00:44
Суб’єктам господарювання, які здійснюють виробництво, оптову, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального!
12.03.2025 14:04
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
До 01 січня 2025 року порядок отримання та сплати чергових платежів за ліцензії на право виробництва, оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального було визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Відповідно до ст. 4 Закону № 481 ліцензії на право виробництва, зокрема, пального видавались безстроково, а сплата за такі ліцензії здійснювалась щорічно відповідно до визначеної річної вартості.
Згідно ст. 15 Закону № 481 ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального видавались терміном на 5 років, а сплата за такі ліцензії здійснювалась щорічно відповідно до визначеної річної вартості.
З 01 січня 2025 року розмір річної плати за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах встановлено ст.ст. 50-51 та ст. 53 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами) (далі – Закон № 3817) в сумі, що розраховується від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.
При цьому, п. 3 розд. ХІІІ «Перехідні положення»» Закону № 3817 встановлено, що ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону № 481 до 01 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному Законом № 3817.
Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного періоду (ст. 54 Закону № 3817).
Враховуючи викладене, річна плата за ліцензії визначається у розмірі, встановленому на 01 січня податкового року, в якому настає строк сплати наступного чергового річного платежу.
Отже, з 01.01.2025 черговий платіж за ліцензію на право виробництва, оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, що була отримана до 01 січня 2025 року сплачується щорічно, до початку кожного наступного річного періоду у розмірах, що визначені статтями 50 – 51 та ст. 53 Закону № 3817.
Юридичним особам – платникам єдиного податку четвертої групи!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначеного щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній, зокрема, юридичній особі, є загальним МПЗ.
Визначення МПЗ передбачено ст. 38 прим. 1 ПКУ.
МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена обчислюється за формулою, наведеною у п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, елементом якої є коефіцієнт «К», який становить 0,05.
МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена обчислюється за формулою, наведеною у п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, елементом якої є коефіцієнт «К», який становить 0,05.
Водночас, тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовується із значенням 0,04.
Поряд з цим, п. 67 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що при визначенні МПЗ за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим.1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовується із значенням 0,057.
Враховуючи те, що при визначенні МПЗ за 2024 рік нормами ПКУ не передбачено іншого значення коефіцієнту «К», ніж встановленого у підпунктах 38 прим.1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, то юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи при розрахунку МПЗ за 2024 рік у графі 7 додатка 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік зазначають коефіцієнт «К» – 0,05.
Про сервіс «Пульс» Державної податкової служби України
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
Надати інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1
Наберіть номер телефону 0800-501-007.
Крок 2
Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.
Крок 3
Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.
При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4
У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п'ятницю з 18.00 (також субота та неділя) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту [email protected].
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внесу на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що надходять електронною поштою.
Отримуйте відомості про доходи у зручному форматі!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2024 році.
Отримати відомості про доходи стало ще простіше та зручніше.
1. Завантажуй в App Store/Google Play мобільний застосунок «Моя податкова», ідентифікуйся онлайн з використанням КЕП або хмарного підпису.
2. У розділі «Послуги» обирай «Отримати відомості про суми виплачених доходів» вказуй необхідний період та отримуй результат за 5 хвилин.
Цінуй свій час та приєднуйся!
Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються:
починаючи з 1 кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (поквартально);
починаючи з 1 кварталу 2021 року поквартально в розрізі місяців із зазначенням номера кварталу та місяця;
відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.
Про формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» Державною податковою службою України здійснюється щоквартальне формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік).
ДПС забезпечує формування та затвердження Переліку не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада. Перелік оприлюднюється на офіційному вебпорталі ДПС на п’ятнадцятий робочий день з дня його затвердження.
Формування Переліку платників відбувається автоматично. Джерелами інформації для формування Переліку є:
- податкова звітність платника податків, подана ним до контролюючого органу, у терміни, встановлені Податковим кодексом України (ПКУ);
- податкова інформація з інформаційно-комунікаційних систем ДПС та інших джерел, отримана в порядку та спосіб, визначений ПКУ.
Розрахунок показників вимог, критеріїв та середніх показників критеріїв здійснюється на підставі даних податкової звітності, поданої платником податків, та відомостей, отриманих від центральних органів виконавчої влади та інших органів у порядку інформаційної взаємодії.
Розраховані середні показники, які використовуються для формування Переліку, публікуються протягом 5 робочих днів після його затвердження. Критерії включення до Переліку враховують різні фактори, такі як рівень сплати податків, нарахування заробітної плати тощо. Детально ознайомитись з критеріями та перевірити відповідність суб’єкта господарювання вимогам включення до Переліку можна на субсайті «Територія високого рівня податкової довіри», який розміщено за посиланням https://tpd.tax.gov.ua.
Субсайт пропонує користувачам наступні сервіси:
- список платників податків юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які відповідають визначеним законом умовам (можливість перевірити по коду ЄДРПОУ/РНОКПП, чи входить суб’єкт господарювання до Переліку,);
- перевірку власних показників (відповіднсть/невідповідністть критеріям);
- можливість аналізу по галузям (середні показники сплати податків до бюджету з податку на прибуток, ПДВ, ПДФО, єдиного податку, резидентів Дія.Сіті та середньої заробітної плати по галузі).
Крім того, на субсайті «Територія високого рівня податкової довіри» розміщені відповіді на найпоширеніші питання платників стосовно комплаєнсу та формування Переліку.
Метою проєкту «Територія високого рівня податкової довіри» є те, щоб більшість платників податків мала високий рівень добровільного та свідомого виконання податкового законодавства.
Про переваги використання системи управління комплаєнс-ризиками
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що перевагами використання системи управління комплаєнс-ризиками є:
- підвищення довіри до справедливості податкової системи – платники податків відчувають підтримку у виконанні податкових зобов'язань та впевненість, що випадки порушення податкового законодавства будуть відпрацьовані;
- сприяння комплексному вирішенню проблеми недотримання законодавства;
- сприяння ефективному використанню обмежених ресурсів:
- краще розуміння причин недотримання законодавства сприяє прийняттю кращих рішень щодо реагування.
- кращі рішення щодо реагування означають кращий розподіл обмежених ресурсів;
- оптимізація збору доходів.
Про запровадження системи управління податковими ризиками під час прес-конференції
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями відбулася прес-конференція для представників медіа за участі начальника Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анатолія Городнікова на тему «Про систему управління податковими ризиками».
Під час заходу він нагадав, що з вересня минулогоо року стартувала інформаційно-роз’яснювальна кампанія про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України (далі – Експериментальний проєкт).
Звернув увагу, що мета кампанії – роз’яснення платникам змін у підходах до організації роботи ДПС у зв’язку зі схваленням Кабінетом Міністрів України постанови від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854). Постанова № 854 – це методологічна основа та базовий документ для практичної реалізації Експериментального проєкту.
Запровадження системи управління податковими ризиками у ДПС забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками, дотримання податкового законодавства у роботі органів ДПС по всій вертикалі, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.
Постанова № 854 не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків. Для більшості платників, які прагнуть дотримуватися податкового законодавства, ДПС зосередить зусилля на вжитті проактивних заходів впливу (сприятливих заходах впливу, спрямованих на допомогу платникам податків у розумінні виконання своїх податкових обов’язків), які реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників.
Зупинився на основних видах ризиків.
Це:
- ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;
- ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
- ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
- ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).
Про декларування доходів під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості декларування громадянами доходів, отриманих у 2024 році» за участі начальника Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторії Чабаненко.
Громадяни отримали відповіді на питання щодо підстав для подання податкової декларації про майновий стан і доходи (Декларація), про граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у Декларації за 2024 рік, право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року тощо.
Інформаційна акція з питань легалізації трудових відносин
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
В Центрі обслуговування платників Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено інформаційну акцію під час якої проінформували відвідувачів про необхідність офіційного працевлаштування та дотримання роботодавцями та найманими працівниками законодавства про працю та зайнятість населення.
Легалізація трудових відносин та заробітної плати сприяє забезпеченню гідної праці і значних темпів економічного зростання та істотно впливає на всі аспекти соціально-економічної діяльності, що особливо зараз так необхідно.
Під час зустрічі з платниками податків про головне
За участі начальника Дніпровської державної податкової інспекції (ДПІ) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Анатолія Городнікова та заступника начальника ДПІ – начальника Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської ДПІ ГУ ДПС Сергія Неклеси відбулася зустріч з представниками бізнесу.
Обговорювали Національну стратегію доходів до 2030 року, реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками в ДПС, особливості декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2024 року.
Окремо зупинились на перевагах електронних сервісів ДПС України та ознайомили платників з інформаційними ресурсами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).
Нагадали про роботу Комунікаційної податкової платформи створену на базі ГУ ДПС за адресою [email protected] на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись з нагальними питаннями.
Діалог з бізнесом триває!
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
На понад 74 відсотки зросли надходження з податку на прибуток підприємств до загального фонду держбюджету від платників Дніпропе
12.03.2025 10:48
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – лютого 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 591,4 млн грн податку на прибуток підприємств. Це на понад 252,3 млн грн, або на 74,4 відс. більше ніж у аналогічному періоді 2024 року.
Нагадуємо, що доходи та витрати у вигляді штрафів, пені, неустойок за порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Поряд з цим, платник податку на прибуток, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.
За допомогою Електронного кабінету можна направити запит щодо отримання відомостей з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) ПДФО та ВЗ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що у розділі «Запит про суми виплачених доходів» меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету можна:
- переглянути відповідь без збереження;
- завантажити відповідь у форматі PDF – інформаційна довідка, або завантажити відповідь, засвідчену кваліфікованою електронною печаткою ДПС, у вигляді пакету, який містить: відповідь на запит у електронному вигляді (форма F14191) у форматі PDF та файл формату .p7s, який містить кваліфіковану електронну печатку ДПС.
Перевірка кваліфікованого електронного підпису чи печатки для електронних документів здійснюється за допомогою онлайн сервісу перевірки кваліфікованого електронного підпису чи печатки для електронних документів за посиланням https://czo.gov.ua.
Збір за місця для паркування транспортних засобів: ФОПи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 1,2 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Протягом двох місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – платників збору за місця для паркування транспортних засобів надійшло понад 1,2 млн гривень.
Звертаємо увагу, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
СМКОР без зайвих питань: ефективні рішення для представників виробничої галузі Дніпропетровщини
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У лютому поточного року розпочав роботу консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Його основна задача – це надання консультацій щодо роботи системи моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріями оцінки ступеня ризиків (СМКОР).
Відбулася чергова онлайн зустріч з представниками підприємств, що спеціалізуються на виробництві парфумних i косметичних засобiв, а також на вирощуванні зернових, бобових та олiйних культур. Серед них були підприємці, у яких вперше зупинили реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі. Тому податківці нагадали про алгоритм роботи Системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР), ознаки безумовної реєстрації, показники позитивної податкової історії та критерії ризиковості платника податку на додану вартість (ПДВ).
В ході обговорення надано рекомендації щодо формування пакету документів та порядок його подання для підтвердження реальності господарської діяльності. Приділено увагу основним вимогам до подання та заповнення Таблиці даних платника ПДВ (Таблиця даних) (форма J1312303).
Крім того, фахівці податкової звернули увагу підприємців, що консультації з питань роботи СМКОР, алгоритмів подання повідомлень до податкових накладних/розрахунків коригування (реєстрації яких призупинено), Таблиць даних, виключення з переліку ризикових платників можна отримати за телефонами (056) 3743109, (098) 2278766, (066) 9821913 та за адресами розташування центрів обслуговування платників податкової Дніпропетровської області.
За результатом проведеного заходу представники платників податків отримали відповіді на питання, які виникали під час зустрічі.
Відкриті обговорення – ефективні рішення для бізнесу!
Рентна плата: за користування надрами платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 10,2 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Впродовж січня – лютого 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету рентною платою за користування надрами на суму понад 10,2 млн гривень.
Звертаємо увагу, що 20.03.2025 – останній день подання податкової декларації з рентної плати за лютий 2025 року з розрахунком, зокрема рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини.
Відсутня можливість з’єднання/поєднання РРО/ПРРО з платіжним терміналом (POS-терміналом): чи передбачена відповідальність за відсутність у фіскальному чеку реквізитів рядків 12 – 17?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено ст. 3 Закону № 265.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.11.2024 № 601, далі – Положення № 13).
Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 встановлено обов’язкові реквізити, які має містити фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек). При цьому, Положення № 13 однаково розповсюджує свою дію як на розрахункові документи, що створюються РРО, так і ПРРО.
Відповідно до абзаців дев’ятого – десятого п. 2 розд. 1 Положення № 13:
- платіжний термінал, з’єднаний з РРО/ПРРО, – сукупність платіжного терміналу та з’єднаного з ним РРО/ПРРО за допомогою будь-яких проводових або безпроводових засобів зв’язку, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних;
- платіжний термінал, поєднаний з РРО/ПРРО, – сукупність платіжного терміналу та поєднаного з ним в одному корпусі або в одному застосунку РРО/ПРРО, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних.
Рядки 12 – 17 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО/ПРРО (п. 4 розд. ІІ Положення № 13).
Разом з тим, на даний час законодавством не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати платіжний термінал (POS-термінал) з РРО/ПРРО під час його застосування, при проведені розрахунків з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток). Тобто, дозволяється проводити розрахунки через РРО/ПРРО та платіжний термінал (POS-термінал) які між собою не поєднані або не з’єднані.
У такому випадку те, що розрахунковий документ не буде містити інформацію про використання електронного платіжного засобу, а така інформація буде міститись у надрукованому сліпі (квитанції) безпосередньо друкованим пристроєм POS-терміналу, не буде призводити до порушення вимог щодо форми та змісту розрахункового документу.
Водночас, у випадку з’єднання або поєднання платіжного POS-терміналу з РРО/ПРРО реквізити рядків 12 –17 фіскального чека мають бути заповненні, відповідно до п. 4 розд. ІІ Положення № 13.
Таким чином, відповідальності за використання РРО/ПРРО не з’єднаного або поєднаного з POS-терміналом, у тому числі після 01.03.2025, не передбачено.
Чи має право представник юридичної особи нерезидента отримати в КНЕДП ДПС КЕП за дорученням?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу.
Уповноважений представник юридичної особи або фізичної особи – підприємця підписує документи, необхідні для формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа працівнику юридичної особи або фізичної особи – підприємця.
Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг (далі – Надавач) під час формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа працівнику юридичної особи або фізичної особи – підприємця здійснює ідентифікацію працівника, а також ідентифікацію особи уповноваженого представника юридичної особи або фізичної особи – підприємця відповідно до вимог цієї статті та перевіряє обсяг його повноважень за документом, що визначає повноваження уповноваженого представника юридичної особи або фізичної особи – підприємця, чи з використанням інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в торговельному, банківському чи судовому реєстрі, який ведеться країною резидентства іноземної юридичної особи.
Ідентифікація особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється, зокрема:
за особистої присутності фізичної особи, фізичної особи – підприємця чи уповноваженого представника юридичної особи – за результатами перевірки відомостей (даних) про особу, отриманими у встановленому законодавством порядку з Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр), за паспортом громадянина України або іншими документами, виданими відповідно до законодавства про Реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Враховуючи викладене, для отримання кваліфікованого електронного підпису до Надавача може звернутися лише уповноважений представник юридичної особи нерезидента.
Довідково: частина шоста ст. 22, п. 1 частини другої ст. 22 Закону України 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями).
Процедура припинення (крім спрощеної процедури) юридичної особи: подання відомостей за формою № 30-ОПП
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Пунктом 11.5 розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588) визначено, що у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків датою виникнення підстав для початку проведення контролюючими органами процедур, передбачених розд. ХІ Порядку № 1588 (із змінами), є дата отримання першого з таких документів (відомостей), зокрема:
заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктами. 11.2 – 11.4 розд. ХІ Порядку № 1588;
відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;
судових рішень або відомостей з ЄДР, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.
Відповідно до абзацу першого п. 11.10 розд. ХІ Порядку № 1588 відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП (далі – відомості за ф. № 30-ОПП) або відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою № 31-ОПП мають бути сформовані, підписані та направлені до ЄДР до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (у разі наявності грошових зобов’язань та/або заборгованості зі сплати податків і зборів), а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації.
Якщо спливає строк, визначений для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у разі отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації достатньою підставою для підписання та направлення до ЄДР відомостей про наявність заборгованості є підтвердження наявності заборгованості хоча б в одному розділі додатка до відомостей за ф. № 30-ОПП (абзац другий п. 11.10 розд. ХІ Порядку № 1588).
За наявності заборгованості зі сплати податків і зборів додатки до відомостей за ф. № 30-ОПП надсилаються (видаються) комісії з припинення (ліквідаційній комісії, ліквідатору) або особі, відповідальній за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу, що є такою згідно з п. 97.4 ст. 97 Податкового кодексу України, за їх зверненням. Додатки до відомостей за ф. № 30-ОПП видаються тими контролюючими органами, які їх сформували (п. 11.11 розд. ХІ Порядку № 1588).
Якщо контролюючим органом до ЄДР передано відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів, то після погашення заборгованості контролюючий орган передає до ЄДР відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів (абзац п’ятий п. 11.10 розд. ХІ Порядку № 1588).
Після погашення заборгованості, направлення до ЄДР відомостей про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів контролюючим органом може бути здійснене після отримання відповідного запиту або звернення, зокрема, від комісії з припинення (ліквідаційної комісії, ліквідатора) або особи, відповідальної за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу.
Такі звернення розглядаються і вирішуються у термін, встановлений Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами та доповненнями), не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету податком на доходи фізичних осіб майже на 1,7 млрд гривень
11.03.2025 16:35
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – лютого 2025 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровської області спрямували майже 1,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з відповідним періодом 2024 року надходження зросли на понад 361,1 млн грн або на 27 відсотків, зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Звертаємо увагу, що дохід, отриманий платником ПДФО – фізичною особою у вигляді плати за договором про встановлення земельного сервітуту включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як інший дохід та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах.
При цьому сплата (перерахування) до бюджету ПДФО та військового збору, утриманого податковим агентом з доходу у вигляді плати за користування земельною ділянкою, щодо якої встановлений земельний сервітут, здійснюється таким агентом за своїм місцезнаходженням.
Частина чистого прибутку: від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло 833,5 тис. гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Впродовж двох місяців поточного року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло 833,5 тис. грн частини чистого прибутку.
Нагадуємо, що з 24 грудня 2024 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.11.2024 № 549 «Про затвердження Змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.11.2024 за № 1745/43090 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2024 № 609 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 04 листопада 2024 року за № 549», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.11.2024 за № 1796/43141), яким внесені зміни до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку.
Особливості оподаткування доходів платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь у вигляді заробітної плати, винагороди за гіг-контрактом, чи авторської винагороди
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, регулюються п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.
За ставкою 5 відс. оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені п.п. «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою (18 відс.), визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Положення п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ застосовуються до загального (річного) оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати чи винагороди, що нараховується (виплачується, надається) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, розмір якого не перевищує еквівалент 240 тис. євро за календарний рік за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на 1 січня звітного податкового року. При цьому в цілях розрахунку такого розміру до нього не включається дохід спеціаліста резидента Дія Сіті, оподаткований податковим агентом – резидентом Дія Сіті за ставкою 18 відсотків.
У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, до суми такого перевищення застосовується ставка 18 відс., при цьому платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з суми такого перевищення.
Якщо запис про втрату податковим агентом статусу резидента Дія Сіті здійснено за результатами судового оскарження рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті, що не було скасовано, такий податковий агент зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) за власний рахунок до бюджету податок за ставкою 18 відс. щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачених підпунктами «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були виплачені протягом періоду з дня прийняття уповноваженим органом рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті до дня внесення запису про втрату податковим агентом статусу резидента Дія Сіті.
При цьому сума такого сплаченого податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.
У разі якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав вимогам, визначеним пунктами 2 та 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667 (крім випадків, зазначених в абзаці першому п.п. 170.14 прим. 1.6 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ), такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску самостійно нарахувати податок за ставкою 18 відс., щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачених п.п. «а» – «б» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) протягом такого календарного місяця, та за власний рахунок сплатити (перерахувати) до подання податкового розрахунку податок до бюджету за вирахуванням податку, що був сплачений (перерахований) до бюджету з таких доходів.
При цьому сума такого сплаченого (перерахованого) податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.
До 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому податковий агент набув статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 1667, положення п.п. 170.14 прим. 1.5 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ щодо податкових наслідків невідповідності вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, не застосовуються. Оподаткування таких доходів спеціалістів резидента Дія Сіті здійснюється відповідно до положень п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ.
Якщо після настання терміну, визначеного абзацом першим п.п. 170.14 прим. 1.6 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, такий податковий агент – резидент Дія Сіті продовжує не відповідати вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону №1667, такий податковий агент – резидент Дія Сіті зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) за власний рахунок до бюджету податок за ставкою (18 відс.), встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачених підпунктами «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п.170.14 ст.170 ПКУ, виплачених протягом податкових періодів, коли податковий агент не відповідав вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, в межах останніх трьох місяців календарного року, наступного за календарним роком, в якому податковий агент набув статусу резидента Дія Сіті, за вирахуванням податку, що був сплачений (перерахований) до бюджету з таких доходів. При цьому сума такого сплаченого (перерахованого) податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті (абзац другий п.п. 170.14 прим. 1.6 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ).
Разом з тим, п. 2 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113), передбачено, що положення абзацу другого п.п. 170.14 прим. 1.6 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, застосовуються до резидентів Дія Сіті, які набувають статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 1667 починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем набрання чинності Законом № 4113, тобто з 01 лютого 2025 року.
Фізичні особи – платники туристичного збору поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 1,5 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – лютому 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб – платників туристичного збору надійшло понад 1,5 млн гривень.
Нагадуємо, що ставка туристичного збору визначається у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
До уваги платників ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу.
Норми п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ):
- не застосовуються – у разі безоплатного вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту або реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до п. 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та п. 5 частини першої ст. 86 Митного кодексу України;
- застосовуються – у разі вивезення товарів із застосуванням режиму звільнення від оподаткування, передбаченого п. 206.5 ст. 206 Податкового кодексу України.
Трудові відносини з домашнім працівником: хто є платником єдиного внеску?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що домашній працівник – це фізична особа, яка виконує домашню працю у межах трудових відносин з роботодавцем.
Роботодавцем є фізична особа, яка є одним із членів домогосподарства та з якою домашній працівник уклав трудовий договір.
Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), відповідно до абзацу четвертого п. 1 частини першої ст. 4 якого платниками єдиного внеску є роботодавці – фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) (крім використання праці домашніх працівників).
Водночас, відповідно до абзацу шостого частини першої ст. 10 Закону № 2464 домашні працівники мають право на добровільну сплату єдиного внеску.
Враховуючи зазначене, домашні працівники, які виконують домашню працю у межах трудових відносин, самостійно сплачують єдиний внесок на засадах добровільності шляхом укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Військовий збір: понад 1,2 млрд грн отримав загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини
11.03.2025 09:11
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – лютому 2025 року від платників Дніпропетровської області до загального фонду державного бюджету надійшло понад 1,2 млрд грн військового збору. Надходження виросли у порівнянні з січнем – лютим 2024 року на понад 870,8 млн грн, темп росту – 351,2 відсотки.
Нагадуємо, що військовий збір сплачується (перераховується) платниками за такими кодами класифікації доходів бюджету:
- 11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)» – для податкових агентів;
- 11011001 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)», що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;
- 11011600 – «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ» – для податкових агентів;
- 11011700 – «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;
- 11011800 – «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».
Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс» державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Управлінню організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доручено організацію якісного та своєчасного розгляду інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС.
Всього у січні – лютому 2025 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшла 31 інформаційна картка зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2025 році зменшилась на 37 одиниці (січень – лютий 2024 року – 68 карток).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
- Щодо нарахувань в ІКП – 13 звернень (42%);
- Щодо отримання адміністративної послуги – 9 звернення (29 %);
- Щодо роботи ЦОП – 1 (3,2%);
- Відмова у реєстрації звітності в електронному вигляді – 1 (3,2%)
- Не надання відповіді на усні або письмові звернення – 6 звернення (19,4 %)
- питання реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних – 1 звернення (3,2 %).
У січні – лютому 2025 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 39 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» і 7 звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».
Загальна тематика 39 письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:
- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 12 (30,8%);
- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання - 6 (15,4%);
- податкова заборгованість - 4 (10,2%);
- контрольно-перевірочна робота – 3 (7,7%);
- податкова знижка - 2 (5,1%);
- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (5,1%);
- отримання довідки про доходи – 1 (2,6%);
- інші питання – 9 (23,1%).
На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 7 звернень. Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від "Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА":
- податок на майно – 5 звернень (71,4%);
- інші питання – 2 (28,6%).
У січні – лютому 2025 року від державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 27 звернень, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 2 звернення.
Доступ до публічної інформації
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – лютого 2025 року до ГУ ДПС надійшло 63 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року кількість запитів зменшилась на 10 одиниць (у січні – лютому 2024 року – 73 запитів).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
- 58 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації (у т.ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2024 року), з них 2 запита не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», про що запитувачам надані відповідні роз’яснення ;
- 5 – знаходиться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька [email protected], запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області»:
• Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;
• Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
• Інформація із системи обліку публічної інформації;
• Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.
Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.
Від платників Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля до загального фонду держбюджету надійшло понад 52,6 млн грн рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Впродовж січня – лютого поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за видобування кам’яного вугілля надійшло понад 52,6 млн грн рентної плати. Порівняно з відповідним минулорічним періодом надходження збільшились на понад 1,3 млн грн, або на 2,6 відсотки.
Нагадуємо, що 20.03.2025 – останній день подання за лютий 2025 року, зокрема податкової декларації з рентної плати з розрахунком за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини.
Місцеві бюджети Дніпропетровщини платники транспортного податку поповнили на понад 4,1 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом перших двох місяців 2025 року платники транспортного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 4,1млн гривень.
Нагадуємо, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник транспортного податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.
Умови, за яких платник включається до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що юридична особа та ФОП включаються до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства включаються за умови відповідності всім вимогам, визначеним п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, залежно від обраної системи оподаткування.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомляє платника податків про включення/виключення його до/з Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства шляхом надсилання через Електронний кабінет такому платнику податків інформаційного повідомлення.
Чи можуть контролюючі органи надавати третім особам інформацію стосовно суб’єкта господарювання та фізичної особи (у т. ч. як «публічну інформацію»)?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Контролюючі органи згідно з чинним законодавством можуть надавати інформацію про платників податків третім особам лише у межах та у спосіб, передбачений законами України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», а також Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Згідно з нормами ПКУ посадові особи контролюючих органів зобов’язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.
Не вважається розголошенням інформації з обмеженим доступом та/або поширенням персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних надання контролюючим органом за запитом органу місцевого самоврядування звітності у розрізі платників податків протягом 20 днів з моменту отримання ним запиту.
Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з Законом України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Завдяки сучасним технологіям зростає якість та швидкість надання адміністративних послуг в контролюючих органах
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що у Правобережному ЦОПі Дніпровської ДПІ ГУ ДПС запроваджено використання сканеру, який дозволяє зчитування з мобільного пристрою штрих-коду, що генерується за допомогою застосунку «Дія». Це прискорює отримання електронних копій цифрових документів та забезпечує надання більш якісних адміністративних послуг платникам податків.
Після проведеного аналізу результатів застосування такого пристрою, сканерами будуть забезпечені інші ЦОПи Дніпропетровської області.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Про показники, які розміщуються в меню «Критерії добровільного дотримання законодавства» приватної частини Електронного кабінету
10.03.2025 14:31
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) доводить до відома, що у зв’язку із набранням чинності Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» та відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495 «Про затвердження Порядку формування та оприлюднення Переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Наказ № 495) (зі змінами) приватну частину Електронного кабінету доповнено меню «Критерії добровільного дотримання законодавства».
Згідно з підпунктами 69.41.1 та 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні особи та фізичні особи підприємці, які відповідають одночасно усім вимогам та критеріям відповідно до обраної системи оподаткування.
Відповідно до абзацу чотирнадцятого п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та п. 7 розд. Ⅳ Наказу № 495 розраховані щодо платника податків показники критеріїв, які не відповідають рівню середніх критеріїв для включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, передбачених цим підпунктом, розміщуються в електронному кабінеті такого платника податків.
Режим «Критерії добровільного дотримання законодавства» в Електронному кабінеті містить два розділи:
– «Відповідність вимогам віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства»;
– «Відповідність критеріям (згідно з групою платника) віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
Розділ «Відповідність вимогам віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» є спільним для усіх платників податків незалежно від обраної системи оподаткування та містить єдиний перелік вимог відповідно до п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
У зазначеному розділі відповідність вимозі, визначеній п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, відображається із позначкою «Так», у разі невідповідності – «Ні».
Зміст розділу «Відповідність критеріям (згідно з групою платника) віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» містить відповідний перелік критеріїв, передбачених підпунктами 69.41.2.1, 69.41.2.2, 69.41.2.3, 69.41.2.4, 69.41.2.5, 69.41.2.6 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, в залежності від обраної платником податків системи оподаткування.
У разі, якщо платник відповідає критерію, визначеному переліченими вище нормами ПКУ, відображається позначка «Так».
У разі, якщо платник не відповідає критеріям, визначеним підпунктами 69.41.2.1, 69.41.2.2, 69.41.2.3, 69.41.2.4, 69.41.2.5, 69.41.2.6 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, можуть відображатись позначки «Ні», «Ні*», «Ні**» або від’ємне значення показника.
Позначка «Ні» відображається у разі, якщо:
– показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом - юридичною особою заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1 або середньомісячна чисельність працюючих за зазначений період становить менше п’яти осіб;
– при визначені показника різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції, та витрат на оренду земельних ділянок за останній звітний період має позитивне значення або 0;
– показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – фізичною особою – підприємцем заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1.
– при обрахунку показника рівня сплати податку на доходи фізичних осіб, у податковій звітності встановлені арифметичні та/або методологічні помилки при визначенні податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності.
Позначка «Ні*» відображається у разі, якщо платником не подано податкову звітність, дані якої необхідні для розрахунку відповідного показника.
Позначка «Ні**» відображається у разі, якщо основний вид економічної діяльності платника не відповідає КВЕД ДК 009:2010 визначеному п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Позначка «Не розраховується» може відображатись лише для критерія «Рівень сплати з податку на додану вартість» (для юридичних осіб) та свідчить про те, що у платника податків операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання, а отже зазначений критерій не розраховується до такого платника.
Від’ємне значення показника зазначається у разі, якщо:
а) відповідний показник є меншим від середнього показника у відповідній галузі (у такому випадку, зазначений показник відображається як різниця між значенням показника платника та середнім показником у відповідній галузі);
б) задекларований обсяг доходу за податковий (звітний) період менше ніж 5 млн грн (у такому випадку, зазначений показник відображається як різниця між задекларованим обсягом доходу за податковий (звітний) період та визначеним пороговим обсягом доходу у розмірі 5 млн гривень).
Крім того, у нижній частині розділу «Відповідність критеріям (згідно з групою платника) віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» розміщено поле «З дати взяття на облік у контролюючому органі минуло більше року», яке може мати умовні позначки «Так» або «Ні», що вказує на відповідність або не відповідність п.п. 69.41.1.7 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Порядок подання Декларації з акцизного податку за новою формою
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що 21 листопада 2024 року за № 1752/43097 Міністерством юстиції України зареєстровано наказ Міністерства фінансів України від 07.11.2024 № 567 «Про затвердження Змін до форми декларації з акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» (далі – наказ № 567).
Пунктом 3 наказу № 567 визначено, що він набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім окремих його положень, які набирають чинності з 01 січня 2026 року.
27.12.2024 наказ № 567 опубліковано в Офіційному віснику України № 109.
Метою прийняття наказу № 567 є приведення у відповідність форми декларації з акцизного податку і Порядку її заповнення та подання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841) (далі – Декларація), до вимог Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 29 червня 2023 року № 3173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» та Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства», які передбачають:
- доповнення Декларації рядками за кодами операцій в частині відображення понаднормативних втрат спирту, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, зазначення використання пільгових обсягів скрапленого газу та важких дистилятів (газойлів);
- викладення в новій редакції додатків 1, 2, 3 до Декларації з метою відображення:
- розрахунок суми акцизного податку, яка підлягає сплаті, у тому числі за сформовані унікальні ідентифікатори, відповідно до електронних марок, які нанесені на товар, операції з ввезення та реалізації якого є об’єктом оподаткування акцизним податком з урахуванням норм втрат сировини та готової продукції;
- особливостей використання податкового векселя при ввезенні алкогольних напоїв на митну територію України для подальшого їх розливу в споживчу тару.
При цьому наказом № 567 передбачено визнати таким, що втратив чинність з 01.01.2026 додаток 5 до Декларації «Розрахунок суми акцизного податку з втрачених марок акцизного податку, що були придбані для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах», оскільки з початком використання електронної акцизної марки для маркування зазначених підакцизних товарів такий додаток втрачає свою актуальність.
Відповідно до положень пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України нові форми декларацій (розрахунків) застосовуються для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.
Таким чином, починаючи із звітного періоду – січень 2025 року застосовується оновлена форма Декларації для складання звітності, яка подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника акцизного податку в терміни не пізніше 20 лютого 2025 року.
Про сплату військового збору з доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113) уточнено порядок сплати військового збору окремими платниками збору.
Законом № 4113 установлено, що річне податкове зобов’язання з військового збору з доходів платників, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка (крім доходів від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна).
Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року.
Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено статтею 178 розділу IV Кодексу.
Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 розділу IV Кодексу (пункт 178.2 статті 178 розділу IV Кодексу).
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (пункт 178.3 статті 178 розділу IV Кодексу).
Крім того, пунктом 164.1 статті 164 розділу IV Кодексу, зокрема, визначено, що базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, отриманих від провадження незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 178.3 статті 178 розділу IV Кодексу.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (пункт 178.7 статті 178 Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому розділом IV Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1 підпункту 1.3 цього пункту (підпункт 1.4 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Розрахунок податкових зобов’язань з військового збору для доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється за звітний (податковий) рік виходячи з бази оподаткування.
Отже, податкове зобов’язання з військового збору для доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка.
Ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовуватиметься до доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу починаючи з 1 січня 2025 року.
Новації у частині визначення мінімального податкового зобов’язання відповідно до норм Закону України № 4015
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено новими пунктами 671 та 74.
Так, відповідно до п 671 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ при обрахунку мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) за 2025 рік та наступні роки, коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 381.1.1 і 381.1.2 пункту 381.1 статті 381 ПКУ, застосовується зі значенням 0,057.
Сума МПЗ визначена відповідно до підпунктів 381.1.1 і 381.1.2 пункту 381.1 статті 381 ПКУ, не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 грн з 1 гектара (пункт 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Про дані, які будуть відображені у щоденному фіскальному звітному чеку (Z – звіті), сформованому ПРРО на наступний робочий день або через інший період у кілька днів за час відключення електроенергії, при використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, якщо при використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС» відбулось відключення електроенергії, то у щоденному фіскальному звітному чеку (Z – звіті), сформованому програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) на наступний робочий день або через інший період у кілька днів, буде відображено загальну суму розрахунків за відповідний проміжок часу відключення електроенергії з моменту відкриття робочої зміни, до фактичного її закриття.
Водночас, якщо ПРРО в процесі використання був переведений в режим офлайн, то суб’єкту господарювання (користувачу) забороняється виконувати закриття робочої зміни на інших пристроях.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Про випадки, в яких прибуток КІК звільняється від оподаткування
10.03.2025 14:11
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу.
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.4.1 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:
а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та
б) виконується будь-яка з таких умов:
контрольована іноземна компанія фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену п. 136.1 ст. 136 ПКУ, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або
частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить не більше 50 відс. загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел.
У разі якщо частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить більше 50 відс. загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел, для цілей застосування ст. 39 прим. 2 ПКУ такі доходи визнаються активними, за умови що контрольована іноземна компанія:
фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів;
має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).
Для цілей ст. 39 прим. 2 ПКУ ефективна ставка податку на прибуток підприємств розраховується шляхом ділення суми витрат зі сплати податку на прибуток підприємств на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності за відповідний календарний рік та множення на 100 відсотків.
Згідно з п.п. 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ незалежно від виконання умов, передбачених п.п. 39 прим. 2.4.1 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов:
загальний сукупний дохід усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 млн. євро на кінець звітного періоду (п.п. 39 прим. 2.4.2.1 п.п. 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ);
контрольована іноземна компанія є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі. Перелік бірж та вимоги до визнання акцій (часток) публічних компаній такими, що перебувають в обігу на зазначеній фондовій біржі, встановлюються Кабінетом Міністрів України (п.п. 39 прим. 2.4.2.2 п.п. 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
Таке звільнення поширюється на всі контрольовані іноземні компанії, включені до консолідованої фінансової звітності такої публічної контрольованої іноземної компанії, а також на інші іноземні компанії, пов’язані з публічною контрольованою іноземною компанією в частині дивідендів, які походять від такої публічної контрольованої іноземної компанії.
У разі якщо контрольована іноземна компанія, на яку поширюється таке звільнення, виплачує дивіденди на користь контрольованої іноземної компанії, яка не є публічною компанією, такі дивіденди враховуються при розрахунку скоригованого прибутку такої контрольованої іноземної компанії на загальних підставах;
контрольована іноземна компанія є організацією, яка відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників) (п.п. 39 прим. 2.4.2.3 п.п. 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
У разі якщо прибуток контрольованої іноземної компанії звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії відповідно до положень п.п. 39 прим. 2.3.2 п.п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ (п.п. 39 прим. 2.4.3 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
Контролююча особа має право добровільно відмовитися від звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень п.п. 39 прим. 2.4.1 або 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ та прийняти рішення про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії шляхом подання відповідної заяви у довільній формі одночасно з поданням звіту про контрольовані іноземні компанії (п.п. 39 прим. 2.4.4 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
Порядок повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску)
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).
Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань та пені платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ).
Пунктом 1 розд. III Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (із змінами), передбачено, що заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно – комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС. У головному меню Електронного кабінету необхідно в розділі «Заяви, запити для отримання інформації» із запропонованого переліку вибрати форму Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (J1302001 – для юридичних осіб або F1302001 – для фізичних осіб).
Територіальний орган ДПС не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (абзац перший п. 43.5 ст. 43 ПКУ).
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац третій п. 43.5 ст. 43 ПКУ).
Отже, помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та пеня підлягають поверненню платнику на підставі Заяви, поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Заяву може бути подано в один з таких способів:
- безпосередньо до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми;
- засобами поштового зв’язку;
- засобами електронного зв’язку через Електронний кабінет.
ФОПам – платникам єдиного податку другої – четвертої груп!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній фізичній собі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.
МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення МПЗ» ПКУ.
При цьому Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.12.2024, доповнено підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ п. 74, яким, установлено, що при визначенні МПЗ у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара.
Дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно з абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Враховуючи те, що положення п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ діють з 01.12.2024, то вперше сума МПЗ, яка згідно п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара, враховується фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку (другої – четвертої груп) при розрахунку загального МПЗ за 2024 рік у складі податкової декларації за податковий (звітний) 2024 рік, яка подається у строки, визначені ПКУ.
Національна стратегія доходів до 2030 року: пільговий режим з податку на прибуток підприємств для резидентів Дія Сіті
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що податок на прибуток підприємств (податок на прибуток) є важливим джерелом надходжень.
Протягом 2021 – 2022 років в Україні було запроваджено декілька спеціальних режимів в межах чинної моделі податку на прибуток, метою яких є стимулювання секторальних або регіонально орієнтованих інвестицій.
Так, особливості оподаткування резидентів Дія Сіті спрямовані на стимулювання діяльності у сфері комп’ютерного програмування, консультування з питань інформатизації, діяльності із керування комп’ютерним устаткуванням, видання комп’ютерних ігор та інших програм, надання програмних продуктів у режимі «онлайн», освітньої діяльність у галузі ІТ, кібербезпеки проектування, виробництва безпілотних повітряних суден (літальних апаратів) та/або безпілотних водних (надводних, підводних) суден (апаратів) та/або безпілотних наземних транспортних засобів (апаратів, комплексів, платформ), комплектувальних виробів до зазначених суден, засобів (апаратів, комплексів, платформ), їх технічного обслуговування та ремонту, тощо. Для того, щоб бути зареєстрованим резидентом Дія Сіті суб’єкт господарювання має відповідати низці критеріїв.
Преференції в частині сплати податку на прибуток для резидентів Дія Сіті: резиденти Дія Сіті можуть самостійно обрати один із двох варіантів оподаткування своїх доходів: податок на прибуток на особливих умовах (за ставкою 9 % до бази оподаткування, яка визначається на підставі операцій із розподілу прибутку та операцій, які прирівнюються до такого розподілу) або податок на прибутокна загальних підставах (за ставкою 18 %).
Про способи подання податкової декларації про майновий стан і доходи у коментарі для медіа
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями начальниця Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Чабаненко дала коментар представникам медіа щодо способів подання податкової декларації про майновий стан і доходи.
Вона повідомила, що платник податків самостійно обирає спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація):
особисто або уповноваженою особою;
поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;
засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
В електронній формі податкову декларацію можна подати на сайті Державної податкової служби України в особистому електронному кабінеті платника.
Для зручності платників податків ДПС в особистому електронному кабінеті розміщено електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи», що надає можливість часткового автоматичного предзаповнення декларації на підставі даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податку та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.
Електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати податкову декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.
Під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» про адміністративні послуги
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
За участі начальника Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анатолія Городнікова відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Адміністративні послуги».
Платники отримали відповіді на актуальні питання щодо порядку отримання адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Також під час сеансу посадовець проінформував платників про роботу мобільного додатку «Моя податкова», який надає можливість отримувати сервіси Державної податкової служби України в зручному форматі та нагадав, що у податковій службі Дніпропетровщини працюють номери телефонів «гарячих ліній», за якими платники можуть отримати консультації.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Про основні принципи системи управління платника податків
21.02.2025 13:39
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що відповідно до п. 7 розділу «Загальні питання» Порядку реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 (далі – Порядок):
► комплаєнс у податковій сфері – комплекс заходів, які здійснюються податковим органом в межах реалізації експериментального проекту з метою сприяння добровільному дотриманню платниками податків вимог податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені таким законодавством, шляхом управління податковими ризиками;
► оцінювання податкового ризику – безпосередній процес оцінювання впливу податкового ризику платника податків на виконання обов’язків платника податків, зокрема його розрахунки з бюджетом;
► управління податковими ризиками в ДПС – процес управління в ДПС щодо проведення аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища, оцінки податкових ризиків (ідентифікації, аналізу, оцінювання податкових ризиків), визначення заходів впливу (способів реагування) на ідентифіковані, проаналізовані та оцінені ризики, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Податковим кодексом України та іншими актами законодавства, проведення аналізу та перегляду ідентифікованих податкових ризиків, у тому числі нових, оцінка впливу на комплаєнс, документування податкових ризиків, обмін інформацією та розвиток/розбудова спроможностей у ДПС.
Пунктом 9 розділу «Теоретико-практичні передумови для використання та подальшого розвитку ризик-орієнтованих підходів (засад) у діяльності ДПС» Порядку визначено, що основними принципами системи управління платника податків є:
► інтегроване управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає експериментальну інтеграцію підходів з його управління в діяльність структурних підрозділів;
► структурування та комплексне управління податковим ризиком - принцип управління податковими ризиками, який передбачає систематичне та комплексне дослідження всіх аспектів діяльності платника податків із виконання податкових обов’язків;
► адаптоване управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає постійне пристосування та оптимізацію процесів управління ризиками відповідно до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі;
► інклюзивне (всебічне) управління податковим ризиком - принцип управління податковими ризиками, який передбачає всебічне та своєчасне залучення заінтересованих сторін до реалізації експериментального проекту, що сприяє підвищенню рівня обізнаності та обґрунтованості управління податковими ризиками;
► динамічне управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який дає змогу вчасно передбачати та відповідно реагувати на зміни і події внутрішнього та зовнішнього середовища, що мають вплив на виникнення, зміну або зникнення податкових ризиків під час реалізації експериментального проекту;
► постійне поліпшення керування податковим ризиком – постійне вдосконалення шляхом навчання та накопичення досвіду під час реалізації експериментального проекту.
Дії суб’єкта господарювання перед початком використання ПРРО від ДПС для операційної системи iOS (Apple) та Web
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Державною податковою службою України (далі – ДПС) розроблено нові версії програмного забезпечення (далі – ПЗ) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) для операційної системи iOS (Apple) та Web, а також оновила версії для Windows та Android. Так, суб’єкти господарювання можуть безкоштовно завантажити відповідне ПЗ на вебпорталі ДПС.
Для використання ПРРО від ДПС суб’єкту господарювання потрібно:
1. Завантажити та встановити ПЗ ПРРО відповідне операційній системі пристрою – з AppStore для iOS (версії 15 або новіше), з PlayMarket для Android (версії 8.1 або новіше), з вебпорталу ДПС для Windows (версії 7 SP1 або новіше). Для використання вебверсії перейти за посиланням: https://webrro.tax.gov.ua/account/login?ReturnUrl=/.
2. Переконатись, що суб’єктом господарювання подано через Електронний кабінет або Єдине вікно подання електронної звітності наступні форми:
– повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20–ОПП (ідентифікатор форми F1312005 для фізичних осіб – підприємців, J1312005 для юридичних осіб);
– заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1–ПРРО (ідентифікатор форми F1316605 для фізичних осіб – підприємців, J1316605 для юридичних осіб);
– повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою № 5–ПРРО (ідентифікатор форми F1391802 для фізичних осіб – підприємців, J1391802 для юридичних осіб (далі – Повідомлення за ф. № 5–ПРРО));
3. Запустити застосунок та авторизуватися за допомогою КЕП, який було вказано в Повідомленні за ф. № 5–ПРРО.
ПРРО, яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі має такі можливості:
– створення та реєстрація фіскальних чеків;
– легке додавання товарів та послуг у фіскальний чек;
– друк та відправка фіскальних чеків покупцям на пошту або у месенджери;
– відкриття/закриття зміни;
– службове внесення/службова видача;
– ведення довідників номенклатури;
– експорт/імпорт довідників номенклатури;
– продаж товарів/послуг, відсутніх в довіднику номенклатури;
– використання сканера штрих-кодів;
– використання різних форм розрахунку (готівкова/безготівкова/комбінована (готівка/картка));
– просте оформлення знижки на окремий товар або всю суму чека;
– оформлення повернення товарів та чеків повернення;
– формування та перегляд X-звіту;
– формування та перегляд Z-звіту;
– автоматичне або ручне закриття зміни та відправка Z-звіту.
Керівництво користувачів безкоштовного програмного рішення ДПС для версій WEB, Android, iOS та Windows розміщені за посиланням: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Керівництво користувача безкоштовного ПРРО (WEB, Android, iOS, Windows) (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).
Про подання повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника у Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до абзацу другого п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік платників) оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на своєму офіційному вебсайті, на п’ятнадцятий робочий день з дня його затвердження.
Порядок формування та оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495 (далі – Порядок).
Цей Порядок визначає порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку платників, який включає, зокрема, подання платником податків повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків (далі – Повідомлення) (абзац сьомий п. 1 розд. I Порядку).
Відповідно до п. 1 розд. VI Порядку до Переліку платників, що оприлюднюється ДПС на своєму офіційному веб-сайті, включається інформація про:
- найменування – для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) – для фізичної особи – підприємця;
- податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
Форму оприлюднення Переліку платників наведено в додатку 1 до Порядку.
ДПС повідомляє платника податків про включення/виключення його до/з Переліку платників шляхом надсилання через електронний кабінет такого платника податків інформаційного повідомлення протягом 5 робочих днів після затвердження Переліку платників за відповідними формами (додатки 2, 3 до Порядку) та в порядку, встановленому Міністерством фінансів України (п. 2 розд. VI Порядку).
Згідно з п. 3 розд. VI Порядку ДПС не оприлюднює у Переліку платників інформацію про платника податків, який протягом 5 робочих днів після отримання від ДПС інформаційного повідомлення про включення його до Переліку платників подав повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків.
Форму повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків у Переліку платників наведено в додатку 4 до Порядку.
Повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків у Переліку платників подається платником засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» за підписом керівника (уповноваженої особи) платника податків.
Пунктом 4 розд. VI Порядку передбачено, що у разі подання платником податків повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків у Переліку платників інформація про такого платника податків вилучається з оприлюдненого Переліку платників протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків від платника податків.
Відмова платника в оприлюдненні даних про платника податків у Переліку платників не тягне за собою вилучення такого платника податків із Переліку платників (абзац другий п. 4 розд. VI Порядку).
Повідомлення за формою J1325401 (для юридичних осіб) та F1325401 (для фізичних осіб) розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб, Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/).
Про подання заяви ФОПами – платниками єдиного податку першої та другої груп щодо звільнення від сплати військового збору на період щорічної відпустки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 1.13 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої та другої групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати військового збору протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності (далі – ЕРЛН), якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням витягу з ЕРЛН подається за заявою у довільній формі, яка подається відповідно до п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ.
Згідно з п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням витягу з ЕРЛН подається за заявою у довільній формі.
Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки або щодо терміну тимчасової втрати працездатності нормами ПКУ не передбачено.
При цьому, нормами п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що, зокрема, платники військового збору – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.
Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення порушення терміну сплати авансових внесків по військовому збору, до контролюючого органу подається заява у довільній формі:
- щодо періоду щорічної відпустки – до дати початку відпустки;
- щодо терміну втрати працездатності – до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому закінчився лікарняний (з обов’язковим додаванням витягу з ЕРЛН).
Контролюючим особам!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені вимоги щодо складання та подання звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) та повідомлень про набуття або припинення участі у контрольованих іноземних компаніях (далі – КІК).
Відповідно до абзаців першого – восьмого п. 120.7 ст. 120 ПКУ неподання контролюючою особою Звіту – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Несвоєчасне подання контролюючою особою Звіту – тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Невідображення контролюючою особою у Звіті відомостей щодо наявних КІК та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами «г» – «з» п.п. 39 прим. 2.5.3 п.39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ, щодо наявних КІК – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відс. суми доходу КІК або 25 відс. скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, не відображених у Звіті, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення КІК та/або за всі невідображені суми.
Неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені п.п. 39 прим. 2.5.5 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
Згідно з абзацами одинадцятим – тринадцятим п. 120.7 ст. 120 ПКУ сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов’язку подання Звіту та підтверджувальних документів, передбачених ст. 39 прим. 2 ПКУ.
Неподання Звіту протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), передбачених п. 120.7 ст. 120 ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання Звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 72 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що за порушення, вчинені у період з 01 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, зокрема, до платників податків не застосовуються штрафні санкції – за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим п. 120.7 ст. 120 ПКУ, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених ст. 39 прим. 2 ПКУ, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.
Платникам ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що подання електронних документів засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючих органів здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням, зокрема, Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 851).
Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється відповідно до вимог ПКУ та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1246).
Податкова накладна/розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 ПКУ, пп. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ, а також з урахуванням, зокрема, Закону № 851, Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.
Пунктом 3 Порядку № 1246 визначено тривалість операційного дня. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.
Відповідно до п. 69.18 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 20 години.
Операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.
Також відповідно до п. 26 Порядку № 1246 тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»:
- операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування триває з 0 години 00 хвилин до 24 години 00 хвилин;
- реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування, поданих для реєстрації у день, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, та надсилання квитанції здійснюється не пізніше наступного операційного дня з дня подання для реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Крім того, відповідно до п. 42 прим. 1.10 ст. 42 прим. 1 ПКУ у разі якщо у роботі електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка чи технічні збої і така помилка/збої визнані технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або її існування підтверджено рішенням суду, підстави для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, відсутні.
Граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН визначені п. 201.10 ст. 201 та п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Несвоєчасна реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є підставою для застосування штрафів, передбачених п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 та п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Отже, відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, у зв’язку з технічними проблемами на сервері ДПС не застосовуються за умови, якщо у роботі Електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка чи технічні збої і така помилка/збої визнані технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету, або згідно з повідомленням на вебпорталі ДПС, або її існування підтверджено рішенням суду.
Способи подання податкової декларації про майновий стан доходи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що з 01.01.2025 триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2024 року.
Звертаємо увагу, що платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (декларація), а саме:
- особисто або уповноваженою особою;
- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;
- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Згідно з п. 49.5 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, такого платника податків відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному року для платників податку, у тому числі самозайнятих осіб, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).
Нормами п. 179.10 ст. 179 Кодексу визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право звернутися до відповідного контролюючого органу з проханням надати консультативну допомогу з питань щодо заповнення його річної декларації, а контролюючий орган зобов’язаний надати безоплатні послуги за таким зверненням.
За зверненням платника податку контролюючий орган, до якого було подано декларацію, видає довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 179.12 ст. 179 Кодексу).
Довідково: форма заяви про видачу довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) та довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568 (із змінами).
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»:у фокусі уваги – єдиний внесок
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування –місто Дніпро) інформує.
Днями проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ): про актуальне».
На питання платників відповідала начальник Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторії Чабаненко.
Запитувачів проінформували щодо бази нарахування, порядку обчислення та сплати ЄСВ, термінів подання та порядку заповнення звітності тощо.
Також ознайомили з основними аспектами Національної стратегії доходів до 2030 року та реалізацією експерементального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України.
Під час інтерв’ю про податкову знижку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями начальник Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Чабаненко дала інтерв’ю представникам медіа під час якого обговорювались питання щодо права громадян на податкову знижку..
Вона повідомила, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Зазначила, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.
Наголосила, що заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.
Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Звернула увагу, що копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом.
Зупинилася на обмеженнях, а саме: якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 Кодексу).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).
Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).
Про удосконалення процедур податкового адміністрування у коментарі для медіа
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями завідувач Солонянського сектору обслуговування платників Дніпровської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Людмила Бик дала коментар представникам медіа щодо реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України.
Вона повідомила, що відповідно до світової практики адміністрування податків і зборів Меморандумом про економічну та фінансову політику визначено, що зусилля з реформування Державної податкової служби України будуть зосереджені, у тому числі, на розробленні сучасних практик управління комплаєнс-ризиками (ризиками дотримання податкового законодавства), що також закріплено в Національній стратегії доходів до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.
Постанова КМУ від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі Постанова № 854) є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації Експериментального проекту.
Запровадження системи управління податковими ризиками у ДПС забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства в роботі органів ДПС по всій вертикалі, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.
Постанова № 854 не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків. Для більшості платників, які прагнуть дотримуватися податкового законодавства, ДПС зосередить зусилля на вжитті проактивних заходів впливу (сприятливих заходах впливу, спрямованих на допомогу платникам податків у розумінні виконаннясвоїх податкових обов’язків), які реалізуютьсяшляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників.
Реактивні заходи впливу є примусовими діями, спрямованими на мінімізацію попередніх випадків і запобігання майбутнім випадкам недотримання податкових обов'язків щодо реєстрації, подання звітності, декларування та сплати зобов'язань платниками податків. Такі заходи повинні включати широкий спектр заходів із здійснення податкового контролю та погашення податкового боргу.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
На Дніпропетровщині за 10 днів розблоковано майже 5,2 тисяч податкових накладних та виключено з числа ризикових 262 суб’єкти го
21.02.2025 11:12
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Для зручності та допомоги бізнесу 04.02.2025 на Дніпропетровщині запрацював консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – консультаційний центр).
Його основна задача – надання фахової підтримки суб’єктам господарювання (СГ) у розблокуванні податкових накладних та виключенні підприємств з переліку ризикових.
«Консультаційний центр сприяє ефективній комунікації та системному вирішенню проблемних питань. Понад 500 розблокованих податкових накладних у день та виключення з числа ризикових 262 підприємства – такий результат роботи центру на сьогодні», – зазначив керівник управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Віталій Токар.
Станом на 18.02.2025, тобто за 10 робочих днів, до центру надійшло 224 звернення від платників податків.
Проведено десятки зустрічей та консультацій з роз’ясненнями галузевої специфіки діяльності підприємств та опрацюванням їхніх податкових ризиків.
Загалом пройшло 87 заходів з 224 СГ у різних форматах:
- 4 особисті зустрічі з платниками ПДВ з метою надання фахової інформаційної підтримки у питанні виключення з переліку ризикових;
- 4 онлайн зустрічі засобами ZOOM-конференції, на яких платникам надані роз’яснення з урахуванням галузевої специфіки діяльності підприємств за участі 141 представника бізнесу;
- 79 роз’яснень платникам, які звернулись до консультаційного центру засобами телефонного зв’язку.
На особистих зустрічах з платниками шляхом ефективної комунікації фахівцями податкової служби регіону розроблено дорожню карту щодо необхідних дій для їхнього виходу із ризикової категорії.
Так, одним із платників, який перебував у переліку ризикових з квітня 2024 року, з урахуванням фахової допомоги податківців, 11.02.2025 подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості і за рішенням регіональної комісії 14.02.2025 СГ виключено з переліку ризикових.
Важливий наслідок проведених заходів у рамках роботи консультаційного центру – це збільшення кількості врахованих таблиць даних платника податку на додану вартість (Таблиця). У лютому поточного року відсоток врахованих Таблиць складає 59,5 відсотків. Позитивна динаміка у порівнянні з січнем 2025 року – 4,1 відсотки. І як результат – зменшення загальної кількості зупинених податкових накладних в ЄРПН.
Віталій Токар констатував: «У порівнянні з середнім показником січня 2025 року зменшилася кількість випадків, коли регіональна комісія не може прийняти рішення про реальність здійснення господарської операції за результатом розгляду первинного пакету документів, які подають платники, та направляє повідомлення про необхідність надання додаткових письмових пояснень і документів».
Виключення випадків безпідставного зупинення реєстрації податкових накладних та потрапляння платників до категорії ризикових.
Бізнес має працювати комфортно, без зайвих перешкод та блокувань.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
21.02.2025 11:03
Руслан Кравченко: Маємо перші позитивні результати роботи консультаційних центрів з питань розблокування податкових накладних
На сьогодні в органах ДПС діють 29 консультаційних центрів, які надають комплексну допомогу платникам у питаннях розблокування податкових накладних та виведення підприємств з категорії ризикових.
Про це Голова ДПС Руслан Кравченко заявив під час зустрічі з 130 представниками бізнесу, бізнес-асоціацій та громадських організацій Львівщини, в якій також взяв участь начальник Львівської ОВА Максим Козицький.
За словами керівника Служби, такі центри користуються попитом серед бізнесу. Зокрема, лише на Львівщині трохи більше, ніж за півтора тижні розблоковано 3835 податкових накладних.
«Ми прагнемо максимально допомагати. Але якщо хтось, наприклад, буде реєструвати памперси, а на виході – зерно, будемо блокувати. Загалом з початку року кількість заблокованих накладних скоротилася до 0,44 %, майже 9 тис. підприємств виведені з переліку ризикових», – підкреслив Руслан Кравченко.
Для системного вирішення проблем податківці вже напрацьовують пакет змін щодо підвищення ефективності роботи СМКОР.
Крім того, Голова ДПС акцентував увагу на виконанні ДПС рішень суду.
«Моя позиція незмінна – я прихильник досудового врегулювання суперечок. Але якщо суд ухвалив рішення – податкова має його виконувати. Це принцип, якого дотримується вся команда», – наголосив Руслан Кравченко.
Він також зазначив, що враховуючи численні пропозиції бізнесу, в ДПС активно працюють над внесенням змін до критеріїв віднесення підприємств до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Учасники зустрічі також обговорили питання:
скорочення кількості податкових інспекцій та проблеми, які через це виникли,
податкові перевірки,
підвищення функціональності Електронного кабінету платника податків.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в елек
20.02.2025 15:47
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що відповідно до частини шостої ст. 34 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) заява про отримання ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, подається заявником до органу ліцензування – територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за місцезнаходженням заявника.
У разі якщо після отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у ліцензіата відбулися зміни у відомостях, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів), такий ліцензіат зобов’язаний протягом 30 календарних днів з дня настання події, що спричинила відповідні зміни, подати до органу ліцензування заяву про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі.
Заява про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів подається до органу ліцензування, що прийняв рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, крім випадку зміни місцезнаходження ліцензіата.
У разі зміни місцезнаходження ліцензіата заява про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі подається до органу ліцензування за новим місцезнаходженням такого ліцензіата.
Згідно з частиною сьомою ст. 72 Закону № 3817 контроль за сплатою річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію здійснюється органом ліцензування. Для здійснення контролю ліцензіат подає до відповідного органу ліцензування заяву про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України, в якій зазначає код класифікації доходів бюджету, суму внесеного платежу, номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
Отже, документи для отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, заяву про внесення чергових платежів за таку отриману ліцензію подаються суб’єктом господарювання до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику за місцезнаходженням заявника. У разі зміни місцезнаходження ліцензіата заява про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі подається до органу ліцензування за новим місцезнаходженням такого ліцензіата, в інших випадках така заява подається до органу ліцензування, що прийняв рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Про роботу сервісу "Пульс" Державної податкової служби України
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
Надати Інформацію можна, здійснивши дзвінок за номером телефону 0800-501-007.
Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 8:00 до 19:00, у п’ятницю з 8:00 до 18:00 (крім суботи та неділі) – послідовно обрати напрямок «5», натиснути «1» та зачекати з’єднання з працівником податкової служби.
При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п’ятницю з 18:00 (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту [email protected]
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, ЄВ що надходять електронною поштою.
Перелік документів, які надає ФОП для проведення документальної перевірки (планової або позапланової)
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що право проведення контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), камеральних, документальних (планових або позапланових, виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок передбачено п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 ПКУ.
Контролюючі органи мають право, зокрема:
- для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом (п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ);
- отримувати безоплатно від платників податків, а також від Національного банку України, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки у порядку та на підставах, визначених ПКУ, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації, що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, інформацію щодо дотримання встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у порядку, передбаченому Законом України від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІI «Про банки і банківську діяльність» із змінами та доповненями, а на підставі рішення суду – інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (п.п. 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Облік доходів і витрат від здійснення діяльності з роздрібної торгівлі пальним, з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, яка здійснюється за адресою місця роздрібної торгівлі пальним, ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Фізичні особи – підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Відповідно до абзаців першого – четвертого п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Абзацами першим і другим п. 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше строків, передбачених п. 44.3 ст. 44 ПКУ.
Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ (абзац восьмий п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Отже, фізична особа – підприємець щодо якої розпочалася документальна перевірка (планова або позапланова) повинна в перший день перевірки надати посадовій особі контролюючого органу у повному обсязі оригінали всіх документів за перевіряємий період з питань, які стосуються предмету перевірки, зокрема, щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, а саме: договори (угоди) робіт, послуг; акти виконаних робіт (наданих послуг), накладні; виписки банку про рух грошових коштів; книгу обліку доходів; трудові договори, відомості нарахування та виплати заробітної плати; інші документи, які стосуються фінансово-господарської діяльності.
Поряд з цим, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (абзац перший п. 85.4 ст. 85 ПКУ).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки (абзац другий п. 85.4 ст. 85 ПКУ).
Також, п. 85.8 ст. 85 ПКУ передбачено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених ПКУ, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Новації ліцензування відповідно до норм Закону України № 3817
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що Державна податкова служба України з метою забезпечення належного виконання вимог Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (Закон № 3817), якісного та своєчасного надання суб’єктам господарювання послуг у сфері ліцензування листом від 17.01.2025 № 1425/7/99-00-09-04-02-07 (далі – Лист ДПС № 1425) повідомила.
З 1 січня 2025 року повністю набрав чинності розділ VII Закону № 3817 щодо ліцензування, згідно з яким передбачено, зокрема:
1) Перелік органів ліцензування та види ліцензій, де на кожний вид господарської діяльності надається окрема ліцензія (стаття 41 Закону № 3817):
на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним;
на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
на право роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
При цьому, вперше запроваджується ліцензування також діяльності з вирощування тютюну та ферментації тютюнової сировини.
2) Встановлено безстрокову дію всіх ліцензій, що видаються з 1 січня 2025 року. При цьому ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, які були видані відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному цим Законом (пункт 3 розділу ХІІІ Закону № 3817).
3) Встановлено підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та суттєво розширено їх перелік порівняно із переліком підстав для анулювання ліцензій, що діяв до 1 січня 2025 року. При цьому зазначений перелік підстав застосовується при розгляді питання щодо припинення дії як ліцензій, що видані відповідно до Закону № 481, так і видані після 1 січня 2025 року;
4) Вартість ліцензій встановлено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому сплачується платіж (статті 51 – 53 Закону № 3817).
Інформація щодо вартості ліцензій у 2025 році розміщена на вебпорталі ДПС: https://tax.gov.ua/pro-sts-ukraini/struktura/aparat/departament-kontrolyu-za-pidaktsiznimi-tovarami/povidomlennya/852948.html
При цьому, з урахуванням позиції, погодженої з Міністерством фінансів України, починаючи з 1 січня 2025 року, розмір річної плати за ліцензії (в т. ч. для ліцензій, плата за які справляється щоквартально рівними частинами) визначається у розмірі, встановленому залежно від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої:
на 1 січня податкового року, в якому видається відповідна ліцензія та здійснюється відповідний платіж – за перший рік дії ліцензії;
на 1 січня податкового року, в якому настає строк сплати чергового річного платежу – за наступні періоди (роки) дії ліцензії.
Виходячи саме з такого розміру річної плати / чергової річної плати за ліцензію, визначається розмір щоквартальних платежів річної плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
При визначенні розміру щоквартальних платежів річної плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, які були видані відповідно до Закону № 481 з початком терміну дії до 1 січня 2025 року, та по яких був встановлений розмір річної плати за ліцензію відповідно до статті 15 Закону № 481, наступні квартальні платежі у 2025 році справляються у розмірі, встановленому цією статтею. Законом № 3817 здійснення у поточному році доплата сплаченої у попередньому році квартальної частини річної плати за ліцензії, термін дії якої почався в попередньому році, не передбачена.
Законом № 3817 передбачено, що суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
Контроль за сплатою річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію здійснюється органом ліцензування. Для здійснення контролю ліцензіат подає до відповідного органу ліцензування заяву про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, в якій зазначає код класифікації доходів бюджету, суму внесеного платежу, номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
Такий самий порядок застосовується також при здійсненні контролю за сплатою чергових платежів за ліцензіями, що видані до набрання чинності Закону № 3817. При цьому проставлення відмітки про внесення сплати на оригіналі таких ліцензії, що отримана платником у паперовому вигляді не передбачено.
5) для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Частиною третьою статті 43 розділу VII Закону № 3817 визначено виключний перелік відомостей, що наводиться у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, та документів, що подаються до такої заяви у визначених цим Законом випадках.
Відповідно до частини сьомої статті 34 та частини сьомої статті 35 Закону № 3817 Кабінетом Міністрів України затверджуються:
форми заяв про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та порядок їх заповнення;
форми заяв про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та порядок їх заповнення.
Водночас відповідно до пункту 3 розділу ХІІІ Закону № 3817 до затвердження форми заяв, визначених Законом № 3817, такі заяви подаються в довільній формі із зазначенням всіх відомостей, передбачених цим Законом.
У зв’язку з цим, до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального» та із урахуванням положення пункту 3 розділу ХІІІ Закону № 3817, до затвердження форми заяв, визначених цим Законом, зокрема, щодо:
отримання ліцензії;
внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів;
внесення чергового платежу за отриману ліцензію;
припинення дії ліцензії;
отримання витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів,
такі заяви подаються в довільній формі із зазначенням всіх відомостей, передбачених цим Законом.
Для зручності суб’єктів господарювання та посадових осіб територіальних органів ДПС рекомендовані форми відповідних заяв розміщено на вебпорталі ДПС за адресами:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/855916.html;
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/855917.html;
https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/kontrol-virobnitstva-ta-obigu/855916.html.
У випадку обрання заявником способу подання заяв в електронній формі слід врахувати, що меню «Листування» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику надіслати заяву про отримання ліцензії, про припинення дії ліцензії, внесення чергового платежу за ліцензії на право провадження відповідного виду діяльності, а також внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів. Відповідно до Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810, усі подані платником податків документи, звернення, заяви, листи відображаються у приватній частині (особистому кабінеті) Електронного кабінету та завантажуються до інформаційних ресурсів ДПС.
Слід звернути увагу, що ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається за умови проходження електронної ідентифікації онлайн в Електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і здійснення листування з контролюючим органом через Електронний кабінет відповідно до прийнятої контролюючим органом заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет (стаття 42 Закону № 3817).
6) Законом № 3817 визначено новий порядок надання ліцензій суб’єктам господарювання на право провадження відповідного виду діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до цього Закону, який передбачає:
прийняття рішень про надання ліцензії з подальшим внесенням органом ліцензування відомостей про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до відповідного Єдиного реєстру ліцензіатів та направленням заявнику витягу з відповідного реєстру;
або прийняття у визначених Законом випадках рішень про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, з подальшим направленням такого рішення заявнику.
При цьому з 1 січня 2025 року встановлено, що заявник набуває право на провадження виду господарської діяльності з дня внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до відповідного Єдиного реєстру ліцензіатів (або з дня, наступного за днем виникнення безумовного обов’язку внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до зазначених реєстрів), про що органом ліцензування надсилається відповідний витяг з відповідного реєстру.
Лист ДПС № 1425 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79337.html
Про оформлення трудових відносин
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.
Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.
З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:
- гідні та безпечні умови праці;
- нормований робочий час;
- оплачувані та неоплачувані відпустки;
- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;
- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;
- захист від незаконного звільнення;
- страхові виплати в разі непрацездатності;
- пільги для неповнолітніх;
- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;
- захист прав, тощо.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язкув електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.
У разі подання повідомлення засобами електронного зв’язку із використанням електронного цифрового підпису працівник може бути допущений до роботи одразу після відправлення такого повідомлення.
Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.
Деякі особливості реєстрації податкових накладних в ЄРПН
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (із змінами) (далі – Порядок № 1246).
Відповідно до п. 5 Порядку № 1246 податкові накладні приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог п. 192.1 ст. 192, пунктів 2001.3, 2001.9 ст. 2001 та пунктів 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 та п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, а також з урахуванням законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) (далі – Закон № 2155-VIII), від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) (далі – Закон № 851-IV) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами) (далі – Порядок № 557).
Відповідно до вимог ст. 6 Закону № 851-IV для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис, накладанням якого завершується створення такого електронного документа.
Визначення, зміна переліку уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації від імені платника податків, а також визначення їхніх повноважень здійснюється керівником платника податків.
Статтею 201 Кодексу визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону № 2155-VIII та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.
Згідно п. 2 Порядку № 1246 податкова накладна – електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Після надходження податкової накладної до ДПС в автоматизованому режимі проводяться перевірки, у тому числі чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податків такої податкової накладної (п. 12 Порядку № 1246).
Перевірка набуття права складання та підписання податкової накладної відповідальними особами підприємства здійснюється на підставі отриманих даних:
- керівника підприємства відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
- головного бухгалтера відповідно до поданої до ДПС заяви за формою 1-ОПП (додаток 5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300);
- уповноваженої особи відповідно до поданого повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (за формою, визначеною Порядком № 557), яким керівником підприємства уповноважено таку особу на підписання податкової накладної.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної (далі – квитанція). Якщо у податковій накладній за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної із зазначенням причин такого неприйняття.
Додатково повідомляємо, що зазначена позиція викладена у індивідуальній податковій консультації, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій від 16.06.2021 за № 2447/ІПК/99-00-12-02-05-06.
Про звільнення від оподаткування благодійності для потреб оборони держави у резидентів Дія Сіті
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до внесених змін до Податкового кодексу України (ПКУ) (п. 63 прим.1 підрозділ 4 розділі ХХ ПКУ) для резидентів Дія Сіті – платників податку на прибуток підприємств на особливих умовах протягом дії воєнного стану в Україні не вважаються об'єктом оподаткування здійснені для потреб забезпечення оборони держави операції з:
- перерахування коштів;
- безоплатної передачі товарів, виконаних робіт, наданих послуг;
- надання гуманітарної допомоги.
При цьому, активи мають бути добровільно перераховані (передані):
• Збройним Силам України;
• Національній гвардії України; Службі безпеки України;
• Службі зовнішньої розвідки України; Державній прикордонній службі України;
• Міністерству внутрішніх справ України; Управлінню державної охорони України;
• Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України;
• іншим утвореним військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету;
• на відкриті Національним банком України рахунки державних органів для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України.
Крім того благодійність може бути спрямована:
- органам сфери цивільного захисту;
- закладам охорони здоров’я державної та комунальної власності.
Більше розглянутих питань, що стосуються окремих змін в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, внесених до Податкового кодексу України Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», які набрали чинності з 01 січня 2025 року – в Інформаційному листі ДПС України № 1/2025, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/856828.html
Щодо подання повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника у Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
Відділ комунікацій з громадс
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
