17:03
ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує
12.06.2018 10:17
Про актуальні питання щодо подання звітності в електронному вигляді під час «Гарячої лінії»
Днями у ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Подання звітності в електронному вигляді».
Начальник відділу обслуговування платників Тетяна Тесленко відповідала на запитання громадян.
Питання: Який порядок подання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді?
Відповідь: Платник податків отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб підприємства, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатки підприємства. Платник податків фізична особа-суб’єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці.
Крім того, платник податків отримує в контролюючому органі за місцем реєстрації або на офіційному веб-сайті ДФС України чи регіонального органу ДФС:
- текст примірного договору про визнання електронних документів;
- безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до контролюючих органів податкових документів в електронному вигляді.
Інформація на офіційному веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) знаходиться в рубриці Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність.
Питання: Чи можна через сервіси ДФС України дізнатися про ризики щодо діяльності партнерів по бізнесу?
Відповідь: Так, для цього варто скористатися електронним сервісом «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який дає змогу оцінити податкові ризики діяльності з вашим партнером по бізнесу, чи можливо не є платником податку на додану вартість, є банкрутом чи відсутній за визначеною в установчих документах адресою.
Крім того, ще є сервіс «Реєстр платників ПДВ», що інформує про зареєстрованих платників ПДВ (діючі реєстрації). Сервіс «Анульована реєстрація платників ПДВ» допоможе дізнатися про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду, а за допомогою сервісу «Перевірка свідоцтва платника єдиного податку» можна впевнитись в тому, що таке свідоцтво є дійсним.
Для перевірки надійності ділового партнера достатньо знати його код ЄДРПОУ або ж точну назву, ввести відому інформацію в одне з полів і система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить результати пошуку.
Питання: Як отримати інформацію про стан розрахунків з бюджетом по податках і зборах через Інтернет?
Відповідь: Для отримання інформації про стан розрахунків з бюджетом по податках і зборах в онлайн-режимі запрошуємо платників податків скористатись послугами онлайн-сервісу ДФС – «Електронний кабінет платника податків».
Цей сервіс, зокрема, дає змогу побачити стан розрахунків із бюджетом по податках і зборах, підготувати, заповнити і надіслати податкову звітність в електронному вигляді, перевірити звітність на наявність арифметичних помилок, переглянути подану звітність незалежно від способу іі подання.
До того ж використання електронного сервісу забезпечує доступ платника податків до податкового календаря, який нагадає користувачу терміни надання податкової звітності та сплати податків і зборів. Окрім цього, клієнт може переглянути свої облікові дані за даними ДФС.
Вхід до Електронного кабінету платника податків здійснюється шляхом авторизації на веб-ресурсі ДФС за допомогою електронного цифрового підпису.
На всі питання були надані відповіді згідно чинного законодавства.
Підприємець-платник єдиного податку не повернув поворотну фінансову допомогу протягом 12 календарних місяців. Податкові наслідки
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Доходом платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця – є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.
Податковим (звітним) періодом для підприємців – платників єдиного податку першої та другої групи є календарний рік, для підприємців – платників єдиного податку третьої групи – календарний квартал.
Отже, для підприємців – платників єдиного податку першої та другої групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний рік, сума поворотної фінансової допомоги, що не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, відображається у складі доходів такого платника за підсумками податкового (звітного) року, на який припадає термін її повернення (за умови не перевищення граничного обсягу доходу).
У разі якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у зазначений вище термін і при цьому отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи перевищують граничні обсяги доходів, то платники єдиного податку першої та другої групи мають подати податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний квартал, відображення суми поворотної фінансової допомоги, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за підсумками звітного кварталу, на який припадає термін повернення такої допомоги.
Оподаткування поворотної фінансової допомоги, отриманої підприємцем – платником єдиного податку, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за ставками, передбаченими для платників єдиного податку, за умови не перевищення граничного обсягу доходу, визначеного п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу.
При перевищенні у податковому (звітному) періоді граничного обсягу доходу, платник єдиного податку зобов’язаний застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15%.
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.257 ст. 14, п.п. 1 п. 292.1, п. 292.11 ст. 292, п.п. 1 п. 293.4 ст. 293, п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України
Необхідність легалізації праці та зарплати
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що такі явища, як зарплата «в конвертах» та робота без оформлення трудових відносин, мають глибокі корені й руйнують суспільство зсередини, позбавляючи майбутнього тих, хто отримує неофіційну заробітну плату. Найчастіше підприємці, частково приховуючи виручку від реалізації товарів, робіт або послуг, виплачують доходи найманим працівникам, які не обліковані в бухгалтерських документах, а також використовують працю не зареєстрованих найманих працівників.
Фахівці ДПІ звертаються до осіб, які мають намір працевлаштуватися або вже трудяться у приватних підприємців, вимагати від них укладання з вами трудової угоди та сплати єдиного соціального внеску. Адже громадяни, які працюють неофіційно, позбавляють себе лікарняного, допомоги у разі отримання травми на виробництві, трудового стажу, пенсії, втрачають відпустки.
Відповідно до діючого пенсійного законодавства встановлена пряма залежність розмірів пенсій від страхового стажу та заробітку, з якого фактично сплачені страхові внески до Пенсійного фонду. Тобто, страховий стаж при виході на пенсію враховуються тільки ті періоди, у яких відбувалось нарахування, та за які повністю сплачені ЄСВ із заробітної плати у сумі не меншій мінімальної.
Протягом чотирьох місяців поточного року центри обслуговування платників Дніпропетровщини надали майже 144 тисячі адмінпослуг
На сьогодні 36 Центрів обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надають 30 видів адміністративних послуг. Впродовж січня – квітня 2018 року ЦОПами області надано майже 144 тисячі таких послуг.
Серед них найбільш запитуваною залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. У звітній період було надано понад 60 тисяч цих послуг.
Також користуються попитом суб`єктів господарювання послуги з видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків (майже 31 тисяча відомостей); надання витягу з реєстру платників єдиного податку (майже 10 тисяч витягів); реєстрації книг обліку розрахункових операцій (більше 8,5 тисяч послуг).
Нові напрями співпраці Дніпропетровської митниці ДФС та Університету державної фіскальної служби України
25 травня 2018 року на базі Університету державної фіскальної служби України відбулася тристороння зустріч в.о. Голови ДФС Мирослава Продана, Першого заступника Міністра фінансів, Начальника Служби доходів Грузії Георгі Табуашвілі та Генерального директора при Міністерстві фінансів Республіки Молдова Віталіє Врабіє.
Під час зустрічі Україна, Молдова та Грузія домовилися про співпрацю у напрямі підготовки фахівців податкової та митної сфер. В результаті чого було підписано Меморандум про взаємодію у сфері науки, освіти та підготовки кадрів. У рамках Меморандуму сторони налагоджуватимуть та розвиватимуть співробітництво між учбовими закладами, які готують співробітників для митних та податкових органів.
Також, під час зустрічі, територіальні органи ДФС презентували свої класи, які розташовані в Університеті Державної фіскальної служби України, серед яких тепер є аудиторія Дніпропетровської митниці ДФС. Створення такого кабінету стане базою для поглиблення співпраці між Дніпропетровською митницею ДФС та Університетом державної фіскальної служби України.
Участь у презентації прийняв виконуючий обов’язки начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Безсмертний. Учасники заходу мали змогу ознайомитися з загальною характеристикою Дніпропетровської митниці ДФС, результатами діяльності та векторами розвитку на 2018 рік.
Добровільна реєстрація платником ПДВ «єдинника», який перейшов на загальну систему оподаткування
Відповідно до п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.
У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.
Згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
Юридична особа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні
Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Статтею 4 Закону України від 01.07.2014 № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами (далі – Закон № 1952) передбачено, що державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (абз. другий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Підтвердження державою фактів припинення речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданих документів (ст. 2 Закону № 1952).
Отже, у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності у визначеному законодавством порядку, юридична особа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Про подання звітності профспілковими організаціями
Відповідно пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання.
Для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок передбачено подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Слід зауважити, що норма п. 46.2 ст. 46 ПКУ стосовно подання професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ вперше застосовувалась за результатами звітування за 2016 рік.
Додатково: відповідні роз’яснення надані листом ДФС від 08.02.2017 № 2991/7/99-99-15-02-01-17.
До уваги суб'єктів господарювання, які реалізують алкогольні напої!
24.04.18 набрав чинності ЗУ від 22.03.18 № 2376-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання органам місцевого самоврядування повноважень встановлювати обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових» яким внесено зміни до ст. 153 ЗУ від 19.12.1995 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (із змінами та доповненнями) (далі – Закон№481) щодо надання:
сільським, селищним та міськім радам в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.
Так, рішенням Дніпровської міської ради від 23.05.18 №41/32 встановлена заборона продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) на території м. Дніпра з 22.00 до 07.00 год. щодня, у тому числі у вихідні дні та на свята. (копія додається).
Відповідно до ст. 17 Закону №481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 153 Закону №481 у розмірі 6 800 гривень.
Копія рішення Дніпровської міської ради від 23.05.18 №41/32.
Протидія митним правопорушенням в Дніпропетровській митниці ДФС у січні-квітні 2018 року
Днями в інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція головного державного інспектора управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Дніпропетровської митниці ДФС Ірини Романенко на тему: «Протидія митним правопорушенням в Дніпропетровській митниці ДФС у січні-квітні 2018 року».
За чотири місяці п.р. підрозділами Дніпропетровської митниці ДФС складено 179 протоколів (справ) про порушення митних правил на суму близько 93 млн. грн., що на 53 протоколи більше, ніж за аналогічний період 2017 року.
За її словами: «Структура основних предметів недотримання митного законодавства є порушення оформлення транспортних засобів (162 справи) та промислових товарів (17 справ).
Протягом звітного періоду Дніпропетровською митницею ДФС в повному обсязі розглянуто 131 справу за порушення митних правил, з яких на 130 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 1,1 млн. грн. по яких вже сплачено до бюджету 324,1 тис. грн. Також, протягом січня - квітня 2018 року передано на розгляд суду 11 справ на суму майже 6 млн. грн.».
За результатами судових рішень по 11 справах:
- застосовано конфіскацію на суму 122,2 тис. грн., що складає 82% від загальної кількості розглянутих справ та понад 42% від їх вартості;
- накладено штрафів на суму 123,7 тис. грн., з яких стягнуто до бюджету 25,2 тис. грн.
Отримати інформацію щодо реєстрації контрагента платником акцизного податку можливо за допомогою електронного сервісу ДФС
Звертаємо увагу платників, що відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального (далі – Реєстр платників) згідно п. 5 розділу ІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 113.
ДФС України щодня оприлюднює на власному офіційному веб-порталі інформацію з Реєстру платників із зазначенням ідентифікаційних та реєстраційних даних платників акцизного податку з реалізації пального.
Будь-яка особа може отримати інформацію щодо реєстрації суб’єкта господарювання платником акцизного податку з реалізації пального, скориставшись пошуковим сервісом «Дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального».
Доступ до пошуку відкритий в «Електронному кабінеті», до якого можна увійти за адресою https://cabinet.sfs.gov.ua або скориставшись на веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) банерами «Інформація з реєстрів» чи «Електронний кабінет».
За п’ять місяців 2018 року платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів 39,6 млрд. грн. та 5,2 млрд. грн. єдиного внеску
Органами ДФС у Дніпропетровській області протягом січня - травня поточного року забезпечено надходження до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням ДУ Офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 39 млрд. 649,8 млн. грн., що на 10 млрд. 80,4 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2017 року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до державного бюджету впродовж п’яти місяців цього року мобілізовано 29 млрд. 867,3 млн. грн., що на 8 млрд. 350,0 млн. грн. (або на 38,8%) більше, ніж за відповідний період 2017 року.
Надходження, що формують місцеві бюджети Дніпропетровської області, склали 9 млрд. 782,5 млн. грн. Це на 1 млрд. 730,4 млн. грн. (або на 21,5%) більше фактичних надходжень п’яти місяців 2017 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 5 млрд. 227,7 млн. грн. Порівняно з 2017 роком надходження зросли на 932,2 млн. грн.
Рентна плата за спеціальне використання води
З метою правильного визначення платниками об’єкта оподаткування та податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води повідомляє наступне.
Порядок визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, встановлений ст. 255 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), передбачає що Рентна плата не справляється за обсяги води, що використовуються визначеними у п. 255.4 ст. 255 Кодексу споживачами.
Разом з тим, в умовах дії єдиного тарифу централізованого водопостачання, встановленого згідно з Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою НКРЕКП від 10.03.2016 №302, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.04.2016 за №593/28723 (далі – Порядок, Тариф), не передбачено процедури обліку обсягів постачання води за різною собівартістю («з» або «без» урахування Рентної плати). До затвердження окремих тарифів забезпеченню ефективного податкового адміністрування може сприяти застосування процедури визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати шляхом складання для кожного водного об’єкта трьох додатків 5 до звітної податкової декларації з Рентної плати за:
обсяги води, які за результатами комерційного обліку комунальних послуг з водопостачання надані для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб споживачам, які не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, але належить до споживачів, визначених у пп. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 Кодексу (далі – Задоволення питних потреб), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначеним у додатку 5 до Декларації:
обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Задоволення питних потреб – рядок 8;
оскільки податкове зобов’язання (р. 11) не виникає, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина «0» (нуль);
обсяги води, які відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, що задекларовані водокористувачами при затверджені Тарифу та визнані такими, що використовуються первинними водокористувачами на власні технологічні потреби, включаючи втрати та витрати для забезпечення провадження господарської діяльності з вироблення, створення та/або надання житлово-комунальних послуг (далі – Власні технологічні потреби), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням додатку 5 до Декларації:
обсягів, що у звітному (податковому) періоді використані для Власних технологічних потреб – рядок 8;
коефіцієнта 0,3 – рядок 10.2 (відповідно до п. 255.7 ст. 255 Кодексу та Порядку обчислення Тарифу);
ставки Рентної плати для відповідного водного об’єкта – рядок 9;
обсяги води, що постачені споживачам, які згідно з Порядком не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та не належать до споживачів, визначених у пп. 255.4.1. п. 255.4 ст. 255 Кодексу (далі – Потреб вторинних споживачів), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:
обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Потреб вторинних споживачів – рядок 8;
оскільки податкове зобов’язання (р. 11) обчислюються за ставкою, визначеною Кодексом, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина «1» (один);
ставки Рентної плати для відповідного водного об’єкта – рядок 9.
Аналогічна позиція викладена у листі ДФС України від 22.05.2018 15323/7/99-99-12-02-03-17 «Про надання інформації».
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Плата за землю для юридичних осіб»
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника відділу адміністрування місцевих податків і зборів управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Наталії Садики на тему: «Плата за землю для юридичних осіб»
Питання 1. Доброго дня. Дніпровською міською радою 23.05.2018 прийнято рішення №5/32 «Про внесення змін до рішення міської ради від 16.12.2017 №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста», згідно якого внесені зміни до ставок земельного податку, з якої дати набуває чинність зазначене рішення та чи виникає у платників обов’язок щодо подання нової податкової звітності?
Відповідь. Доброго дня. Згідно пункту 2 Рішення від 23.05.2018 №5/32, документ набуває чинності з першого числа місяця, який настає за датою його офіційного оприлюднення.
Зазначене рішення оприлюднено на сайті міської ради та опубліковано 31.05.2018 у газеті «Наше місто». Таким чином, рішення набуває чинності з 01.06.2018. Землекористувачі у разі необхідності (у випадку зміни розміру податкового зобов’язання) повинні подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю на 2018 рік.
Питання 2. У мене таке питання. ТОВ «А» уклало з міською радою договір оренди земельної ділянки у грудні 2017 року, але реєстрація права оренди відбулась лише у лютому 2018 року. З якої дати необхідно сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності: з дня підписання договору оренди земельної ділянки чи з дня його реєстрації?
Відповідь. Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.
Питання 3. Граничний термін сплати податкового зобов’язання з плати за землю за травень місяць поточного року – 30 червня, але це вихідний день. Виникає питання - чи переноситься термін сплати плати за землю, якщо останній день сплати припадає на вихідний або святковий день ?
Відповідь. Граничний термін сплати плати за землю – 30 числа місяця, що наступає за звітним місяцем.
Нормами Податкового кодексу України не передбачено перенесення термінів сплати податків і зборів, якщо останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день.
Якщо останній день сплати плати за землю припадає на вихідний або святковий день, то її потрібно сплатити напередодні встановленого граничного терміну -27 червня, оскільки 28 червня – святковий день, а 29-30 червня – вихідні дні.
Питання 4. Підкажіть будь ласка. Рішенням міської ради Ставки земельного податку встановлені в залежності від цільового призначення земель згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель. До якої установи повинен звернутись платник земельного податку для визначення класифікації земельних ділянок ?
Відповідь. Для визначення класифікації земельних ділянок суб’єкту господарювання необхідно звернутись до територіального органу Держгеокадастру України за місцем розташування земельної ділянки.
Послуги отримано від нерезидента на митній території України: врахування сум ПДВ в реєстраційній сумі
Відповідно до п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.
Згідно із п. 208.2 ст. 208 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України вважається дата складення платником ПДВ податкової накладної (далі – ПН) за такими операціями, за умови реєстрації такої ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Пунктом 200?. 3 ст. 200? ПКУ визначено, що складовою формули на яку платник ПДВ має право зареєструвати ПН в ЄРПН (далі – реєстраційна сума) є, зокрема, показники:
? SНаклОтр – загальна сума податку за отриманими платником ПДВ ПН, зареєстрованими в ЄРПН, ПН, складеними платником ПДВ відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ та зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких ПН, зареєстрованими в ЄРПН;
? SНаклВид – загальна сума ПДВ за складеними платником ПДВ ПН, зареєстрованими в ЄРПН.
Отже, при реєстрації в ЄРПН отримувачем послуг від нерезидента ПН, складеної ним за такою операцією (при наявності достатнього значення реєстраційної суми), суми ПДВ, зазначені у такій ПН, послідовно збільшують значення показників SНаклВид та SНаклОтр, що в свою чергу відображається у відповідних обсягах на значенні реєстраційної суми.
До уваги суб’єктів господарювання! Нові Довідники податкових пільг!
ДФС України затвердила нові довідники податкових пільг станом на 19.04.2018, а саме:
► Довідники податкових пільг № 88/1;
► Довідник інших податкових пільг № 88/2.
У Довідниках наведено перелік пільг із податку на прибуток, ПДВ, плати за землю, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.
Довідники розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html
Оновлено Єдине вікно подання електронної звітності
25.05.2018 відбулось оновлення спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».
Перелік змін та доповнень (версія 1.26.7.0) (станом на 25.05.2018)
Нові версії документів:
З метою практичної реалізації Постанови Кабінету міністрів України від 21.02.2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» в частині подання відомостей по декількох документах одночасно, додано:
• J/F1312603 – Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
На виконання наказу Міністерства фінансів України від 10.03.2015 року № 309 «Про затвердження Порядку складання та подання запитів на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби України, форми подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби України» додано:
• J/F1314001 – Запит на отримання публічної інформації.
З метою практичної реалізації Законів України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та від 02.03.2015 № 222 «Про ліцензування видів господарської діяльності» додано:
• F/J1303101 – Заява щодо ліцензії на право оптової торгівлі;
• F/J1303201 – Заява щодо додатку до ліцензії на право оптової торгівлі;
• F/J1303301 – Заява щодо ліцензії на виробництво;
• F/J1403101 – Витяг з ліцензійного реєстру на оптову торгівлю;
• F/J1403201 – Витяг з ліцензійного реєстру про наявність додатка до ліцензії на право оптової торгівлі;
• F/J1403301 – Витяг з ліцензійного реєстру на виробництво;
•F/J1403501 – Рішення про недоліки, при опрацюванні заяв щодо ліцензій;
• F/J1403601 – Копія розпорядження щодо ліцензій.
У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів:
• S1402004 – № 1-от. Звіт дитячого закладу оздоровлення та відпочинку за літо;
• S2202305 – № 2-3 нк. Звіт вищого навчального закладу на початок навчального року;
• S2700411 – № 4-сг. Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур;
•S2702911 – № 29-сг. Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду.
Внесення змін до існуючих документів:
F/J1312002 – Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність. Форма № 20-ОПП (внесені зміни стосовно необов’язковості заповнення колонки 12).
F/J1313201 – Скарга на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (обмежена кількість символів в текстових полях до 2000).
F/J1412303 – Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків (додано гриф «Затверджено», змінено тексту відповідності до наказу).
F/J1413301 – Рішення про не врахування Таблиці даних платника податків (додано гриф «Затверджено», змінено тексту відповідності до наказу).
Довідники вводу:
Проведено коригування значень ставок екологічного податку відповідно до змін Податкового кодексу України на 2018 рік:
- spr_rent_TC_255_5_norm_rent_use_water.xml– Ставки рентної плати за спеціальне використання води;
- spr_rent_TC_253_5_norm_rent_use_subsoil_not_minerals.xml – Ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання;
- spr_rent_app14_rates_use_mineral_res.xml – Кодифікація водних об'єктів за типом водного об'єкта та напрямом використання води згідно з розділом ІХ Податкового кодексу України до Податкової декларації з рентної плати.
З інформацією можливо ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
До уваги платників податку на додану вартість! З 1 липня 2018 року додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ подаються за новими формами
Звертаємо увагу платників ПДВ, що за повідомленням прес-служби ДФС України, у зв’язку з набранням чинності з 01 червня 2018 року наказу Міністерства фінансів України від 23 березня 2018 року № 381 «Про затвердження змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2018 року за № 451/31903, додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ з 01 липня 2018 року подаються платниками ПДВ, які обрали місячний або квартальний звітні (податкові) періоди, за новими формами.
Відомості до таблиці 1.2 додатку 1 та додатку 5 до податкової декларації з ПДВ заповнюються платниками ПДВ одноразово (для платників, які обрали місячний звітний (податковий) період, – червень 2018 року та платників, які обрали квартальний звітний (податковий) період, – ІІ квартал 2018 року).
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/339075.html
Новації у веденні касових операцій
01.06.2018 набула чинності постанова Правління Національного банку України від 24.05.2018 № 54 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова № 54).
Зокрема, змінами, внесеними Постановою № 54 передбачено, що суб’єкти господарювання мають право до 30 червня 2018 року (включно) використовувати у своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 (зі змінами).
Також Постановою № 54 встановлено, що суб’єктам господарювання до 30 червня 2018 року (включно):
1) необхідно розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки у касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій;
2) можливо користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до набрання чинності цією постановою.
Постановою № 54 приведені до норм законодавства особливості оприбуткування готівки в касах суб’єктів господарювання, встановлено випадки використання кни
Коментарі: 0
ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує
24.05.2018 16:23
Відповідальність за несвоєчасне повернення до каси підприємства невикористаної іноземної валюти
Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06.06.1995 № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» зі змінами та доповненнями заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках неповернення іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.
Крім того, відповідно до частини першої ст. 164? Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за приховування в обліку валютних та інших доходів посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій ст. 164? КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оподаткування спадщини: ставки податку на доходи фізичних осіб
Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник ПДФО) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник ПДФО зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.
Форму Декларації та інструкцію щодо її заповнення (далі – Інструкція) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556).
Декларація складається з семи розділів та передбачає відображення платником ПДФО, зокрема даних щодо доходів, які включаються та не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, у разі отримання ним таких доходів.
Відповідно до п. 164.2 ст. 164 ПКУ дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 174.2 ст. 174 ПКУ для оподаткування визначених ПКУ об’єктів спадщини з урахуванням статусу податкового резидента/нерезидента спадкоємця та спадкодавця та ступеня їх споріднення застосовуються наступні ставки ПДФО:
- 0 %;
- 5 % (п. 167.2 ст. 167 ПКУ);
- 18 % (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Згідно з пп. 6 п. 2 розділу ІІІ Інструкції сума доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ, розмір якого визначається згідно з ст. 174 розділу IV ПКУ, вказується у рядку 10.5 Декларації.
Як поповнити рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ
Нагадуємо, що п. 19 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 569), визначено, що за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з ПДВ, платником ПДВ проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника ПДВ для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань платник ПДВ у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.
Використання процедури електронного декларування за митними деклараціями на бланку єдиного адміністративного документу на Дніпропетровській митниці ДФС
Кількість електронних митних декларацій (далі – ЕМД), оформлених на бланку єдиного адміністративного документу, у т.ч. у відсотковому відношенні до загальної кількості оформлених митних декларацій складає у квітні 2018 року 11712 шт. (99%).
У порівнянні з аналогічним періодом минулого року (з 01.04.2017 по 30.04.2017) відсотковий показник кількості оформлених ЕМД залишився незмінним на рівні 99%.
У порівнянні з березнем 2018 року у квітні 2018 року відсотковий показник кількості оформлених ЕМД залишився незмінним на рівні 99%.
Інформаційно – роз’яснювальна робота кампанії декларування доходів громадян
Протягом 2018 року майже 40 тисяч мешканців Дніпропетровської області задекларували доходи, отримані у 2017 році. Загальна сума задекларованих доходів склала понад 2,5 млрд. грн.
З метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення кампанії декларування органами ДФС у Дніпропетровській області протягом 2018 року організована інформаційно – роз’яснювальна робота:
- у засобах масової інформації, з урахуванням Інтернет – мережі, розміщено 5768 інформаційних матеріалів з питань декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2017 року;
- на офіційному субсайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» розміщено 201 матеріал;
- на сайтах місцевих рад – 2546 інформаційних повідомлень.
Основні питання декларування громадянами у 2017 році доходів, отриманих протягом минулого року, розглядалися під час проведення 78 сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія»; 51 виступу керівників і посадових осіб на радіо та телебаченні; 32 інтерв’ю; 177 семінарів, практикумів з платниками податків; 68 прес-конференцій та брифінгів; 117 засідань «круглого столу»; 14 Інтернет-конференцій (Інтернет-семінарів).
Крім того, до проведення роз’яснювальної роботи з питання декларування доходів громадян було залучено 10 відомих громадських діячів, спортсменів, акторів, інших публічних осіб.
Також проведено 124 інших сучасних заходів стосовно кампанії декларування громадянами своїх доходів.
Проведена інформаційно – роз’яснювальна кампанія сприяла активізації звітування фізичними особами про отримані у минулому році доходи.
ПДВ при довгостроковому контракті між бюджетними установами
Згідно із п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника ПДВ або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника ПДВ за його зобов’язаннями перед бюджетом.
Відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).
Довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.
Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (абзац шостий п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
Правила щодо визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ для виконавця довгострокового контракту та дати віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для замовника довгострокового контракту є спеціальними та стосуються всіх без виключення категорій платників податків, а тому у бюджетної організації – виконавця довгострокового контракту податкові зобов’язання з ПДВ виникають за правилами, встановленими п. 187.9 ст. 187 ПКУ, а дата віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у бюджетної організації – замовника довгострокового контракту виникає за правилами, встановленими абзацом шостим п. 198.2 ст. 198 ПКУ.
Податкові наслідки при поверненні авансу юрособою - «єдинником»
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
У ситуації, коли зарахування та повернення авансу, відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.
У разі ж, якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа – платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.
Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), затвердженої наказом Мініністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 17.03.2017 № 369, або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.
Внесено зміни до правил роздрібної торгівлі алкоголем та нафтопродуктами
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 353 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова № 353) внесено зміни до:
► Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854;
► Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442;
► Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 506.
Змінами, внесеними Постановою № 353, вищевказані законодавчі акти приведено у відповідність до вимог Закону України від 23.03.2017 № 1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями».
Відтепер відмінено обов’язкове використання суб’єктами господарювання печаток і їм надано можливість використання підпису як основного способу засвідчення супровідних документів на продукцію.
Постанова № 353 розміщена на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням:https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-deyakih-postanov-kabinetu-ministriv-ukrayini01011
Запрошуємо до участі у Всеукраїнському Рейтингу «Сумлінні платники податків - 2017»
10 травня 2018 року розпочато прийом Заявок на участь у Рейтингу «Сумлінні платники податків - 2017», який започаткований Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація платників податків України» у 2011 році з метою створення сприятливих умов для розвитку взаємовигідної співпраці між державою і бізнесом та відзначення кращих здобутків платників податків.
Саме за допомогою Рейтингу Асоціація сприяє тому, щоб держава публічно подякувала та визнала досягнення підприємств, які сумлінно наповнюють бюджет країни.
Всеукраїнський Рейтинг проводиться у два конкурсні тури: перший - на обласному (регіональному) рівні, другий - на Всеукраїнському рівні. Участь на всіх етапах конкурсу для підприємств безкоштовна. Отримуючи звання «Сумлінний платник податків», підприємство, окрім популяризації на власному прикладі чесного і прозорого ведення бізнесу, отримує суспільне визнання, вдячність держави за належне виконання своїх податкових зобов'язань і публічно закріплює свій статус надійного бізнес-партнера.
У Рейтингу беруть участь підприємства трьох категорій - малі, середні, великі.
Бажаючим прийняти участь у Рейтингу для ознайомлення з умовами участі, критеріями відбору, формою Заявки та іншою інформацією слід звертатися до координатора Рейтингу – Ірини Білотіл: моб. 0976585699; [email protected].
Представники фіскальної служби області прийняли участь у відзначенні Дня пам’яті жертв політичних репресій
На вшанування 80-тої роковини Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років 20 травня поточного року був приспущений Державний Прапор України біля адміністративної будівлі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Також представники ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийняли участь у заходах з відзначення у м. Дніпрі Дня пам’яті жертв політичних репресій.
Після жалобної панахиди за невинно-закатованими жертвами політичних репресій та хвилини мовчання представники державних органів самоврядування, політичних партій та громадяни поклали квіти до пам’ятника жертвам голодомору та політичних репресій.
Меморіал жертвам політичних репресій та голодомору встановлено на дев’ятому кілометрі Запорізького шосе, де знаходиться масове поховання жертв політичних репресій.
Зовнішньоторговельний обіг Дніпропетровської митниці ДФС за 4 місяці поточного року перевищив 2,6 млрд. доларів
Протягом січня-квітня 2018 року в Дніпропетровській митниці ДФС оформлено майже 52,3 тис. митних декларації всіх типів, що на 3 тис. декларацій, або на 6,14%, більше аналогічного періоду минулого року. З них 24,6 тис. (47,1%) – експортні, 22,8 тис. (43,5%) – імпортні, 4,9 тис. (9,4%) - оформлені в інших митних режимах.
Зовнішньоторговельний обіг Дніпропетровської митниці ДФС за 4 місяці 2018 року у порівнянні з відповідним періодом 2017 року збільшився на 28% та склав 2 млрд. 617 млн. доларів. При цьому, імпортовано товарів на 1 млрд. 275 млн. дол., що на 17% більше, ніж торік, експортовано - на 1 млрд. 342 млн. дол., що на 4,3% більше, ніж минулого року.
Фіскальною службою значна увага приділяється спрощенню митних процедур та скороченню часу, який суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності витрачають на оформлення товарів. Результатом роботи митниці, спрямованої на покращення сервісу, є стабільні показники середнього часу митного оформлення імпортних та експортних вантажів, які складають 78 хв. та 26 хв. відповідно.
Самостійне нарахування суб’єктом господарювання штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ЄСВ законодавством не передбачено
Відповідно до п. 2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449), органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) у таких розмірах:
► за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум.
► за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, – у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 15 до Інструкції № 449.
Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки платника ЄСВ.
Згідно з п. 7 розділу VІІ № 449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених, зокрема у п. 2 розділу VІІ Інструкції № 449, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник.
За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника ЄСВ до акта перевірки – приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Отже, нарахування штрафних санкцій у разі своєчасно не сплачених платником сум ЄСВ здійснюється органом доходів і зборів у порядку і розмірах, визначених законодавством.
Чи є обмеження щодо граничної суми розрахунків готівкою при виплаті дивідендів фізичній особі?
Згідно з п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема з фізичними особами – у розмірі до 50 000 гривень включно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), які установлені п. 6 розділу ІІ Положення № 148 (50 000 грн.), стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі виплат суб’єктами господарювання дивідендів фізичним особам.
Про зарахування сплачених за межами України податків у зменшення податку на прибуток
Відповідно до пп. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суми податку на прибуток (далі – податок), отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ ПКУ.
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:
?податок на капітал/майно та приріст капіталу;
? поштові податки;
? податки на реалізацію (продаж);
? інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Слід зазначити, що зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.
До уваги платників ПДВ, реєстрація яких анульована!
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно із п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.
Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.
За заниження суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки підприємство сплатило до бюджету понад 4 млн. грн.
Податківцями ДФС Дніпропетровщини проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «М» з питань повноти нарахування плати за землю за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.
В ході перевірки встановлено заниження суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки в податкових деклараціях підприємства з плати за землю за 2016 рік та орендної плати за земельні ділянки у 2016 та 2017 роках.
За результатами перевірки фахівцями фіскальної служби донараховано 4 млн. 50 тис. грн. податків разом з фінансовою санкцією, які сплачені підприємством до бюджету у повному обсязі.
Мирослав Продан: Україна, Молдова та Італія посилять співпрацю у правоохоронній діяльності
Протягом останніх років товарообіг України з Молдовою та Італією має стійку тенденцію до зростання. Так, лише з початку цього року товарообіг з Молдовою зріс на 78% порівняно з відповідним періодом минулого року, а з Італією – на 30%. Таке зростання вимагає спрощення та прискорення митних процедур, а також інтенсифікації зусиль з протидії митним правопорушенням та контрабанді.
Про це в.о. Голови ДФС Мирослав Продан заявив під час тристоронньої зустрічі з Генеральним директором Агентства митниці та монополій Італійської Республіки Джованні Кеслером та Генеральним директором Митної служби Молдови Віталіє Врабіє, яка відбулася у Римі.
«Наші служби мають ефективно відповідати новим викликам, у тому числі і з точки зору сучасного менеджменту, висококваліфікованого персоналу, широкого застосування ІТ та новітніх технічних засобів митного контролю. Саме тому сьогоднішня тристороння зустріч є досить важливою, оскільки ми маємо змогу визначити перспективні напрями співробітництва наших адміністрацій», – зазначив Мирослав Продан.
За його словами, для України, Молдови та Італії перспективними напрямами у митній сфері є активізація взаємодії у правоохоронній сфері. Це стосується, у першу чергу, налагодження обміну інформацією при переміщенні підакцизних товарів, обміну оперативною упереджувальною інформацією про можливі порушення митного законодавства при переміщенні авіаційним транспортом, обміну інформацією про плавзасоби, які останнім часом активно завозяться в Україну та використовуються в територіальних водах Італії громадянами України, а також підготовки кінологічних команд.
Серед напрямів взаємодії - співробітництво у сфері підвищення професійної підготовки працівників митних органів та у сфері митних експертиз, у тому числі, ознайомлення з підходами щодо ідентифікації та виявлення фальсифікації алкогольних напоїв під час проходження митниці, а також шляхом дослідження деяких груп товарів.
Очільник ДФС, зокрема, відзначив, що прикладом успішної взаємодії з Італією може стати співпраця України та Молдови у митній сфері. Функціонування спільних пунктів пропуску, наявність обміну попередньою інформацією про товари та транспортні засоби, співпраця у правоохоронній сфері за підтримки Місії EUBAM – все це дозволяє проводити ефективну роботу у напрямі протидії митним правопорушенням. Так, у травні розпочато підготовку до оперативної фази Спеціальної операції «Янус», організованої спільно з Місією EUBAM та OLAF, щодо боротьби з контрабандою та переміщенням підакцизних товарів, таких як тютюнові вироби, без сплати податків та мита між Європою, Україною та Молдовою.
Крім того, українська делегація відвідала центр аналізу та розвідки Агенції монополій та митниці Італії, де ознайомилася з роботою інформаційної системи AIDA. Вона у режимі он-лайн аналізує інформацію, що міститься в митних деклараціях, на основі бази даних та профілів ризиків, яка постійно оновлюється. Також враховуються результати митного контролю із застосуванням скануючих систем. Представники ДФС разом з колегами з Молдови мали можливість побачити застосування сканерів у морському порту Чивітавекк’я в контексті використання інформаційної системи AIDA.
Італійська сторона також ознайомила з власним досвідом протидії шахрайству із заниженням митної вартості. Італія була країною з найнижчою у ЄС митною вартістю. Але запуск AIDA, аналіз тенденцій на ринку, наявність фіскального інструменту при визначенні митної вартості дали результат – тепер в Італії цей показник вище середнього по ЄС. Джованні Кеслер також наголосив на важливості співпраці з іншими правоохоронними органами, зокрема, Фінансовою гвардією, поліцією, міжвідомчими групами з протидії оргзлочинності (GICO).
Довідково:
З Італією товарообіг у 2017 році склав 4,1 млрд дол. США, що на 25% більше, ніж у 2016 році, а з початку 2018 року – вже 1,5 млрд дол. США, що на 30% більше за аналогічний період 2017 року.
З Молдовою у 2017 році товарообіг склав 814 млн дол. США, або на 54% більше, ніж у 2016 році, а за 4 місяці 2018 року – 301 млн дол. США, що на 78% перевищує аналогічний період минулого року.
До уваги платників податків на додану вартість!
З метою уникнення випадків некоректного заповнення скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) та забезпечення успішної її реєстрації, пропонуємо звернути увагу на зразок заповнення такої Скарги, що відповідно до вимог Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №117, подається в електронному вигляді.
Звертаємо увагу, що підтвердженням реєстрації в ДФС Скарги є отримання платником податків Квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій зазначено дату та номер реєстрації відповідної скарги.
Створення та надсилання Скарги за формою J(F)1313201 забезпечено через Електронний кабінет, вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Також для формування Скарги платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)136010. Кожен документ, що додається до Скарги, надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.
Наталія Рубан: Підрозділами митного аудиту проведено 218 документальних перевірок
За І квартал 2018 року до Державного бюджету України за результатами документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи надійшло майже 6,2 млн гривень. Про це розповіла директор Департаменту аудиту ДФС Наталія Рубан.
За її словами, одним з пріоритетних напрямів митного контролю є направлення запитів до уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності поданих під час митного оформлення документів. Це, у свою чергу, дає можливість перевірити достовірність відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів при ввезенні на митну територію України.
Так, за результатами опрацювання матеріалів, отриманих у ході міжнародної взаємодії, встановлюються розбіжності в умовах поставки, вагових характеристик та вартості товарів, що призводить до несплати обов’язкових митних платежів. У зв’язку з цим підрозділами митного аудиту територіальних підрозділів ДФС розглядається питання щодо проведення перевірок діяльності компанії імпортера.
«Протягом січня-березня 2018 року підрозділами митного аудиту ГУ ДФС проведено 218 документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, з них 29 – за матеріалами, отриманими від уповноважених органів іноземних держав. Це становить 13,3% від загальної кількості проведених перевірок»,- зазначила Наталія Рубан.
Заниження митної вартості встановлено за результатами 17 перевірок (донараховано 3,26 млн грн), не підтверджено достовірність відомостей щодо країни походження за результатами 12 перевірок (донараховано 1,2 млн гривень).
Загальна сума нарахованих грошових зобов’язань по сплаті митних платежів, що виникли внаслідок порушення суб’єктами ЗЕД митного законодавства, складає 21,7 млн грн. З них за результатами документальних перевірок з питань не підтвердження автентичності матеріалів, наданих під час митного оформлення імпортованих товарів, донараховано 4,46 млн грн , або 20,5% від загальної суми нарахованих грошових зобов’язань.
Зміни в законодавстві обговорювалися під час кущового семінару для платників лівого берегу м.Дніпра
Нещодавно з метою інформування платників податків про зміни податкового законодавства та практичне застосування норм Податкового кодексу України за участі ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено кущовий семінар для платників – юридичних та фізичних осіб – підприємців „лівого берегу” міста Дніпра, організований ДПІ в АНД районі м.Дніпра.
Під час його проведення розглянуто питання адміністрування податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, рентної плати, екологічного податку, переваг подання звітності в електронному вигляді, про роботу Центрів сертифікації електронних ключів тощо.
Велика увага була приділена податку на прибуток, а саме: оподаткуванню неприбуткових організацій. Фахівець відділу адміністрування податку на прибуток території обслуговування ДПІ в АНД районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області ознайомила присутніх з новими нормами податкового законодавства, які набрали чинності з 01.01.2018 року та порядку використання їх в практичній діяльності ОСББ.
Також присутнім надано роз’яснення щодо нарахування та сплати земельного податку, стосовно трудових відносин, зокрема прийняття на роботу та нарахування заробітної плати.
Учасники семінару отримали відповіді на актуальні питання та практичні поради.
Громадяни, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, валютну декларацію до контролюючого органу не подають
Обов’язковість подання суб’єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, валютної декларації до контролюючих органів визначена ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей та майна, що незаконно знаходяться за її межами» зі змінами.
Форма Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 № 207 (далі – Наказ № 207) зі змінами.
Відповідно до вимог п. 2 Наказу № 207 декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за наведеною формою у Національному банку України та в державних податкових інспекціях за місцем знаходження суб’єктів підприємницької діяльності.
Враховуючи вищевикладене, декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, а громадяни, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, при наявності у них валютних цінностей за межами України, таку декларацію до контролючого органу не подають.
Про перереєстрацію юрособи в контролюючих органах у зв’язку з перетворенням
Порядок державної реєстрації у разі перетворення юридичних осіб визначений ст. 4 Закону України від 15.05.2003 № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).
Так, у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи (п. 5 ст. 4 Закону № 755).
Інформаційна взаємодія між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) та інформаційними системами державних органів передбачена ст. 13 Закону № 755 та у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами.
Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відомостей про проведення такої реєстраційної дії.
Відповідно до статей 64 та 67 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями та розділів ІІІ, ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями, взяття на облік/зняття з обліку за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей, наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755.
У разі втрати касового чеку друкування його дубліката функціями
Коментарі: 0
ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує
17.05.2018 14:57
Всесвітній день вишиванки!
Працівники ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області долучились до Всесвітнього дня вишиванки — міжнародного свята, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Свято завжди відбувається в третій четвер травня. Саме у робочий день, щоб підкреслити, що вишиванка є органічною частиною життя українців, а не вдягається тільки для важливих та святкових подій.
У Всесвітній день вишиванки кожний свідомий громадянин одягає вишиванку і приходить у ній на роботу чи навчання. У такий спосіб кожен виражає свою національну та громадянську позицію, культурну освіченість та духовну свідомість.
Тож носімо на долю і щастя вишиванку, це наш національний оберіг…
Підсумки роботи ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області за січень-квітень 2018 року
За чотири місяці 2018 року ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області мобілізовано до Зведеного бюджету України 355602,5 тис.гривень. Зокрема, протягом січня-квітня 2018 року підприємства, які перебувають на обліку в інспекції, сплатили до загального фонду Державного бюджету 185644,4 тис.гривень. Основними джерелами наповнення державного бюджету є податок на додану вартість, якого сплачено 105842,2 тис.гривень, податок на доходи фiзичних осiб – 28636,0 тис.гривень, військовий збір – 10312,5 тис.гривень та інші.
Платники ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області за січень-квітень 2018 року перерахували до місцевих бюджетів 169958,1 тис.гривень податків, зборів, платежів. Основними джерелами наповнення місцевих бюджетів є податок на доходи фізичних осіб 85908,0 тис.гривень, плата за землю 23806,5 тис.гривень, єдиний податок 44543,5 тис.гривень.
Зупинення реєстрації податкової накладної: необхідність надання документів
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що у квитанції про зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, зокрема пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, включає в себе:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J/F1312602.
Платник ПДВ має право подати одне Повідомлення до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких в ЄРПН зупинено, але копії документів до такого Повідомлення додаються у вигляді окремих додатків за формою J/F 1360102 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).
Мирослав Продан: Абсолютна електронізація всіх процесів в ДФС є пріоритетом служби
Про роботу Державної фіскальної служби поінформував іноземних інвесторів в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час робочого візиту прем’єр-міністра Володимира Гройсмана до Закарпатської області.
Зокрема, за його словами понад 80% митних декларацій оформлюються на українській митниці за принципом «Єдиного вінка». Це достатньо позитивний результат, навіть у порівнянні з розвиненими європейськими країнами.
Нагадаємо, що ініціатором та адміністратором цього програмного продукту є Державна фіскальна служба України. З 4 травня 2018 року для всіх суб’єктів господарювання, контролюючих органів та митниць ДФС розпочався новий етап реалізації принципу «єдиного вікна».
Перехідний 90-денний період, протягом якого допускалось добровільне застосування принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного та інших державних видів контролю товарів, закінчився 3 травня. Відтепер виконання митних формальностей є обов’язковим в усіх місцях митного оформлення.
Крім того, за словами Мирослава Продана, завдяки цій процедурі вдалось суттєво зменшити кількість випадків корупції не тільки серед митників, а й серед працівників суміжних служб, які працюють на пунктах пропуску. Адже зараз фактично відсутній контакт між суб’єктом господарювання та посадовими особами.
Іноземні інвестори підняли й питання відшкодування ПДВ, зазначаючи, що проблема з поверненням податку відійшла у минуле, тому що процес наразі оперативний та автоматизований.
«Сьогодні 97% заявленого до відшкодування ПДВ повертається за результатами камеральних перевірок, тобто фактично місяць в місяць. При цьому, законодавчо Державна фіскальна служба має 72 дні для того, щоб підтвердити або ж упередити заявку на відшкодування ПДВ. Сьогодні ніхто цього не чекає. Сьогодні по відшкодуванню ми вийшли на рівень, як це відбувається у Китаї. І, до речі, і інструмент оцінки податкового блоку Міжнародного валютного фонду TADAT також це підтверджує. Крім того, по рейтингу Doing Business ми піднялися на 43 позиції в порівняні з минулим роком у питаннях оподаткування», – відзначив очільник ДФС, додавши, що зміна позицій в рейтингу – результат автоматичного відшкодування ПДВ.
Також Мирослав Продан розповів бізнесу про оновлену систему блокування податкових накладних (СМКОР), яка була запущена з 1 березня. Сьогодні у ДФС фіксують суттєве зменшення скарг, адже СМКОР був значно удосконалений разом із бізнес-спільнотою.
«Абсолютна електронізація всіх процесів в ДФС є нашим пріоритетом. В 2017 році ми фактично сто відсотків взаємовідносин між платником податків-фізичною особою і службою перевели в режим онлайн. Сьогодні фізичні особи через Електронний кабінет платника податків можуть отримати всі консультаційні, адміністративні послуги, проконтролювати сплату податків, замовити електронну перевірку. По юридичним особам ми досягаємо 90%», - резюмував Мирослав Продан.
З початку року за матеріалами внутрішньої безпеки ДФС розпочато 139 кримінальних проваджень
Протягом січня – квітня 2018 року за фактами вчинення посадовими особами фіскальної служби корупційних та інших злочинів у сфері службової діяльності правоохоронними органами розпочато 152 кримінальні провадження. З них 139 – за матеріалами підрозділів Головного управління внутрішньої безпеки ДФС.
У ході розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за матеріалами підрозділів ГУВБ, працівникам органів ДФС оголошено 37 повідомлень про підозру у вчиненні злочинів. До суду направлено 14 обвинувальних актів, 9 осіб судом вже визнано винними у скоєнні злочинів.
За вказаний період за матеріалами підрозділів ГУВБ спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції складено та направлено до суду 56 адміністративних протоколів про скоєння правопорушень, пов’язаних з корупцією, за якими 6 осіб визнано винними у вчиненні адміністративних правопорушень.
Для з’ясування причин і обставин вчинення посадовими особами ДФС правопорушень у сфері службової діяльності проведено 771 службове розслідування та перевірку, у тому числі:
- за зверненнями фізичних та юридичних осіб – 257;
- за повідомленнями про можливі неправомірні дії працівників служби, що надійшли на сервіс «Пульс» – 51.
За результатами цих перевірочних заходів 206 працівникам винесено офіційні застереження про недопущення протиправної поведінки. До дисциплінарної відповідальності притягнуто 110 працівників.
Клієнтам Акредитованого центру сертифікації ключів при ДФС видано 361 тис. цифрових підписів
З початку 2018 року послугами Акредитованого центру сертифікації ключів при ДФС скористалось більше 130 тис. клієнтів. Їм сформовано майже 361 тис. посилених сертифікатів, окрім цього АЦСК ІДД ДФС сформував більше 37 млн послуг фіксування часу.
Найчастіше послугами центру, як і раніше, користуються фізичні особи – 95 тис. осіб, що становить майже 74 % від загальної кількості клієнтів.
На сьогодні, з початку створення АЦСК ІДД ДФС послугами електронного цифрового підпису скористались майже 2,6 млн. клієнтів, яким сформовано близько 6,5 млн посилених сертифікатів.
Нагадаємо, що Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС – єдиний в Україні акредитований центр сертифікації ключів, який надає послуги електронного цифрового підпису усім без виключення суб’єктам господарювання, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності та фізичним особам на безоплатній основі.
Контакт-центром ДФС надано 335,7 тис. відповідей на запитання платників податків
Протягом січня-квітня 2018 року Контакт-центром ДФС надано 335,7 тис. відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості відповідей 325,5 тис. надано у телефонному режимі, 9,1 тис. – електронною поштою і факсом, 1,1 тис. – із використанням автовідповідача.
Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств та єдиного податку для фізичних осіб – підприємців.
Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства всі відповіді надаються з використанням Бази знань - автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Так, станом на 1 травня цього року База знань налічує 5,4 тис. актуальних уніфікованих запитань-відповідей.
База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. За вказаний період платникам надано 82 консультації у письмовій формі з використанням Бази знань.
Протягом січня-квітня 2018 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 778 запитань-відповідей та внесено 703 їх нових редакцій.
Для зручності суб’єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Запитання-відповіді» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу. Тому відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. Цією послугою з початку 2018 року скористалося 1042,9 тис. клієнтів.
У ЗІР функціонують розділи: «Необхідно знати», «Актуальні запитання», «Останні зміни в законодавстві», «Інтерактивна мапа», «Ставки податків і зборів», «Інформація з питань митної справи». Вони дозволяють користувачам ресурсу оперативно та у зручній формі отримувати актуальну інформацію щодо змін у податковому, митному та іншому законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, термінів подання звітності та сплати податків (зборів), ставок загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску та оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму тощо.
Також для користувачів ЗІР є можливість завантаження у форматі PDF відповідей на запитання з розділу «Запитання-відповіді з Бази знань» та їх друк.
Користувачі мережі Інтернет можуть використовувати ЗІР у якості комутатора зв’язку з оператором Контакт-центру, а саме: на сторінці в розділі ЗІР «Контакт-центр ДФС» розташовано номер телефону: «0-800-501-007», при натисканні на який в комунікаційних пристроях (телефон, планшет) або комп’ютерах відбувається з’єднання з IVR Контакт-центру ДФС.
Крім того, для користувачів ресурсу в тестовому режимі працює система фіксації задоволеності платників податків інформаційно-довідковими послугами, яка дає можливість оцінити якість уніфікованих відповідей з розділу «Запитання-відповіді з Бази знань», залишити коментарі та пропозиції. Станом на 1 травня користувачами ЗІР оцінено 98 актуальних відповідей, що містяться в Базі знань. Рівень задоволеності їх якістю склав 74,8 відсотка.
В.о. Голови ДФС Мирослав Продан провів переговори з колегою із Сінгапуру
У рамках міжнародної конференції «Один пояс-один шлях» в Астані (Казахстан) представники Державної фіскальної служби України та Служби доходів Сінгапуру обмінялися досвідом у сфері розвитку IT-складової при податковому і митному адмініструванні та боротьби з корупцією.
За словами в.о. Голови ДФС Мирослава Продана, хоча служба й переживає важкі часи, як власне і Україна, що пов‘язані з військовою агресією Росії, але ДФС знаходиться на динамічному шляху розвитку. І, перш за все, основним пріоритетом є повна електронізація процесів та переведення всіх процедур і сервісів в електронний формат. «Тому досвід Сінгапуру, як однієї з передових країн світу в сфері автоматизації, дуже цікавий для України», - зазначив керівник ДФС.
Як повідомив голова Служби доходів Нг Вай Чунг, IT-системи його країни пройшли декілька етапів розвитку: спочатку на електронний формат спілкування з податковим органом перейшли фізичні особи-платники, потім – бізнес.
«Головна мета IT-систем – зберегти цілісність процедур: від подачі та обробки декларацій до аналізу результатів їх моніторингу, – розповів Нг Вай Чунг. – В основі всіх електронних процедур – заохочення бізнесу, але з іншого боку, існує і певний елемент примусу, бо для юросіб автоматизація процесів – обов‘язкова, у той час як для фізосіб – це добровільна справа».
За його даними, наразі 97% фізосіб звітують до Служби доходів в е/форматі. Кожні 2-3 роки електронні податкові системи проходять повне оновлення, адже сервіси мають розвиватися поряд із динамічно зростаючим бізнесом. Тому перш ніж осучаснювати сервіси спеціалісти Служби доходів Сінгапуру ретельно вивчають бізнес-процеси та потреби компаній.
Щодо практики Сінгапуру у боротьбі з корупцією, то реформа відбувалася у декілька етапів. По-перше, зарплати у Службі доходів ринкові та конкурентні. Наприклад, на початковому рівні вони складають 2,5-3 тис. доларів. Крім того, існує система бонусів, яка оновлюється наприкінці року, та знижки, зокрема, на медичні послуги.
До того ж, електронізація всіх процесів дає можливість контролювати персонал та стримує від спокуси брати хабарі.
Нг Вай Чунг запросив представників ДФС до Сінгапуру для більш детального вивчення досвіду у напрямі розвитку IT та сфери боротьби з корупцією.
Для довідки: товарообіг між Україною та Сінгапуром у 2017 році склав 93 млн доларів. Експорт України (65 млн доларів) на 89% складається з промислових та продовольчих товарів, 48% імпорту є засоби виробництва.
Тільки за січень-квітень 2018 року товарообіг між країнами практично досяг минулорічного показника і склав 90 млн доларів.
З початку року платники Дніпропетровської області поповнили місцеві бюджети більш як на 7 мільярдів гривень
За січень-квітень 2018 року до місцевих скарбниць Дніпропетровщини надійшло 7 млрд. 292 млн. грн. Це на 1 млрд. 268,8 млн. грн., або на 21,1% більше, ніж за 4 місяці минулого року.
Як і торік, головним джерелом наповнення місцевої казни Дніпропетровської області залишається податок на доходи фізичних осіб. З початку року цього податку мобілізовано 4 млрд. 204,8 млн. грн., що на 27,5% більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Від землевласників та землекористувачів надійшло 1 млрд. 199,0 млн. грн. плати за землю. Спрощенці сплатили єдиного податку 752,2 млн. грн., що на 29,3% більше минулорічних надходжень.
Громадяни до 01 серпня 2018 року зобов’язані сплатити податок на доходи, зазначений у декларації про майновий стан і доходи
Відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.
Звертаємо увагу, що згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
На суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 п. 129.1 ст 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Гранична сума вартості путівок на оздоровлення від працедавця, що не оподатковується у 2018 році
Звертаємо увагу, що відповідно до абзацу другого пп. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку на доходи фізичних осіб та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (у 2018 році – 18 615 гривень).
Про коригування фінансового результату до оподаткування суб’єктами кінематографії, які отримали субсидію відповідно до закону
Звертаємо увагу, що відповідно до пп. 140.5.13 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, понесених платником податку на прибуток підприємств у поточному звітному періоді за рахунок раніше отриманих субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону України від 02.03.2017 № 1977-VIII «Про державну підтримку кінематографії в Україні», але не більше суми такої субсидії, здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Компенсація витрат на утримання нерухомості, отримана орендодавцем – бюджетною установою, до бази оподаткування ПДВ не включається
Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)).
До бази оподаткування ПДВ включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Отже, кошти, що надійшли орендодавцю – бюджетній установі у вигляді компенсації витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, а також комунальних послуг і енергоносіїв від орендаря, до бази оподаткування ПДВ не включаються, податкова накладна у цьому випадку не складається.
Співробітники Дніпропетровській митниці ДФС в радіоефірі
Нещодавно, на Дніпропетровському обласному радіо відбувся запис радіо інтерв’ю за участі старшого державного інспектора відділу організації митного контролю управління організації митного контролю Дніпропетровської митниці ДФС Володимира Кожоми на тему: «Переміщення товарів через митний кордон України із застосуванням принципу «єдиного вікна».
В ході інтерв’ю, Володимир Кожома відповів на найбільш актуальні та цікаві запитання та повідомив зміни законодавства, які стосуються теми розмови.
«З 4 квітня 2018 року Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» запроваджено новий вид державного контролю товарів – державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», - повідомив він.
Окрім запровадження нового виду державного контролю за харчовими продуктами, Володимир Кожома звернув увагу, що з 04 травня 2018 принцип «єдиного вікна» застосовується у повному обсязі в усіх місцях митного оформлення, внесених до Переліку місць митного оформлення товарів, в яких застосовується Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації.
Виключенням становлять випадки:
- переміщення товарів транзитом;
- ввезення (пересилання) на митну територію України товарів у міжнародних поштових відправленнях або у міжнародних експрес- відправленнях;
- вивезення за межі митної території України товарів, які перетинають митний кордон іншим, ніж автомобільний, видом транспорту.
У Дніпропетровській митниці ДФС наразі спостерігається постійне збільшення кількості митних декларацій, оформлених за принципом «єдиного вікна», і становить у квітні 86,6% від загальної кількості оформлених митних декларацій на товари, що підлягають державним видам контролю.
Про зменшення суми податкового боргу з ПДВ
Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму, обчислену за формулою, визначеною п. 200?.3 ст. 200? Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме:
SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах – SНаклВид – SВідшкод – SПеревищ, де, зокрема: SВідшкод – загальна сума ПДВ, заявлена платником ПДВ до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).
Відповідно до пп. 4 п. 5 розділу V Порядку № 21 на момент подання податкової декларації з ПДВ у рядок 20.1 зараховується сума від’ємного значення з рядка 20 декларації з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом, у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, якщо юридичною особою самостійно не здійснюється погашення наявного податкового боргу з ПДВ коштами, а таке погашення здійснюється за рахунок від’ємного значенням з ПДВ, то сума, яка задекларована у рядку 20.1 декларації з ПДВ, зменшує реєстраційну суму згідно з вимогами діючого законодавства та вважається відшкодованою в рахунок погашення податкового боргу.
Порядок оподаткування доходів нерезидента, отриманих через резидента, який надає агентські послуги
Згідно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок на прибуток (далі – податок) з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Відповідно до пп. 141.4.8 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь тільки певного нерезидента (в тому числі проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів з іншими резидентами від імені і на його користь), під час виплати такому нерезиденту утримують і перераховують до відповідного бюджету податок з доходу, отриманого таким нерезидентом із джерел в Україні, визначений у порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що провадять діяльність на території України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не підлягають додатковій реєстрації в контролюючих органах як платники податку на прибуток.
Положення пп. 141.4.8 п. 141.4 ст. 141 ПКУ не поширюються на випадки надання резидентами агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь нерезидентів у випадку, якщо вони надають зазначені послуги в рамках своєї основної (звичайної) діяльності.
Відповідальність за неведення книги обліку доходів та витрат для фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 178.6 ст.178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зокрема, форма Книги обліку доходів та витрат, що ведуть фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджені наказом Міндоходів України від 16.09.2013 № 481.
Статтею 164? Кодексу України про адміністративні правопорушення від 17.12.1984 № 8073-Х зі змінами та доповненнями визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат громадянами, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень (ст. 121 ПКУ).
Термін зберігання книги обліку розрахункових операцій
Відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.
Платникам ПДВ
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника ПДВ як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника ПДВ, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника ПДВ;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником ПДВ.
Отже, у продавця при продажу нерухомого майна податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату події, що сталася раніше: або на дату зарахування коштів від покупця, або на дату складення документа, що засвідчує факт переходу права власності на таку нерухомість.
Деякі випадки збільшення фінансового результату до оподаткування
Звертаємо увагу, що відповідно до пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та пп. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних, зокрема, у:
- нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;
- нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. «г» п.п. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
Вимоги пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку на прибуток, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку на прибуток за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.
При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого ст. 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки».
Про сплату податку на нерухомість при продажу
Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з пп. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Отже, якщо фізична особа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за такий об’єкт контролюючими органами не нараховується.
Зміна адміністративного району протягом року: куди подається звітність з ЄСВ?
Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до фіскального органу за основним місцем обліку платника ЄСВ у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 7 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 зі змінами (далі – Порядок), якщо страхувальник із числа страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 розділу ІІІ Порядку, у звітному періоді змінює місцезнаходження, або місце реєстрації, або місце проживання (поза межами територіального обслуговування фіскального органу, в якому він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік.
Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого ЄСВ подається та сплачується за новим місцем взяття на облік.
ДФС ділиться досвідом у сфері адміністрування ПДВ на міжнародному рівні
Досвід Державної фіскальної служби України щодо електронного адміністрування та відшкодування ПДВ, а також впровадження системи аналізу ризиків був представлений на
Коментарі: 0
ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує
10.05.2018 11:29
За 4 місяці платникам відшкодовано 43,6 млрд грн ПДВ
Протягом січня-квітня 2018 року платникам податків відшкодовано 43,6 млрд грн податку на додану вартість. Порівняно з відповідним періодом минулого року сума відшкодування зросла на 14,7%, або на 5,6 млрд грн. Так, за 4 місяці 2017 року платникам було повернуто 38 млрд грн ПДВ.
Відповідно до статистичних даних, платники щомісяця фіксують зростання сум нарахування податку на додану вартість. Так, якщо по деклараціям за січень було нараховано 14,9 млрд грн, по деклараціям за лютий – 16,4 млрд грн, то вже в деклараціях за березень сума склала 24,8 млрд гривень.
Цьогорічні суми нарахованого ПДВ також перевищили і минулорічні показники. Так, по січневим деклараціям 2017 року сума нарахування складала 14,3 млрд грн, лютневим – 13,8 млрд грн, по деклараціям березня – 13,8 млрд гривень.
ДФС: Від сьогодні застосування «єдиного вікна» є обов’язковим при виконанні митних формальностей
З 4 травня 2018 року для всіх суб’єктів господарювання, контролюючих органів та митниць ДФС розпочався новий етап реалізації принципу «єдиного вікна».
Перехідний 90-денний період, який було заіпроваджено в окремих місцях митного оформлення, закінчився 3 травня. Під час цього періоду допускалось добровільне, на вибір підприємства, застосування принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного та інших державних видів контролю товарів.
Відтепер виконання митних формальностей, пов’язаних із декларуванням товарів, митним та іншими державними видами контролю товарів із застосуванням принципу «єдиного вікна» є обов’язковим в усіх місцях митного оформлення.
Виключення з цього правила становлять випадки:
- переміщення товарів транзитом;
- вивезення за межі України товарів морським, залізничним та авіаційним транспортом;
- ввезення товарів у поштових та міжнародних експрес-відправленнях.
У цих випадках ще протягом року принцип «єдиного вікна» може застосовуватися підприємствами на добровільній основі.
Перші результати застосування принципу «єдиного вікна» як обов’язкової процедури під час здійснення митного оформлення при ввезенні товарів на митну територію України свідчать про позитивну динаміку його застосування. Так, у 16 митницях ДФС показник застосування принципу «єдиного вікна» при митному оформленні імпорту наблизився до 90%.
Лише протягом 3 та 4 травня (станом на 13.00) із 10,2 тис. поданих митних декларацій, згідно з якими товари підлягали тим чи іншим видам державного контролю, 8,2 тис. оформлено за принципом «єдиного вікна». Це становить 80,6% від загального обсягу оформлених декларацій.
Найбільший відсоток оформлень товарів підприємствами із застосуванням «єдиного вікна» мають такі митниці ДФС як Полтавська – 100%, Луганська – 100%, Івано-Франківська – 97,7%, Рівненська – 97,4%, Львівська – 95,8% та Волинська – 94,7%.
Реєстр платників ПДВ має найбільшу кількість переглядів серед переліку наборів даних
Державна фіскальна служба України стає більш відкритою. Звертаємо увагу аналітиків, представників бізнес-середовища, громадськості та ЗМІ, що на офіційному веб-порталі ДФС на головній сторінці у банері «Відкриті дані» (тестова версія) (sfs.gov.ua/datasets.php?q=) та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua) у розділі «Податки» розміщені всі набори даних, закріплені за службою.
Серед 8 наборів даних, які збирають найбільше переглядів на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, – Реєстр платників ПДВ та Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.
Про це свідчать результати дослідження «Економічний потенціал відкритих даних для України», яке провели Київська школа економіки у співпраці з Open Data Institute (London) у рамках проекту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах».
Так, Реєстр платників ПДВ має 40 тис. переглядів;
Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг – 9 тис. переглядів.
При цьому на Реєстр платників ПДВ припадає майже 13% від усіх переглядів.
Загалом ДФС постійно оновлює 40 основних наборів даних. З них 8 наборів було включено до загального переліку постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1100 «Про внесення змін до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», яка набрала чинності 09.02.2018 року.
З початку року ДФС забезпечено понад 107,4 млрд грн митних платежів
У січні – квітні 2018 року ДФС перераховано до державного бюджету понад 107,4 млрд. грн. митних платежів. З них до загального фонду державного бюджету забезпечено 99,1 млрд грн, до спеціального фонду – 8,3 млрд гривень.
Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 13,8%, або на 13,1 млрд грн.
У квітні 2018 року митницями ДФС до державного бюджету забезпечено майже 26,4 млрд грн. З них до загального фонду надійшло 24,2 млрд грн, до спеціального фонду – 2,2 млрд грн.
Порівняно з квітнем минулого року надходження митних платежів зросли на 4,4%, або на 1,1 млрд грн.
Середньоденні надходження у квітні склали 1,4 млрд грн і порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшились на 4,4%, або на 58 млн грн.
Надходження платежів до загального фонду держбюджету на 20 млрд грн перевищили минулорічні
У січні-квітні 2018 року до загального фонду державного бюджету надійшло (сальдо) 220,6 млрд грн платежів, що контролюються ДФС. Це на 10%, або на 20 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Надходження до загального фонду держбюджету податкових платежів з початку 2018 року склали 121,5 млрд грн, що на 11%, або на 12 млрд грн перевищує минулорічний показник.
Надходження митних платежів у січні-квітні до загального фонду держбюджету склали 99,1 млрд грн та перевищили минулорічні показники на 9%, або на 8 млрд грн.
У квітні цього року до загального фонду держбюджету надійшло (сальдо) 53,3 млрд грн. Це на 24,8%, або на 10,6 млрд грн перевищує надходження квітня минулого року.
Надходження податкових платежів у квітні склали 29,1 млрд грн та перевищили минулорічні на 57,3%, або на 10,6 млрд грн.
Надходження податкових платежів у квітні забезпечено на рівні минулого року, до загального фонду держбюджету спрямовано 24,2 млрд грн.
Трансфертне ціноутворення: особливості 2018 року
ДФС України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення листом від 02.05.2018 № 12908/7/99-99-15-02-01-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року № 108» (далі – лист ДФС № 12908) повідомила наступне.
З 07.03.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 108 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1045» (далі – Постанова № 108).
Постановою № 108 з переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1045, виключено держави Грузія, Республіка Естонія, Латвійська Республіка, Республіка Мальта та Угорщина.
Щодо визнання операцій контрольованими у 2018 звітному році
Відповідно до пп.39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
• річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
• обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Отже, у разі здійснення в 2018 році господарських операцій з нерезидентами, зареєстрованими у Грузії, Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта чи в Угорщині, за відсутності інших критеріїв, визначених у підпунктах «а», «б», «г», «ґ» пп.39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, вони будуть визнаватися контрольованими у разі одночасного виконання таких умов:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за 2018 податковий (звітний) рік;
- обсяг господарських операцій платника податків з таким контрагентом (визначений за правилами бухгалтерського обліку), здійснених у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків).
Господарські операції, здійснені у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, не визнаються контрольованими.
Застосування платниками різниць, передбачених пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ
Згідно з пп. 140.5.4 п. 140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та пп. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст.39 ПКУ), придбаних, зокрема, у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст.39 ПКУ.
Вимоги пп. 140.5.4 п. 140.5 ст.140 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.
Якщо з урахуванням вартісних критеріїв, визначених у пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидентів, зареєстрованих у Грузії, Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта або в Угорщині, здійснені у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, не визнаються контрольованими, платники податків мають збільшити фінансовий результат за підсумками І кварталу 2018 року на суму 30 відс. вартості таких товарів (робіт, послуг).
У разі незастосування платником податків різниці відповідно до пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ обґрунтування «ринковості» цін таких операцій згідно з методологією трансфертного ціноутворення платник податків має надати на вимогу контролюючого органу під час документальної перевірки та/або у випадках, передбачених п. 73.3 ст. 73 ПКУ.
Лист ДФС № 12908 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72904.html
Про затвердження Порядку розрахунку недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів від застосування пільгового розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
02.05.2018, з дня офіційного опублікування (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 02.05.2018 № 34) набула чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 21.02.2018 № 4-2, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.03.2018 за № 334/31786, якою затверджено Порядок розрахунку недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів від застосування пільгового розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок).
Порядок розроблено відповідно до пункту 97 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі Закон № 2464).
Порядок визначає механізм здійснення розрахунку недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів від застосування розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, передбаченого частинами тринадцятою і чотирнадцятою статті 8 Закону № 2464.
До уваги платників податку на додану вартість!
Згідно з п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок № 117), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 13 Порядку № 117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема:
• порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у ПН/РК, реєстрація яких зупинена;
• пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями передбачено, що РК, складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений РК отримувачу.
Враховуючи вищевикладене, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН РК на зменшення податкових зобов’язань, пояснення та копії документів, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію РК в ЄРПН, подаються платником податків – продавцем, що зазначений в РК та ПН, яка коригується.
Чи має право державний службовець на податкову соціальну пільгу?
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.
Згідно із пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ.
Водночас, якщо державний службовець має право на підвищений розмір податкової соціальної пільги, то він повинен подати заяву в якій зазначається якою саме пільгою він бажає користуватися та додати до заяви підтвердні документи.
Перелік таких документів та порядок їх подання визначений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».
Отже, державні службовці мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму 100 - відсоткової податкової соціальної пільги без подання заяви за умови, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень ( у 2018 році – 2470 грн).
Про затвердження форми акта про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату
Відповідно до частини другої ст. 253 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI зі змінами та доповненнями наказом Міністерства фінансів України від 15.03.2018 № 364, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.04.2018 за № 421/31873 (далі – Наказ № 364), затверджено форму акта про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату (далі – акт).
Наказом № 364 встановлено, що підприємства, які переміщують товари через митний кордон України, складають акт у присутності посадової особи митниці ДФС, у зоні діяльності якої виявлено:
• невiдповiднiсть товарiв вiдомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю;
• пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування;
• повну або часткову втрату товарів.
Митниці ДФС, яким товари будуть декларуватися відповідно до обраного декларантом (уповноваженою ним особою) митного режиму, в обов’язковому порядку необхідно приймати акти, подані підприємствами, що переміщують товари, незалежно від місця їх складення та враховувати зазначену в них інформацію при визначенні додаткових форм та обсягу митного контролю з метою недопущення митних правопорушень.
Наказом № 364 визнано таким, що втратив чинність наказ Державної митної служби України від 18.11.2002 № 630 «Про затвердження форми акта про невiдповiднiсть товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здiйснення митного контролю документах, про пошкодження товарiв чи їх упаковки або маркування», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.11.2002 за № 932/7220 (зі змінами).
Наказ № 364 набрав чинності з дня офіційного опублікування 27.04.2018 (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 27.04.2018 № 33).
Подання документів в електронній формі до контролюючого органу здійснюється платниками відповідно до норм законодавства
Згідно з пп. «в» п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Законів України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» зі змінами, ПКУ, Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Порядок).
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку платник податків створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), керуючись Порядком.
Контроль за введення даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника. Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів).
Після накладання ЕЦП платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку контролюючому органу, в якому перебуває на обліку протягом операційного дня з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів (пункти 4 та 5 розділу ІІ Порядку).
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 49.5 ст. 49 ПКУ у разі подання звітності в електронній формі платник податків зобов’язаний здійснити відправлення такої звітності до контролюючого органу не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
До податкових агентів при справлянні туристичного збору відносяться і фізичні особи – підприємці
Звертаємо увагу, що перелік податкових агентів, якими згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, здійснюється справляння туристичного збору, визначений п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме:
а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами або фізичними особами – підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Базовий податковий (звітний) період для справляння туристичного збору дорівнює календарному кварталу.
Нагадуємо, що пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Форма податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за № 912/27357.
Відповідно до ст. 268 ПКУ податкові агенти справляють туристичний збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
Сума туристичного збору, обчислена відповідно до Декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.
Про особливості подання звітності з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року
ДФС України листом від 02.05.2018 № 12911/7/99-99-15-02-01-17 «Про подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року» повідомила, що з 01 січня 2018 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), внесені Законом України від 07.11.2017 № 2176-УІП «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» та Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 роді».
Слід зазначити, що про основні зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2018 році роз’яснено у листі ДФС від 31.01.2018 № 2834/7/99-99-15-02-01-17.
Нагадуємо, що податкова декларація з податку на прибуток підприємств подається контролюючому органу, в якому платник перебуває на обліку, за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п. 49.18 ст. 49 ПКУ), Отже, граничний термін подання декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року – 10 травня 2018 року.
Отже, декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року треба подавати за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467).
Пунктом 46.4 ст. 46 ПКУ встановлено: якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена контролюючим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам ПКУ з такого податку, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складено у довільній формі, що вважатиметься її невід’ємною частиною, із розшифровкою сум та показників, що враховані для визначення об’єкта оподаткування та податку на прибуток відповідно до положень ПКУ, що набули чинності у 2018 році.
Щодо суб’єктів літакобудування, що скористалися пільгою, передбаченою п. 41 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, то при складанні звітності з податку на прибуток таким платникам варто керуватися роз’ясненнями ДФС, надісланими листом від 01.03.2018 № 6191/7/99-99-15-02- 01-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у підрозділі «Податки, збори, платежі» підрозділу «Загальнодержавні податки» → «Податок на прибуток» → «Листи».
До уваги платників! Нова версія програмного забезпечення діє з 23.04.2018!
Доводимо до відома платників, що вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.26.6.0 станом на 23.04.2018(даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2017 по 23.04.2018 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.26.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).
Перелік змін та доповнень (версія 1.26.6.0) (станом на 23.04.2018)
Програмні модулі:
1. Додано можливість приховати в довіднику документів звітність, яка втратила чинність.
2. Реалізовано збереження показників звітності, що подається до Державної служби статистики України, відповідно до введених даних (кількість значень після коми відповідає тим, що введені).
3. Додано можливість створювати звітність фізичних осіб, що подається до Державної служби статистики України.
4. Реалізовано перегляд документів Державної служби статистики України в довідниках версій та термінів подання.
Внесення змін до існуючих документів:
1. J1303901 – Згода на формування, обробку та передачу фінансовій установі даних з фінансової звітності підприємства (змінено текст документу).
2. F/J 1312602 – Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено (до поля «Пояснення» можливо внести від 1 до 500 символів включно).
3. F/J 1312901 – Повідомлення про помилку, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет» (додано можливість приєднання файлів зі скріншотами екрану).
4. F/J 1313201 – Скарга на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (змінено текст документу).
5. F/J 1391401 – Заява про припинення дії договору про визнання електронних документів (додано можливість введення додаткових реквізитів).
6. F/J 1412901 – Повідомлення про результати обробки помилки, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет» (додано можливість приєднання файлів зі скріншотами екрану).
7. F/J 1413201 – Рішення комісії з питань розгляду скарг (змінено текст документу).
Нові версії документів:
У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів:
S0423111 – № 1-П (ф). Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами (для фізичних осіб);
S0602126 – № 1-торг (нафтопродукти, міс). Про продаж світлих нафтопродуктів і газу (для фізичних осіб);
S1001011 – № 10-зез (з дин. табл). Звіт про іноземні інвестиції в Україну;
S1401114 – № 1-туризм (фіз.особа). Звіт про туристичну діяльність (для фізичних осіб);
S2600313 – № 1-КЗР Звіт про діяльність колективного засобу розміщування (для фізичних осіб).
Довідники вводу:
Додано ставки екологічного податку на 2018 рік:
spr_eco_NormTaxRejectWater.xml – ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти згідно з нормами ст. 245 розділу VIII Податкового кодексу України;
spr_eco_NormTaxAllocTrash.xml – ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах згідно з нормами ст. 246 розділу VIII Податкового кодексу України;
spr_eco_NormTaxFormRadioactWaste.xml – ставки податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) згідно з нормами ст. 247 розділу VIII Податкового кодексу України;
spr_eco_NormTaxRejectSourceFix.xml – кодифікатор та Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення згідно з нормами ст. 243 розділу VIII Податкового кодексу України;
spr_eco_NormTaxStorageRadioactWaste.xml – ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, згідно з нормами ст. 248 розділу VIII Податкового кодексу України.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Підрозділом КПР управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області викрито схему ухилення від оподаткування
Фахівцями Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за результатами перевірки фізичної особи - підприємця Х донараховано податків та зборів у сумі 426,5 тис. грн. та зменшено від`ємне значення з ПДВ на суму 70,7 тис. грн.
У ході перевірки виявлено, що фізичною особою - підприємцем Х безпідставно віднесено витрати, які не пов’язані з господарською діяльністю, а саме приватним підприємцем були придбані у логістичних центрах роздрібних мереж послуги по пакуванню продукції в палети для подальшого транспортування до місць реалізації. Відповідно до умов договорів перехід права власності на продукти харчування відбувався на логістичних центрах та вказана продукція, яка пакувалась вже не була власністю ФОП Х.
Донараховані кошти надійшли до бюджету у повному обсязі.
До уваги платників ПДВ: зміни до декларації!
Доводимо до відома платників, що у бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.05.2018 № 35 опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21» (далі – Наказ № 381), який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за № 451/31903.
Наказ № 381 розроблено, зокрема, відповідно до п. 201.15 ст. 201 розділу V та п. 51 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями.
Наказом № 381 затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 159/28289 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276) (далі – Наказ № 21).
Крім того, Наказом № 381 затверджено зміни до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом № 21.
Також Наказом № 381 встановлено, що таблиця 1.2 «Відомості про коригування податкових зобов’язань у разі збільшення суми компенсації за минулі звітні (податкові) періоди на підставі розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01 липня 2015 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість (крім розрахунків коригування, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначені у таблиці 1.1 (Д1) (додаток 1))» Розрахунку коригування сум податку на додану вартість (Д1) додатка 1 до податкової декларації з податку на додану вартість та таблиця 1.2 «Відомості про суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, складених з 01 липня 2015 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість (крім податкових накладних, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначені у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5)), включені до суми податкових зобов’язань за минулі звітні (податкові) періоди» Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, форма якої затверджена Наказом № 21, заповнюються одноразово за звітний (податковий) період, за який вперше подається податкова декларація з податку на додану вартість, з урахуванням змін, внесених цим наказом.
Наказ № 381 набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, тобто з 01.06.2018.
Основні засоби ввозяться на митну територію України на умовах договору фінансового лізингу: порядок оподаткування ПДВ
Згідно з пп. «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з ввезення товарів на митну територію України.
Відповідно до пп. «г» п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ визначено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.
Згідно із пп. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ нарахування та сплата процентів або комісії у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу.
Тобто, операції із ввезення основних засобів на митну територію України за договором фінансового лізингу з нерезидентом є об’єктом оподаткування ПДВ. Платник ПДВ відносить суми ПДВ, які сплачені ним до бюджету під час розмитнення таких основних засобів, до податкового кредиту. Нарахування та сплата процентів або комісії у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу з нерезидентом не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Сума доходу, отриманого фізичною особою – резидентом від продажу рухомого майна один раз протягом року військовим збором не оподатковується
Відповідно до пп. 1.1 п. 16? підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з пп. 1.2 п. 16? підрозділу 10 розділу XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 ПКУ.
Ставка збору становить 1,5 % від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16? підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16? підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Отже, оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи – резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 ПКУ, то сума такого доходу оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 %.
Водночас, не є об’єктом оподаткування військовим збором сума доходу, отримана фізичною особою – резидентом від операцій з продажу рухомого майна відповідно до п. 173.2 ст. 173 ПКУ, тобто не оподатковується військовим збором дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від продажу рухомого майна один раз протягом звітного року.
Суб’єкт господарювання не має найманих працівників: чи подається звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?
Відповідно до п. 11 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 зі змінами і доп
Коментарі: 0
ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує
03.05.2018 09:59
З початку року платники Новокодацького району сплатили 148437,3 тис.грн. єдиного соціального внеску.
З початку 2018 року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування від платників ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра склали 148437,3 тис.грн., що становить 108,8 відсотки до доведеного індикативного показника.
Фахівці ДПІ нагадують платникам, що з 1 січня 2018 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 3723 гривні.
Також, з 1 січня 2018 року:
- максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ) становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати – 55845 грн. (15*3723,00 грн.). Відповідно, максимальна сума ЄСВ становить 12 285,9 грн. (55845 грн. * 22%);
- мінімальний страховий внесок становить 819,06 грн. (3723,00 грн. * 22%).
Фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, а також фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у 2018 році повинні сплачувати ЄСВ до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується внесок.
Звертаємо увагу, що неоформлена праця та виплата заробітної плати «в конвертах» позбавляє громадян соціального захисту, адже пенсію вони матимуть тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати. Неоформлений офіційно працівник ризикує залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії та здійсненні перерахунків пенсій у подальшому.
У разі припинення підприємницької діяльності подання податкової декларації є обов’язковим
Податківці ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертають увагу на те, що відповідно до внесених змін до пункту 177.11 ст. 177 Податкового кодексу фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Додаткову інформацію щодо зазначеного питання мешканці можуть отримати в Центрі обслуговування платників ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою: вул. Театральна, 1а, тел. 377-46-14.
Платник єдиного податку - юридична особа повертає аванс. Податкові наслідки.
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.
Отже, якщо зарахування та повернення авансу, відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.
У разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа - платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.
Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.
Період для відображення розрахунку коригування покупцем
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, якщо податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг була складена з порушенням норм Податкового кодексу України (містить помилки, які заважають ідентифікувати здійснену операцію), право на податковий кредит за такою операцією виникає у покупця на підставі зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунку коригування до такої податкової накладної, у якому виправлено такі помилки:
- у разі своєчасної реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН - у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому складено розрахунок коригування, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної;
- у разі несвоєчасної реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН - у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати складання такої податкової накладної.
Витрати на придбання дозволу чи ліцензії: відображаємо у податковому обліку
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування передбачено п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, яким визначено строки нарахування амортизації нематеріальних активів, зокрема, до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) зі строком корисного використання не менше двох та не більше десяти років.
Підпунктом 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
- вартість гудвілу;
- витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
- витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію, інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Згідно з п. 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (далі – П(С)БО 8), придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю.
Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням. Фінансові витрати не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати») (п. 11 П(С)БО 8).
З урахуванням зазначеного, нематеріальні активи, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При цьому фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі нематеріальні активи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації таких нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Комісіонер – резидент надає послуги комітенту – нерезиденту з придбання товару на території України: оподаткування ПДВ
Згідно з підпунктами «б» та «г» п. 185.1 ст. Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку:
- з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ;
- вивезення товарів за межі митної території України.
Пунктом 186.4 ст. 186 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 ст.186 ПКУ.
Якщо комісіонером – резидентом надаються послуги комітенту – нерезиденту з придбання товару на території України, то оскільки місце постачання такої послуги комітенту – нерезиденту розташоване на митній території України, то операція з надання такої послуги комісіонером оподатковується ПДВ у загальному порядку.
ФОП – платник єдиного податку може здавати частину земельної ділянки в оренду, площа якої не перевищує 0,2 гектара, за умови якщо решта земельної ділянки не перебуває в оренді
Відповідно до п. 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV зі змінами і доповненнями власник майна має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Ця норма також стосується використання майна, яке надається в оренду фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), який знаходиться на спрощеній системі оподаткування.
Підпунктом 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями передбачено, зокрема, що ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, не можуть бути платниками єдиного податку.
Отже, ФОП – платник єдиного податку може здавати частину земельної ділянки в оренду, площа якої не перевищує 0,2 гектара, за умови якщо решта земельної ділянки не перебуває в оренді.
Сума поворотної фінансової допомоги отримана фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування: чи є об’єкт оподаткування?
Звертаємо увагу, відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 І Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Згідно із п. 177.1 ст. 177 розділу IV ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.
Враховуючи те, що отримання фізичною особою – підприємцем поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.
При цьому, слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах.
Сеанс телефонного зв’язку на тему: «Декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році. Право на податкову знижку»
Питання 1. Доброго дня. Чи має право на податкову знижку працівник, якщо за його дорученням підприємство здійснювало перерахування сум із одержаного ним доходу на навчання дитини, але в платіжному доручені як «Платник» вказано «підприємство», а в «Призначені платежу» прізвище дитини?
Відповідь. Доброго дня. Згідно з п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
У даному випадку, для підтвердження понесених витрат на навчання, платнику необхідно отримати довідку від працедавця, який за його дорученням здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу та копії платіжних доручень, якими здійснювалось перерахування.
Відповідно до вимог п. 3.8 глави 3 постанови Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» із змінами та доповненнями реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Враховуючи вищевикладене, довідка від працедавця, який за дорученням платника податку здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу до навчальних закладів, для оплати його навчання чи навчання інших членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не одержують заробітної плати, є підставою для отримання платником податку податкової знижки за навчання.
Питання 2. Вітаю. В мене таке питання: які документи необхідно надати фізичній особі, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки?
Відповідь. Доброго дня. Згідно з п.п.166.3.7 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.
Відповідно до п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
При цьому, процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.10 №607, відповідно до якої після переобладнання транспортного засобу в індивідуальному порядку власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (заяві про проведення оцінювання). За результатами такого оцінювання видається сертифікат відповідності для переобладнаних автобусів та акт технічної експертизи або сертифікат відповідності для інших транспортних засобів, що переобладнані.
Отже, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
Нерухомість, яка належить фізичній особі – нерезиденту надається в оренду: яким чином сплачується ПДФО?
Відповідно до пп. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) нерухомість, що належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Доходи, зазначені у пп. 170.1.3 п. 70.3 ст. 170 ПКУ, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.
Про зміни до порядку зупинення реєстрації податкової накладної йшлося на прес-конференції
Днями в інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція на тему: "Зміни до порядку зупинення реєстрації податкової розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" за участі заступника начальника управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Віталія Мироненко та фахівця управління податків і зборів з юридичних осіб Світлани Плохої.
«Постановою Кабміну від 21.02.2018 року №117 врегульовано питання для тих платників, по яких до 1 грудня 2017 було зупинено податкові накладні/розрахунки коригування і не надані пояснення і документи.
Такі платники зможуть протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в зупиненій податковій накладній/розрахунку коригування, надати пояснення та копії документів на розгляд комісій», - повідомив Віталій Мироненко. Також він розповів про основні етапи нової системи аналізу податкової накладноїрозрахунку коригування.
У свою чергу, Світлана Плоха акцентувала увагу на змінах у системі прийняття рішень з питань зупинення реєстрації податкових накладних.
«Якщо в минулому році рішення приймалися тільки комісією центрального апарату, то сьогодні в регіонах створені комісії, які прийматимуть рішення по заблокованим накладними», - підкреслила вона.
Світлана Плоха зазначила, що за місяць роботи нового механізму СМ КОР опрацьовано в цілому по Україні понад 11 млн. податкових накладних. З них системою зупинено 18 тис. документів, а це лише 0,16% від загальної кількості податкових накладних.
«На сьогодні вже немає масового звернення платників податків про неправомірне блокування податкових накладних», - підсумувала вона.
Бізнес Дніпропетровщини збільшив сплату податків і зборів на суму понад п’яти мільярдів гривень
ГУ ДФС у Дніпропетровській області разом з Дніпропетровським управлінням офісу ВПП ДФС протягом січня-березня 2018 року до бюджетів усіх рівнів зібрано платежів на загальну суму понад 17,4 мільярда гривень, що більше рівня надходжень відповідного періоду минулого року на 5,2 мільярдів гривень.
Як повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук, із загальної суми 11,9 мільярдів гривень надійшло до державного бюджету. При цьому, рівень минулорічної сплати перевищено на 4,2 мільярда гривень.
Більша частина доходів держбюджету сформована трьома податками – податком на додану вартість, податком на доходи фізичних осіб та податком на прибуток, від яких забезпечено на 4,1 мільярд гривень більше, ніж торік.
Так, податку на додану вартість перераховано майже 5,1 мільярдів гривень, зростання до аналогічного періоду минулого року – на 1,9 мільярдів гривень.
Податку на прибуток підприємства регіону спрямували 4,0 мільярди гривень, що на 2,0 мільярди гривень випереджає дані 2017 року.
Податку на доходи фізичних осіб сплачено 1,0 мільярд гривень. Це на 226,6 мільйонів гривень більше рівня січня-березня 2017 року.
Також, з доходів платників Дніпропетровщини до бюджету направлено 365,6 мільйонів гривень військового збору. Показники відрахувань на потреби армії зросли, порівняно з минулим роком, на 77,7 мільйонів гривень.
Республіку Болгарію виключено з переліку держав, операції з резидентами яких визнаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення
25.04.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2018 № 295 «Про внесення зміни в додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1045» (далі – Постанова № 295), якою з переліку держав (територій), операції з резидентами яких визнаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення, виключено Республіку Болгарія.
Постанову № 295 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 25.04.2018
Основні засоби тимчасово ввозяться на митну територію України: що з ПДВ?
Згідно з п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ), а саме:
- умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (пп. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ);
- умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ. Сплачені суми ПДВ включаються платником ПДВ до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (пп. 206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ).
Податкова знижка: довідка про отримані фізичною особою у звітному році доходи надається до контролюючого органу за його вимогою
Відповідно до пп. «в» п. 176.1 ст. 176 розділу ІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами розділу ІV таке подання є обов’язковим.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Якщо фізична особа має право скористатися податковою знижкою, або зобов’язана подавати податкову декларацію відповідно до вимог ПКУ, то така особа повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із податковою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.
Слід зазначити, що згідно з пп. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО.
Чи зобов’язані ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування і надають послуги з перевезення пасажирів таксі, при розрахунках готівкою застосовувати РРО?
Відповідно до абзацу четвертого п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які перебувають на загальній системі оподаткування. застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) відповідно до Закону України від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Згідно із п. 1 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Електронний таксометр – РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст. 2 Закону № 265).
Отже, ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування і надають послуги з перевезення пасажирів в автомобілях-таксі, при розрахунках із пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Міжнародні студенти відвідали Дніпропетровську митницю ДФС
Днями студенти Університету митної справи та фінансів знайомилися на прикладі роботи відділу митного оформлення №2 митного посту «Спеціалізований» Дніпропетровської митниці ДФС (Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ) з основними аспектами здійснення митної справи. До складу делегації ввійшли студенти з таких країн як Сирія, Марокко, Ангола, Палестина, які здобувають професію митника в Університеті митної справи та фінансів.
Під час заходу студенти і викладачі ознайомились із особливостями митного і паспортного контролю в аеропорті, правилами проходження контролю на авіа безпеку, переміщення багажу повітряним транспортом, зокрема й ручної поклажі, інфраструктурою Міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ», особливостями обслуговування внутрішніх та міжнародних регулярних і чартерних рейсів. Далі працівники митниці розповіли про відмінності та особливості порядку проведення митного контролю, як у випадку вильоту з митної території України, так і у випадку прибуття до аеропорту. Особливо цікаво було ознайомитись з сучасним обладнанням, що використовується під час митної перевірки багажу.
Зустріч проходила у форматі відкритого діалогу, кожен отримав відповіді на свої запитання, відповіді на які надавали висококваліфіковані фахівці-практики Дніпропетровської митниці ДФС. Відмінна організація та супровід екскурсії працівниками митниці справили незабутнє враження на студентів, поглибили рівень знань і навичок у сфері митного обслуговування повітряних перевезень.
Платником податків у відрядженні надміру витрачено кошти, які не повернуто у встановлені законодавством строки: чи застосовується підвищуючий коефіцієнт при визначенні бази оподаткування?
Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 - Сп),
де К – коефіцієнт;
Сп – ставка податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
У такому самому порядку визначаються об’єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.
Крім того, згідно з пп. 164.2.11 п. 164.2 ст.164 ПКУ сума надміру витрачених коштів, отриманих платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.
Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи з наступного року за певних умов
Звертає увагу, що відповідно до пп. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
При цьому згідно з п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.
В який строк видається нова ліцензія на виробництво алкогольних напоїв у разі зміни відомостей, зазначених у виданій раніше ліцензії?
Відповідно до ст. 3 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом семи робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
У разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці за формою № 34-ОПП, така довідка підлягає заміні
Відповідно до п. 9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок) у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці за формою № 34-ОПП «Довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру» (найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на обліку, тощо), довідка за формою № 34-ОПП підлягає заміні у контролюючому органі.
Для отримання нової довідки платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою довідкою. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику податків нову довідку.
У такому самому порядку видається дублікат довідки замість зіпсованої чи втраченої або копія довідки. У разі втрати довідки нова довідка видається за заявою платника податків, у якій надані пояснення і викладені обставини втрати довідки або до якої додані документи, що підтверджують факт втрати довідки.
Про видачу кожної довідки за формою № 34-ОПП робиться запис у журналі за формою № 14-ОПП, а відповідний запит зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків.
2 травня – останній день подання декларацій про отримані доходи у 2017 році
Сьогодні, 2 травня – останній день подання громадянами та особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік.
Нагадуємо, що подати декларації повинні ті громадяни, які отримували дохід без податкових агентів, тобто від інших фізичних осіб, які незареєстровані як самозайняті особи. До таких доходів належать, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, якщо при нотаріальному оформленні спадщини не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо.
Також декларується і отриманий від податкових агентів дохід, який не підлягав оподаткуванню при виплаті та при цьому незвільнений від оподаткування. Це - дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. До таких доходів також належать інвестиційний та іноземний доходи.
Для отримання податкової знижки декларацію необхідно подати до 31 грудня. Право на отримання такої знижки мають громадяни, які не є суб’єктами господарювання та які протягом минулого року отримували заробітну плату, з якої утримувався податок на доходи фізичних осіб, за умови наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України.
У декларації необхідно вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення.
За результатами контрольно-перевірочної роботи до сплати в бюджет донараховано 10,3 млрд. грн.
Головний принцип контрольно-перевірочної роботи підрозділів аудиту органів ДФС – вибірковість контролю на основі ризиків у діяльності платників податків, що цілком відповідає міжнародній практиці. Така система дозволяє виявляти ризики, які притаманні економіці України. Про це розповіла директор Департаменту аудиту ДФС Наталія Рубан.
«До перевірки відбираються лише ризикові платники. При цьому відбір таких суб’єктів господарювання здійснюється автоматично ризикоорієнтованою системою. Для унеможливлення застосування платниками нових схем порушень податкового законодавства система постійно оновлюється. Так, наприклад, у минулому році було переглянуто та удосконалено 44 ризики, за якими формувалися плани на 2017 – 2018 роки», - зазначила Наталія Рубан.
На сьогодні до Мінюсту направлено на реєстрацію погоджені Державною регуляторною службою України та Мінекономрозвитку зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, якими значно розширено систему ризиків, що гарантує відбір до контролю найбільш ризикових суб’єктів господарювання.
Про якість відбору у межах планового контролю свідчить те, що у 100 відс. запланованих до перевірок платників ризики, за якими вони були відібрані до перевірок, підтверджені документально та проведеними донарахуваннями.
Результатом концентрації зусиль підрозділів аудиту на перевірках найбільш ризикових платників та операцій є донараховані порушникам законодавства за 3 місяці поточного року грошові зобов’язання на суму 10
Коментарі: 0
ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує
19.04.2018 15:34
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує
Протягом першого кварталу надходження транспортного податку склали 352,8 тис.грн
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що протягом першого кварталу поточного року до бюджету міста надійшло 352,8 тис.грн. транспортного податку, при доведеному прогнозному завданні 282,0 тис.грн., так доведений показник надходжень виконано на 125,1 відсоток.
Одним з критеріїв для визначення об’єкта обкладення транспортним податком є вартісна оцінка легкового автомобіля. Оподатковуються легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше, ніж п’ять років (включно) та середньоринкова вартість яких понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, тобто 1 млн. 396 тис. 125 грн. Податок складає 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.
Нагадуємо суб’єктам господарювання про застосування касових апаратів
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які провадять розрахункові операції в готівковій або безготівковій формах, зобов’язані проводити такі операції на повну суму надання послуг через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведенні у фіскальний режим роботи касові апарати.
Також, платникам ІІ та ІІІ груп єдиного податку, у разі перевищення обсягу доходу понад 1 млн. грн. протягом календарного року, необхідно застосовувати касові апарати. Застосування касових апаратів розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання платником єдиного податку.
У разі звільнення від застосування касових апаратів та неможливості видачі касових чеків суб’єкти господарювання зобов’язані надавати покупцеві послуг товарні чеки, накладні або інші письмові документи, що підтверджують розрахункові операції.
Пільги із застосування касових апаратів не поширюються на суб’єкти господарювання, які провадять операції у безготівковій формі, шляхом зняття готівки із платіжної картки клієнта.
Закликаємо суб’єктів господарювання на необхідності дотримання вимог чинного законодавства при проведенні розрахункових операцій, а небайдужим громадянам рекомендує бути пильними та вимагати від продавців видачу чеків через касові апарати або інші підтвердні документи про сплату коштів.
Щодо заповнення звіту по ЄСВ
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує страхувальникам про необхідність дотримання норм наказу Міністерства фінансів України від 14.04.15 № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» при заповненні звіту по єдиному соціальному внеску». Звертаємо увагу на заповнення Таблиці 5 та Таблиці 6 Додатку 4 «Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині надання достовірної інформації ознак трудових відносин з застрахованими особами за всіма видами нарахувань. Некоректне заповнення вказаних таблиць Звіту може стати як причиною перевірки контролюючими органами, так і негативно вплинути на зарахування періоду роботи до страхового стажу ваших працівників.
Коментарі: 0
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
