Блог

Сектор організаційного забезпечення

Новини Правобережного управління

25.02.2020 08:05

Довідник типів об’єктів оподаткування доповнено новим об’єктом
Оновлено довідник типів об’єктів оподаткування для складання повідомлення за формою № 20-ОПП станом на 18.02.2020.
Перелік доповнено лише одним об’єктом оподаткування – 713 «Дитячий садок»
Нагадаємо, що повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) подаються протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Повідомленням за ф. № 20-ОПП передбачено заповнення типу об’єкта оподаткування.
Перелік об’єктів оподаткування розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html

Внесено зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів
Постанова Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 97 «Про внесення змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (далі – Постанова № 97) набрала чинності 19.02.2020, крім пункту 3 змін, затверджених Постановою № 97, який набирає чинності з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України щодо затвердження нового зразка марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв з використанням штрих-коду та QR-коду.
Постановою № 97, зокрема уточнено, що акцизна марка для алкогольних напоїв має містити двомірний штрих-код швидкого реагування (QR-код) та лінійний штрих-код (далі – штрих-код). Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.
QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки:
► для юридичних осіб – код згідно з ЄДРПОУ;
► для фізичних осіб – підприємців – код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.
QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.
Інформаційні набори даних для генерації QR-кодів та штрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству-виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку.
Також Постановою № 97 уточнено положення щодо продажу марок суб’єктам господарювання.
Так, продаж марок здійснюватиметься на підставі поданих покупцем марок засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»:
◄ заявки-розрахунку кількості марок;
◄ довідки про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію, у вигляді реквізитів платіжного документа/платіжних документів (номер, дата платіжного доручення та сума перерахованих коштів) про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками для готової продукції (для імпортерів та вітчизняних виробників алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований).
У разі ненадходження протягом 24 годин до покупця марок підтвердження про факт одержання засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» необхідної інформації, покупець марок може подати продавцю марок таку інформацію у паперовому вигляді.
Постанова № 97 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 18.02.2020 № 31 та розміщена на єдиному порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennym120220a-zmin-do-polozhennya-pro-vigotovlennya-zberigannya-prodazh-marok-akciznogo-podatku-ta-markuvannya-alkogolnih-napoyiv-i-tyutyunovih-virobiv

До уваги рієлтерів!
Суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.06.2017 за № 700/30568.
Норми встановлені п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податковий розрахунок за базовий звітний (податковий) період подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Крім того, звертаємо увагу, що фізичним особам, які надали у 2019 році посередницькі послуги, пов’язані з наданням послуг з оренди нерухомості і не є суб’єктами підприємницької діяльності, необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) у разі отримання доходів, з яких під час їх нарахування або виплати не сплачувався податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, і при цьому такі доходи не звільнені від оподаткування.
Задекларувати отриманий у минулому році дохід та надати декларацію до податкового органу за місцем своєї реєстрації необхідно не пізніше 30 квітня 2020 року.
У такій декларації необхідно самостійно нарахувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір та у термін не пізніше 31 липня поточного року сплатити їх на відповідні рахунки.
Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати нарахованих платежів розміщена на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у рубриці «Бюджетні рахунки».

Застосування РРО у 2020 році – без тотальної фіскалізації
З 19.04.2020 набирають чинності норми Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128), відповідно до яких у платників податків виникає право на використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) – альтернативи традиційним РРО.
Для застосування програмних РРО ДПС надасть безкоштовне рішення, яким можна буде користуватися в частині фіскалізації торговельних операцій, поряд з цим, платники зможуть використовувати програмні РРО, доступні на ринку.
Запис на тестування відбувається на сайті Кабінету Міністрів України за посиланням https://prrosto.kmu.gov.ua/.
Слід зазначити, що дія Закону № 128 не поширюється на: ► «спрощенців» першої групи; ► фізичних осіб, які продають на ринку вживані речі, продукти власного підсобного господарства.
Самозайняті особи – «айтішники», юристи, консультанти, інші самозайнятих осіб, у тому числі і ті, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування, можуть не використовувати РРО у разі:
● якщо їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом;
● якщо клієнт у касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця.

ДПС та Податкова агенція Королівства Швеція підписали Меморандум про співпрацю
Державна податкова служба України та Податкова агенція Королівства Швеція (Skatteverket) розпочинають новий етап співробітництва. За участі керівників двох відомств підписано Меморандум.
Відповідно до укладеного документа сторони співпрацюватимуть за двома напрямами. По-перше, вдосконалюватимуть сферу надання послуг платникам податків. Основна увага приділятиметься розробці методів і процедур у цій сфері, які сприятимуть підвищенню рівня дотримання податкового законодавства платниками податків.
По-друге, співпраця стосуватиметься безпосередньо кадрового потенціалу податкової служби. Так, шведська сторона консультуватиме українських податківців щодо підвищення ефективності у сфері управління змінами та посилення спроможності організації з питань міцного лідерства, професійного розвитку працівників служби, дотримання ними принципів доброчесності та етики. Значна увага приділятиметься і побудові системи адаптації та постійного навчання персоналу відповідно до потреб Служби.
«Підписання Меморандуму про співпрацю з Податковою агенцією Швеції – це для нас не пересічна подія, оскільки ми давно співпрацюємо з нашими колегами стосовно реформи Державної податкової служби. Зокрема, на цьому етапі ми сфокусуємося на покращенні клієнтського сервісу та перейдемо на новий рівень у відносинах з платниками податків. Ми будемо навчати і тренувати наш менеджмент для того, щоб зміни, які ми впроваджуємо у Службі, відбувалися швидше, якісніше і мали позитивні результати», – зазначив Голова ДПС Сергій Верланов.
Очільник Державної податкової служби підкреслив, що впровадження проєкту технічної співпраці між двома службами сприятиме перетворенню ДПС на більш сучасну, надійну, ефективну та сервісорієнтовну службу.
Зі свого боку Генеральний директор Податкової агенції Швеції Катрін Вестлінг Палм зауважила, що в процесі спільної роботи податкових органів двох країн увагу буде зосереджено на створенні клієнтоорієнтованої сервісної служби.
«В Україні ми намагатимемося досягти нового рівня співпраці та відносин між платниками податків та податковими органами. У рамках нашого проєкту ми також маємо допомогти податковій службі запровадити кращий менеджмент для проведення цього процесу та ефективно управляти змінами, аби перетворити податкову службу України на сучасну передову інституцію»,– зазначила Катрін Вестлінг Палм.
Зазначимо, що спільним проєктом податківців України та Швеції передбачено розробку процедур у межах двох компонентів – «Орієнтація на платника податків» та «Управління людськими ресурсами: лідерство та командна робота».
У рамках першого компонента будуть здійснюватися заходи, спрямовані на покращення надання послуг платникам податків не лише електронних, але й традиційних. І українські, і шведські податківці одностайні у тому, що максимальне надання послуг та високий рівень сервісу безпосередньо впливають на рівень дотримання платниками податкового законодавства.
Під час реалізації другого компонента увага приділятиметься розвитку людських ресурсів. Так, розроблятиметься методологія для оцінювання працівників, а також постійного навчання з урахуванням змін організаційної структури. Водночас розглядатимуться питання доброчесності, внутрішніх комунікацій та управління змінами.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/409108.html

Вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні
День Героїв Небесної Сотні – пам’ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні.
У цей пам’ятний день український народ вшановує велику людську, громадянську і національну відвагу та самовідданість, силу духу і стійкість громадян.
Цього дня, з метою увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні, які загинули, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права свободи людини, а також європейське майбутнє України виконуючий обов’язки заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович разом з керівництвом і представниками Дніпропетровської обласної державної адміністрації та інших державних структур і органів виконавчої влади прийняв участь у проведенні пам’ятних заходів.
На Алеї пам’яті загиблих героїв революції Гідності та бійців АТО покладено квіти до пам’ятника Героя України – Сергія Нігояна.

За перший місяць деклараційної кампанії платники Дніпропетровщини задекларували за 2019 рік доходів майже 177 млн гривень
З початку року стартувала кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків протягом 2019 року, яка триватиме до 01 травня 2020 року.
За місяць деклараційної кампанії громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 1 344 декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік. Про це повідомила начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Загальна сума задекларованого у деклараціях оподатковуваного доходу за 2019 рік – 176,9 млн грн, до сплати в бюджет нараховано 5,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 2,6 млн грн більше, ніж у 2019 році, та 1,0 млн грн військового збору, що на 0,5 млн грн більше минулого року.
Доходи у сумі понад 1 мільйон гривень задекларували 13 мешканців Дніпропетровщини. Сума задекларованого ними доходу склала 72,9 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 1,2 млн грн, сума військового збору до сплати складає 0,13 млн гривень.
Разом з тим, 177 мешканців Дніпропетровщини надали декларацію з метою скористатися правом на податкову знижку, сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, складає 0,5 млн гривень. Реалізувати своє право на отримання податкової знижки громадяни можуть впродовж всього поточного року.
Закликаємо громадян не зволікати та вчасно задекларувати свої доходи.

Оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності»
Станом на 18.02.2020 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (версія 1.28.6.0).
Перелік змін та доповнень станом на 18.02.2020
Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:
Оптимізовано роботу наступних форм:
F/J 0210301 – Довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри;
F/J 0210401 – Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального;
F/J 1304102 – Заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (№ 1-АКПС);
F/J 0210601 – Довідка про витратоміри-лічильники обсягу виробленого спирту етилового та/або обсягу виробленої продукції;
F/J 0210701 – Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків спирту на акцизному складі виробника спирту та/або виробника окремих видів продукції;
F/J 1304301 – Заява щодо ліцензії на право оптової торгівлі пальним;
F/J 1304401 – Заява щодо ліцензії на право виробництва пального;
F/J 1304501 – Заява щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;
F/J 1304601 – Заява щодо ліцензії на право зберігання пального;
F/J 1417202 – Витяг з реєстру ЦСО РРО за ф. № 3-РЦСО;
F/J 1417302 – Витяг з реєстру екземплярів РРО. Форма № 2-ЕРРО.
У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України (далі – Держстат) додано нові версії документів:
S0301116 – Звіт з праці (квартальна) № 1-ПВ (наказ Держстату від 31.07.2019 № 259);
S1000214 – Капітальні інвестиції (квартальна) № 2-інвестиції (наказ Держстату від 10.06.2019 № 205);
S1001311 – Звіт підприємства про інвестиції за кордон № 13-зез (наказ Держстату від 13.06.2019 № 206);
S2701113 – Звіт про надходження молока сирого на переробні підприємства № 13-заг (наказ Держстату від 10.05.2019 № 151).
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

За несвоєчасно сплачений єдиний внесок платник несе відповідальність
Відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Тобто, незалежно від того чи отримано платником дохід (прибуток) чи ні, платник зобов’язаний сплатити єдиний внесок, при цьому сума внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2020 році – 1039 грн 06 коп.).
При наявності у платника зобов’язань з єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями з сплати податків, інших обов’язкових платежів, зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими податковими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати.
У разі сплаті сум заборгованості з єдиного внеску необхідно враховувати, що за порушення терміну його сплати платнику нараховується штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464).
Крім того, на суму недоїмки нараховується пеня 0,1 відсоток суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені розпочинається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Якщо платник на кінець календарного місяця допустив заборгованість з єдиного внеску, йому надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом. Відмова в отриманні податкової вимоги не звільняє від сплати податкових зобов’язань. Податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків, якщо її надіслано у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкову вимогу, або незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Після цього податкова вимога вважається узгодженою та у разі несплати платником податків недоїмки з єдиного внеску, передається до Державної виконавчої служби України, а це ще – 10 % виконавчого збору, арешт рухомого/нерухомого майна, тимчасове обмеження виїзду боржників за кордон.
Доводимо до відома, що відповідно до п. 13 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04. 2015 № 449 із змінами, не застосовується строк давності при нарахуванні, застосуванні та стягненні сум штрафів з єдиного внеску.
Сума недоїмки з єдиного внеску не підлягає списанню, навіть у процедурі санації відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи-підприємця, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які, відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску.
Нагадаємо, що за допомогою електронного сервісу ДПС «Електронний кабінет» у меню його приватної частини «Стан розрахунків з бюджетом» можна відслідковувати стан розрахунків стосовно сплати платежів та заборгованості перед бюджетом.
Звертаємо увагу, що своєчасно несплачений єдиний внесок призводить до втрати страхового стажу, необхідного для призначення пенсій у майбутньому, адже періоди роботи зараховуються до страхового стажу лише за умови сплати страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації подається реєстраційна заява за формою № 1-РН з позначкою «Зміни»
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 440).
Реєстр неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) включає ідентифікаційні та реєстраційні відомості про неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація), зокрема: код згідно з ЄДРПОУ; найменування неприбуткової організації; дату включення неприбуткової організації до Реєстру, починаючи з якої визначається строк безперервної реєстрації неприбуткової організації; ознаку неприбутковості; дату присвоєння ознаки неприбутковості або її зміни; дату та номер рішення про включення, повторне включення неприбуткової організації до Реєстру або зміну ознаки неприбутковості; дату скасування ознаки неприбутковості; дату та номер рішення про виключення неприбуткової організації з Реєстру; найменування та ідентифікаційний код контролюючого органу (п. 11 Порядку № 440).
Пунктом 13 Порядку № 440 встановлено, що контролюючий орган за результатами моніторингу відомостей, що містяться в Реєстрі, а також відомостей щодо найменування неприбуткової організації, інших відомостей, зазначених у реєстраційній заяві, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо неприбуткових організацій, вносить відповідні зміни до ідентифікаційних та реєстраційних відомостей про неприбуткову організацію, що містяться в Реєстрі. У разі встановлення підстав для зміни ознаки неприбутковості контролюючий орган вносить відповідні записи (зміни) до Реєстру.
Відповідно до п. 14 Порядку № 440 у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «Зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку № 440. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 30 календарних днів з моменту виникнення зазначених у цьому пункті обставин.
Отже, неприбуткова організація має подати за основним місцем обліку реєстраційну заяву за формою № 1-РН з позначкою «Зміни» у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону).
Інформація про зміну місцезнаходження неприбуткової організації, яка пов’язана зі зміною адміністративного району, або про зміну керівника такої організації оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.

Дивіденди з іноземним джерелом походження включаються до оподатковуваного доходу фізичної особи – резидента
Відповідно до п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Підпунктом 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що термін «пасивні доходи» для цілей розділу IV ПКУ означає, зокрема доходи, отримані у вигляді дивідендів.
Платниками ПДФО є, зокрема фізичні особи – резиденти, які отримують іноземні доходи (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).
Відповідно до положень п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Згідно з п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Порядок оподаткування іноземних доходів регулюється п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
Підпунктом 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 визначено (з урахуванням вимог п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ), що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника ПДФО – отримувача, який зобов’язаний подати до 01 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.
З урахування вищевикладеного, якщо фізична особа – резидент отримав суми дивідендів з іноземним джерелом походження, то такі суми включаються до загального річного оподатковуваного доходу такої фізичної особи – резидента.

Коментарі: 0

Новини Правобережного управління

25.02.2020 08:03

Важлива інформація для платників, які обслуговуються у Центральній ДПІ Правобережного управління
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на наступне.
З метою створення сприятливих умов для обслуговування платників податків з 02 березня поточного року Центральна державна податкова інспекція Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області адреса розташування: м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, 3-й поверх переміститься до приміщення Правобережного управління за адресою: м. Дніпро, вул. Театральна, буд. 1 А, 1-й поверх.
З 02 березня 2020 року запрошуємо платників податків, які обслуговуються у ЦОПі Центральної ДПІ Правобережного управління та одержують адміністративні та інші послуги, скористатись його послугами за новою адресою: м. Дніпро, вул. Театральна, буд. 1 А, 1-й поверх.

Справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів у 2020 році
Плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Плата) відсутня у переліку загальнодержавних, місцевих податків та зборів, визначених статтями 9 та 10 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Законодавство, яким передбачено справляння платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, це:
1. Інструкція про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Інструкція), затверджена спільним наказом Держкомрибгоспу, Мінекономіки, Мінфіну, Мінекобезпеки та ДПА України від 24.12.1999 № 167/156/299/300/650, зареєстрованим у Мін’юсті 14.01.2000 за № 17/4238.
2. Порядок справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 449 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 449).
3. Закон України від 13 грудня 2001 року № 2894-III «Про тваринний світ» із змінами.
4. Закон України від 25 червня 1991 року № 1264-ХІІ «Про охорону навколишнього природного середовища» із змінами.
Збір за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Збір) – це сума авансового платежу за одержання користувачами квот вилову в розмірі 5 відсотків вартості квоти, щоквартальний збір за фактичний вилов рибних та інших водних живих ресурсів із зменшенням на суму авансового платежу і витрат на здійснення в попередні періоди рибоводно-меліоративні роботи та роботи з відтворення рибних та інших водних живих ресурсів (абз. 2 п. 5 Порядку № 449).
Довідково:
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 482 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 449» (далі – Постанова № 482) внесено зміни до Постанови № 449 та Порядку № 449, які набрали чинності з 20 травня 2011 року, зокрема, змінено назву платежу і замість плати він став збором за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів.
До 19 травня 2011 року (включно) застосовуються нормативи плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затверджені Постановою № 449, а з 20 травня 2011 року діють нові розміри збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затверджені Постановою № 482.
Звертаємо увагу! З метою правильності визначення задекларованих платниками зобов’язань з Збору та достовірного відображення нарахувань у інтегрованій картці платника податків, а також враховуючи, що Розрахунок платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Розрахунок) затверджено у 2000 році і в ньому відсутня колонка «нарахування з початку року за попередній звітний період», а зазначено лише колонку «нараховано за звітний період, грн», то платникам необхідно подавати звітність за квартал, а не з початку року, тобто поквартально, а не наростаючим підсумком.
Граничні терміни подання Розрахунку та сплати платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів у 2020 році:
Податковий (звітний) квартал Останній день подання Розрахунку (включно) Останній день сплати збору (включно)
ІV квартал 2019 року 20 січня 2020 року 24 січня 2020 року
I квартал 2020 року 17 квітня 2020 року 24 квітня 2020 року
ІІ квартал 2020 року 20 липня 2020 року 24 липня 2020 року
ІІІ квартал 2020 року 20 жовтня 2020 року 23 жовтня 2020 року
ІV квартал 2020 року 20 січня 2021 року 25 січня 2021 року
Детально про основні аспекти, які повинні знати платники збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/408073.html

Довідку про суми виплачених доходів та утриманих податків можна отримати в Електронному кабінеті
Триває період подання декларацій державними службовцями та особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Традиційно у ці дні зростає кількість користувачів Електронного кабінету. Сервіс дозволяє оперативно та у будь-який час отримати відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків, необхідні для заповнення декларації. Лише за останні три дні ДПС надано понад 32 тис. відповідей на запити про доходи громадян.
Щоб скористатися послугою «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків», користувачу необхідно мати кваліфікований електронний підпис. Запит на отримання такої інформації надсилається у приватній частині Електронного кабінету, вхід до якої здійснюється саме за допомогою такого електронного підпису.
Скористатися цією послугою можуть державні службовці або члени їх сімей при поданні щорічної декларації особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відомості про отримані доходи також можна отримати у паперовому вигляді. Для цього необхідно звернутися до контролюючого органу.
Звертаємо увагу, що 10 лютого був останнім днем подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, а також сум утриманого з них податку, відповідно до якого здійснюється накопичення інформації про доходи громадян в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
Згідно з Регламентом комп’ютерної обробки податкової звітності в контролюючих органах протягом дев’яти робочих днів після граничного строку подання звіту здійснюється обробка таких відомостей, тобто останній день обробки звітності – 21 лютого 2020 року.
Отже, вже з 22 лютого цього року громадяни, які зареєстровані у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, можуть отримати відомості про свої доходи за 2019 рік.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/408283.html

ДПС запустила пілотний проєкт «Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт»
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/408332.html повідомила, що з метою запровадження нових електронних сервісів запущено пілотний проєкт електронного сервісу «Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий».
За допомогою цього електронного сервісу не лише співробітники уповноважених органів державної влади, але й пересічні громадяни зможуть перевіряти, чи законно транспортні засоби перевізників здійснюють переміщення пального або спирту етилового.
«Наш новий сервіс дозволяє об’єднати реальні зусилля громадськості та органів державної влади навколо нагальної проблеми подолання схем нелегального обігу пального та спирту. Це у свою чергу дозволить забезпечити додаткові надходження до бюджету, а також стимулюватиме розвиток чесного підприємництва», – прокоментував запуск нового сервісу Голова ДПС Сергій Верланов.
На сьогодні електронний сервіс «Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий» працює у тестовому режимі.
Ознайомитися з його роботою можна за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers/vehicles.
Свої пропозиції щодо покращення та вдосконалення сервісу просимо надсилати на електронну адресу [email protected].
Раніше ДПС за підтримки Міністерства фінансів України також запустила пілотний проєкт електронного сервісу «Пошук акцизної марки».

Оновлено довідники пільг
Оновлено довідники пільг по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів станом на 01.01.2020, а саме: № 96/1 – Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету; № 96/2 – Довідник інших податкових пільг.
У цих довідниках надано перелік пільг із зазначенням їх кодів і термінів дії, зокрема, з податку на прибуток підприємств, ПДВ, з плати за землю, з акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, місцевих податків та зборів.
Звертаємо увагу, що Звіт про суми податкових пільг в останнє треба було подати за 2019 рік (граничний термін подання – 10.02.2020).
Довідники розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Сім причин, чому «пРРОсто» зручне для бізнесу
Наберуть чинності 19.04.2020 нові норми у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), зокрема – запроваджуються програмні РРО.
Переваги застосування програмних РРО:
► виключно онлайн реєстрація та онлайн передача (отримання) даних;
► Z-звіт створюється в автоматичному режимі, без ризику санкцій за його не створення для платника;
► з’являється альтернатива класичним РРО, які коштують платникам мінімум 200 грн щомісяця для кожного РРО. Тепер користувачі зможуть користуватися безкоштовним рішенням;
► дозволяє працювати в режимі offline (до 36 годин разово та не більше 168 годин протягом календарного місяця), а потім надіслати звіт до ДПС;
► ДПС надаватиме інформаційну підтримку та допомогу у користуванні новими програмними РРО;
► суб’єкт господарювання на свій власний вибір може використовувати або класичний, або програмний РРО в залежності від своїх потреб;
► нові мобільні точки продаж (кава машини, мобільні продажі тощо).

Уряд забезпечує легальне працевлаштування
Проведено нараду під головуванням Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука, на якій обговорювались кроки легального працевлаштування та перші результати у цьому напрямку.
«За даними Держстату, майже кожен 5 українець працює неофіційно. Найбільше в сільському господарстві, оптовій та роздрібній торгівлі, будівництві, транспорті та кур’єрській діяльності. Ці працівники не захищені. Уряд розпочав кампанію по виводу з тіні ринку праці. Адже це не тільки сплата податків, надходження до бюджету. Це, в першу чергу, створення цивілізованих умов праці, гарантування працівникам дотримання їх прав та соціальних гарантій», – зазначив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.
Найчастіше підприємці не реєструють свою економічну діяльність, приймають на роботу людей без оформлення трудових відносин, приховують частини відпрацьованого робочого часу та заробітної плати, маскують трудові відносини під виглядом інших форм, наприклад, фіктивної самозайнятості тощо.
На виконання доручення Прем’єр-міністра Державна служба України з питань праці вже провела перший етап заходів з виведення з тіні ринку праці. Зокрема, з 20 по 31 січня пройшла інформаційна кампанія. 600 інспекторів праці відвідали та провели роз’яснювальну роботу більше 180 тисячам роботодавців у сфері торгівлі, при цьому у більше 56 тисяч випадках до візитів долучались Пенсійний фонд, Державна податкова служба, Державна служба зайнятості, місцеве самоврядування.
Результатом такої активної інформаційної кампанії стало те, що лише за два тижні у січні цього року до ДПС надійшло 107,1 тис. повідомлень про укладення трудових договорів з 202 тис. працівниками.
В цілому ж загальна динаміка працевлаштування у сферах, де проводилась інформаційна кампанія, зросла у порівнянні до січня 2019 року на 25,8 %.
Другий етап – з 10 по 21 лютого – це інспекційна кампанія. Інспектори перевірятимуть роботодавців, що мають потенційно незадекларованих 4 і більше осіб. Для проведення такої роботи Держпраці планує збільшити кількість інспекторів. Зокрема, відповідне навчання пройдуть 1200 інспекторів, які на даний час відповідають лише за безпеку праці.
Крім того, вже розроблено спеціальний мобільний додаток, яким можна буде користуватися при перевірках і в яких буде повна інформація про суб’єкта господарювання. Також різні органи зможуть більш ефективно обмінюватись інформацією за допомогою даного додатка.
У цілому 2020 року інформаційні та інспекційні кампанії будуть проведені в галузі сільського господарства, будівництва, транспорту та кур'єрської діяльності.
«Ми поважаємо бізнес і ніхто не буде заважати його роботі численними перевірками. Але працівники повинні бути захищені. Тому проводитиметься робота, зокрема, роз’яснювальна, щодо переваг офіційного оформлення. Також буде створена гаряча лінія, на яку зможуть поскаржитися ті, хто працює нелегально», – підкреслив Глава Уряду.
Інформацію розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/news/oleksij-goncharuk-uryad-zahishchaye-lyudej-praci-civilizovani-umovi-roboti-ta-legalne-pracevlashtuvannya-dlya-ukrayinciv

Податківці про деклараційну кампанію 2020 на виставці фіалок
Днями у м. Дніпрі у Будинку профспілок пройшла виставка фіалок.
Цінителі природної краси прийшли на виставку, щоб помилуватися квітами, відомими своїм позитивним впливом на здоров’я та настрій людини.
Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) також відвідали виставку фіалок і долучилися до споглядання розкоші цих казкових квітів, які вражають своїм різноманіттям, та провели акцію за тематикою декларування доходів, отриманих впродовж 2019 року.
Під час спілкування з відвідувачами виставки податківці роз’яснили особливості деклараційної кампанії 2020 року.
Громадянам розповіли про умови проведення деклараційної кампанії у 2020 році; про доходи, які підлягають декларуванню; хто зобов’язаний подавати декларацію про майновий стан і доходи; хто має право на податкову знижку тощо.
Крім того, працівники ГУ ДПС звернули увагу на те, що на сьогодні зручним та сучасним способом подання податкової декларації про майновий стан і доходи є її надсилання до контролюючих органів в електронному вигляді через найпопулярніший електронний сервіс ДПС – Електронний кабінет.
Відвідувачі виставки із зацікавленням спілкувались із представниками податкової служби, адже інформація, яку вони отримали від держслужбовців, своєчасна і буде кожному у нагоді.
Під час спілкування з податківцями відвідувачі виставки отримали пам’ятку «ЧАС ДЕКЛАРУВАТИ ДОХОДИ, ОТРИМАНІ ПРОТЯГОМ 2019 РОКУ», підготовлену фахівцями ГУ ДПС.

Ми знайшли свою роботу. Приєднуйтесь до команди Головного управління ДПС у Дніпропетровській області!
Відеоматеріали за темою розміщено за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/5868.html ,а також :
► на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/2352880648337803/ та
► на каналі популярного відеохостингу You Tube за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=diz33cPzt

Внесено зміни до Порядку взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної фіскальної служби України
Наказ Міністерства фінансів України від 27.12.2019 № 576 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 18 липня 2016 року № 621», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24.01.2020 за № 71/34354 (далі – Наказ № 576) набрав чинності 07.02.2020.
Наказ № 576 розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» і розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р «Питання Державної податкової служби».
Наказом № 576 затверджено Зміни до Порядку взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної фіскальної служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.08.2016 за № 1115/29245 (далі – Наказ № 621).
Так, відповідно до внесених змін, зокрема, абревіатура «ДФС» замінена абревіатурою «ДПС», пункти 3 та 4 Наказу № 621 викладено у такій редакції:
«3. Інформація про сформовані рахунки за надходженнями, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, надається в електронному вигляді Казначейством до ДПС згідно з протоколом обміну інформацією між Казначейством та ДПС.
ДПС протягом п’яти робочих днів з дня отримання від Казначейства інформації про сформовані рахунки за надходженнями опрацьовує таку інформацію та надає Казначейству інформацію про рахунки за надходженнями, які справляються до державного та місцевих бюджетів, згідно з протоколом обміну інформацією між Казначейством та ДПС.
Казначейство на підставі інформації, отриманої від ДПС, відкриває рахунки за надходженнями, не раніше десяти робочих днів від дати їх формування у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.
За потреби у додатковому відкритті рахунків за надходженнями ДПС надсилає Казначейству уточнену інформацію.
Інформація про відповідність символу звітності коду класифікації доходів бюджету та інформація про перенесення залишків коштів на відповідні рахунки за надходженнями надається Казначейством до ДПС.
4. Головні управління Державної податкової служби в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків Державної податкової служби повідомляють реквізити рахунків за надходженнями платникам податків».
У процесі обміну інформацією суб’єкти інформаційних відносин впроваджують організаційно-технічні заходи, які забезпечують захист інформації, що передається, відповідно до ступеня обмеження доступу до неї з урахуванням вимог законодавства у сфері захисту інформації та згідно з протоколом обміну інформацією між Казначейством та ДПС.
Наказ № 576 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 07.02.2020 № 10.

За порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН передбачена відповідальність
Відповідно до п. 120¹.1 ст. 120¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі:
- 10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п. 120¹.1 ст. 120¹ ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК згідно з п.п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
У разі реєстрації ПН/РК до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п. 120¹.2 ст. 120¹ ПКУ, не застосовуються.
Відповідно до п. 120¹.2 ст. 120¹ ПКУ відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, ПН/РК в ЄРПН (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, – тягне за собою накладення на платника ПДВ штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН/РК або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено.
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК згідно з п.п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
Відсутність реєстрації в ЄРПН ПН/РК, зазначених в абзаці першому п. 120¹.2 ст. 120¹ ПКУ, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником ПДВ податкового повідомлення-рішення, – тягне за собою накладення на платника ПДВ штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної в такій ПН/РК або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено.
У разі реєстрації в ЄРПН податкової ПН/РК, зазначених в абзаці першому п. 120¹.2 ст. 120¹ ПКУ, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим п. 120¹.2 ст. 120¹ ПКУ та п. 120¹.1 ст. 120¹ ПКУ, не застосовуються.
Крім того, відповідно до п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ норми п. 120¹.1 ст. 120¹ ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН, складених до 01 жовтня 2015 року.

Нарахування заробітної плати (доходу) за минулі періоди: визначення розміру єдиного внеску
Обчислення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною 5 ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.
Норми встановлені частиною 4 ст. 9 Закону Закон № 2464.

Декларування – 2020: у січні 2020 року 384 особи задекларували понад 1 млн грн отриманих доходів
З 01 січня стартувала кампанія декларування доходів, отриманих у 2019 році.
За повідомленням пресслужби ДПС України у січні про отримані доходи прозвітували вже майже 20 тис. осіб.
З них 384 особи задекларували дохід, отриманий минулого року, у розмірі понад 1 млн гривень. У переважній більшості ці громадяни отримали свої доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, від успадкованого чи отриманого у дарунок майна, доходи від здавання в найм (піднайм) нерухомого (рухомого) майна тощо.
Так, найбільшу суму отриманого доходу задекларовано киянином – майже 500 млн грн, з яких 200 млн грн отримані від успадкування майна та 259,1 млн грн – інші оподатковувані доходи.
Загалом у січні цього року громадяни задекларували 3,9 млрд гривень. Це на 0,3 млрд грн, або на 9 % більше, ніж за січень 2019 року.
Найактивніше декларували свої доходи платники податків у Києві, Кіровоградській, Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях.
Зазначеними громадянами задекларовано до сплати до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 86,9 млн грн, що майже на 10 %, або на 7,2 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Військовий збір до сплати до бюджету визначено на рівні 14,6 млн грн, що на 11 %, або на 1,5 млн грн більше, ніж за січень 2019 року.
Нагадуємо, що деклараційна кампанія триває до 01 травня 2020 року. Закликаємо громадян не зволікати та вчасно задекларувати свої доходи.
Довідку про суми виплачених доходів та утриманих податків можна отримати в Електронному кабінеті.

У Дніпропетровській ОДА відбулась селекторна нарада під головуванням Прем’єр-міністра України
Дніпропетровська область – одна з найбільш економічно розвинених областей України, в якій на кінцевий результат працюють і органи державної влади, і бізнес-спільнота, громадськість, науковці.
Зосередження та належна координація наявних фінансових ресурсів дає змогу забезпечити досягнення стратегічної мети – примножити економічне багатство області і конвертувати його у комфортні та безпечні умови проживання її мешканців, створити в області економіку з високою доданою вартістю, де стале економічне зростання спирається на знання, збереження довкілля та якість життя.
Днями у приміщенні Дніпропетровської облдержадміністрації відбулась селекторна нарада під головуванням Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука.
У нараді прийняла участь в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Ганна Чуб.
Особлива увага на нараді приділялась, зокрема заходам з протидії незаконного обігу та роздрібній торгівлі пальним.
Одним з основних напрямків роботи органів ДПС є легалізація ринку нафтопродуктів, а саме: боротьба з незаконними АЗС, контрафактним продажем та нелегальним виробництвом пального; з використанням пального за схемами мінімізації оподаткування.
Слід зазначити, що «тіньовий» ринок пального також приводить до значних втрат бюджетів, так як нелегальні точки продажу пального розміщуються без належного оформлення документів на землекористування та реалізують пальне без застосування РРО або платіжних терміналів.
Питання нелегальних АЗС гостре не лише з точки зору несплати податків або якихось тіньових схем, а воно також стосується і кожного українця.
Такі АЗС, працюючи без дозвільних документів на експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки, негативно впливають, зокрема і на довкілля.
Слід зазначити, що ГУ ДПС з 01.07.2019 видано 584 ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та 164 ліцензії на право зберігання пального.
У 2020 року видано 30 ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, 1 ліцензія на право зберігання пального.
За результатами проведеної роботи у 2020 виявлено 14 фактів роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідних ліцензій, сума фінансових санкцій складає 3,5 млн гривень.
Під час заходу сторони обговорили послідовність дій, спрямованих на вирішення нагальних питань сьогодення.

Затверджено перелік товарів, який застосовується у разі моніторингу ПН/РК
ДПС України наказом від 03.02.2020 № 67 затвердила Перелік кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям ризиковості здійснення операції (далі – Перелік № 67).
Перелік № 67 затверджено з метою реалізації норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», в частині визначення переліку кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК), які подано для реєстрації в ЄРПН, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого моніторингу».
З Переліком № 67 можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/74373.html

Постанова Кабінету Міністрів України № 1165: більш ефективна боротьба з мінімізаторами, більше захисту прав сумлінних платників
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/408792.html повідомила наступне.
Система моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) зарекомендувала себе як ефективний інструмент у боротьбі з мінімізаційними схемами з ПДВ. За час свого існування вона кілька разів змінювалася і з кожною новою ітерацією все ефективніше виконувала свою функцію: бути стримуючим фактором для несумлінних платників, що у незаконний спосіб отримують податкові вигоди, одночасно забезпечуючи дотримання прав та гарантій законослухняних платників податків.
На сьогоднішній день порядок зупинення реєстрації ПН/РК регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набрала чинності 01.02.2020.
Постанова № 1165 – це результат широкого та тривалого діалогу між органами виконавчої влади, правоохоронними органами, народними депутатами, представниками громадськості та бізнесу. Відтепер критерії ризиковості платника ПДВ затверджені саме Кабінетом Міністрів України (КМУ), що усунуло всі суперечливі моменти, які мали місце під час чинності постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 та які стосувалися питань затвердження таких критеріїв ДФС. Іншою істотною зміною є виведення з-під правового регулювання постанови КМУ № 1165 порядку прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Натомість такий порядок затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.
Важливим нововведенням Постанови № 1165 стало внесення змін до ознак безумовної реєстрації та показників позитивної податкової історії, у разі відповідності яким не зупиняється реєстрація ПН/РК в ЄРПН.
Таким чином, платник податку зацікавлений у своєчасній та повній сплаті ПДВ, інших податків і зборів та ЄСВ, що сприяє стимулюванню дотримання законодавства про працю, в частині офіційного працевлаштування.
Також для упередження формування фіктивного податкового кредиту несумлінними платниками податку, які підлаштовуються до ознак та показників, за якими здійснюється реєстрація ПН/РК в ЄРПН, внесені зміни до критеріїв, за якими проводиться автоматизований моніторинг. Ці зміни сприятимуть наповненню бюджету та запобіганню мінімізаційним схемам.
Разом з тим, Постанова № 1165 забезпечує кращий захист прав платників податків. Зокрема, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН за результатами розгляду пояснень та копій документів тепер не може перевищувати 5 робочих днів. Раніше максимальний термін складав 7 робочих днів.
З огляду на те, що всі рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН приймає комісія регіонального рівня, платник податку тепер може оскаржити рішення про відмову в адміністративному порядку, що забезпечує швидке досудове вирішення спору.
Крім того, у разі включення суб’єкту господарювання до переліку ризикових платників податку платник тепер має можливість подати в електронному вигляді інформацію та копії щодо спростування відповідності критерію ризиковості документів до комісії регіонального рівня, яка протягом 7 робочих днів зобов’язана прийняти відповідне рішення.
Таким чином, урегульовано вирішення спірних питань щодо відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості. Знижуються затрати часу платника податку для вирішення зазначеного питання та зникає необхідність відвідування контролюючого органу.
ДПС регулярно проводить координаційні зустрічі з керівництвом СБУ, ДБР, ДФС та інших правоохоронних органів, метою яких є збільшення ефективності боротьби з шахрайськими схемами, зокрема і у сфері податку на додану вартість. Також податкова активно працює разом з Мінфіном та Комітетом Верховної Ради щодо подальшого вдосконалення системи моніторингу як нормативно, так і з точки зору ефективності боротьби із зловживаннями та забезпечення прав сумлінних платників податків.

До уваги суб’єктів господарювання, які переміщують пальне або спирт етиловий транспортними засобами!
Відповідно до п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, а також не зазначені у заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, забороняється.
Пунктом 228.3 ст. 228 ПКУ передбачено, зокрема, що у разі виявлення фактів переміщення пального або спирту етилового з використанням транспортних засобів, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у ЄРАН, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, відповідні контролюючі органи тимчасово (до винесення рішення суду) вилучають такі пальне або спирт етиловий та транспортні засоби з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

Скасування кваліфікованого сертифіката ключа є достроковим припиненням його чинності
Скасування кваліфікованого сертифіката ключа є достроковим припиненням його чинності. Скасовані сертифікати ключів поновленню не підлягають.
Часом скасування кваліфікованого сертифіката вважається час зміни його статусу в реєстрі сертифікатів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС).
Клієнт (користувач) зобов’язаний невідкладно звернутися до КН ЕДП ІДД ДПС за скасуванням кваліфікованого сертифіката у разі:
► компрометації особистого ключа користувача (факт або обґрунтована підозра того, що особистий ключ став відомий іншим особам, втрата можливості подальшого використання особистого ключа із будь-яких обставин, зокрема, втрата або пошкодження носія ключової інформації тощо);
► зміни відомостей, зазначених у кваліфікованому сертифікаті;
► виявлення помилок у реквізитах кваліфікованого сертифіката тощо.
При цьому платником подаються необхідні документи на отримання електронних довірчих послуг щодо формування нових кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Центрами обслуговування платників Дніпропетровської області у січні 2020 року надано 20,1 тисяч адміністративних послуг
При державних податкових інспекціях у складі управлінь, які утворені на правах відокремлених підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, функціонують 37 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
Центрами забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг.
Загалом, протягом січня 2020 року працівниками ЦОП опрацьовано та надано 20 тисяч 156 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, з яких 20 тисяч 79 – адміністративних.
З переліком адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровські

Коментарі: 0

Новини Правобережного управління

20.02.2020 15:55

УВАГА!!! ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ!!!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на наступне.
З метою створення сприятливих умов для обслуговування платників податків з 02 березня поточного року Центральна державна податкова інспекція Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – Центральна ДПІ Правобережного управління) (адреса розташування: м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, 3-й поверх) переміститься до приміщення Правобережного управління за адресою: м. Дніпро, вул. Театральна, буд. 1 А, 1-й поверх.
Таке переміщення забезпечить зосередження фахівців усіх підрозділів Правобережного управління за єдиною адресою. Це стосується не тільки центрів обслуговування платників Центральної, Новокодацької та Чечелівської державних податкових інспекцій Правобережного управління, а і, зокрема підрозділів з надання адміністративних послуг платникам податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску.
З 02 березня 2020 року запрошуємо платників податків, які обслуговуються у ЦОПі Центральної ДПІ Правобережного управління та одержують адміністративні та інші послуги, скористатись його послугами за новою адресою: м. Дніпро, вул. Театральна, буд. 1 А, 1-й поверх.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Новини Правобережного управління

19.02.2020 11:07

Профілактичні заходи з питань запобігання та виявлення корупції
Одним з першочергових завдань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є виявлення та запобігання корупції, оскільки випадки вчинення неправомірних дій негативно впливають на імідж податкової служби та на взаємовідносини з платниками податків.
Протягом 2019 року відділом з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області забезпечено перевірку 135 кандидатів на посади державних службовців ГУ ДПС області, з яких відмовлено у призначенні – 3.
Відділом проведено 37 тематичних перевірок та 2 службових розслідування за приписом прокуратури. Розглянуто 115 запитів від правоохоронних органів щодо 228 суб’єктів декларування – працівників Головного управління ДПС області.
Проведено 17 перевірок щодо порушення антикорупційного законодавства та норм етичної поведінки державними службовцями за зверненнями громадян.
Відділом направлено 2 повідомлення до Національного агентства з питань запобігання корупції про несвоєчасне подання декларацій особами, що припиняють діяльність в органах державної податкової служби.
Також, працівниками відділу з питань запобігання та виявлення корупції ведеться постійна робота щодо безумовного дотримання вимог антикорупційного законодавства та Правил етичної поведінки в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області.

Коментарі: 0

Новини Правобережного управління

18.02.2020 15:08

За використання незадекларованої праці законодавством передбачена відповідальність
Работодавець порушує норми Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), якщо:
► не оформив із працівником трудовий договір і не повідомив про його найм органи Державної податкової служби;
► якщо офіційно виплачує лише частину заробітної плати, а решту або всю зарплату – у «конверті»;
► якщо укладено цивільно-правову угоду або договір із працівником, який фактично виконує певні трудові функції за посадою на постійному робочому місці і отримує за це винагороду на постійній основі;
► якщо роботодавець здійснює діяльність без реєстрації як юридична, або фізична особа – підприємець і при цьому наймає на роботу працівників.
У всіх вищезазначених випадках роботодавцем порушується чинне законодавство про працю (далі – КЗпП), а саме:
◄ здійснюється фактичний допуск до роботи працівників без укладання з ним трудового договору (контракту);
◄ заробітна плата (винагорода) виплачується без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків та зборів;
◄ оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
◄ підміна трудових відносин цивільними – використовується праця працівника без укладання з ним трудового договору (контракту).
Статтею 265 КЗпП за такі порушення передбачено накладення на роботодавців штрафних санкцій.

З 19 квітня 2020 року у платників виникає право на використання альтернативних РРО – програмних РРО
З 19 квітня поточного року ДПС надасть безкоштовне рішення, яким можна буде користуватися в частині фіскалізації торговельних операцій.
ДПС запустила MVP (minimumviableproduct) для тестування безкоштовного програмного РРО «пРРОсто».
Забезпечення розробки програмного рішення та можливості його тестування здійснюється ДПС України на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2019 року № 837/2019 та Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX.
Це лише MVP версія для тестування. Наступні релізи будуть відбуватись після опрацювання коментарів та пропозицій від тестувальників, а також з урахуванням вимог API.
Бізнесу податкова запропонує API, завдяки якому бізнес (девелопери, розробники) зможуть розробляти власні програмні рішення відповідно до бізнес-процесів кожного з секторів.
Запропоноване програмне РРО не є ексклюзивним, наявність відкритого програмного інтерфейсу (API) дозволить розробникам програмного забезпечення пропонувати для підприємців та застосовувати для власних потреб альтернативні розробки.
Розробка не потребує сертифікації, технічної експертизи, включення до Державного реєстру моделей – достатньо виконувати вимоги законодавства, формувати, підписувати та реєструвати чеки у встановленому форматі й надавати їх покупцям товарів та отримувачам послуг, в тому числі в електронному форматі.

Розрахунок за ф. № 1ДФ: виправлення помилки у рядку «Військовий збір»
У розділі ІІ податкового розрахунку за формою № 1ДФ у рядку «Військовий збір» зазначається загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору, які відображаються у грошовій формі у гривнях з копійками. Відомості про фізичну особу – платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.
Коригування податкових розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
У разі необхідності проведення коригувань до закінчення строку подання податкового розрахунку за ф. № 1ДФ подається звітний новий податковий розрахунок.
Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання.
Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються.
Так, у податковому розрахунку за формою № 1ДФ рядок «Військовий збір – виключення****» призначено для коригування раніше поданої звітності.
У разі подання Податкового розрахунку з відміткою «Звітний новий» чи «Уточнюючий» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а у рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

ДПС підтримує ініціативи СБУ щодо посилення боротьби з контрабандою та нелегальним ринком тютюну
Державна податкова служба готова стати активним учасником спільних заходів Служби безпеки України та інших правоохоронних органів з ефективної протидії контрабанді та нелегальному ринку підакцизної продукції. Про це повідомив Голова ДПС Сергій Верланов за підсумками координаційної наради з проблемних питань тютюнового ринку, яка відбулася 11 лютого за ініціативи СБУ.
За словами Голови СБУ Івана Баканова, на сьогодні обсяг нелегального ринку тютюну становить близько 7 % від загального обсягу. Як наслідок, у 2019 році держбюджет недоотримав приблизно 5 млрд грн через несплачені податки.
«За цією цифрою стоять нереалізовані можливості для громадян – нові дороги, лікарні, дитячі садки… Зрештою, це місячна середня пенсія для більш ніж 1 млн 600 тис. українських пенсіонерів», – заявив очільник СБУ.
Голова СБУ також висловив переконання щодо необхідності впровадження ефективного контролю за переміщенням підакцизної продукції на внутрішньому ринку.
Зі свого боку Голова ДПС Сергій Верланов підтримав ініціативу очільника СБУ та наголосив, що податкова вже зараз посилює аналітичну складову контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів.
«Існування тіньового ринку підакцизної продукції породжує низку небезпек. З одного боку, держава недоотримує значні кошти від несплати акцизного податку та ПДВ, а з іншого – нелегальний бізнес створює перешкоди для розвитку чесного підприємництва та спотворює конкуренцію на цьому ринку. Більше того, контрабандна та фальсифікована продукція загрожує здоров’ю споживачів через неналежний контроль за її якістю та дотриманням всіх технологічних вимог до її виготовлення», – заявив очільник податкової Сергій Верланов.
На нараді також були присутні Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, Міністр фінансів Оксана Маркарова, Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, заступник Міністра економіки Світлана Панаіотіді, заступник Голови Держмитниці Роберт Зелді, генеральний директор асоціації «Укртютюн», а також представники бізнесу.
Учасники зустрічі, зокрема, наголосили на необхідності вдосконалення чинного законодавства у частині посилення контролю у сфері роздрібної та оптової торгівлі тютюновими виробами. Це дозволить унеможливити подальше ухилення від сплати податків та упередити нелегальний обіг підакцизних товарів.
Інформацією розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/408009.html

На офіційному вебпорталі ДПС розміщені електронні форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств
20.12.2019 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 (далі – Наказ № 481), яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Видання Наказу № 481 обумовлено змінами у податковому законодавстві, які набули чинності з 01.01.2019.
Отже платникам податку на прибуток підприємств рекомендовано подавати Декларацію за звітний (податковий) 2019 рік за оновленою формою.
Разом з тим п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларації (у тому числі уточнюючої):
● Декларація за оновленою формою з ідентифікатором J0100118;
● Декларація (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 19.10.2018 № 842, прийняття якої також буде забезпечено до 01.04.2020 з ідентифікатором форми J0100117.

Деклараційна кампанія 2020: оподаткування ПДФО іноземних доходів
Нормами п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Водночас, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації.
У разі відсутності у платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк Декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника ПДФО:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника ПДФО відповідно до законодавства України.

Інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку у СЕА ПДВ платник може отримати через Електронний кабінет
Платник податків має право реалізовувати через Електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Норми встановлені п.п. 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до вимог п.п. 14.1.56² п. 14.1 ст. 14 ПКУ з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов’язків, визначених ПКУ, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами, наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 із змінами затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету.
Вхід до інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) здійснюється за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
У приватній частині Електронного кабінету в меню «Система електронного адміністрування ПДВ» платник має доступ до інформації з системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ), а саме: реєстру операцій, реєстру транзакцій, інформації про суму перевищення.
За допомогою опції «Реєстр транзакцій» користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, пов’язаних з електронним рахунком у СЕА ПДВ (далі – електронний рахунок), в тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення електронного рахунку, списання коштів з електронного рахунку, суму всіх кредитових оборотів по електронному рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на електронному рахунку.
Крім того, згідно з абзацом третім п. 200¹.5 ст. 200¹ ПКУ на запит платника ПДВ йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ.
Отже, інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку платник ПДВ може отримати через Електронний кабінет за допомогою меню «Система електронного адміністрування ПДВ»/опція «Реєстр транзакцій», а також шляхом подання за допомогою програмного забезпечення для подання податкової звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку сервісного запиту J1302301/F1302301 «Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» та отримати у відповідь витяг J1402301/F402301 «Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку».

Обчислення та сплата фізичною особою транспортного податку
Обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника транспортного податку.
Норми визначені п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику цього податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Відповідно до п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 ПКУ транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, зокрема фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Подання звітності та сплата екологічного податку
Платники екологічного податку (далі – податок) складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу (п. 250.2 ст. 250 ПКУ).
Податкова декларація екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (можна переглянути на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/formi-zvitnosti/64218.html).
Згідно з п. 250.2 ст. 250 ПКУ податок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Платники податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом (п. 250.5 ст. 250 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:
19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;
19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;
19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;
19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;
19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».
Довідково: бюджетні рахунки для сплати податків, зокрема екологічного податку, розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua//byudjetni-rahunki/ та на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Питання збільшення наповнення міського бюджету Дніпра розглянуто у Дніпровській міській раді
Підведення підсумків результатів сумісної роботи по наповненню дохідної частини бюджету міста Дніпра за попередній рік йшлося під час засідання робочої групи у Дніпровській міській раді на чолі з начальником управління доходів департаменту економіки, фінансів та міського бюджету ДМР Олександром Козіком.
У засіданні прийняли участь фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та представники інших департаментів Дніпровської міської ради.
Значну увагу на засіданні приділено взаємодії управління доходів з органами податкової служби по погашенню податкового боргу, зокрема запропоновано та узгоджено покроковий порядок взаємодії щодо подальшого відпрацювання переліків юридичних осіб, які при наявності у місті Дніпрі діючих структурних підрозділів, не сплачують ПДФО до муніципального бюджету.
З огляду на позитивні результати діяльності робочої групи наголошено на доцільності продовження сумісних заходів, спрямованих на залучення суб’єктів господарювання до оподаткування, вжиття заходів по забезпеченню повноти нарахування та сплати місцевих податків і зборів.
Зазначаємо, що протягом 2019 року платниками Дніпропетровщини до місцевих бюджетів спрямовано 25 млрд 447,1 млн гривень, що на 5 млрд 436,2 млн грн більше фактичних надходжень січня – грудня 2018 року.

Про погашення заборгованості з єдиного внеску йшлося на спільній нараді
За ініціативою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) відбулася спільна нарада керівників ГУ ДПС та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Одним із актуальних напрямків роботи органів ДПС є, зокрема взаємодія з органами виконавчої служби з питання стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Незважаючи на позитивну тенденцію по скороченню заборгованості з єдиного внеску, станом на початок поточного року по платниках м. Дніпра сума боргу складає понад 400 млн грн.
Найбільші суми боргу з єдиного внеску серед районів м. Дніпра зосереджені у Новокодацькому, Індустріальному і Самарському районах. Питома вага – 67 % припадає на фізичних осіб, решта – юридичні особи.
Протягом 2019 року ГУ ДПС передано до територіальних підрозділів державної виконавчої служби понад 30 тисяч вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску.
За 2019 рік надходження єдиного внеску в рахунок погашення заборгованості склали понад 166 млн грн, в тому числі: після виставлення вимог органами ДПС – 134 млн грн (або 81 %), решта – за результатами роботи органів Державної виконавчої служби – 32 млн грн (або 19 %), що на 6 млн грн більше ніж у 2018 році.
Захід пройшов конструктивно, за результатами наради вирішено продовжувати співпрацю.

Ми знайшли свою роботу. Приєднуйтесь до команди Головного управління ДПС у Дніпропетровській області!
Відеоматеріали за темою розміщено:
► на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/5862.html, а також :
► на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/222144022154025/ та
► на каналі популярного відеохостингу You Tube за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=dr2WhEBopPE

«Гаряча лінія» начальника управління роботи з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлани Цегельської на тему «Актуальні питання щодо стягнення податкового боргу»
Питання 1. Чи є правомірним вилучення податківцями готівки з каси боржника у рахунок погашення його податкового боргу?
Відповідь. Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.4 ст. 95 Кодексу).
Питання 2. За яких умов контролюючий орган має право здійснити погашення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі?
Відповідь. Погашення податкового боргу платника податків здійснюється на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі та прийнятого на його підставі рішення контролюючого органу шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному підпунктами 95.7 – 95.21 ст. 95 Кодексу.
Питання 3. Чи може фізична особа - громадянин, не зареєстрований суб’єктом господарювання, переглянути інформацію про наявність податкового боргу?
Відповідь. Фізична особа – громадянин, не зареєстрована суб’єктом господарювання, у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків. Вхід до Електронного кабінету здійснюється через офіційний вебпортал ДПС.
При зверненні до зазначеного меню Електронного кабінету відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по відкритих інтегрованих картках платника. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Питання 4. Де розміщується інформація про перелік майна, яке перебуває у податковій заставі та підлягає продажу на аукціонах, а також про місце та час проведення таких аукціонів?
Відповідь. Під час продажу майна на товарних біржах контролюючий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), який вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції.
Інформація про перелік майна платників податків, призначеного для продажу, та про час та умови проведення торгів оприлюднюється відповідною біржею. Організатор аукціону оприлюднює оголошення у засобах масової інформації та на власній вебсторінці. Також інформація щодо укладених договорів-доручень на реалізацію майна підприємств –боржників з уповноваженими організаціями та перелік такого майна розміщується у рубриці «Переліки» на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України (www.tax.gov.ua).
Питання 5. Чи потрібно сплачувати ЄСВ «неробочому» ФОП?
Відповідь. Так, єдиний внесок потрібно платити усім ФОП незалежно від системи оподаткування та наявності доходу, при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2020 році – 1039 грн 06 коп.).
Тож, до тих пір, доки фізична особа – підприємець зареєстрований в Єдиному державному реєстрі, йому будуть нараховуватись суми єдиного внеску (22 % від мінімальної заробітної плати щомісячно).

Інформаційний лист №3. Все про програмні РРО
Державна податкова служба продовжує серію публікацій у формі інформаційних листів для платників податків. Третій лист присвячений одній з найактуальніших тем – запровадженню програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО), що мають на меті зробити діяльність платників податків простішою та прозорішою.
ДПС України (далі – ДПС) визначила найпоширеніші запитання щодо програмних РРО і надає на них відповіді простою та зрозумілою мовою.
Як зазначила ДПС, цей документ допоможе розвіяти міфи навколо запровадження програмних РРО, а також значно підвищить обізнаність платників податків у цій важливій сфері.
Інформаційний лист можна завантажити за посиланням https://tax.gov.ua/data/files/250646.pdf

Набрав чинності Закон України про функціонування ДПС та Держмитслужби у форматі єдиних юридичних осіб
13.02.2020 набрав чинності Закон України від 14 січня 2020 року № 440-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» (далі – Закон № 440).
Основна мета Закону № 440 – забезпечити функціонування ДПС та Держмитслужби у форматі єдиних юридичних осіб.
Водночас Закон № 440 вносить зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями.
Законом № 440, зокрема встановлено:
● податкові органи повідомлятимуть не лише Пенсійний фонд України , а й фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування, про взяття на облік платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) із зазначенням податкового органу, в якому взято на облік такого платника;
● від ДПС України до Міністерства фінансів України переходять повноваження щодо встановлення форм, строків і порядку прийняття та обробки звітності, зокрема в електронній формі, від платників щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;
● до реєстру страхувальників буде внесено інформацію про реєстраційний номер платника єдиного внеску;
● не підлягають оскарженню зобов’язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником;
● якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у ній суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному або в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, тоді податковий орган надсилає до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів).
Закон № 440 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 12.02.2020 № 27.

Сільськогосподарські товаровиробники підтверджують статус платника єдиного податку до 20.02.2020
Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку (далі – податок) подають до 20 лютого поточного року:
► загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларація) на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ)), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
► звітну Декларацію на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
► розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва –контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок;
► відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
Відповідно до п. 294.2 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік: починається він з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду. Попереднім податковим (звітним) роком для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників є період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.
Норми встановлені п.п. 298.8.1 п. 298.8. ст. 298 ПКУ.

До уваги юридичних осіб – платників плати за землю!
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Норми встановлені п. 286.2 ст. 286 ПКУ.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.4 ст. 286 ПКУ).
Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 із змінами.
Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПКУ податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Щодо зберігання копій квитанцій платіжних терміналів
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/408080.html повідомила.
Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПК) встановлено обов’язок платників податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Також платники податків зобов’язані, зокрема, забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст.44 ПКУ).
Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Згідно зі ст. 2 Закону № 265 розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.
Отже, квитанція платіжного терміналу (копія такої квитанції) не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України встановлені Законом України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами (далі – Закон № 2346).
Так, ст. 1 Закону № 2346 визначені терміни та поняття, які застосовуються при здійсненні розрахунків та переказу коштів, зокрема:
● документ за операцією із застосуванням електронних платіжних засобів – документ, що підтверджує виконання операції із використанням електронного платіжного засобу, на підставі якого формуються відповідні документи на переказ чи зараховуються кошти на рахунки (п. 1.5 ст. 1 Закону № 2346);
● електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ (п. 1.14 ст. 1 Закону № 2346).
● платіжний термінал – електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням електронного платіжного засобу (п. 1.32¹ ст. 1 Закону № 2346).
Також Національним банком України (НБУ) на запит ДПС надано роз’яснення (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) щодо порядку здійснення з використанням електронних платіжних засобів (далі – ЕПЗ).
Враховуючи положення Закону № 2346 та відповідно до зазначеного листа НБУ, ЕПЗ є інструментом доступу до рахунку, який використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку, зокрема для оплати вартості товарів і послуг. При цьому ініціювання переказу за допомогою ЕПЗ має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням ЕПЗ (квитанція платіжного термінала).
Тобто квитанція платіжного термінала лише підтверджує ініціювання переказу кош

Коментарі: 0

Новини Правобережного управління

18.02.2020 15:01

Затверджено порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки
Набрала чинності 01.01.2020 постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 565 (далі – Постанова № 565), якою затверджено Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Порядок).
Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених Міністерством аграрної політики та продовольства України у державному бюджеті за програмою «Фінансова підтримка фермерських господарств», які спрямовуються на додаткову фінансову підтримку фермерських господарств із статусом сімейних фермерських господарств через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – доплата).
Право на отримання доплати мають члени/голова сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи, яке утворене відповідно до статті 8¹ Закону України «Про фермерське господарство» та зареєстроване платником єдиного податку четвертої групи згідно із главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
Члени/голова сімейного фермерського господарства, які підлягають страхуванню на інших підставах або звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, не мають права на отримання доплати.
Для отримання доплати голова сімейного фермерського господарства подає не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку місяця до територіального органу ДПС за місцем свого обліку як платника єдиного внеску відповідні заяви від себе та усіх членів сімейного фермерського господарства (крім осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку) за формою згідно з додатками 1 і 2.
До заяв голова фермерського господарства додає копію договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства.
Право на отримання доплати виникає у членів/голови сімейного фермерського господарства з 1 числа місяця, наступного за місяцем подання заяви.
Постанова № 565 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 18.07.2019 № 135.

Справляння екологічного податку у 2020 році
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/407232.html повідомила, що порядок справляння екологічного податку у 2020 році не змінився та як і раніше регламентується статтями 240 – 250 Розділу VІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Разом з тим, нагадуємо, що в 2019 році відбулись зміни стосовно визначення платників, які справляють екологічний податок в частині зобов’язань за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (далі – Викиди двоокису вуглецю) та розміру ставок цього податку, а також, передбачено обов’язковість складання платниками екологічного податку окремого додатка 1 до Декларації, в частині зобов’язань за Викиди двоокису вуглецю за кодом 19011000.
Довідково: Зміни передбачені Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».
Тож під час справляння екологічного податку в частині зобов’язань за Викиди двоокису вуглецю, платнику слід врахувати пропозиції, які викладені у листах ДФС:
- від 16.01.2019 № 1422/7/99-99-12-03-04-17 «Про адміністрування екологічного податку» (розміщено на офіціному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/listi-dps/364954.html);
- від 26.04.2019 № 13932/7/99-99-12-03-04-17 «Про особливості адміністрування у 2019 році екологічного податку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря в частині викидів двоокису вуглецю» (розміщено на офіціному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/listi-dps/376987.html) .

Отже, основні аспекти, які повинні знати платники екологічного податку:
Інформаційна пам’ятка для платника
екологічного податку
Платники Суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);
- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк Згідно з
п. 240.1
ст. 240 ПКУ
Об’єкт та база оподаткування Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:
- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
- обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ) Згідно з
п. 242.1
ст. 242 ПКУ
Ставка податку Ставки екологічного податку встановлені статтями 243, 245-248 ПКУ (можна переглянути на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: http://tax.gov.ua/nk/rozdil-viii--ekologichniy-poda/):
- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);
- за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);
- за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);
- за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ);
- за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ) Згідно з
ст. 243,
245 – 248 ПКУ
Подання звітності Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.
Податкова декларація екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (можна переглянути на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/formi-zvitnosti/64218.html)
Згідно з
п. 250.2
ст. 250 ПКУ
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звітності Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання Згідно з
п. 120.1
ст. 120 ПКУ
Порядок сплати податку Сплачується податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Платники податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом (п. 250.5 ст. 250 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:
19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;
19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;
19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;
19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;
19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».
Довідково: бюджетні рахунки для сплати податків, зокрема екологічного податку розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/ Згідно з
п. 250.2 ст. 250 ПКУ
Відповідальність за несвоєчасну сплату У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.
Водночас передбачено, що починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), розпочинається нарахування пені (п.п.129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ) Згідно з
п. 126.1
ст. 126 ПКУ
Де дізнатися більше про транспортний податок 1. Офіційний вебпортал ДПС – Головна/Податки, збори, платежі/Загальнодержавні податки/ Екологічний податок – https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/;
2. Податковий кодекс України – Розділ VIІI. Екологічний податок – http://tax.gov.ua/nk/rozdil-viii--ekologichniy-poda/;
3. Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) –http://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques (обрати категорію 117 «Екологічний податок»);
4. Контакт-центр – тел. 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) з 8.00 до 20.00 (крім суботи та неділі).
Громадяни, які перебувають за межами України, мають можливість зателефонувати до Контакт-центру зі стаціонарного або мобільного телефону за номером: +380 44-454-16-13.

Граничні терміни подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з екологічного податку в 2020 році:
Податковий (звітний) квартал Останній день подання податкових декларацій Останній день сплати податкових зобов’язань
ІV квартал 2019 року 10 лютого 2020 року 19 лютого 2020 року
I квартал 2020 року 12 травня 2020 року 20 травня 2020 року
ІІ квартал 2020 року 10 серпня 2020 року 19 серпня 2020 року
ІІІ квартал 2020 року 09 листопада 2020 року 19 листопада 2020 року
ІV квартал 2020 року 09 лютого 2021 року 19 лютого 2021 року

Інформаційний лист № 2 від ДПС: податкові рішення на користь платників
Державна податкова служба України зацікавлена у наданні всебічної допомоги платникам податків, у тому числі й забезпечує реалізацію на високому рівні права платників податків оскаржувати в адміністративному порядку рішення територіальних офісів, які вони вважають помилковими.
Право на адміністративне оскарження рішень контролюючих органів є важливим та необхідним механізмом досудового врегулювання спору між платником податків і контролюючим органом, який дає можливість захистити інтереси платника податків, виявити недоліки в роботі контролюючих органів та своєчасно їх усунути, зекономити час та зусилля, оминаючи звернення до суду.
На продовження рубрики інформаційних листів ДПС України висвітлює останні яскраві приклади рішень, прийнятих на користь платників податків у процедурі адміністративного оскарження, зокрема із залученням інспекторів Ради бізнес-омбудсмена.
Інформаційний лист можна завантажити https://tax.gov.ua/data/files/250537.pdf.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/407286.html

Про види розрахунків, на які не поширюється обмеження щодо граничних сум готівкових розрахунків
Відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148) суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно; 2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Згідно з п. 7 розділу ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:
1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Платежі на суму, що перевищує 50 000 грн, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;
2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що обмеження, установлені в підпунктах 6 та 7 розділу II Положення № 148, не стосуються: 1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами; 2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги; 3) використання готівки, виданої на відрядження; 4) виплат, пов’язаних з оплатою праці; 5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої ст. 24 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України» із змінами та доповненнями.

Сума, сплачена роботодавцем за договором добровільного медичного страхування на користь працівника, включається до його доходу
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається, зокрема, сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника ПДФО чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем – резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника ПДФО, якщо така сума не перевищує 15 відсотків нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику ПДФО протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.
Норми встановлені п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

До уваги платників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/154157.html розміщено реєстри форм електронних документів, а саме: ► Реєстр форм електронних документів; ► Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів); ► Реєстр форм електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків.

Основні випадки обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Обов’язок подання податкової декларації про майновий стан і доходи у 2020 році виникає у фізичних осіб у випадках отримання доходів протягом 2019 року, а саме:
► від підприємницької діяльності (на загальній системі оподаткування) (п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
► від провадження незалежної професійної діяльності (п. 178.4 ст. 178 ПКУ);
► від особи, яка не є податковим агентом (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ);
► від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);
► від операцій з майном відповідно до статей 172 – 173 ПКУ (відчуження майна) (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
► від операцій з інвестиційними активами (п.п. 17.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ);
► з іноземних джерел (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 та п.п. 170.11.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);
► від успадкування чи отримання в дарунок коштів, майна, майнових або немайнових прав від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення (п. 174.3 ст. 174 ПКУ);
► від відчуження рухомого майна за ухвалою суду, згідно з якою прийнято рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно (п. 173.4 ст. 173 ПКУ);
► від відчуження нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на нерухоме майно (п. 172.5 ст. 172 ПКУ);
► у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року, у 2019 – 1 043,25 грн*(п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
► у вигляді суми заборгованості, за якою минув строк позовної давності у сумі, що перевищує 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, у 2019 – 960,50 грн** (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
► у вигляді благодійної допомоги у сумі, що перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати. У 2019 – 2 086 500,00 грн* (п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);
► у вигляді цільової благодійної допомоги, не використаної та не поверненої благодійнику в строки, визначені законодавством (п.п. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);
► у вигляді нецільової благодійної допомоги, якщо загальна сума такої допомоги перевищує у 2019 році 2690 грн** (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);
► від продажу власної продукції тваринництва, якщо сума доходу сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У 2019 – 208 650 грн* (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);
► від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);
► суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
► з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 ПКУ);
► інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Довідково:
* мінімальна заробітна плата, встановлена на 01 січня 2019 року – 4 173 гривня;
** місячний прожитковий мінімум, діючий для працездатної особи станом на 01 січня 2019 року – 1 921 гривня.

До якого контролюючого органу потрібно звернутись для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкоголем та тютюновими виробами?
Правовідносини, які пов’язані з ліцензуванням, зокрема обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Згідно з ст. 15 Закону № 481, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (ст. 15 Закону № 481).
Відповідно до п. 3 положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою КМУ від 06 березня 2019 року № 227 (далі – Положення № 227), основним завданням ДПС є, зокрема, реалізація державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно з п.п. 27 п. 4 Положення № 227 ДПС відповідно до покладених на неї завдань, здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом.
Отже, для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, суб’єкту господарювання необхідно звертатись із заявою до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві або до центрів обслуговування платників за місцем провадження діяльності суб’єкта господарювання.

Податок на прибуток підприємств: врахування сум ПДВ при визначенні об’єкта оподаткування
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Норми визначені п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму ПДВ. Отже, такі суми відображаються при формуванні фінансового результату за правилами бухгалтерського обліку.

При самостійному виправленні помилок у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску передбачена відповідальність
Страхувальники – це роботодавці, та інші особи, які відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Норми встановлені пунктом 10 частини 1 ст. 1 Закону № 2464.
Відповідно до частини 11 ст. 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Пунктами 3 та 5 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 передбачено відповідальність зокрема, за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
За неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 ст. 26 Закону № 2464 визначено, що посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність:
► за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску;
► неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску;
► подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр), інших відомостей, передбачених Законом № 2464.
У відповідності до ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за порушення порядку нарахування єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, – на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця (далі – ФОП) або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, накладається штраф від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165¹ КУпАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Про збільшення суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН
Складовою формули щодо суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) є загальна сума поповнення, зокрема, з поточного рахунку платника ПДВ рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ).
Норми встановленні п. 200¹.3 ст. 200¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Крім того, згідно з п. 200¹.4 ст. 200¹ ПКУ, на рахунок у СЕА ПДВ платника зараховуються кошти:
а) з поточного рахунку такого платника ПДВ в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ ПКУ;
б) з поточного рахунку такого платника ПДВ в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ.
Збільшення суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН шляхом поповнення рахунка в СЕА ПДВ з інших джерел чинним законодавством не передбачено.

Контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів
Відеоматеріали по темі розміщено за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/5843.html а також :
► на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/1411212195723995/ та
► на каналі популярного відеохостингу You Tube за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=qx0G5avQk9k

Оновлена декларація з ПДВ з 07.02.2020 в Єдиному вікні подання електронної звітності
На офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ розміщено доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.5.0 станом на 07.02.2020. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 07.02.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.28.5.0) станом на 07.02.2020:
Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:
Оптимізовано роботу наступних форм:
F/J 0200121 – Податкова декларація з податку на додану вартість;
F0200421, J0215221 – Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)»;
F/J 0215221 – Додаток 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»;
F0200521, J0200621 – Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)»;
F0299821 – Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)»;
F/J 0215121 – Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»;
F/J 0299321 – Додаток 6 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д6)»;
F/J 0215721 – Додаток 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7))»;
F/J 0215821 – Додаток 8 «Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8)»;
F/J 0215321 – Додаток 9 «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9)»;
F/J 0215521 – Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;
F/J 0217021 – Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
F/J 0299721 – Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду. (Додаток 1 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 3 розділу II));
F/J 0215921 – Заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. (Додаток 3 до Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 9 розділу III));
J0215621 – Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування. (Додаток 2 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 9 розділу III)).

За використання незадекларованої праці законодавством передбачена відповідальність
Работодавець порушує норми Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), якщо:
► не оформив із працівником трудовий договір і не повідомив про його найм органи Державної податкової служби;
► якщо офіційно виплачує лише частину заробітної плати, а решту або всю зарпл

Коментарі: 0

Новини Правобережного управління

12.02.2020 09:44

Включення неприбуткової установи до Реєстру неприбуткових установ та організацій: чи надсилається рішення до такої організації?
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 440).
Включення неприбуткових організацій до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) здійснюється згідно з положеннями пунктів 3 – 8 Порядку № 440.
Абзацом восьмим п. 8 Порядку № 440 встановлено, що у разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.
У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 440 у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а другий залишається в контролюючому органі (абзац дев’ятий п. 8 Порядку № 440).
Враховуючи зазначене, у разі включення неприбуткової установи (організації) до Реєстру контролюючий орган вносить до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої установи (організації) до Реєстру. При цьому рішення про включення (повторне включення) до Реєстру такій неприбутковій установі (організації) не надсилається.
З переліком неприбуткових установ (організацій), включених до Реєстру, можна ознайомитись у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua).

Орендар, який продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, продовжує сплачувати орендну плату
Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Орендна плата – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ), а платником орендної плати – орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).
Відповідно до ст. 31 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) договір оренди землі припиняється у разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно зі ст. 33 Закону № 161 по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Враховуюче вищевикладене, якщо платник продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового заперечення від орендодавця щодо використання земельної ділянки, то до поновлення дії договору оренди такий платник буде сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору оренди землі. При цьому річна сума платежу не може бути меншою розміру, встановленого п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ.

Кам’янським управлінням проведено кущовий семінар для платників податків
З метою інформування платників податків про зміни податкового законодавства та практичне застосування норм Податкового кодексу України днями за організацією управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Кам’янським управлінням ГУ ДПС проведено кущовий семінар для платників податків – юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
На семінарі, зокрема розглядалися зміни у податковому законодавстві, які набрали чинності з 01 січня 2020 року.
Перш за все акцентовано увагу суб’єктів господарювання, що триває процес підготовки до застосування з 19.04.2020 програмних РРО, а саме: проводиться тестування першого релізу безкоштовного додатку «пРРОсто». Програмне рішення для смартфонів та планшетів з операційними системами Android та iOS вже доступне для зареєстрованих тестувальників. Незабаром, додаток буде доступний для завантаження з Google Playmarket та App Store без додаткових запитів.
Податківці докладно зупинилися на питаннях адміністрування та змінах, що відбулися в адмініструванні податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, акцизного та екологічного податків, місцевих податків і зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Також учасників семінару проінформовано про обов’язкове подання платниками фінансової звітності, як додатку та невід’ємної частини до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та внесені зміни до форм податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, про скасування Звіту про суми податкових пільг тощо.
Працівниками ГУ ДПС також акцентовано увагу платників на необхідності дотримуватися порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» в платіжних документах відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами, щоб не порушувати платіжну дисципліну і платежі своєчасно спрямовувались до відповідних бюджетів.
Особливу увагу на семінарі приділено питанням легалізації найманої праці. Держслужбовці зазначили, що для роботодавців з лютого 2020 року зменшено штрафи за порушення законодавства про працю, але сплата штрафу не звільняє роботодавця від усунення порушень, пов’язаних з легалізацією трудових відносин.
Крім того, фахівці податкової служби нагадали, що з початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року і декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок. Деклараційна кампанія 2020 триває до 01 травня, а для громадян, які мають право на отримання податкової знижки за 2019 рік – по 31 грудня 2020 року включно.
Семінар пройшов в атмосфері спілкування платників і представників податкової служби – учасники отримали відповіді на питання, які виникають під час проведення господарської діяльності.
Слід зазначити, що такі заходи удосконалюють рівень знань податкового законодавства суб’єктів господарювання, а також сприяють покращенню партнерських відносин між платниками та контролюючими органами.

За неналежне ведення або неведення Книги обліку доходів і витрат передбачена відповідальність
Платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник ПДФО зобов’язаний відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) подавати декларацію про майновий стан і доходи або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.
Норми встановлені п.п. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ.
Форма Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2017 № 591.
Відповідно до ст. 164? Кодексу України про адміністративне правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП), зокрема неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164? КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сплата податковим агентом ПДФО: заповнення поля 3 «Призначення платежу» розрахункового документа
Згідно з п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.
Заповнення поля 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, призначеного для сплати податків та зборів до бюджетів, здійснюється відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419, із змінами (далі – Порядок № 666).
Згідно з п. 1 Порядку № 666 при заповненні реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа у полі 3: ● друкується розділовий знак «;»; ● друкується один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр).
Отже, у полі 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, який складається податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб, проставляється або код ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи, або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючим органом, такого податкового агента.

Векселедержателем ведеться відокремлений податковий облік при продажі/придбанні векселя, у тому числі з дисконтом
Вексель – це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Норми визначені ст. 14 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» із змінами та доповненнями.
Статтею 4 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2374-ІІІ «Про обіг векселів в Україні» із змінами та доповненнями передбачено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.
Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов’язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – податок) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів встановлені п. 141.2 ст. 141 ПКУ.
Підпунктом 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 ПКУ визначено, що платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Водночас п.п. 141.2.6 п. 141.2 ст. 141 ПКУ встановлено, що положення п. 141.2 ст. 141 ПКУ не поширюються, зокрема на:
► операції платників податку з розміщення, погашення, викупу та наступного продажу, конвертації цінних паперів власного випуску, а також векселедавців, заставодавців та інших осіб, що видали неемісійний цінний папір, під час видачі та погашення таких цінних паперів;
► операції з врахування векселів, інші операції з цінними паперами, які відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку визнаються кредитними.
Згідно з п. 1.2 глави 1 постанови Правління Національного банку України від 16 грудня 2002 року № 508 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» із змінами врахування векселя – це придбання банком векселя до настання строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з дисконтом.
Отже, векселедержатель за операціями з продажу або іншого відчуження векселів, у тому числі з дисконтом, визначає окремо загальний фінансовий результат та здійснює коригування фінансового результату до оподаткування у відповідності до положень п. 141.2 ст. 141 ПКУ.
При цьому, операції з видачі та погашення векселів платник податку відображає у складі фінансового результату до оподаткування, визначеного на підставі даних бухгалтерського обліку, без визначення різниць за такими операціями, встановленими п. 141.2 ст. 141 ПКУ.

В Електронному кабінеті можна переглянути інформацію щодо реквізитів рахунка у СЕА ПДВ
Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, шляхом, зокрема перегляду у режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, дані системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ).
Норми встановлені п. 42?.2 ст. 42? Податкового кодексу України ПКУ.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Інформацію щодо реквізитів рахунка у СЕА ПДВ платники податків мають можливість переглянути у приватній частині Електронного кабінету у вкладці «Дані про банківські рахунки» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ».

Особливості застосування РРО ФОП – платниками єдиного податку
Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 53.
Відповідно до вищевказаного пункту, до 01 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО та/або програмні РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.З 01 жовтня 2020 року до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
При перевищенні платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Платники Дніпропетровщини за січень 2020 року перерахували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску майже 4,8 мільярдів гривень
За перший місяць 2020 року платники податків Дніпропетровщини спрямували до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 3 млрд 465,5 млн грн, що на 260,6 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Так, до державного бюджету впродовж січня 2020 року спрямовано 1 млрд 573,9 млн грн, що на 15,7 млн грн більше надходжень січня минулого року.
До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 1 млрд 891,6 млн гривень. Це на 244,8 млн грн більше фактичних надходжень січня 2019 року.
За підсумками першого місяця поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано 1 млрд 307,1 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 151,8 млн гривень.

Близько 3 000 користувачів вже тестують програмний РРО «пРРОсто»
ДПС України повідомила, що триває тестування першого релізу безкоштовного додатку «пРРОсто», розробленого Державною податковою службою спільно з Офісом ефективного регулювання (BRDO).
Додаток працює тільки в режимі «онлайн». Наступні релізи будуть виходити після затвердження нормативної бази та опрацювання пропозицій і зауважень тестувальників.
Програмне рішення для смартфонів та планшетів з операційними системами Android та iOS вже доступне для зареєстрованих тестувальників.
Незабаром, додаток буде доступний для завантаження з Google Playmarket та App Store без додаткових запитів.
Запис на тестування відбувається на сайті https://prrosto.kmu.gov.ua/
Пропозиції та зауваження можна надіслати безпосередньо через додаток «пРРОсто».
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/406905.html

Як задекларувати спадщину чи подарунок, отримані впродовж 2019 року
Для декларування доходів громадян-спадкоємців або громадян, які отримали подарунок, розподіляють на дві категорії: ті, хто зобов’язані подати річну декларацію та ті, хто має право подати декларацію. До якої з категорій віднести спадкоємця залежить від ступеня його споріднення зі спадкодавцем, а також резидентського статусу.
До членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення спадкодавця чи дарувальника відносяться: його батьки, чоловік/дружина, діти, у тому числі усиновлені, рідні брати та сестри, дід та баба збоку матері і збоку батька, онуки.
Отож, якщо у 2019 році ви отримали спадщину або дарунок від фізичної особи-резидента, але, при цьому, не відноситесь до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, наступає обов’язок подати Декларацію про майновий стан і доходи . Згідно з чинним законодавством вартість будь-якої спадщини (дарунка) оподатковується податком на доходи фізичних осіб ( далі ПДФО) за ставкою 5 відсотків та військовим збором. Якщо ж така спадщина (подарунок) успадковується (отримується) спадкоємцем (обдаровуваним) резидентом від нерезидента або навпаки, то у цьому випадку будь-який об’єкт спадщини (подарунка), що успадковується (отримується), окрім військового збору за ставкою 1,5 відсотка, оподатковується ПДФО за ставкою 18 відсотка.
Дохід у вигляді вартості успадкованого (подарованого) майна від членів сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого та другого ступенів споріднення оподатковується за нульовою ставкою ПДФО та звільняється від оподаткування військовим збором.

За земельні ділянки треба відзвітувати до 20 лютого
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Куди слід подавати річну декларацію про доходи якщо проживаєш не за місцем реєстрації?
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. З метою забезпечення сприятливих умов для громадян в реалізації свого конституційного обов’язку щодо сплати податків, ДПС України щорічно з 1 січня до 1 травня проводить Кампанію декларування доходів громадян.
Згідно із п. 49.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни можуть подати податкову декларацію за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п. 45.1 ПКУ платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Враховуючи вищевикладене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

Коментарі: 0

Новини Правобережного управління

12.02.2020 09:43

Для роботодавців запроваджено нові штрафи за порушення законодавства про працю
Законом України від 12 грудня 2019 року № 378-ІХ «Про внесення змін до Кодексу Законів про працю України» (далі – Закон № 378), який набрав чинності 02.02.2020, внесено зміни, зокрема до ст. 265 Кодекса законів про працю України (далі – КЗпП).
Так, відповідно до внесених змін ст. 265 КЗпП викладено у новій редакції, а саме: юридичні та фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:
► фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження;
► вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
► порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
► недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
► недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження;
► недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
► вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, – у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
► порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим – восьмим цієї частини, – у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення;
► вчинення порушення, передбаченого абзацом дев’ятим цієї частини, повторно протягом року з дня виявлення порушення – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.
Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою ст. 265 КЗпП, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
Штрафи, зазначені у частині другій ст. 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 «Про затвердження Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» із змінами.
У разі сплати юридичною особою або ФОП, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого ст. 265 КЗпП, така постанова вважається виконаною.
Слід зауважити, що сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.
Закон № 378 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 01.02.2020 № 20.

До уваги платників ПДВ!
01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 1165).
Зокрема, Постановою № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також Постановою № 1165 затверджені критерії ризиковості платника ПДВ, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ та критерії ризиковості здійснення операцій.
З набранням чинності Постанови № 1165 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Постанову № 1165 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 23.01.2020 № 13.

В Єдиному вікні доступні нові форми Таблиці даних платника ПДВ та Скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК
До спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» станом на 30.01.2020 додано нові форми документів.
Перелік змін та доповнень (версія 1.28.4.0) станом на 30.01.2020
Нові версії документів:
У зв’язку з набранням чинності 01.02.2020 постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» додано наступні форми:
F/J 1313203 – Додаток 1. Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
F/J 1313303 – Додаток 2. Заява про відкликання скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
F/J 1413203 – Додаток 3. Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
F/J 1412601 – Додаток 4. Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;
F/J 1312303 – Додаток 5. Таблиця даних платника податку на додану вартість;
F/J 1412306 – Додаток 6. Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;
F/J 1413304 – Додаток 7. Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;
F/J 1314901 – Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

ПДВ – декларація: зміни 2020
ДПС України у зв’язку із набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2019 № 488 «Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2011 року № 167» (далі – Наказ № 488) листом від 31.01.2020 № 1617/7/99-00-07-03-02-07 (далі – Лист № 1617) надала опис основних змін, внесених Наказом № 488 до податкової звітності з ПДВ.
Так, Наказом № 488 внесено зміни до форми податкової декларації з ПДВ (далі – Декларація), форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Внесені зміни деталізують порядок відображення у розділі І «Податкові зобов’язання» Декларації обсягів операцій з вивезення товарів за межі митної території України. Разом з цим, з рядка 5 Декларації, виділено окремий рядок 5.1 для зазначення обсягів операцій, які звільнені від оподаткування.
У новій редакції викладено також додаток 6 Декларації (далі – Д6). Так скасовано «Звіт про суми податкових пільг» та встановлено, що суб’єкти господарювання мають відображати інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності.
Замість частини третьої таблиці 1, в якій відображалися операції, що звільнені від оподаткування, впроваджено таблицю 2 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг».
Таблиця 2 (Д6) заповнюється у разі здійснення у звітному (податковому) періоді операцій з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування ПДВ. Інформація зазначається у розрізі податкових пільг, які використовуються платником ПДВ.
Нову редакцію отримала Таблиця «Розрахунок показників щодо належності підприємства (організації) до підприємства (організації) інвалідів».
У новій редакції викладено форму Розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ для осіб, не зареєстрованих платниками податку на додану вартість. Вона, зокрема, передбачає нарахування самостійно платником суми штрафу у зв’язку з виправленням помилок у разі, якщо внаслідок уточнення збільшується сума нарахованих податкових зобов’язань.
Так, особам, не зареєстрованим як платники ПДВ, надана можливість відкоригувати задекларовані податкові зобов’язання з ПДВ, що нараховані отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Нагадуємо, що вищезазначені нововведення набрали чинності з 01.01.2020.
Детальніше про зміни у формі та заповненні Декларації у Листі № 1617, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74330.html

Система електронного адміністрування реалізації пального в Електронному кабінеті
В Електронному кабінеті представлено меню «Система електронного адміністрування реалізації пального», яке надає користувачам Електронного кабінету доступ до інформації з Системи електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕА РП), а саме до: ● Реєстру операцій обсягів пального; ● Реєстр сум акцизного податку; ● Реєстр транзакцій.
Реєстр операцій обсягів пального
У цьому вікні користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, зареєстрованих в СЕА РП – акцизних накладних, розрахунків коригування тощо за обсягами реалізації відповідного виду пального. Реєстр операцій будується за календарною черговістю реєстрації відповідних операцій від новіших до старіших та дозволяє отримати інформацію про актуальні ліміти та інші показники Реєстру.
Реєстр сум акцизного податку
У цьому вікні користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, зареєстрованих в СЕА РП – акцизних накладних, розрахунків коригування тощо за сумами акцизного податку. Реєстр операцій будується за календарною черговістю реєстрації відповідних операцій від новіших до старіших та дозволяє отримати інформацію про актуальні ліміти та інші показники Реєстру.
Реєстр транзакцій
У цьому вікні користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій з ПДВ-рахунком, в тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення рахунку, списання коштів з рахунку, суму всіх кредитових оборотів по ПДВ-рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на рахунку. Реєстр транзакцій будується за календарною черговістю реєстрації відповідних транзакцій від новіших до старіших.

Особливості застосування РРО ФОП – платниками єдиного податку
Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 53.
Відповідно до вищевказаного пункту, до 01 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО та/або програмні РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.
З 01 жовтня 2020 року до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
При перевищенні платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Про ставки та коефіцієнти до ставок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
Відповідно до п. 254.4 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – рентна плата) встановлені за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот.
При цьому для ширини смуги радіочастот до 30 МГц (15 х 2) у кожному регіоні окремо, що належить окремому платнику рентної плати – користувачу радіочастотного ресурсу, застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75 за такими видами радіозв’язку, як:
► радіозв’язок у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів, у діапазонах 1427 – 2400 МГц, 2400 – 2483,5 МГц та 5150 – 5850 МГц;
► стільниковий радіозв’язок, у діапазонах 300 – 791 МГц, 821 – 832 МГц, 862 – 880 МГц, 915 – 925 МГц, 960 – 1710 МГц, 1785 – 1805 МГц, 1880 – 1920 МГц, 1980 – 2110 МГц та 2170 – 2200 МГц;
► радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації, в діапазонах 2 – 7 ГГц та 10 – 42,5 ГГц (примітка 1 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ).
Примітками 2 – 8 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ передбачені понижувальний коефіцієнт 0,75 і підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок рентної плати для стільникового радіозв’язку в залежності від діапазону радіочастот.
Слід зазначити, що передбачені примітками 1 – 8 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ підвищувальні та понижувальні коефіцієнти застосовуються окремо до об’єкта оподаткування шляхом додавання/віднімання грошового значення відповідного коефіцієнта до нього. Грошове значення коефіцієнта розраховується шляхом визначення різниці між об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт, помножений на коефіцієнт, та об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт.
Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з рентної плати (абзац дев’ятий п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ).

пРРОсто про РРО: актуальні питання та відповіді на них
До вашої уваги відповіді на актуальні питання стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).
1. Як вирішити проблему з відображенням у чеку округлення через неможливість видати здачу дрібними монетами, виведеними з обігу, якщо сервісний центр не спроможний програмувати РРО так, щоб у чеку відображалася сума до округлення і після округлення.
Відповідно до пункту 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350, розрахункові документи, що друкуються РРО, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО.
Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:
- після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;
- у рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.
При цьому, до підсумку розрахункових операцій Z-звіту та Х-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.
Слід зазначити, що відповідно до пункту 4 постанови Правління Національного банку України від 15 березня 2018 року № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» (далі – Постанова № 25) під заокругленням (округленням) слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю. При цьому, заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.
Якщо програмне забезпечення РРО не передбачає внесення додаткових рядків у фіскальний чек, радимо звернутися із цього питання до центру сервісного обслуговування або виробника такого РРО.
2. По РРО:
► Що таке програмний РРО?
- Програмний РРО – це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.
► Дії користувача, який застосовує програмний РРО, у разі відсутності Інтернету. Чи зможе він продовжувати торгівлю?
На період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється у режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.
Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.
Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного РРО в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
► Як покупець може отримати електронний розрахунковий документ?
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Довідково. Електронний розрахунковий документ – це:
а) документ, створений РРО, який переведено у фіскальний режим роботи, у момент проведення розрахункової операції, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;
б) документ, створений програмним РРО у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою.

Платники Дніпропетровщини за січень 2020 року перерахували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску майже 4,8 мільярдів гривень
За перший місяць 2020 року платники податків Дніпропетровщини спрямували до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 3 млрд 465,5 млн грн, що на 260,6 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Так, до державного бюджету впродовж січня 2020 року спрямовано 1 млрд 573,9 млн грн, що на 15,7 млн грн більше надходжень січня минулого року.
До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 1 млрд 891,6 млн гривень. Це на 244,8 млн грн більше фактичних надходжень січня 2019 року.
За підсумками першого місяця поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано 1 млрд 307,1 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 151,8 млн гривень.

Близько 3 000 користувачів вже тестують програмний РРО «пРРОсто»
ДПС України повідомила, що триває тестування першого релізу безкоштовного додатку «пРРОсто», розробленого Державною податковою службою спільно з Офісом ефективного регулювання (BRDO).
Додаток працює тільки в режимі «онлайн». Наступні релізи будуть виходити після затвердження нормативної бази та опрацювання пропозицій і зауважень тестувальників.
Програмне рішення для смартфонів та планшетів з операційними системами Android та iOS вже доступне для зареєстрованих тестувальників.
Незабаром, додаток буде доступний для завантаження з Google Playmarket та App Store без додаткових запитів.
Запис на тестування відбувається на сайті https://prrosto.kmu.gov.ua/
Пропозиції та зауваження можна надіслати безпосередньо через додаток «пРРОсто».
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/406905.html

Відповідальність за несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Відповідно до п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи відповідно норм ПКУ.
Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Так, несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).
Крім того, відповідно до ст. 164? Кодексу України про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, наведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.13 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відсотка оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Підпунктом 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
При цьому, згідно з п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:
► бюджетні установи;
► громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;
► спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;
► житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
► об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;
► професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;
► сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
► інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Коригування фінансового результату до оподаткування на суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перерахованих (переданих) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, положеннями ПКУ не передбачено.

Що відноситься до обладнання та приладів, які містять ртуть, з метою застосування ставок по екологічному податку?
П.п. 246.1.1. п. 246.1 ст. 246 Податкового кодексу України передбачено ставку податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів, зокрема обладнання та приладів, що містять ртуть.
Перелік відходів, що містять ртуть, визначено в класифікаторі відходів ДК 005-96 із змінами та доповненнями, затвердженому наказом Держстандарту України від 29 лютого 1996 року № 89 із змінами.
Для отримання висновку щодо об’єкту оподаткування з метою сплати екологічного податку за обладнання та прилади, що містять ртуть, слід звернутись до органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Використовуєте працю найманих осіб без належного оформлення: контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки
Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право здійснювати фактичні перевірки і у разі наявності або отримання інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцям доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету. Під час проведення таких перевірок посадові (службові) особи органів державної податкової служби повинні діяти у межах повноважень, визначених ПКУ.
Так, згідно з п. 81.1 ст. 81 ПКУ посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених ПКУ, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених ПКУ, таких документів:
► направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
► копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці – адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПКУ, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
► службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Про запровадження єдиної звітності з єдиного внеску та ПДФО
З 01 січня 2021 року наберуть чинності закони України від 19 вересня 2019 року № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» та № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».
Обидва закони опубліковані в офіційному виданні «Голос України» від 25.09.2019 № 183.
Нову єдину звітність з ПДФО та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування вперше потрібно буде подавати за І квартал 2021 року.

Інформація для ФОП – платників єдиного податку
Відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків:
► податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку, зокрема, першої – третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ;
► податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується, зокрема, фізичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ;
► податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності.
Згідно з 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.
У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.
Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподаткову

Коментарі: 0

Новини Правобережного управління

04.02.2020 14:54

Детінізація зайнятості населення – одне із пріоритетних завдань органів ДПС
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на постійній основі приділяється особлива увага легалізації зайнятості населення.
На виконання доручення Прем’єр-міністра України від 22.01.2020 № 2313/0/1-20 та з метою підвищення свідомості роботодавців під час виконання ними норм законодавства про працю наприкінці січня 2020 року податківцями Дніпропетровської області спільно з представниками держпраці, інспекцій з питань праці та органами місцевої влади проведена широкомасштабна роз’яснювальна робота, направлена на інформування роботодавців про переваги офіційного оформлення найманої праці.
Так, начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС Вікторія Каліногорська і фахівці ГУ ДПС спільно з представниками інспекції з питань праці та зайнятості населення ДМР і Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області 30.01.2020 відвідали наймасштабніший центральний ринок м. Дніпра «Озерку», де суб’єктам господарювання та громадянам роз’яснювали положення законодавства про працю у частині легального оформлення найманих осіб.
Вікторія Каліногорська нагадала, що Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП), зокрема визначено: працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) про прийняття працівника на роботу.
На виконання КЗпП прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу».
Зазначеною постановою встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором. Отже, обов’язок кожного роботодавця до початку роботи працівника своєчасно подати таке повідомлення до органу ДПС.
Крім того, фахівці Дніпровсько-Новомосковського управління ГУ ДПС спільно з представниками ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, Новомосковської міської ради та Новомосковського міськрайонного центру зайнятості 29.01.2020 провели посилену роз’яснювальну роботу з суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, тимчасового розміщування та організації харчування, тобто у місцях найбільшого зосередження торгівельних павільйонів – торгівельних центрах м. Новомосковська.
Під час заходу роботодавцям розповідали про неприпустимість допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин, що гарантує захист соціальних інтересів громадян, права на соціальні виплати та пенсійне забезпечення. Незадекларована праця знижує доходи бюджетів, а отже і можливість фінансування державних програм соціального спрямування.
Також фахівці Західно-Донбаського управління ГУ ДПС спільно з представниками ГУ Держпраці у Дніпропетровській області в одному із торгівельних центрів м. Павлограда провели інформаційно-роз’яснювальну акцію з суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, послуг та організації харчування щодо необхідності офіційного оформлення найманих осіб. Під час заходу роботодавців проінформували про наслідки неофіційного працевлаштування та виплати заробітної плати у «конвертах». Держслужбовці роздавали листівки, відповідали на запитання, роз’яснювали переваги легального працевлаштування.
Працівники Кам’янського управління ГУ ДПС спільно з працівниками відділу праці та соціально-трудових відносин Кам’янської міської ради, Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області та Кам’янського міського центру зайнятості провели інформаційно-роз’яснювальну кампанію про необхідність і переваги законного працевлаштування серед суб’єктів господарювання Баглійського ринку м. Кам’янського. Представники зазначених управлінь та служб шляхом відвідування місць торгівлі роз’яснювали роботодавцям та працюючим про важливість офіційного оформлення трудових відносин, своєчасної виплати заробітної плати та перерахування відповідних податків до бюджетів у повному обсязі.
Податківці Криворізького південного управління ГУ ДПС також 28.01.2020 прийняли участь у спільному рейді з представниками органів місцевого самоврядування, Пенсійного фонду та управлінням Держпраці щодо роз’яснення роботодавцям сфери торгівлі, тимчасового розміщування та організації харчування негативних наслідків допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин.
Суб’єктів господарювання інформували, зокрема про наслідки порушень чинного законодавства.
Так, фахівці Криворізького південного управління ГУ ДПС акцентували увагу на відповідальності, зокрема, за порушення законодавства про працю у частині фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.
Крім того, представники Криворізького південного управління ГУ ДПС 29.01.2020 прийняли участь у засіданні Криворізького міськвиконкому, де були присутні представники органів місцевого самоврядування, яким делеговані повноваження у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення і які наділені правом на здійснення перевірок суб’єктів господарювання та накладення штрафів за порушення законодавства про працю. У ході заходу обговорювались шляхи щодо ефективної реалізації рішень Уряду, спрямованих на запобігання «тіньової» зайнятості у сфері торгівлі товарами, послугами, тимчасового розміщування та організації харчування.
Фахівцями Криворізького північного управління ГУ ДПС разом з органами місцевого самоврядування проведено інформаційні заходи з працівниками та роботодавцями, які здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі.
Роботодавців ознайомили із вимогами чинного законодавства у частині належного оформлення трудових відносин, недопущення до роботи працівників без укладання трудових договорів та обов’язкове повідомлення податкової служби про прийняття працівника.
У Нікопольському управлінні ГУ ДПС пройшли особисті зустрічі та засідання «круглого столу» під головуванням заступника начальника управління – начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Володимиром Малиновським з питань легалізації найманої праці.
Основна мета зустрічей – інформування працівників та роботодавців щодо питань, пов’язаних з необхідністю легалізації найманої праці та заробітної плати.
Крім того, у приміщенні Нікопольського міськрайонного центру зайнятості відбувся семінар для роботодавців на тему «Неприпустимість допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин». У заході прийняли участь представники Нікопольського міськрайонного центру зайнятості, пенсійного фонду, відділу держпраці та Нікопольського управління ГУ ДПС.
У ході заходу проводилась бесіда держслужбовців з представниками юридичних осіб та фізичними особами – підприємцями про переваги офіційного оформлення трудових відносин.
Особливу увагу на семінарі приділено питанню дотримання роботодавцями законодавства при працевлаштуванні найманих працівників, нарахуванню та сплаті єдиного внеску, податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Отже, спілкування з роботодавцями та найманими працівниками ще раз підтвердило необхідність проведення роз’яснювальної роботи стосовно детінізації зайнятості населення, зокрема у сфері торгівлі, тимчасового розміщування та організації харчування.
Дуже важливо, щоб громадяни усвідомили, що згода отримувати «тіньову» зарплату позбавляє їх соціального захисту. Неоформлений офіційно працівник ризикує залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії та здійсненні перерахунків пенсій у подальшому.
А роботодавцям варто пам’ятати, що ухилення від сплати податків в усіх проявах, у т.ч. шляхом використання нелегальної найманої праці, тягне фінансову та адміністративну відповідальність.
Слід звернути увагу, що після роз’яснювальних заходів працівниками контролюючих органів будуть проводитися перевірки суб’єктів господарювання стосовно дотримання законодавства про працю. У разі виявлення порушень роботодавцям доведеться сплатити значні суми штрафів, передбачені законодавством за такі порушення.

Оподаткування іноземних доходів
Громадяни, які у 2019 році, отримували іноземні доходи, відповідно до вимог Податкового кодексу України зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (пп.170.11.1 п.170.11.ст. 170 ПКУ).
Сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб (18 відсотків) і військовим збором (1,5 відсотка).
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов'язання платника податку: а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно; б) поштові податки; в) податки на реалізацію (продаж); г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав (пп.170.11.3 п.170.11 ст.170 ПКУ).
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Така довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п.13.5 ст. 13 ПКУ).
Звертаємо увагу, податкова декларація про майновий стан і доходи подається за вибором платника у будь-який зручний спосіб: - через сервіс «Електронний кабінет» (з використанням електронного цифрового підпису); - до Центрів обслуговування платників податкових інспекцій (за місцем реєстрації); - відправити поштою (з повідомленням про вручення).
В Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області працюють 3 Центри обслуговування платників (ЦОП) для платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра, де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. Новокодацька державна податкова інспекція, вул. Театральна, 1-А, м. Дніпро, телефон: (0562)377-46-14; Центральна державна податкова інспекція, вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, телефон: (0562)374-70-32; Чечелівська державна податкова інспекція, вул. Театральна, 1-А, м. Дніпро, телефон: (0562)377-46-18.
Час прийому відвідувачів у ЦОП (прийом документів, консультування, надання адміністративних послуг): понеділок - четвер з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., п’ятниця - з 9 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв., обідня перерва з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хв., субота та неділя - вихідні дні.

Легалізація трудових відносин – основа захисту трудових прав найманих працівників
Офіційне оформлення трудових відносин – це запорука у соціальному захисті найманої праці, забезпечення оплати лікарняних та відпустки, накопичувальна система загального стажу робітника, гарантоване отримання пенсії і т.п.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, що супроводжується повідомленням про такий прийом органа Державної податкової служби.
Починаючи з лютого 2020 року за встановлені факти неоформленої найманої праці до порушників законодавства будуть вжиті контрольно-перевірочні заходи із застосуванням штрафних та фінансових санкцій.

Довідка про відсутність податкового боргу: коли відмовляють у наданні
Перевірка наявності/відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, здійснюється за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів на дату формування Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) з урахуванням наявності/відсутності податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості за основним та неосновними місцями обліку платника.
За відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, уповноважений орган формує Довідку.
За наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представнику) або надсилається платнику у порядку, встановленому ст. 42 глави 1 розд. II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.
Тобто, підставою для відмови у наданні Довідки є наявність у платника податків за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи на дату формування Довідки.
За 2019 рік Правобережним управлінням видано 5085 довідок про відсутність заборгованості, відмовлено у наданні довідок 178 суб’єктам господарювання.

У 2019 році зменшилась кількість перевірок бізнесу Дніпропетровщини
За 2019 рік підрозділами податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено всього 2123 перевірки, що на 153 перевірки менше, ніж за 2018 рік.
При зменшенні загальної кількості перевірок, донараховано 2 447,4 млн грн, що на 300,3 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Також, одними з напрямків контрольно-перевірочної роботи є викриття схем та порушень податкового законодавства. Так, у грудні 2019 року податківцями завершена перевірка суб’єкта господарювання, основний вид діяльності якого є будівництво. В ході перевірки встановлені порушення податкового законодавства, ведення бухгалтерського обліку, які призвели до завищення витрат та не нарахування податку на додану вартість.
За результатами перевірки підприємством сплачено понад 1 млн гривень.

Спадщина від рідного брата або сестри. Чи необхідно декларувати та сплачувати ПДФО?
За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення. Податковим кодексом України визначено, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки (пп. 14.1.264 ст. 264 Податкового кодексу).
Зважаючи на те, що отриманий дохід оподатковується за нульовою ставкою, то декларацію подавати не потрібно (п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу).

Особам, які надають репетиторські послуги, слід задекларувати доходи до 1 травня 2020 року
Відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх на території України. Якщо викладач-репетитор не є фізичною особою – підприємцем, але постійно надає репетиторські послуги фізичним особам, то він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік викладачам-репетиторам слід подати до 01 травня 2020 року за місцем податкової адреси (реєстрації). Суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, зазначену в річній податковій декларації такі особи самостійно сплачують до 1 серпня 2020 року. Доходи від репетиторства згідно з ПКУ оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків. Також із вказаних доходів справляється військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.
Прилуцьке управління нагадує, кожен громадянин має право отримати у Центрі обслуговування платників податків за місцем свого проживання безоплатну консультацію щодо порядку заповнення декларацій і допомогу при її заповненні.

Коментарі: 0

Новини Правобережного управління

04.02.2020 14:52

У 2019 році зменшилась кількість перевірок бізнесу Дніпропетровщини
За 2019 рік підрозділами податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено всього 2123 перевірки, що на 153 перевірки менше, ніж за 2018 рік.
При зменшенні загальної кількості перевірок, донараховано 2 447,4 млн грн, що на 300,3 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Також, одними з напрямків контрольно-перевірочної роботи є викриття схем та порушень податкового законодавства. Так, у грудні 2019 року податківцями завершена перевірка суб’єкта господарювання, основний вид діяльності якого є будівництво. В ході перевірки встановлені порушення податкового законодавства, ведення бухгалтерського обліку, які призвели до завищення витрат та не нарахування податку на додану вартість.
За результатами перевірки підприємством сплачено понад 1 млн гривень.

Заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату єдиного внеску
Вимоги стосовно заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 666).
Так, відповідно до п. 5 Порядку № 666 при сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином: у полі № 1 – зазначається службовий код («*»); у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» Сплата суми єдиного внеску); у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), який здійснює сплату (далі – код за ЄДРПОУ); у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу; у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється; у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється; у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.
Відповідно до п. 13 додатка 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, при заповненні реквізита «Отримувач»:
● зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;
● зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);
● під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.
Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.
При цьому, відповідно до частини 6 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.
Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДПС та його код за ЄДРПОУ.

Новації 2020 року для платників ПДВ!
У зв’язку із набранням чинності Законом України від 05 грудня 2019 року № 344-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності підприємств та організацій, заснованих громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю» (далі – Закон № 344) та з метою оперативного інформування платників ПДВ ДПС України повідомила про окремі зміни, які відбулися у частині оподаткування ПДВ.
Законом № 344 внесені зміни до п. 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ
До 01.01.2025 продовжено дію нульової ставки ПДВ для операцій з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю і є їх власністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва (п. 8 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
При цьому у порівнянні з попередньою редакцією п. 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ у тексті зазначеного пункту ПКУ слова «інвалід», «дитина-інвалід», «громадські організації інвалідів» в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю», «громадські об’єднання осіб з інвалідністю» у відповідному відмінку і числі.
В абзаці третьому п. 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ приведено у відповідність найменування Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» до чинного – «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Таким чином, підприємствам та організаціям громадських об’єднань осіб з інвалідністю до 01.01.2025 подовжили право на застосування нульової ставки ПДВ до операцій з постачання товарів/послуг, місцем постачання яких згідно зі ст. 186 розділу V ПКУ визначено митну територію України, за умови відповідності критеріям, визначеним у п. 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Про удосконалення оподаткування ПДВ операцій фінансового лізингу
У зв’язку із набранням чинності Законом України від 20 грудня 2019 року № 425-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу» (далі – Закон № 425) та з метою оперативного інформування платників ПДВ ДПС України повідомила про окремі зміни, які відбулися у частині оподаткування ПДВ.
Законом № 425 внесені зміни до п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ
До 01.01.2023 продовжено дію пільгового режиму оподаткування ПДВ для операцій платників податку – боржника та/або поручителя (майнового поручителя – заставодавця, іпотекодавця) з постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно із цим пунктом, платники податку – боржник та/або поручитель (майновий поручитель – заставодавець, іпотекодавець) не застосовують норми п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 розділу V ПКУ щодо нарахування податкових зобов’язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов’язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв’язку з таким постачанням (п. 46 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
При цьому, у порівнянні з попередньою редакцією п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ дія такого пільгового режиму оподаткування ПДВ, починаючи з дати набрання чинності Законом № 425, а саме з 29.12.2019, окрім операцій, визначених у вказаному пункті ПКУ, що здійснюється платником податку – боржником, поширюється також і на аналогічні операції, здійснювані платником податку – поручителем (майновим поручителем – заставодавцем, іпотекодавцем).
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника – юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, встановлено Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VІІІ із змінами та доповненнями.
Умови та порядок проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації боржника із вжиттям відповідних заходів визначено Законом України від 14 червня 2016 року № 1414-VIII «Про фінансову реструктуризацію» із змінами та доповненнями.
Термін «майновий поручитель» визначено у Законі України від 05 червня 2003 року № 898-ІУ «Про іпотеку» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 898).
Майновий поручитель – це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов’язання іншої особи – боржника (стаття 1 Закону № 898).
Крім того, починаючи із 29.12.2019, запроваджено режим звільнення від оподаткування ПДВ для операцій банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) товарів, що були отримані ними від боржників, поручителів (майнових поручителів – заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподатковування згідно з абзацом першим п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. Звільнення від оподаткування ПДВ операцій банків та інших фінансових установ стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).
У разі постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) банками та іншими фінансовими установами товарів, отриманих ними в результаті операцій, звільнених від оподаткування на підставі п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів. Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були отримані банками та іншими фінансовими установами.

Законом № 425 внесені зміни до п. 189.5 ст. 189 розділу V ПКУ
Починаючи з 29.12.2019 змінено редакцію п. 189.5 ст. 189 розділу V ПКУ у частині визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу.
Так, згідно з новою редакцією п. 189.5 ст. 189 розділу V ПКУ, у разі постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв’язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми податку, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.
Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були повернуті лізингодавцю, а саме як первісна вартість товарів (об’єкта фінансового лізингу) за вирахуванням сплачених лізингових платежів у частині компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу. У разі придбання товарів у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням ПДВ.
Якщо за товарами, база оподаткування при постачанні яких визначалася як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання, в майбутніх податкових періодах суми податку за операцією з повернення таких товарів були включені до складу податкового кредиту лізингодавця, застосовується положення п. 198.5 ст. 198 розділу V ПКУ.
При цьому, до внесення вказаних змін, норми п. 189.5 ст. 189 розділу V ПКУ встановлювали особливості визначення бази оподаткування ПДВ виключно для випадків постачання товарів за договорами фінансового лізингу, які були повернуті у зв’язку з невиконанням умов такого договору лізингоодержувачем, не зареєстрованим як платник податку.
Діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.
Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного РРО в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган на запит покупця через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42¹ Податкового кодексу України, щодо перевірки справжності та достовірності розрахункового документа надає інформацію про суб’єкта господарювання, господарську одиницю та зарезервований фіскальний номер розрахункового документа.
Використання програмного РРО у період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.
Протягом години після встановлення зв’язку із фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється передача копій створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.
Такі розрахункові документи мають зберігатися програмним РРО до моменту отримання від контролюючого органу підтвердження про доставку розрахункових документів.
У разі виходу з ладу РРО та/або програмного РРО, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.
Суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що повідомляє під час реєстрації реєстратора розрахункових операцій. У такому разі суб’єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки. Такі суб’єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії. Норми набирають чинності з 19.04.2020.

Деклараційна кампанія 2020: що треба знати платникам
В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Стартувала деклараційна кампанія 2020. Результати проведення кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2019 році».
У пресконференції прийняли участь: начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська та начальник управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипова.
З 01 січня 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року, і триватиме вона до 01 травня поточного року.
За словами Вікторії Каліногорської, за підсумками деклараційної кампанії 2019 громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано понад 46,4 тисяч податкової декларацій про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2018 рік. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу за 2018 рік – 4 млрд 862,2 млн грн, що на 1 млрд 540,4 млн грн більше ніж за 2017 рік.
При цьому, до сплати в бюджет нараховано 106,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 14,7 млн грн військового збору, що відповідно на 4,8 млн грн та на 0,83 млн грн більше ніж у 2018 році.
Доходи у сумі понад 1 млн грн задекларували 310 мешканців Дніпропетровщини. Сума задекларованого ними доходу склала 2 млрд 750,5 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 35,2 млн грн, сума військового збору до сплати – 4,14 млн гривень.
Разом з тим, 9 583 мешканці Дніпропетровщини надали Декларацію з метою скористатися правом на податкову знижку. Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, склала 19,2 млн гривень.
Нагадуємо, що обов’язок щодо подання Декларації у платників податків виникає при отриманні:
- доходів не від податкових агентів. До таких доходів відносяться, зокрема доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено ПДФО та військовий збір тощо;
- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційні доходи;
- іноземного доходу;
- в інших випадках, передбачених Податковим кодексом України.
Крім обов’язкового подання Декларації громадяни, в окремих випадках, можуть подати Декларацію і реалізувати своє право на податкову знижку.
Податкова знижка дає можливість повернути з бюджету надміру сплачений податок, якщо у громадян в минулому році були витрати, зокрема такі як:
- оплата за навчання в середніх, вищих та професійно-технічних вітчизняних навчальних закладах;
- оплата процентів за іпотечним кредитом;
- благодійні внески, пожертвування неприбутковим організаціям;
- страхові платежі і внески за договорами страхування життя, недержавного пенсійного страхування;
- витрати внутрішньо переміщеної особи на орендну плату за договором оренди житла за умови, що така особа та члени її сім’ї першого ступеня споріднення не мають у власності нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України, та не отримують бюджетних виплат для покриття витрат на проживання;
- витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної та позашкільної освіти.
Слід звернути увагу, що всі витрати повинні бути обов’язково підтверджені документально.
Декларація подається громадянами до податкової інспекції за місцем своєї реєстрації в один із таких способів:
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі (електронний сервіс в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення податкової Декларації).
«Громадяни, які відповідно до податкового законодавства мають обов’язок щодо подання Декларації, подають її до 1 травня 2020 року.
До речі, громадяни, які бажають реалізувати своє право на отримання податкової знижки за 2019 рік, можуть подати Декларацію протягом всього 2020 року. Податковою знижкою можуть скористатися лише громадяни, які отримують офіційну заробітну плату», – прокоментувала Вікторія Каліногорська.
У ході проведення пресконференції начальник управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипова звернула увагу присутніх, що одним з важливих напрямків деклараційної кампанії завжди є інформаційно-роз’яснювальна робота. Мета такої роботи, насамперед, це створення сприятливих умов для виконання громадянами обов’язку перед державою та суспільством, інформування громадськості з питань подання податкової декларації про майновий стан і доходи; забезпечення якісного проведення деклараційної кампанії.
Офіційним інформаційним майданчиком практично з усіх питань деклараційної кампанії 2020 року залишається субсайт «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» (http://dp.tax.gov.ua/).
Для зручності декларантів на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» створено спеціальний банер «Деклараційна кампанія 2020», в якому, крім нормативних та інформаційних матеріалів, розміщено зразок Декларації та приклади її заповнення.
«Звертаю Вашу увагу, що з 01 січня 2020 року застосовується нова форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25 квітня 2019 року № 177. Додатки є складовою частиною Декларації і без Декларації не є дійсними. Додатки заповнюються та подаються за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках. Громадяни мають можливість отримати бланк Декларації з відповідними додатками до неї, зокрема: у приватній частині Електронного кабінету (http://cabinet.tax.gov.ua/login) у разі її надання в електронному вигляді», – наголосила Манушак Осипова.
Також вона зауважила, що надання Декларації в електронній формі – це зручно, економно у часі, безкоштовно, цілодобово та забезпечує запобігання наявності помилок при заповненні Декларації.
Для подання Декларації в електронній формі громадянам пропонується сервіс Державної податкової служби України «Електронний кабінет».
Скористатись приватною частиною Електронного кабінету зможуть особи, які мають кваліфікований електронний підпис (КЕП).
КЕП, зокрема можна отримати безкоштовно у будь-якому пункті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України (КНЕДП ІДД ДПС) або у банківських установах і організаціях.
Наприкінці заходу Вікторія Каліногорська та Манушак Осипова надали відповіді на питання представників засобів масової інформації, а також звернулися до громадян Дніпропетровщини та запросили їх не зволікати і сумлінно виконати свій громадянський обов’язок – своєчасно подати Декларацію!
Тож, з метою виконання свого конституційного обов’язку Головне управління ДПС у Дніпропетровській області запрошує громадян задекларувати до 1 травня поточного року отримані доходи, самостійно нарахувати податкові зобов’язання та сплатити до 1 серпня податок на доходи фізичних осіб і військовий збір!

Набрали чинності зміни до форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, ФОП та громадських формувань
24.01.2020 набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 09.01.2020 № 72/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.01.2020 за № 28/34311 (далі – Наказ № 72/5).
Наказом № 72/5 внесено зміни до:
► наказу Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.11.2016 за № 1500/29630 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.08.2018 № 2824/5) щодо змін до форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців (ФОП) та громадських формувань;
► наказу Міністерства юстиції України від 25.11.2016 № 3359/5 «Про врегулювання відносин, пов’язаних з державною реєстрацією юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.11.2016 за № 1528/29658;
► Порядку проведення спеціальної перевірки наявності в осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, корпоративних прав, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2012 № 448/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.03.2012 за № 449/20762;
► Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.02.2016 за № 200/28330;
► Порядку функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2016 № 784/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.03.2016 за № 427/28557 (зі змінами);
► Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.06.2016 № 839/28969.
Наказ № 72/5 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 24.01.2020 № 6.

Внесено зміни до положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку
31.12.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1144 «Про внесення зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (далі – Постанова № 1144).
Постановою № 1144 внесено зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, доповнивши його пунктом 32, відповідно до якого реєстр виданих марок розміщується на офіційному вебпорталі ДПС. У реєстрі зазначаються всі реквізити марки, а також найменування покупців марок, місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв, та рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів.
Постанову № 1144 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 31.12.2019 № 251.

Особливості перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕА ПДВ
Відповідно до п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (із змінами), рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – це рахунок, відкритий платнику ПДВ в Державній казначейській службі України (далі – Казначейство), на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ.
При цьому, при заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях при перерахуванні коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ):
● у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;
● у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;
● у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
● у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер електронного рахунка у СЕА ПДВ за стандартом IBAN.
Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами (далі – Постанова № 22).
Згідно з п. 3.7 Постанови № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
При перерахуванні коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕА ПДВ у полі «Призначення платежу» друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу у довільній формі.

Важливі зміни для платників акцизного податку
29.12.2019 набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» (далі – Закон № 391).
Зміни, внесені Законом № 391, передбачають:
• доповнення акцизної накладної новими обов’язковими реквізитами;
• уточнення можливості складання зведеної акцизної накладної;
• наведення умов віднесення операцій із заправлення пальним за договорами підряду до власного споживання;
• розширення переліку випадків, в яких особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана скласти акцизну накладну;
• визначення алгоритму дій у разі зазначення в акцизній накладній помилкових даних або її складання на операцію, яка не відбулася;
• подання одноразово, до 20.01.2020 включно, заявки на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, без сплати акцизного податку, суб’єктами господарювання, які до 01.07.2019 не підпали під визначення платників акцизного податку, а з 01.07.2019 зареєстровані платниками такого податку;
• встановлення триденного терміну для реєстрації акцизних накладних за експортними операціями;
• подовження строку до 15 календарних днів для подання довідки за формою 2 промисловими споживачами;
• надання можливості підприємствам роздрібної торгівлі самостійно обирати спосіб складання акцизних накладних при відпуску пального через колонки (зведені або за щоденними підсумками операцій).
Крім того, відтерміновується до 01 квітня 2020 року застосування штрафів:
► за необладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів;
► за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів.
Також Законом № 391 внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), відповідно до яких визначено:
● що роздрібною торгівлею пальним будуть вважати також реалізацію скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів;
● передбачено застосування штрафу у розмірі 500 тис. грн за надання послуг із зберігання пального, що належить іншим суб’єктам господарювання та/або реалізацію (тобто фізичну передачу) пального іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального, отриманої відповідно до абзацу другого частини 41 ст. 15 Закону № 481 (на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним);
● визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують;
● відтерміновано застосування штрафу за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.

Детінізація зайнятості населення – одне із пріоритетних завдань органів ДПС
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на постійній основі приділяється особлива увага легалізації зайнятості населення.
На виконання доручення Прем’єр-міністра України від 22.01.2020 № 2313/0/1-20 та з метою підвищення свідомості роботодавців під час виконання ними норм законодавства про працю наприкінці січня 2020 року податківцями Дніпропетровської області спільно з представниками держпраці, інспекцій з питань праці та органами місцевої влади проведена широкомасштабна роз’яснювальна робота, направлена на інформування роботодавців про переваги офіційного оформлення найманої праці.
Так, начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС Вікторія Каліногорська і фахівці ГУ ДПС спільно з представниками інспекції з питань праці та зайнятості населення ДМР і Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області 30.01.2020 відвідали наймасштабніший центральний ринок м. Дніпра «Озерку», де суб’єктам господарювання та громадянам роз’яснювали положення законодавства про працю у частині легального оформлення найманих осіб.
Вікторія Каліногорська нагадала, що Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП), зокрема визначено: працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) про прийняття працівника на роботу.
На виконання КЗпП прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу».
Зазначеною постановою встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором. Отже, обов’язок кожного роботодавця до початку роботи працівника своєчасно подати таке повідомлення до органу ДПС.
Крім того, фахівці Дніпровсько-Новомосковського управління ГУ ДПС спільно з представниками ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, Новомосковської міської ради та Новомосковського міськрайонного центру зайнятості 29.01.2020 провели посилену роз’яснювальну роботу з суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, тимчасового розміщування та організації харчування, тобто у місцях найбільшого зосередження торгівельних павільйонів – торгівельних центрах м. Новомосковська.
Під час заходу роботодавцям розповідали про неприпустимість допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин, що гарантує захист соціальних інтересів громадян, права на соціальні виплати та пенсійне забезпечення. Незадекларована праця знижує доходи бюджетів, а отже і можливість фінансування державних програм соціального спрямування.
Також фахівці Західно-Донбаського управління ГУ ДПС спільно з представниками ГУ Держпраці у Дніпропетровській області в одному із торгівельних центрів м. Павлограда провели інформаційно-роз’яснювальну акцію з суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, послуг та організації харчування щодо необхідності офіційного оформлення найманих осіб. Під час заходу роботодавців проінформували про наслідки неофіційного працевлаштування та виплати заробітної

Коментарі: 0

Усього 248. Попередня cторінка | Сторінка 12 з 25 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua

Сектор організаційного забезпечення

Новини Правобережного управління

Новини Правобережного управління

Новини Правобережного управління

Новини Правобережного управління

Новини Правобережного управління

Новини Правобережного управління

Новини Правобережного управління

Новини Правобережного управління

Новини Правобережного управління

Новини Правобережного управління

Про проект :: Реклама на сайті