші вироби)» – «ТІ ІНШІ» у кількості, необхідній для маркування інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування.
Відповідно до п. 21 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до 01 жовтня 2024 року дозволяється зберігання та/або транспортування, та/або реалізація на митній території України товарів (продукції) за кодом 2404 91 90 00 згідно з УКТ ЗЕД без марок акцизного податку, якщо такі товари (продукція) вироблені в Україні або ввезені на митну територію України до 01 вересня 2024 року.
Чи потрібно суб’єктам господарювання подавати до контролюючого органу повідомлення про відкриття/закриття рахунків (електронних гаманців) в іноземних банках та інших фінансових установах за межами України?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Відповідно до п. 3 ст. 4 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2473) резиденти, зокрема, юридичні особи або самозайняті особи, з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
Надання банками, іншими фінансовими установами інформації про відкриття/закриття та наявність рахунків/електронних гаманців, відкритих клієнтам – платникам податків, здійснюється відповідно до ст.ст. 20, 69 та 118 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 із змінами та доповненнями, ст. 62 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІI «Про банки і банківську діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2121).
Так, п. 4 частини першої ст. 62 Закону № 2121 встановлено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, зокрема, на його запит щодо наявності банківських рахунків/електронних гаманців.
Підпунктом 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, зокрема, встановлено що контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від Національного банку України, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки у порядку та на підставах, визначених ПКУ, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації, що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, інформацію щодо дотримання встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у порядку, передбаченому Законом № 2121, а на підставі рішення суду – інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Відповідно до п. 69.2 ст. 69 ПКУ банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку/електронного гаманця.
Статтею 118 ПКУ встановлено відповідальність за порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків/електронних гаманців до відповідного контролюючого органу.
Враховуючи викладене, ПКУ та іншими нормативно-правовими актами України не передбачено подання до контролюючого органу юридичними особами або самозайнятими особами повідомлення про відкриття або закриття рахунків/електронних гаманців в іноземних банках та інших фінансових установах за межами України.
Чи підлягають звільненню від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з проведення медичного огляду осіб для видачі дозвільних документів?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує, що згідно з п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг медичного обслуговування населення (медична послуга) закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю реабілітаційними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім послуг, зокрема, визначених п.п. «з» п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 ПКУ, а саме проведення медичного огляду осіб для видачі:
- дозволу на право отримання та носіння зброї громадянам, крім військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством;
- відповідних документів на виїзд громадян за кордон за викликом родичів, що проживають у зарубіжних країнах, оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у службові відрядження (крім державних службовців, робота яких пов’язана з такими виїздами і які мають відповідні медичні документи);
- посвідчення водія транспортного засобу.
Отже, операції з постачання послуг з проведення медичного огляду осіб для видачі визначених ПКУ дозвільних документів, підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою, крім послуг проведення медичного огляду осіб для видачі дозволу на право отримання та носіння зброї військовослужбовцям і посадовим особам, носіння зброї якими передбачено законодавством.
До уваги ФОПів, які здійснюють діяльність з постачання електронних комунікаційних послуг!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра), звертає увагу платників податків фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність з постачання електронних комунікаційних послуг.
Міністерство фінансів України підтримало позицію ДПС України щодо неможливості застосування фізичними особами – підприємцями спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності при постачанні електронних комунікаційних послуг.
Згідно Кваліфікації видів економічної діяльності, постачання електронних комунікаційних послуг (послуги з доступу до мережі Інтернет) не відокремлюється в окремий клас, а є складовою класів :
_61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв'язку»;
_61.20 «Діяльність у сфері безпроводового електрозв'язку»;
_61.30 «Діяльність у сфері супутникового електрозв'язку»;
_61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв'язку».
Отже, платники єдиного податку, які обрали вищезазначені види діяльності, не мають право застосовувати спрощену систему оподаткування і зобов’язані подати заяву щодо виключення таких видів діяльності не пізніше 20 вересня 2024 року.
В інших випадках реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
08.05.2024 16:28
Якісний оперативний зворотний зв’язок з платниками – пріоритетний вектор діяльності податкової служби Дніпропетровщини
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У пріоритеті роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) якісний та своєчасний розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС.
У січні – квітні 2024 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 138 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2024 році збільшилась на 11 одиниць (січень – квітень 2023 року – 127 карток).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 61 звернень (44,2 %);
- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 33 звернень (23,9 %);
- щодо системи електронного адміністрування ПДВ – 2 звернення (1,5 %);
- щодо роботи центрів обслуговування платників – 4 звернення (2,9 %).
Протягом січня – квітня 2024 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 44 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр», та 4 звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».
Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:
- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання –12 (27,3%);
- контрольно-перевірочна робота – 9 (20,5 %);
- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 8 (18,2 %);
- податкова заборгованість – 2 (4,5 %);
- інші питання – 13 (29,5 %).
Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:
- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 2 (50,0 %);
- отримання довідки про доходи – 1 (25,0 %);
- інші питання – 1 (25,0 %).
Слід зазначити, що протягом січня – квітня 2023 року від державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 42 звернення, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 13 звернень.
Режим Дія Сіті: оподаткування ПДФО та військовим збором щорічної оплачуваної перерви, як складової винагороди
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що щорічна оплачувана перерва, якщо є:
- складовою винагороди відповідно до умов гіг-контракту, оподатковується за ставкою податку на доходи фізичних осіб 5 відс. та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка;
- не складовою винагороди, то − за ставкою ПДФО 18 відс. та військовим збором – 1,5 відсотка.
Більше щодо звітності в режимі Дія Сіті в Інформаційних листах ДПС України № 1/2024 та № 4/2024 які розміщено за посиланнями https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/759471.html та https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/775845.html відповідно.
Чи підлягає оподаткуванню ПДФО вартість незареєстрованих лікарських засобів, безоплатно наданих (переданих) на користь фізичних осіб?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що з 16.03.2024 набрав чинності Закон України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603) (крім деяких положень, які набирають чинності з 1 квітня, 16 червня, 1 липня, 1 серпня 2024 року).
З урахуванням змін, внесених Законом № 3603, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) вартість незареєстрованих лікарських засобів, безоплатно наданих (переданих) на користь пацієнтів, які беруть участь у клінічних випробуваннях, програмах розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програмах доступу суб'єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування, за переліком та в обсягах, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про лікарські засоби» (підпункт 165.1.67 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України).
Зазначені норми набрали чинності з 01.04.2024.
Більше роз’яснень щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства в Інформаційному листі ДПС України № 2/2024, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/772791.html
До уваги контрольованих іноземних компаній!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) щодо, чи підлягає відображенню у звіті про КІК інформація, визначена у п.п. 39 прим.2.5.3 п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (зокрема, рядки 29 – 34 звіту про КІК), якщо прибуток такої КІК звільняється від оподаткування за наявності умов, визначених п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим.2 Кодексу, інформує.
Так, особливості оподаткування прибутку КІК визначено п. 39 прим.2.2 ст. 39 прим.2 Кодексу.
Відповідно до підпункту 39 прим.2.2.2 пункту 39 прим.2.2 статті 39 прим.2 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, що обчислюється відповідно до правил, визначених статтею 39 пртим.2 Кодексу.
Пунктом 39 прим.2.3 ст. 39 прим.2 Кодексу встановлюється порядок обчислення скоригованого прибутку КІК, що оподатковується в Україні, зокрема п.п. 39 прим.2.3.2 п. 39 прим.2.3 ст. 39 прим.2 Кодексу визначається перелік коригувань, що враховуються при розрахунку скоригованого прибутку КІК.
Водночас п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим.2 Кодексу передбачено звільнення від оподаткування КІК у разі додержання умов, визначених підпунктами 39 прим.2.4.1, 39 прим.2.4.2 п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим.2 Кодексу.
Згідно з п.п. 39 прим.2.4.3 п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим.2 Кодексу визначається, що у разі якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток такої КІК відповідно до положень п.п. 39 прим 2.3.2 п. 39 прим.2.3 ст. 39 прим.2 Кодексу.
Пунктом 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 Кодексу встановлюється зобов’язання контролюючої особи подавати звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік. Водночас п.п. 39 прим.2.5.3 п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 Кодексу визначає перелік показників (інформації), що має бути включена до звіту про КІК.
На виконання п.п. 39 прим.2.5.6 п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 Кодексу наказом № 254 затверджено форму Звіту про КІК, скорочену форму Звіту про КІК (далі – Звіт про КІК), Порядок заповнення Звітів про КІК і подання до контролюючого органу.
Форма Звіту про КІК передбачає, зокрема, заповнення граф відповідно до положень підпунктів «а» – «и» п.п. 39 прим.2.5.3 п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 Кодексу.
Зазначеними підпунктами Кодексу передбачається надання інформації про КІК, у тому числі інформації щодо розрахунку скоригованого прибутку КІК відповідно до п.п. «ґ» п.п. 39 прим.2.5.3 п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 Кодексу, який може бути звільнений від оподаткування (графи 25, 26 Звіту про КІК).
Проте Кодекс не встановлює окремих правил або виключень для платника податку – контролюючої особи щодо невідображення у Звіті про КІК інформації, визначеної, зокрема, підпунктами «е», «є», «ж», «и» п.п. 39 прим.2.5.3 п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 Кодексу, а отже, така інформація підлягає відображенню платником податку – контролюючою особою у відповідних графах Звіту про КІК (графи 29 – 34 Звіту про КІК).
Висвітлення зазначених показників у Звіті про КІК забезпечує відповідний процес адміністрування КІК.
Ураховуючи викладене, правові підстави для невідображення у Звіті про КІК інформації, визначеної іншими підпунктами 39 прим.2.5.3 (наприклад, «е», «є», «ж», «з», «и») п. 39 прим.2.5 ст. 39 притм.2 Кодексу у випадку звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до вимог п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим.2 Кодексу, відсутні.
Слід зазначити, що відповідальність платника податку – контролюючої особи у разі порушення вимог Кодексу щодо невідображення інформації у Звіті про КІК передбачено п. 120.7 ст. 120 Кодексу.
Більше щодо окремих питань запроваджених правил про контрольовані іноземні компанії – в Інформаційному листі ДПС України № 3/2024, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/775003.html.
Чи підлягають оподаткуванню процентні доходи нерезидента, які фактично не виплачуються нерезиденту, а зараховуються у рахунок збільшення статутного капіталу?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді процентів підлягають оподаткуванню незалежно від способу їх виплати, у тому числі шляхом зарахування у рахунок збільшення статутного капіталу. При цьому податок з доходів нерезидента у вигляді процентів сплачується під час зарахування зустрічної однорідної вимоги.
Зазначені норми набрали чинності з 01.04.2024.
Більше розглянутих окремих запитань платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій у сфері міжнародного оподаткування в Інформаційному листі ДПС України № 5/2024, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/779224.html.
На які підакцизні товари (продукцію) встановлюють максимальні роздрібні ціни та в які терміни подається декларація про МРЦ?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) максимальні роздрібні ціни (далі – МРЦ) на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ.
Згідно з п.п. 214.1.5 п. 214.1 ст. 214 ПКУ базою оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів що сплачується виробниками та імпортерами є вартість за МРЦ тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку.
Встановлення МРЦ на підакцизні товари (продукцію) здійснюється виробником або імпортером товарів (продукції) шляхом декларування таких цін (п. 220.1 ст. 220 ПКУ).
У декларації повинні міститися відомості про встановлені виробником або імпортером МРЦ на всі підакцизні товари (продукцію), що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари (продукцію), що імпортуються ним в Україну, і дата, з якої встановлюються максимальні роздрібні ціни (п. 220.3 ст. 220 ПКУ).
Отже, виробники та імпортери встановлюють МРЦ на:
- сигари, включаючи сигари з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 00 10);
- сигарили, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 00 90);
- сигарети без фільтра, цигарки (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10);
- сигарети з фільтром (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 20);
- інший тютюн промислового виробництва та замінники тютюну промислового виробництва; «гомогенізований» або «відновлений» тютюн; тютюнові екстракти та есенції (код згідно з УКТ ЗЕД 2403);
- тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням (код згідно з УКТ ЗЕД 2404 11 00 10);
- інші продукти, що містять тютюн, відновлений тютюн та замінники тютюну, призначені для вдихання без горіння (коди згідно з УКТ ЗЕД 2404 11 00 90 та 2404 19 10 00);
- рідини, що використовуються в електронних сигаретах, що містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях (коди згідно з УКТ ЗЕД 2404 12 00 10, 2404 19 90 10, 2404 12 00 90 та 2404 19 90 90);
- інші нікотиновмісні продукти, їх замінники (код згідно з УКТ ЗЕД 2404 99 00 00);
- інші нікотиновмісні продукти для орального застосування (код згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00) – з 01.09.2024.
Декларація про МРЦ (далі – Декларація) подається виробником або імпортером підакцизних товарів (продукції) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше ніж 10 та 25 числа місяця (п. 220.4 ст. 220 ПКУ).
Установлені виробником або імпортером МРЦ на перелічені у Декларації товари (продукцію) не пізніше ніж 10 числа запроваджуються з 15 числа місяця, в якому подається Декларація, а установлені не пізніше ніж 25 числа – з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому Декларацію подано центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і діють до їх зміни у порядку, встановленому ПКУ (п. 220.7 ст. 220 ПКУ).
У зв’язку з запровадженням з 01.09.2024 оподаткування акцизним податком інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування, виробники та імпортери таких продуктів для встановлення на них з 01.09.2024 МРЦ подають Декларацію не пізніше ніж 25.08.2024.
Чи можуть платники єдиного внеску подати контролюючому органу на погодження довідку-розрахунок на виплату зарплати в електронній формі?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Пунктом 4 Порядку прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2022 № 291 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) визначено, зокрема, що довідка-розрахунок на виплату заробітної плати складається платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за формою згідно з додатком 1 до Порядку.
Контролюючі органи невідкладно погоджують довідку-розрахунок в електронній або паперовій формі, надану платником єдиного внеску.
Контролюючі органи відмовляють у погодженні за умови:
- невідповідності довідки-розрахунку формі, визначеній у додатку 1 до Порядку;
- недостовірності викладеної в довідці-розрахунку інформації;
- подання довідки-розрахунку до контролюючого органу не за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.
Один примірник погодженої довідки-розрахунку в паперовій формі надається обслуговуючому надавачу платіжних послуг, другий – контролюючому органу, третій – залишається у платника єдиного внеску.
Довідка-розрахунок в електронній формі надається платником єдиного внеску до обслуговуючого надавача платіжних послуг з дотриманням законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII ««Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.
Згідно з п. 1 Порядку довідка-розрахунок в електронній формі – документ, отриманий платником єдиного внеску в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 глави 1 розд. II Податкового кодексу України.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
У розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету платник єдиного внеску може надіслати до відповідного контролюючого органу належним чином оформлену довідку-розрахунок в електронній формі за ідентифікатором форми J1330001 (для юридичних осіб) або F1330001 (для фізичних осіб).
Після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.
У першій квитанції електронного документа повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. У другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про платника та підписувача (підписувачів) електронного документа та квитанції).
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Інформацію щодо отримання та дати реєстрації довідки-розрахунку в контролюючому органі платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні» розділу «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету (також квитанції щодо приймання та обробки можна переглянути в розділі «Перегляд звітності» та розділі «Введення звітності»). Дата реєстрації довідки-розрахунку вважається днем її отримання контролюючим органом.
Погоджена довідка-розрахунок в електронній формі (або відмова у погодженні) невідкладно направляється контролюючим органом платнику єдиного внеску в Електронний кабінет.
Інформація про погодження або надання відмови у погодженні довідки-розрахунку в електронній або паперовій формі вноситься до журналу реєстрації та опрацювання довідок-розрахунків в електронній або паперовій формі, який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи контролюючих органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації (абзац дев’ятий п. 4 Порядку).
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
01.02.2024 11:43
Затверджено нові довідники податкових пільг
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що на вебпорталі ДПС України станом на 30.01.2024 за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html розміщено нові довідники податкових пільг, а саме:
- Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету – № 122/1;
- Довідник інших податкових пільг – № 122/2.
У довідниках наведено перелік пільг із податку на прибуток підприємств, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та інших місцевих податків і зборів, а також початок та кінець дії пільг.
Нагадуємо, що облік сум податкових пільг, отриманих платниками, здійснюється контролюючими органами на підставі інформації, наявної у поданих ними податкових деклараціях.
Заповнення розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що для зручності та допомоги платникам податків при складанні податкової звітності ДПС України розробила відеоролик «Заповнюємо розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин правильно».
Переглянути відеоролик можна за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/instrukcii/10128.html.
Чи застосовуються штрафні санкції у разі виявлення під час податкової перевірки заниження МПЗ за 2022 рік?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Штрафні санкції, передбачені статтею 123 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при визначенні податкових зобов'язань платників податків з урахуванням мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) за 2022 рік, а також штрафні санкції, передбачені статтею 124 ПКУ за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, розрахованого контролюючим органом з урахуванням загального МПЗ за 2022 рік, не застосовуються (п. 65 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Про бюджетне відшкодування сум ПДВ у разі анулювання реєстрації платника ПДВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до пункту 184.8 статті 184 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені Кодексом, платник зобов’язаний погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.
У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V Кодексу, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (пункт 184.9 статті 184 Кодексу).
Водночас чинним законодавством передбачено можливість зміни банківського рахунка платника податків, зазначеного в раніше поданій заяві про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4), у т. ч. щодо підприємств, реєстрацію яких як платників податку на додану вартість анульовано.
Відповідно до пункту 21 Розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289, у разі якщо зміни рахунка платника податків, зазначеного в раніше поданій заяві про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) (додаток 4), на який платник податків виявив бажання отримати бюджетне відшкодування, відбулись в особи, яка виключена з реєстру платників податку на додану вартість, така особа може подати до контролюючого органу за місцем обліку платника податку повідомлення довільної форми щодо зміни реквізитів рахунку, на який необхідно перерахувати суму бюджетного відшкодування, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги», підписане керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.
Таке повідомлення повинно містити такі реквізити: повне найменування платника (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності)); податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта; за даними Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дату раніше поданої заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) (додаток 4) та номер податкової декларації або уточнюючого розрахунку; реквізити нового рахунку (номер та дата відкриття рахунку, найменування банку/небанківського надавача платіжних послуг, у якому відкритий такий рахунок).
Особливості листування через Електронний кабінет
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що згідно з частиною першою ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів (абзац перший ст. 20 Закону № 393).
Вимоги до оформлення звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій або електронній формі визначені п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у п. 52.1 ст. 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом № 393.
За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (абзац перший п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
Згідно з п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 (далі – Порядок № 405).
Пунктом 3 розд. ІІІ Порядку № 405 передбачено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи:
- публічна інформація надається у строки, визначені ст. 20 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2939);
- відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша ст. 20 Закону № 2939).
Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, подання звернень.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабiнету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
При цьому відповідь на лист (запит тощо) надається контролюючим органом поштою або на електронну адресу, зазначену у зверненні у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону № 393 – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону № 2939 – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52 ПКУ – для надання індивідуальної податкової консультації.
Який документ у період обмеження доступу до Реєстру волонтерів підтверджує статус благодійника – фізичної особи – волонтера?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що Реєстр волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Реєстр) ведеться ДПС відповідно до пункту 21 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
Механізм включення волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – волонтер) до Реєстру встановлений Порядком формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.10.2014 № 1089, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.11.2014 за № 1471/26248 (далі – Порядок).
Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Порядку включення волонтера до Реєстру здійснюється на підставі заяви про включення/внесення змін до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за формою № 1-РВ (далі – заява № 1-РВ) процедура подання якої встановлена п. 2.2. Порядку.
Про результати обробки заяви, поданої в електронній формі, фізичній особі – благодійнику направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому у встановленому законодавством порядку, засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція).
Згідно з пунктами 2.4 та 2.5 розділу ІІ Порядку у разі відсутності підстав для відмови у включенні фізичної особи – благодійника до Реєстру територіальний орган ДПС зобов’язаний протягом одного робочого дня з дня отримання заяви включити таку фізичну особу – благодійника до Реєстру.
Протягом одного робочого дня, що настає за днем отримання заяви, територіальний орган ДПС повідомляє фізичну особу – благодійника про результати розгляду заяви у порядку, визначеному ст. 42 гл. 1 розд. II Податкового кодексу України.
У разі включення фізичної особи – благодійника до Реєстру на підставі заяви, поданої в паперовій формі, у листі зазначаються відомості з Реєстру, наведені у п. 1.3 розд. I Порядку.
У разі включення фізичної особи – благодійника до Реєстру на підставі заяви, поданої в електронній формі, фізичній особі – благодійнику направляється інформація у квитанції.
Отже, інформація про результати розгляду заяви надсилається заявнику у квитанції, якщо заяву подано в електронній формі, або у листі, якщо заяву подано у паперовій формі.
Оприлюднення інформації з Реєстру, передбачене п. 1.3 розд. І Порядку.
Відповідно до пп. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану обмежено доступ до публічних електронних реєстрів, у тому числі до Реєстру.
Таким чином у період обмеженого доступу до Реєстру, підтвердженням включення фізичної особи – благодійника до Реєстру в залежності від обраної форми подання заяви є квитанція, в якій повідомляється про включення фізичної особи – благодійника до Реєстру або лист із даними про включення такої особи до Реєстру.
Крім того, волонтер або його представник не позбавлені права у будь-який час звернутись до контролюючого органу для отримання листа – підтвердження про включення фізичної особи – благодійника до Реєстру.
Розрахунки за послуги здійснюються виключно через банківські системи дистанційного обслуговування та/або сервіси переказу коштів: що з РРО/ПРРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Пунктом 14 статті 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) встановлено, що РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги, у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Таким чином, суб’єкти господарювання, які не приймають оплату за надані послуги готівкою та/або не здійснюють приймання оплати в безготівковій формі, за допомогою електронних платіжних засобів (платіжних карток), жетонів, талонів тощо, звільняються від обов’язкового застосування РРО/ПРРО при прийманні оплати за послуги.
Звертаємо увагу, що хоча право щодо незастосування РРО/ПРРО, встановлене пунктом 14 статті 9 Закону № 265, і не може бути використане суб’єктом господарювання при продажу товарів, суб’єкт господарювання не втрачає такого права, навіть за умови здійснення торгівлі товарами, у випадку приймання оплати за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Отже, у випадку здійснення торгівлі одночасно товарами та послугами, за умови приймання оплати саме за послуги, виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО/ПРРО з урахуванням пункту 14 статті 9 Закону № 265.
Щодо подання Звітів FATCA: яке повідомлення (фінальна квитанція) свідчить про повну успішну здачу звітності про підзвітні рахунки фінансовим агентом?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до положень Інструкції користувача (Публікація Служби внутрішніх доходів США 5190), квитанція RC024 свідчить про те, що «пакет даних пройшов перевірку IDES і був завантажений отримувачем (IRS)». Про успішну перевірку поданого звіту зі сторони Служби внутрішніх доходів США (далі – СВД США) приходить сповіщення. Усі квитанції та сповіщення надсилаються на електронну адресу вказану при реєстрації фінансового агента у Міжнародній системі обміну даними (далі – МСОД).
Лінки на інструкції англійською та українською мовою: https://mof.gov.ua/storage/files/Публікація_СВД-МСОД-англійською.pdf https://mof.gov.ua/storage/files/Публікація_СВД-МСОД-українською.pdf.
Більше щодо подання Звітів FATCA – на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/fatca/zapitannya-vidpovidi/schodo-podannya-zvitiv-fatca/.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
02.11.2023 14:17
Понад 86,7 млрд грн – надходження до бюджетів та державних цільових фондів з початку року від платників Дніпропетровщини
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – жовтні 2023 року від платників Дніпропетровської області до бюджетів та державних цільових фондів надійшло понад 86,7 млрд гривень.
За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталі Федаш порівняно з відповідним періодом 2022 року спостерігається позитивна динаміка сплати податків, зборів та платежів: надходження збільшились на понад 8 млрд гривень.
При цьому, до державного бюджету протягом десяти місяців 2023 року спрямовано понад 24,7 млрд грн, до місцевих бюджетів – понад 36,3 млрд грн, єдиного внеску – понад 25,6 млрд гривень.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини висловила подяку платникам за працю, за патріотичне ставлення до сплати податків, за підтримку економіки країни.
«Важливо, для результативної протидії агресії рф забезпечувати ефективну роботу тилу. Тому, не зупиняємось, працюємо і надалі, створюємо міцний економічний фундамент для підтримки і розвитку нашої держави!» - зазначила Наталя Федаш.
Про особливості заповнення реквізитів платіжної інструкції «Призначення платежу», «Код платника» та «Код фактичного платника»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що перелік обов’язкових реквізитів платіжної інструкції, які заповнюються платниками, визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163, та Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (далі – Порядок № 148).
Зокрема, акцентуємо увагу на особливостях заповнення 3-х реквізитів: «Призначення платежу»; «Код платника»; «Код фактичного платника».
Так, реквізит «Призначення платежу» заповнюється згідно з прикладами, наведеними у Порядку № 148.
Обов’язковий реквізит «Код платника» заповнюють всі платники, які сплачують податки, збори, інші платежі та єдиний внесок. Юридичні особи у реквізиті «Код платника» зазначають код ЄДРПОУ, фізичні особи – підприємці та громадяни – податковий номер.
Реквізит «Код фактичного платника» заповнюється в наступних випадках:
1) юридичними особами:
у разі, якщо юридичні особи у своєму складі мають відокремлені підрозділи, представництва та сплачують платежі до бюджету і фондів соціального страхування за відокремлені підрозділи, представництва.
При цьому юридичні особи у реквізиті «Код платника» платіжної інструкції зазначають власний код ЄДРПОУ, а у реквізиті «Код фактичного платника» – код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, представництва;
2) громадянами:
у разі, якщо громадяни сплачують податкові платежі та єдиний внесок за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) або через каси надавачів платіжних послуг.
При цьому громадяни у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції зазначають власний податковий номер. Разом з цим, надавач платіжних послуг у реквізиті «Код платника» зазначає свій податковий номер.
Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що для отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом платник може скористатися Електронним кабінетом (cabinet.tax.gov.ua).
Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету надає можливість платникам податків створити, підписати та надіслати запит щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300203».
Через певний час користувач отримує Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом, який можна переглянути та завантажити у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
Презентаційні матеріали – за посиланням https://tax.gov.ua/data/files/308545.pdf
Чи необхідно суб’єкту господарювання, який надає послуги з куріння кальяну, а також реалізує тютюнові замінники для куріння кальяну, придбавати ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання, а роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Відповідно до ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Враховуючи зазначене, суб’єкт господарської діяльності, який надає послуги з куріння кальяну, а також реалізує тютюнові замінники для куріння кальяну, може здійснювати таку діяльність лише за наявності ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.
Чи має право неприбуткова організація надавати нецільову благодійну матеріальну допомогу своїм членам, які сплачують внески на її фінансування, але не є її штатними працівниками, та які були мобілізовані до Збройних сил України?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що однією з обов’язкових умов перебування організації у статусі неприбуткової є заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) надання неприбутковими організаціями благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які:
- мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії,
- та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій в таких населених пунктах
- та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.
Таким чином, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, неприбуткові організації зможуть надавати за рахунок своїх доходів благодійну допомогу лише стороннім особам без загрози втрати статусу неприбутковості.
Отже, у випадку здійснення неприбутковою організацією окремим її членам виплат у вигляді нецільової благодійної матеріальної допомоги, зокрема, які мобілізовані до лав Збройних Сил України, проведення таких операцій призведе до розподілу отриманих доходів на користь членів такої організації та, відповідно, до порушення права перебування такої організації у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.
Крім того, враховуючи положення п. 63 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, серед переліку можливих отримувачів добровільної фінансової допомоги, надання якої неприбутковою організацією не призведе до порушення вимог, встановлених пунктом 133.4 ст. 133 ПКУ, таких фізичних осіб як військовослужбовці окремо не визначено.
Натомість, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не є підставою для виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій проведення такою організацією операцій з добровільного перерахування коштів для потреб забезпечення оборони держави, зокрема, безпосередньо Збройним Силам України, що є військовим формуванням, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, згідно з частиною першою ст. 1 Закону України від 6 грудня 1991 року № 1934-ХІІ «Про Збройні Сили України» (зі змінами та доповненнями), іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам.
Обов’язок податкового агента
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Податок на доходи фізичних осіб (далі – податок), утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду.
Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Податковим кодексом України для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Податковий розрахунок) (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається. Форма Податкового розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами).
Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід; фізична особа у випадках, визначених розділом IV Податкового кодексу України.
Як платнику подати заяву на повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум через Електронний кабінет?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Вхід до електронного сервісу «Електронний кабінет» здійснюється за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/ та надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації - id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою мобільного застосунку Дія або з використанням «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема, заяви про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi (далі – Заява), і подання її до контролюючих органів.
При створенні Заяви в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми», зокрема «J(F)13 Запити». З переліку електронних форм обирає необхідну форму Заяви J/F 1302001 – Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.
Для юридичних осіб використовується код електронної форми Заяви J1302001, для фізичних осіб – F1302001.
При натисканні на поле «Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені» система відкриває вікно, в якому потрібно в полі «Код ДПІ» зазначити територіальний орган ДПС, до якого подається заява, після чого натиснути кнопку «Створити» для відкриття форми Заяви для заповнення.
Під час формування Заяви відбувається автоматичне заповнення полів, а саме, «Код органу ДПС, куди подається заява», «Назва органу ДПС, куди подається заява», «Податковий номер платника або серія (за наявності) та номер паспорта фізичної особи - платника податків», «Найменування або прізвище, ім'я, по батькові (для фізичних осіб) платника податків», «Поштова адреса»).
Інші поля електронної Заяви підлягають обов’язковому заповненню платником.
При виборі напряму перерахування коштів (позначка "v") платник повинен заповнити один з чотирьох напрямів перерахування коштів та реквізити для такого перерахування.
До Заяви надається можливість приєднати додатки через форму J/F1360102 - Документ довільного формату (копії платіжних інструкцій, тощо).
Для цього у вкладці «Додатки» необхідно обрати опцію «Додати» документ довільного формату (F/J 1360102) та заповнити обов’язкові поля форми.
Оскільки у полі «Дата сплати до бюджету» Заяви вказується інформація щодо одного платіжного документа відповідно до якого була помилково або надміру сплачена сума грошових зобов’язань або пені, то з метою повернення таких сум за кількома платіжними документами, платник подає окремі Заяви за кожним платіжним документом.
Після заповнення форми Заяви платник натискає на кнопку «Перевірити» і система перевіряє повноту заповнення реквізитів.
У разі наявності незаповнених обов’язкових полів система видає відповідне повідомлення, у разі проходження перевірки система видає повідомлення «ОК».
Після проходження перевірки платник натискає на кнопку «Зберегти» і система в «Електронному кабінеті» зберігає чернетку Заяви.
Після підписання платником Заяви за допомогою КЕП (або ЕЦП) система автоматично надсилає її до органу ДПС для опрацювання. Платнику формується квитанція № 1 щодо отримання ДПС заяви про повернення.
В розділі «Вхідні/вихідні документи» Заява доступна платнику для перегляду та друку, а також відображається квитанція № 2 за результатом перевірки Заяви територіальним органом ДПС.
Щодо податкової звітності з ПДВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що Державна податкова служба України повідомила наступне.
Пунктом 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 01 серпня 2023 року, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені цим пунктом (спрощена система оподаткування за ставкою 2 відс. доходу), вважаються такими, що не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Відповідно до п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, платники податків, які відмовилися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником ПДВ, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.
Разом з тим, п.п. 91.2. п. 91 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що платники податків, у яких була призупинена реєстрація платником ПДВ відповідно до п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та яким з 01 серпня 2023 року автоматично відновлено права та обов’язки, встановлені розд. V та підрозд. 2 розд. XX ПКУ, за товарами, необоротними активами, придбаними/виготовленими/ввезеними на митну територію України з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, які використані (поставлені, реалізовані) в період застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, зобов’язані не пізніше 31 жовтня 2023 року нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст.198 ПКУ.
Таким чином, платники податку які до 01 серпня 2023 року самостійно відмовилися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, при нарахуванні податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ використовують норми п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а платники податку, реєстрацію яких платниками ПДВ було відновлено автоматично з 01 серпня 2023 року, при нарахуванні таких податкових зобов’язань застосовують норми п.п. 91.2 п. 91 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
За результатами проведеного аналізу поданої податкової звітності з ПДВ за серпень та вересень 2023 року встановлено, що понад 80 відс. платників, які використовували спрощену систему з особливостями оподаткування та яким автоматично з 01.08.2023 року відновлено реєстрацію платника ПДВ, не виконано обов’язок нарахування та декларування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.
Звертаємо увагу, що ПКУ встановлено чіткий термін для виконання даних податкових обов’язків вказаною категорією платників, а саме до 31.10.2023 включно, тобто три звітні періоди, з яких два уже минули. А для платників, які самостійно відмовились від застосування спрощеної системи з особливостями оподаткування встановлено термін не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення їх реєстрації платником ПДВ, тобто лише один звітний період.
Закликаємо платників задекларувати податкові зобов’язання з ПДВ в повному обсязі!
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо застосування резервного РРО при роздрібній торгівлі деякими підакцизними товарами
04.09.2023 11:33
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що відповідно до статті 5 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265) на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 № 918/29048 (далі – Порядок).
Згідно з пунктом 20 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.
Відповідно до статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
У заяві про видачу ліцензії та у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може використовувати резервний РРО на період виходу з ладу основного РРО.
Водночас, оскільки у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним суб’єктом господарювання вказується перелік РРО, то у разі застосування резервного РР такому суб’єкту необхідно подати заяву до відповідного контролюючого органу на переоформлення відповідної ліцензії із зазначенням реквізитів резервного РРО (модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
01.09.2023 10:26
Про відновлення відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що у зв’язку з прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» відновлюється відповідальність за порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Так, застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону № 265 з 01 серпня 2023 року відновлено стосовно суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор за порушення, вчинені до та під час воєнного стану.
З 01 жовтня 2023 року застосування штрафних (фінансових) санкцій відновлено стосовно всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з повним скасуванням відповідальності за порушення, вчинені з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2023 року включно.
Зазначене вище звільнення від відповідальності та/або її скасування, відповідно до норм Закону № 3219, не поширює свою дію на суб’єктів господарювання, що здійснюють торгівлю підакцизними товарами або діяльність у сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор.
У зв’язку з наведеним вище звертаємо увагу всіх платників податків, що добровільне виконання вимог законодавства сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, до якого відноситься і Закон № 265, не тільки вбереже торговця від додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а й стане надійним оберегом від перевірок, які проводить контролюючий орган.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
01.09.2023 10:17
Про особливості відображення назви товару в розрахункових документах РРО/ПРРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що з 01 серпня 2023 року Законом України від 30 червня 2023 року № 3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» були внесені зміни в п. 2 ст. 3 Закону від 06 липня 1995 року № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) щодо спрощення фіскального чеку. Зазначений пункт було доповнено абзацом другим:
Фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Завдяки зазначеним змінам чітко визначені категорії продавців при продажу товару або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Разом з тим звертаємо увагу, що ДПС України в межах компетенції надала відповіді на питання, з якими почали звертатись платники податків, а саме:
Як має виглядати такий спрощений чек?
Як зазначати правильно групу товарів?
Де брати її назву, якщо виникають сумніви?
Відповідь: при зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, у випадку виникнення сумнівів щодо правильності віднесення певних товарів до певних груп рекомендуємо використовувати Державний класифікатор продукції та послуг (Наказ Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457) в редакції Наказу Міністерства економіки від 16 лютого 2017 року № 211 та зазначати товар (послугу), який класифікується за назвою «Групи» замість відображення конкретної позиції.
Така можливість встановлена прямою нормою Закону № 265 та не потребує створення нової форми фіскального касового чеку.
Форма такого фіскального касового чека визначена в додатку 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21 січня 2016 року № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350.
При зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, який класифікується за назвою «Групи», замість відображення конкретної позиції можна, наприклад, зазначати:
- «постільна білизна» замість «наволочка», «простирадло», «ковдра» і т.д.;
- «випічка» замість «пиріжок з маковою начинкою», «пиріжок з вишнею», «пиріжок з повидлом» і т. д.;
- «напої» замість «лимонад», «сітро», «дюшес», «тархун» і т. д.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Хто може проводити розрахункові операції на програмному РРО?
29.08.2023 11:09
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що суб’єкт господарювання може проводити розрахункові операції на ПРРО самостійно або визначати уповноважених осіб (касирів).
Особа може здійснювати розрахункові операції на ПРРО з використанням електронного підпису такої особи або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО, після внесення даних про сертифікати до Реєстру програмних РРО, подавши форму 5-ПРРО.
Розрахункові операції на ПРРО можуть проводити лише ті особи, сертифікати електронних підписів та/або печаток яких внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.
Дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються ПРРО, вносяться до Реєстру програмних РРО на підставі поданих суб’єктами господарювання в електронній формі повідомлень про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО за формою № 5-ПРРО.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
05.07.2023 11:06
ЕК для громадян – зручний сервіс ДПС України для фізичних осіб
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Електронний кабінет залишається одним з найпопулярніших сервісів Державної податкової служби України. Адже це найбільш зручний та ефективний спосіб взаємодії з податковими органами. Перевагами Електронного кабінету є те, що він працює на персональному комп’ютері або смарт-пристрої цілодобово в режимі онлайн без встановлення додаткового програмного забезпечення.
В окремому меню Електронного кабінету «ЕК для громадян» об’єднано сервіси для фізичних осіб. В «ЕК для громадян» громадяни отримують доступ до власної особової інформації:
- реєстраційних даних;
- даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);
- сформованих податкових повідомлень-рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;
- стану розрахунків з бюджетом.
За допомогою Е-кабінету громадяни мають можливість:
- подати заяву для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ф. № 1ДР);
- подати заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ф. № 5ДР);
- подати податкову декларацію про майновий стан і доходи;
- отримати відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
- листуватись з органами ДПС;
- подати заяву про включення до Реєстру волонтерів;
- сплатити податки через режим «Стан розрахунків з бюджетом».
Нагадуємо, що увійти до Електронного кабінету можна за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС. Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
За перше півріччя платники податку на прибуток, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, звітують за оновленою формою податкової декларації
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що 31 березня 2023 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.03.2023 за № 412/39468, з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 13.03.2023 № 130 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 20 лютого 2023 року № 101», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 березня 2023 року за № 451/39507 (далі – Наказ № 101), яким затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація), пов’язані з особливостями оподаткуванням платників податку на прибуток підприємств.
Законом України від 03 листопада 2022 року № 2720-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) і статтю 141 Кодексу, доповнено пунктом 141.13, який визначає особливості оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі.
Так, платники податку, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок із податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця.
Наказом № 101 Декларацію доповнено додатком ОВ, в якому платники податку, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, розраховують суму таких авансових внесків.
Положеннями пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням зазначеного платники податку, які застосовують особливості оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, мають змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2023 року із відображенням сплачених протягом такого звітного (податкового) періоду сум авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют у додатку ОВ до Декларації, та врахувати відповідні суми у зменшення податкових зобов’язань із податку на прибуток підприємств у додатку ЗП до Декларації відповідно до положень пункту 141.13 статті 141 Кодексу.
До уваги платників акцизного податку!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що з 01 липня 2023 року відновились правила оподаткування, які були змінені чи призупинені до 01.07.2023 та/або до завершення дії карантину, зокрема в частині акцизного податку.
Так, повертаються базові ставки акцизного податку, встановлені підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)*, а саме:
- на бензини моторні, інші нафтопродукти – 213,50 євро за 1000 літрів;
- на важкі дистиляти – 139,50 євро за 1000 літрів;
- на паливо моторне альтернативне – 162 євро за 1000 літрів.
Довідково: * п. 41 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу ‒ «Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не довше ніж до 1 липня 2023 року…»
Крім того,скасовується тимчасовий порядок відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів.
Також починають застосовуватися до виробників лікарських засобів загальні вимоги щодо особливостей оподаткування, цільового використання та погашення податкових векселів, які встановлені статтею 229 розділу VІ Кодексу при виробництві дезінфекційних засобів, з використанням спирту етилового, який оподатковується за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту.
Торгівля вживаними технічно складними побутовими товарами: як зазначається у фіскальному чеку назва такого товару?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Форма та зміст розрахункових документів визначена Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21 липня 2016 року № 13 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі – Положення).
Розділом ІІ Положення передбачено, що при реалізації товарів (послуг) обов’язковим реквізитом чеку є назва товару (послуги).
Таким чином, фіскальний касовий чек на товари (послуги) визнається відповідним (у частині ідентифікації товару), якщо в ньому зазначена назва товару (послуги).
Кожна модель і модифікація комп’ютерної техніки має основні частини та складові комп’ютера (комплектуючі), а в технічній документації на таку техніку чітко зазначено назву і характеристики кожної з них.
Частина комплектуючих само собою є технічно складними пристроями, а відповідно продаж таких комплектуючих потребує ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації всіх товарів та відповідно створення субʼєктом господарювання документів у передбачений законодавством спосіб (абз. 1 п. 44.1 та абз. 1 п. 177.10 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI), що будуть свідчити про походження таких товарів.
Отже, виходячи з цього, назва товару в фіскальному чеку РРО/ПРРО повинна зазначатися так, щоб виконувались одночасно дві умови: назва повинна відображати споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікувати товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання.
Оплата послуг з лікування: чи є право на податкову знижку за наслідками 2022 року?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що пунктом 1 розд. XIX Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що п.п 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Кодексу набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.
Станом на 01 січня 2023 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка за витратами, понесеними платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім'ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Кодексу), за наслідками 2022 року платникам податку не надається.
Отримання інформації про результати обробки файлів-запитів щодо доходів фізичних осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій, що надходять від підрозділів соціального захисту населення
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що електронний сервіс «Інформування громадян про результати обробки файлів-запитів щодо доходів фізичних осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій, що надходять від підрозділів соціального захисту населення» дає можливість громадянам та працівникам органів соціального захисту населення, вказавши реєстраційні дані фізичної особи в телефонному режимі, отримати необхідну інформацію, звернувшись до Інформаційно-довідкового департаменту ДПС за контактним телефоном:
0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів),
(044) 454-16-13 з 800 до 2000 (крім суботи та неділі) для мешканців Києва.
Пошук інформації здійснюється за реєстраційним номером облікової картки платника податків або серією та номером паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта). Якщо за результатами пошуку не знайдено жодного запису, здійснюється пошук за прізвищем, ім’ям, по батькові фізичної особи та як додатковий реквізит для пошуку застосовується номер області, в якій особа подала документи на отримання субсидій».
До якого контролюючого органу повинна подавати заяву про перехід на спрощену систему оподаткування ФОП у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, або у разі зміни місцезнаходження (місця проживання) з території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій збройними формуваннями Російської Федерації, на іншу територію України?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (абзац другий п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Таким чином, фізична особа – підприємець у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, або у разі зміни місцезнаходження (місця проживання) з території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, на іншу територію України, подає заяву про перехід на спрощену систему оподаткування до контролюючого органу за основним місцем обліку, тобто за новим місцезнаходженням.
Чи необхідно фізичній особі, яка здає в оренду особисте майно, реєструватись ФОП?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що відповідно до ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.
Таким чином, здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України без реєстрації орендодавця як фізичною особою – підприємцем.
Про обрання ФОПом – турагентом другої групи платників єдиного податку у разі здійснення діяльності за агентськими договорами, укладеними з туроператорами – не платниками єдиного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці (ФОП), які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Відповідно до частин першої – третьої ст. 295 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє.
Комерційним агентом може бути суб’єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.
Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.
Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов’язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами (частина друга ст. 297 ГКУ).
Отже, ФОП – турагент, який здійснює посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів, не є комерційним агентом, тобто не має повноважень укладати агентські договори відповідно до вимог ст. 295 ГКУ та не має права при наданні посередницьких послуг туроператорам – не платникам єдиного податку обирати другу групу платників єдиного податку.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
05.06.2023 12:13
Платники Дніпропетровщини забезпечили надходження до бюджетів усіх рівнів у сумі понад 29,7 млрд гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – травня 2023 року збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) від платників Дніпропетровської області склав понад 29,7 млрд грн, що на понад 1,4 млрд грн, або на 5 відсотків більше ніж за підсумками відповідного періоду 2022 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Як зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини, до державного бюджету з початку 2023 року надійшло понад 12,4 млрд грн, місцеві бюджети отримали понад 17,3 млрд гривень.
Крім того, протягом п’яти місяців поточного року платниками Дніпропетровської області до державних спеціальних фондів спрямовано понад 12,1 млрд гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області висловила подяку платникам, які, незважаючи на сьогоднішні умови, працюють і сумлінно поповнюють бюджети.
До уваги ФОП, які планують відмовитись від спрощеної системи оподаткування!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що заява про відмову від спрощеної системи оподаткування підприємцями – платниками єдиного податку подається до територіального органу ДПС за місцем податкової адреси платника податків – фізичної особи не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року).
Отже, щоб відмовитися від спрощеної системи оподаткування з III кварталу 2023 року, необхідно до 20 червня 2023 року подати заяву.
З 30.05.2023 діють нові довідники податкових пільг
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
ДПС України на вебпорталі станом на 30.05.2023 оприлюднила нові довідники податкових пільг, а саме:
- Довідник податкових пільг № 116/1, що є втратами доходів бюджету;
- Довідник інших податкових пільг № 116/2.
У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, а також початок та кінець дії пільг.
Нагадуємо, що облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюють контролюючі органи на підставі інформації, наявної у поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях.
Довідники розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html
Закон України № 3050: коли не визначається МПЗ?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що 06.05.2023 що 06.05.2023 набрав чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050), яким внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ).
Зокрема, Законом № 3050 щодо мінімального податкового зобов’язання встановлено, що не визначається мінімальне податкове зобов՚язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних 3 ділянок непридатними для використання у зв’язку.
До уваги платників ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2023 № 19 «Про затвердження Змін до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрованого в Мін’юсті 17.02.2023 р. за № 298/39354, запроваджено зміни щодо подання та розгляду пояснень та копій документів до податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (ПН/РК), реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник ПДВ має право протягом 365 днів (з урахуванням вимог п. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України) що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК, подати на розгляд комісії регіонального рівня пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК.
За результатами розгляду пояснення та копій документів комісією регіонального рівня або приймається рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, або надсилається повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.
Комісія регіонального рівня направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Платник ПДВ має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК.
Якщо платник ПДВ не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному порядку (у порядку, визначеному п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України (Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, із змінами) або судовому порядку.
Особливості визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що 27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року 2261-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2261).
Законом № 2261 запроваджено спеціальний механізм справляння рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (далі – Рента) за видобуті, за визначений ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) граничний термін, обсяги газу природного (далі – Газ), крім обсягів Газу, що у такому періоді розміщені надрокористувачем у підземному сховищі Газу.
Зокрема, платникам Ренти за обсяги Газу, крім обсягів Газу, призначеного для виконання спеціальних обов’язків щодо формування ресурсу Газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії, тимчасово (у період з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні) надано право не сплачувати податкові зобов’язання з Ренти за обсяги Газу видобутого та закачаного до підземних сховищ у звітному (податковому) періоді (далі – закачаний Газ).
Звертаємо увагу, що скористатися правом не сплачувати податкові зобов’язання з Ренти за Газ у частині закачаного Газу за відповідний звітний (податковий) період, включаючи квітень 2022 року, можуть платники Ренти, які дотримуються припису абзацу сьомого п.п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» ПКУ.
Офіційне оформлення трудових відносин – соціальний захист найманих працівників
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Кожна людина має право на працю, яке гарантується Конституцією України.
Держава повинна створювати всі умови для повноцінного користування громадянами цього права.
Проте «тіньова» зайнятість завдає державі шкоди. При цьому громадяни ризикують втратити право на пенсію чи на її частину, адже при обчисленні її суми враховуються офіційний розмір заробітної плати, страховий стаж. Тому соціальний захист сьогодні та пенсійне забезпечення в майбутньому залежить насамперед від свідомої громадської позиції самих працюючих.
Працівники реалізують своє право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установi, організації або з фізичною особою.
Звертаємо увагу, що роботодавець не має права допускати працівника до роботи без оформлення трудових відносин з додержанням вимог Кодексу законів про працю України.
Працівникам же варто замислитися над перевагами офіційного працевлаштування, перш ніж погодитись на пропозицію одержувати гроші у «конверті».
Так, після укладення трудового договору працівник відповідно до вимог Кодексу законів про працю має право:
- на гарантований розмір заробітної плати, в тому числі на доплати, надбавки й заохочувальні виплати;
- на відпустку (основну, додаткову та без збереження заробітної плати, відпустку в зв’язку з вагітністю та пологами);
- на скорочений робочий час, на вихідні і святкові дні, не залучатися до понаднормових робіт без згоди;
- на оплату лікарняного, на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці;
- на допомогу в зв’язку з безробіттям;
- на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань;
- на зарахування стажу роботи;
- на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у старості.
Отже, офіційне укладання трудового договору захищає найманого працівника у разі, якщо роботодавець затримує своєчасну виплату заробітної плати, відмовляється оплатити виконану роботу, не додержується інших своїх зобов’язань.
Таким чином, тільки офіційно оформлена праця є гарантією соціального захисту найманих працівників, а для роботодавців запорукою успішної роботи та процвітання бізнесу.
Маєте питання, які потребують оперативного розгляду – зверніться на Комунікаційну податкову платформу
Податкова служба Дніпропетровщини у час викликів прагне використовувати всі потенційні можливості для взаємодії з платниками.
Ми завжди готові підтримати платників та відкриті до діалогу з бізнес-асоціаціями та інститутами громадянського суспільства.
Отже, у разі виникнення питань, що потребують оперативного розгляду, пропонуємо звертатися на Комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).
Такий формат спілкування є ефективним способом взаємодії з платниками податків.
Нагадуємо, що електронна скринька Комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС знаходиться за адресою [email protected].
У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотного зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.
За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікаційні заходи з платниками у різних форматах, у тому числі і в режимі онлайн.
Комунікаційна податкова платформа – це дієвий майданчик для діалогу податківців та платників, це швидко, комфортно та мобільно! Маєте проблемні питання – звертайтесь на Комунікаційну податкову платформи ГУ ДПС!
Не декларуєте працівників – ризикуєте втратити гроші!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Податкові інспектори та інспектори праці мають право перевіряти як бізнес виконує трудове законодавство.
Пам’ятайте! Проводити перевірки щодо укладення трудових договорів із працівниками можуть:
• ДПС;
• територіальні органи ДПС та Держпраці.
А органи місцевого самоврядування можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.
До відома відвідувачів центрів обслуговування платників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З 05 червня 2023 року, на період дії воєнного стану, встановлено наступний режим роботи ЦОП ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області:
Понеділок - п’ятниця:
Початок робочого дня: 8 год. 30 хв.;
Закінчення робочого дня: 17 год. 00 хв.;
Перерва: 12-30 год. – 13-00 год.;
Вихідні: субота, неділя.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (із змінами) до Переліку територій, на яких ведуться активні бойові дії, віднесено Марганецьку міську та Нікопольську міську територіальні громади. З 18.04.2023 року Центри обслуговування платників Марганецької та Нікопольської державних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на період дії воєнного стану тимчасово працюють за таким графіком:
понеділок – четвер – з 8 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв.
п’ятниця - з 8 год. 00 хв. до 15 год. 45 хв.
перерва - з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв.
Під час повітряної тривоги обслуговування платників припиняється.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
