Блог

Павел Сергеевич

Що робити спадкоємцю, якщо спадкове майно заарештоване через обтяження

20.04.2025 15:57

Відео за посиланням: https://youtu.be/pLuWnI1ohFs

00:00 огляд судової справи, з приводу наявності обтяження (арешту) спадкового майна
01:02 що вирішив суд першої інстанції і чому саме
04:08 чому арешт, обтяження необхідно скасувати
06:04 перспективи апеляційного перегляду за моєю апеляційною скаргою
06:12 у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з різних підстав – це є підставою для зняття арешту із спадкового майна (постанова Верховного Суду від 27.03.20 справа 817/928/17)
07:20 арешт спадкового майна може призвести до порушення прав спадкоємця
07:53 наявність протягом тривалого часу арешту на майні, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право спадкоємця на мирне володіння майном. Таку позицію підтверджує Верховний Суд у своїх постановах від 7.07.21 справа 2-356/12, від 3.11.21 справа 161/14034/20, від 22.12.21 справа 645/6694/15-ц, від 26.01.22 справа 127/1541/14-ц, від 18.01.23 справа 127/1547/14-ц, від 9.01.23 справа 2-3600/09
08:40 закінчення виконавчого провадження та знищення його матеріалів із закінченням строку його зберігання, буде підставою для зняття арешту із спадщини у судовому порядку (постанова Верховного Суду від 9.04.25 справа 205/11557/24)
09:48 суд може погіршити становище спадкоємця за наслідком розгляду апеляції останнього по справі про зняття арешту
10:49 спадкоємець, який прийняв спадщину, є її власником з часу відкриття навіть не дивлячись на наявність арешту спадкового майна (постанова Верховного Суду від 22.03.23 справа 463/6829/21)
11:42 яким чином оформлюється відмова нотаріуса в оформленні прав на спадкове майно (постанова Верховного Суду від 3.07.19 справа 195/1125/15-ц)
12:24 скільки часу займе суд про зняття арешту із спадкового майна
13:00 ким саме може бути поданий позов про зняття арешту зі спадкового майна
13:48 який строк для звернення до суду про зняття арешту із спадкового майна
15:00 кого ставити відповідачем у позові про зняття арешту із спадкового майна (аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.19 та у постановах Верховного Суду від 6.12.21 справа 554/5912/19-ц, від 8.12.22 справа 331/1383/20)
15:44 які додатки слід залучити до позову про зняття арешту із спадкового майна
16:48 розмір судового збору за подання позову про зняття арешту із спадкового майна
17:12 у чому різниця арешту, обтяження від забезпечення позову на спадковому майні
18:22 до якого саме суду подати позов до цивільного або адміністративного (постанова Верховний Суд від 22.11.21 справа 227/3750/19 та від 11.05.22 справа 450/3258/21)
19:38 як визначити територіально суд для подання позову про зняття арешту із спадкового нерухомого майна

Автор відео: адвокат Васильєв Павло Сергійович
Платна консультація:
☎ 096-476-66-66, 095-235-31-10
Telegram 📱 https://t.me/vasiliev_advocat
Телеграм канал із юридичного супроводу спадкування: https://t.me/advocatvasilievpavel

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Комиссионное рассмотрение фактов нарушения экологического законодательства при строительстве в лесопосадке Фрунзенский Днепр пле

06.02.2025 15:41

7.02.25 в 11:00 -12:00 будет комиссионное рассмотрение фактов нарушения экологического законодательства при строительстве, да, такое возможно и про результат такого рассмотрения буду дальше писать.

А кому из членов территориальной громады Днепра и иным заинтересованным лицам, в том числе общественным организациям, интересно поучаствовать в таком рассмотрении – двери открыты, время место на фото.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Строительная экспертиза как доказательство в суде

27.11.2024 20:26

Есть много юридических инструментов, благодаря которым можно защитить себя, отстоять свою правоту в строительном судебном деле. Одним из таких инструментов, как доказательство – это судебная строительно-техническая экспертиза, согласно которой по решению суда проводится судебным экспертом исследование для предоставления ответов на определенные вопросы, указанные в решении.

Именно такая ситуация была недавно у меня по одному из дел моего клиента в Шевченковском районном суде города Киева. Исходя из этого я вижу перспективу в суде доказать правоту клиента, в том числе, согласно заключению экспертного исследования по результатам проведения соответствующей экспертизы, о которой я буду рассказывать.

Проведение судебной строительно-технической экспертизы является в многих делах ключевым способом доказать свою правоту. Сейчас, на примере судебного дела покажу, как пользоваться указанным инструментом, какой документ принимает суд и для чего вообще нужен указанный вид экспертизы в строительном деле.

По делу я являюсь представителем истца как одного из совладельцев квартиры в многоквартирном многоэтажном доме, в котором совладельцы узнали о потере чердака в доме (около 290 кв.м.), поскольку чердак был по инвестиционному договору переоформлен в собственность третьего лица и затем продан ответчику по делу. С указанным переходом права собственности совладельцы дома не согласились, поэтому сейчас мы судимся. Согласно подготовленному и поданному иску, я просил в суде:
Признать недействительным Инвестиционный договор между Государственной хозрасчетной организацией «Житло-инвест» и ООО.
Признать недействительным приказ Главного управления житлового обеспечения исполнительного органу КМР (КМДА).
Признать недействительным свидетельство о праве собственности на нежилое помещение, выданное на имя ООО.
Признать недействительным договор купли-продажи нежилого помещения между ООО и ответчиком.
Отменить в государственном реестре вещных прав решение частного нотариуса Киевского городского нотариального округа г. Киева Майдыбури Оксаны Васильевны о государственной регистрации прав и их обременений.
Привести технический чердак в первоначальное состояние, которое существовало до проведенной реконструкции, согласно техническому паспорту.
Истребовать чердак у ответчика в пользу истца и других совладельцев дома.

ВИДЕО БОНУС: ТЕХНИЧЕСКИЙ ПАСПОРТ - ОТМЕНА В СУДЕ
https://www.youtube.com/watch?v=9sutb5eHo0g&list=PLsACeoWLpVNxu6si3bYmicckJmVrOoR0Q

Ключевым по делу является необходимость доказать, какое функциональное назначение имеет это помещение (чердак) – является ли оно отдельным объектом недвижимости или это вспомогательное помещение дома. Какими документами это можно подтвердить? Это техническая документация на проектирование и строительство дома, технический паспорт (инвентаризационное дело на дом), акт ввода в эксплуатацию или другие разрешительные документы на ввод указанного помещения в эксплуатацию и другая техническая документация.

Поэтому, если такая документация у клиента есть, то нужно ее проанализировать (чтобы понять, стоит ли подавать ее в суд в пользу клиента). Если какой-то документации из указанного списка нет, то ее можно запросить как в досудебном порядке, так и в судебном.

По данному делу я так и сделал – часть документации предоставил клиент, часть документации запросил в досудебном и судебном порядке. Но полный пакет необходимых документов получить не удалось, что не позволило (согласно документам) дать ответ – какое функциональное назначение спорного помещения.

Часть 1 статьи 103 Гражданского процессуального кодекса говорит, что суд назначает экспертизу в деле при наличии следующих условий:
для выяснения обстоятельств, имеющих значение для дела, необходимы специальные знания в области, отличной от права, без которых установить соответствующие обстоятельства невозможно;
сторонами (стороной) не представлены соответствующие заключения экспертов по этим же вопросам или заключения экспертов вызывают сомнения в их правильности.

Итак, для выяснения обстоятельств, имеющих значение для данного дела, с целью принятия законного и обоснованного решения, необходимы специальные знания в области, отличной от права, без которых установить соответствующие обстоятельства невозможно.

Исходя из этого, я подготовил и подал в суд соответствующее ходатайство о назначении строительно-технической экспертизы, на разрешение которой поставил следующие вопросы: по какому функциональному назначению (вспомогательное помещение многоквартирного дома или нежилое помещение) проектировалось (строилось), по какому функциональному назначению введено в эксплуатацию и какое функциональное назначение на дату подачи иска в суд имеет спорное помещение?

Суд несколько скорректировал указанные вопросы, а именно разделил их и постановил назначить судебную строительно-техническую экспертизу, на разрешение которой поставить вышеуказанные вопросы. Согласно этому решению, материалы дела будут переданы для проведения экспертизы, как указано в постановлении, в Киевский научно-исследовательский институт судебных экспертиз. Далее в институте будет уполномочен соответствующий эксперт провести указанную экспертизу. Он выедет на место, то есть зайдет в указанное помещение, проведет там соответствующие технические действия согласно материалам дела и технической документации, которая содержится в материалах дела, и предоставит ответы суду на поставленные в постановлении вопросы. Затем с предоставленными ответами дело вернется в суд, и будет назначено судебное заседание. То есть, результаты проведения строительно-технической экспертизы являются одним из средств доказывания по делу.

ВИДЕО ПОМОЩЬ: ЗАЩИТА ПРОТИВ ЗАХВАТА ЧЕРДАКА В МНОГОКВАРТИРНОМ ДОМЕ
https://www.youtube.com/watch?v=8o75YPZYJUA&list=PLsACeoWLpVNyYbmqzBGYL59-KTrho--wX&index=4

При этом, сам суд не может провести указанную экспертизу, поскольку для этого требуются специальные технические знания, которыми обладает именно соответствующий судебный эксперт, уполномоченный проводить данный вид судебных экспертиз.
А как далее будет развиваться данное судебное дело, какие именно ответы на поставленные судом вопросы даст эксперт, я расскажу в других своих видео на данном канале.

Автор: адвокат Васильев Павел Сергеевич
Для платных консультаций: 096-476-66-66 или 095-235-31-10

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Наследование рублей на примере дела Верховного Суда

27.11.2024 15:36

Разберу мою положительную судебную практику по наследственному делу 199/7530/22 – это гражданское дело, которое вёл по иску моего клиента к Акционерному обществу «Первый украинский международный банк» о защите прав потребителя, признании отказа в выдаче денежных средств противоправным и взыскании денег российских рублей с банка.

Разберу ситуацию, покажу почему так получилось, как с этим бороться, в т.ч. защититься в Верховном Суде.

Суть дела: в октябре 2022 я от имени клиента обратился в Амур-Нижнеднепровский районный суд города Днепропетровска с иском о взыскании денежных средств в размере 2 550 000 российских рублей. Ситуация у клиента сложилась до начала полномасштабных военных действий, она стандартная: клиент унаследовал квартиру на территории РФ. Эту квартиру продал представитель клиента. Денежные средства поступили сначала в российский банк, затем – на счет клиента в Украине, эти средства прошли финансовый мониторинг.

24.02.22 было принято постановление Национального банка Украины, которое запретило совершать операции с российскими и белорусскими рублями. Именно на это постановление ссылался банк и отказал моему клиенту в выдаче денег. На сегодняшний день – уже 2 года клиент не может получить деньги. Это гражданские правоотношения, ничего криминального здесь нет. Мы до сих пор судимся, скоро будет повторная апелляционная инстанция после того, как уже дело по моей кассационной жалобе рассмотрел Верховный Суд.

ВИДЕО В ТЕМУ: ДОПОМОГА ВЕРХОВНОГО СУДУ ПО СПАДКОВІЙ СПРАВІ
https://www.youtube.com/watch?v=zdUWzbvv6u8&t=322s

Указанная валюта (рубли) повлияли на то, что первая и вторая инстанции отказали в взыскании. Но третья инстанция разобралась с делом, указала на недостатки предыдущих судов, поэтому Верховный Суд по результатам рассмотрения указанного дела 23.10.24 частично удовлетворил жалобу и постановил: "Постановление Днепровского апелляционного суда от 09.08.23 отменить, дело направить на новое рассмотрение в апелляционный суд”.

Обоснования Верховного Суда:

"Постановление НБУ № 18 запрещает банкам осуществлять любые валютные операции с использованием российских и белорусских рублей, однако такая запрет не является ограничением прав клиента в понимании статьи 1074 Гражданского кодекса Украины, поскольку не касается порядка распоряжения денежными средствами, которые были зачислены на счёт.

Подобные по смыслу выводы изложены в постановлении Верховного Суда от 10 октября 2023 года в деле 910/11289/22.

В этом деле суды установили, что 07 февраля 2022 средства от продажи унаследованной квартиры в размере 2 550 000,00 российских рублей поступили на банковский счет истца, который был открыт у ответчика, однако были заблокированы в связи с проведением финансового мониторинга с целью установления их происхождения.

23 февраля 2022 спорные средства по результатам проведенного финансового мониторинга были разблокированы.

В этом конкретном деле денежные средства были зачислены на счет истца, который является гражданином Украины, и прошли финансовый мониторинг до 24 февраля 2022, то есть валютная операция с использованием российских рублей и зачисление средств на счет истца состоялась и завершилась до вступления в силу постановления НБУ № 18, которым были введены ограничения в том числе и на такие операции.
...
Однако, соглашаясь с выводами суда первой инстанции об отказе в удовлетворении иска, апелляционный суд не проверил на предмет нарушения статьи 1 Первого протокола к Конвенции отказ Банка в выдаче принадлежащих истцу средств с его счета. Несмотря на запрет, установленный постановлением НБУ № 18 на валютные операции с использованием российских рублей, не установил, является ли лишение истца на определенное время его средств пропорциональным вмешательством в право собственности при установленных в этом деле обстоятельствах и соблюден ли справедливый баланс между общественным интересом и правами истца."

ВИДЕО БОНУС: ЗЕМЕЛЬНЫЙ ПАЙ В НАСЛЕДСТВО
https://www.youtube.com/watch?v=lYIqiwwkyyY

По моему мнению и опыту - это дело не является сложным. Предыдущие суды, как суд первой инстанции, так и суд апелляционный, исследовав обстоятельства дела, проверив доказательства, имели возможность полностью разрешить указанное дело, а не судиться годами. Как в дальнейшем будет развиваться это дело – я считаю, все будет хорошо и деньги мы все же получим, про что далее буду информировать на этом канале.

Автор: адвокат Васильев Павел Сергеевич
Телефоны для платных консультаций: 095-235-31-10 или 096-476-66-66
Телеграм канал по наследственным делам и спорам: https://t.me/advocatvasilievpavel

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ЮРИДИЧЕСКАЯ СТАЖИРОВКА

09.09.2020 18:43

Что необходимо делать для студентов юридического факультета?:
- будучи на 4-5 курсе уже идти стажироваться и получать юридический опыт;
- найти тему которая интересна и развиваться в этой теме.
Проводим набор для юридической стажировки, требования:
- высокие теоретические знания: гражданское, хозяйственное и уголовное право;
- желания получения практического опыта;
- компьютерная грамотность;
- коммуникабельность.
Предлагаем:
- комфортный офис в центре г. Днепр, улица Баррикадная;
- получение практических знаний обращения в государственные органы, участие в судебных заседаниях;
- практическое обучение и возможность дальнейшей самостоятельной подготовки юридических документов для регистрационных действия, судебных процессов, обращений физических и юридических лиц;
- получения письменного рекомендательного письма по итогам стажировки;
- трудоустройство по итогу результатов стажировки.
Гильдия профессиональных юристов
тел.095-235-31-10, 096-476-66-66

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Защитил имущество от рейдеров? Вот в чём юридический вопрос!

13.08.2020 14:48

Целью данной статьи является показать некоторые юридические возможности защиты от рейдерского захвата бизнеса («Противоправное завладение имуществом предприятия, учреждения, организации - статья 206-2 Криминального Кодекса Украины), на примере самой распространённой формы предприятия в Украине Общества с ограниченной ответственностью (далее «ООО»).

Рейдерство – это прибыльный бизнес, который поставлен на поток. Никого уже не удивить работой «чёрных регистраторов», которые в течении 10 минут могут внести изменения в реестры юридических лиц либо недвижимости и собственник бизнеса, например магазина, предприятия, завода, частной клиники и т.п., лишается своей собственности.

Далее приводится некоторые примеры для защиты от рейдерства (теоритический материал без цели практического использования):

1. Залог корпоративных прав: ООО или иное юридическое лицо - это прежде всего корпоративные права, т.е. «движимое имущество». Следует отметить, що существует и работает на всей территории нашей страны Государственный реестр обременений движимого имущества, в котором внесены обременения (т.е. запреты) на проведение любых действий в отношении движимого имущества которое числится в этом реестре и имеющее на себе обременение.

Чтоб не дать возможность «чёрному регистратору» переписать корпоративные права с собственника на третье лицо, необходимо собственнику заключить со своим доверенным лицом (например родственником) договор займа денег (так называемая расписка), а для дальнейшего исполнения такого договора заключить и заверить у нотариуса договор залога, т.е. обеспечить договор займа залогом корпоративных прав.

Нотариальные расходы по заверению договора залога корпоративных прав, внесения соответствующего обременения в реестр, стоит около 5 тыс. грн. Срок предоставления данной услуги до 1 часа. Предоставляет такую услугу большинство государственных и частных нотариусов. Наложенное обременение действует до 5 лет либо до момента добровольного снятия залогодержателем, либо его отказа от залога, что обязательно подтверждается прекращением договора займа (тоже нотариальная форма) с нотариальным заверением и снятием обременения в реестре.

Без снятия обременения с корпоративных прав, нельзя провести любые действия по этим правам (например продать либо другим способом переписать на третье лицо).

2. Залог движимого имущества, оборудования, машины и т.п.: по аналогии с корпоративными правами можно наложить обременение на другое движимое имущество.

3. Ипотека на недвижимость: часто в собственности у ООО имеется недвижимое имущество, например: имущественные комплексы, отдельные строения, сооружения, земля, офисы, жилые дома, квартиры и т.д. Поэтому данное имущество и является первоочередной целью рейдеров. Для этого по аналогии с корпоративными правами необходимо уже заключить у нотариуса договор ипотеки (цена около 5 тыс. грн.) и наложить обременение (запрет) на недвижимость (цена примерно 1,5 тыс. грн.), также обязательно внести соответствующую запись в реестре ипотек.

Пока в реестре ипотек есть запись про обременение недвижимости ипотекой, с недвижимостью по закону ничего нельзя сделать.

4. Получение определения (ухвалы) суда про обеспечение иска: часто бывает, что бизнес приобретается, открывается, развивается во время брака. Поэтому второй супруг имеет право на часть этого бизнеса. Для этого один из супругов обращается в суд с соответствующим иском о раздели совместного имущество приобретённого во время брака. Заявление об обеспечении иска подаётся в суд с просьбой наложить запрет (арест) до момента полного рассмотрения дела (иска). Суд рассмотрев заявление принимает определение про обеспечение иска, которое в дальнейшем регистрируется в соответствующих государственных реестрах (юридических лиц (если запрет на действия юридического лица), движимого имущества (если движимое имущество), недвижимого имущества (если недвижимость)).

Пока определение об обеспечении иска не отменено судом, любые действия прописанные в определении совершать нельзя.

5. Наложение обременения (ареста) исполнительной службой: это тоже судебный порядок, при котором подаётся иск в суд, например о взыскании денежного долга и суд принимает соответствующее решение. Дальше решение предъявляется к исполнению в исполнительную службу (частному исполнителю), последний в свою очередь для выполнения решения суда налаживает арест, как правило на всё имущество должника (по решению ответчик).

В данном случае надо контролировать ход исполнительных действий, чтоб не довести до продажи с торгов имущество должника. Далее взыскатель (истец по делу) до момента проведения торгов, «правильно» забирает в «нужный момент» исполнительный документ из исполнительной службы (частного исполнителя), чтоб обременения (аресты) на имуществе остались.

6. Внесение «предохранителей» т.к. называемых изменений в устав предприятия: для этого необходимо отказаться от модельного устава, и прописать в уставе (ином уставном документе предприятия), что обязательному нотариальному заверению подлежат все существенные решения предприятия (общего собрания), например которые превышают 50 тыс. грн., либо влекут к изменению учредителя (учредителей), в том числе их количества, директора, размера уставного фонда, изменения имущества предприятия, адреса и т.п. Данное положении усложнит процедуру рейдерства т.к. должен быть включён в схему нотариус для нотариального заверения подписей в решениях предприятия.

ТАКЖЕ СМОТРИ СЛЕДУЮЩИЕ СТАТЬИ:

БОРЬБА С ПОДДЕЛЬНЫМ ДУБЛИКАТОМ СВИДЕТЕЛЬСТВА О ПРАВЕ СОБСТВЕННОСТИ НА КВАРТИРУ ПРИ ПОЛУЧЕНИИ НАСЛЕДСТВА
http://gpl.in.ua/ru/ideas/borba-s-poddelnym-dublikatom-svidetelstva-o-prave-sobstvennosti-na-kvartiru-v-nasledstvennom-dele.html

ОШИБКИ ИНСПЕКЦИИ АРХИТЕКТУРНО – СТРОИТЕЛЬНОГО КОНТРОЛЯ В ПРИКАЗЕ О ПРОВЕДЕНИИ ВНЕПЛАНОВОЙ ПРОВЕРКИ И ОТСУТСТВИЕ СОГЛАСОВАНИЯ С ЦЕНТРАЛЬНЫМ ОРГАНОМ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ ВЛАСТИ, КОТОРЫЙ ОБЕСПЕЧИВАЕТ ФОРМИРОВАНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ПОЛИТИКИ В СООТВЕТСТВУЮЩЕЙ СФЕРЕ ГРАДОСТРОЕНИЯ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/oshibki-inspekcii-arxitekturno-stroitelnogo-kontrolja-v-prikaze-o-provedenii-vneplanovoj-proverki-i-otsutstvie-soglasovanija-s-c.html

ДЕЙСТВУЙ С ПРИВАТБАНКОМ ТИХО! НЕ ДЕЛАЙ ШУМА! ИЛИ ЮРИДИЧЕСКИЙ УХОД ОТ ОТВЕТСТВЕННОСТИ ЧЕРЕЗ ОСТАВЛЕНИЯ БЕЗ РАССМОТРЕНИЯ ИСКА О ВЗЫСКАНИИ КРЕДИТНОЙ ЗАДОЛЖЕННОСТИ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/dejstvuj-s-privatbankom-tixo-ne-delaj-shuma-ili-juridicheskij-uxod-ot-otvetstvennosti-cherez-ostavlenija-bez-rassmotrenija-iska-.html

ЮРИСТЫ ГИЛЬДИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ МОГУТ НЕ ТОЛЬКО ПРИНИМАТЬ УЧАСТИЕ В СУДЕБНЫХ ПРОИЗВОДСТВАХ, НО И СОПРОВОЖДАТЬ ИХ ДИСТАНЦИОННО:
- ИЗУЧАТЬ МАТЕРИАЛЫ, ВЫЯВЛЯТЬ НЕДОСТАТКИ И НАРУШЕНИЯ;
- РЕКОМЕНДОВАТЬ ПРАВОВУЮ ПОЗИЦИЮ;
- СОСТАВЛЯТЬ ОТ ИМЕНИ КЛИЕНТОВ ПРОЦЕССУАЛЬНЫЕ ДОКУМЕНТЫ, В Т.Ч. ЗАЯВЛЕНИЯ, ИСКИ, ЖАЛОБЫ, АПЕЛЛЯЦИИ, КАССАЦИИ, ДОПОЛНЕНИЯ К НИМ И Т.Д.

НАЛИЧИЕ АДВОКАТА (ПРЕДСТАВИТЕЛЯ) НЕ ЯВЛЯЕТСЯ ПРЕПЯТСТВИЕМ ДЛЯ ОБРАЩЕНИЯ В ГИЛЬДИЮ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ.

Юридическая рассылка практических идей и новостей от Гильдии Профессиональных Юристов. Рассылка носит информационный характер. Для подписки на рассылку отправляйте «подписаться» со своего почтового ящика на адрес: [email protected]

Для отказа от рассылки, напишите «отказ» и отправьте со своего почтового ящика на адрес: [email protected]

Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
тел.095-235-31-10, 096-476-66-66
сайт gpl.in.ua

Коментарі: 0 | Залишити коментар

РАЗБОРКИ С ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СЛУЖБОЙ: «ОСТАНОВКА ИСПОЛНИТЕЛЬНОГО ПРОИЗВОДСТВА ПУТЁМ ПОДАЧИ АПЕЛЛЯЦИИ ПО КРЕДИТНОМУ ДЕЛУ С ПРИВАТБАН

19.05.2020 11:00

1. ИСХОДНАЯ СИТУАЦИЯ:

20 февраля 2017 г. Кировским районным судом г. Днепропетровска выдан исполнительный лист о взыскании по заочному решению от 2015 г. с должника долга по кредиту в пользу ПриватБанка;
5 октября 2017 г. открыто исполнительное производство по вышеуказанному исполнительному листу
На 4 сентября 2019 г. назначено проведение торгов по продаже недвижимого имущества должника в рамках открытого исполнительного производства.

2. ЮРИДИЧЕСКИЕ ДЕЙСТВИЯ, ПРОВЕДЁННЫЕ ГИЛЬДИЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ:

4 июля 2019 г. подано соответчиком (поручителем) по делу заявления о пересмотре заочного решения от 2015 г. В удовлетворении заявления судом отказано 25 июля 2019 г., вот ссылка на определение суда http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83288488

20 августа 2019 г. подано соответчиком (поручителем) по делу апелляционной жалобы на заочное решение 2015 г.

29 августа 2019 г. открыто апелляционное производство, вот ссылка на определение суда http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83919146

30 августа 2019 г. должником подано заявления в исполнительную службу с требованием остановить исполнительное производство на основании открытого апелляционного производства по делу. Исполнительная служба отказала в остановке исполнительного производства.

4 сентября 2019 г. обращение должника в суд с жалобой на действия исполнительной службы по не остановке исполнительного производства (текст жалобы дальше по тексту).

4 мая 2020 г. принято Кировским районным судом г. Днепропетровска определение, которым жалобу частично удовлетворённо и решено: «Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо незупинення виконавчого провадження згідно ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» внаслідок поновлення судом строку на подання апеляційної скарги на заочне рішення суду у цивільній справі та щодо невинесення постанови про зупинення цього виконавчого провадження».

Мотивы из которых суд выходил удолетворяя жалобу: «державний виконавець після отримання 30 серпня 2019 року ухвали Дніпровського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року, маючи обов`язок вчинити дії та винести процесуальне рішення, передбачені ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», неправомірно допустила бездіяльність, що виразилася у не зупиненні виконавчого провадження, та починаючи з 01 вересня 2019 року у невинесенні постанови про зупинення виконавчого провадження, а тому скарга в цій частині підлягає задоволенню».

ПОЛНЫЙ ТЕКСТ ЖАЛОБЫ ПОДАННОЙ В СУД НА ДЕЙСТВИЯ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СЛУЖБЫ:

Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
проспект Пушкіна, 29, м. Дніпро, 49101
тел.: (0562) 33-50-26, електрона пошта [email protected]

Заявник (Боржник): ФІО_____________________, ІПН ________________
вул. ________________, _____, кв.___, м. Дніпро, 49000
телефон та електрона пошта відсутні

Заінтересована особа-1
(Стягувач): Публічне Акціонерне Товариство Комерційний Банк "Приватбанк"
код 14360570, вул. Грушевського, будинок 1Д, м. Київ, 01001
засоби зв’язку невідомі

Заінтересована особа-2: Центральний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра
головного територіального управління юстиції
у Дніпропетровській області, код 34984540
49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 17
засоби зв’язку невідомі

в особі

старшого державного виконавця Центрального відділу державної
виконавчої служби м. Дніпра головного територіального
управління юстиції у Дніпропетровській області
_______________________________
код 34984540
49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 17
засоби зв’язку невідомі

4 вересня 2019 р.

Скарга
на дії державного виконавця у рамках виконавчого провадження №______________

По справі ___________________ Кіровський районний суд м. Дніпропетровська видав виконавчий документ, за яким було відкрито ВП №_____________.

29.08.2019 р. ухвалою Дніпровського апеляційного суду було відкрито апеляційне провадження у справі, згідно до чого, заочне рішення напідставі якого виданого виконавчий лист не набрало законної сили, а тому виданий виконавчий лист втратив юридичну силу.

30.08.2019 р. боржником подано до Заінтересованої особи-2 заяву про закінчення виконавчого провадження, у додатку якої додано завірену Дніпровським апеляційним судом копію ухвали Дніпровського апеляційного суду від 29.08.2019 р. у справі.

Станом на 04.09.2019 р. виконавче провадження не зупинено та не закінчено, що не відповідає ст.38 та ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» та підтверджує незаконність дій Заінтересованої особи-2.

Нормативне обґрунтування:

Відповідно до ст.38 Закону, виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Частина 1 ст.273 ЦПК України говорить про те, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до ч.4 ст.359 ЦПК України, якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України.

Згідно до ст.447 ЦПК, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частина 1 ст.448 ЦПК передбачає, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Частина 1 ст.450 ЦПК говорить, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід’ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.

Аналогічні приписи містяться в п.4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де зокрема зазначено, що статтями 3 і 4 Закону № 3674-VІ визначено об’єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Наведений у пунктах 1, 4 частини другої статті 4 Закону № 3674-VІ перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним. Отже, справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг), що подаються до суду, не зазначених у частині другій статті 4 Закону 3674-VІ, не передбачено, наприклад, за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися: не проводились.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач/боржник поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи: судові витрати відсутні.

Підтверджуємо те, що боржником як скаржником або як позивачем не подано іншого позову (позовів), скарг до цього ж стягувача, заінтересованих осіб з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження – не подається».

З метою найскорішого строку розгляду скарги, прошу мене повідомити за телефоном 095-235-31-10 або електронною поштою [email protected] про дату та час розгляду скарги, прийняті процесуальні документи. Також я можу направити, вручити процесуальні документи, виклики до суду учасникам в разі необхідності.

Керуючись викладеним, -

ПРОШУ ШАНОВНИЙ СУД:

1. Визнати неправомірними дії Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ___________________ у рамках виконавчого провадження №_____________ щодо не зупинення виконавчого провадження внаслідок поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення по справі ____________.

2. Визнати неправомірними дії Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Астаркіної Євгенії Павлівни у рамках виконавчого провадження №_________ щодо не винесення постанови про зупинення виконавчого провадження №_______________ внаслідок поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення по справі ____________.

3. Визнати неправомірними дії Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо проведення 04.09.2019 р. у рамках виконавчого провадження №___________ електронних торгів (аукціону) з продажу нерухомого майна за реєстраційним номером лоту __________: «Іпотека. Нежитлове приміщення №__ поз. ____ загальною площею _______ кв.м., ганок літ. в{1} на першому поверсі житлового будинку літ. _____ за адресою: м. Дніпро, вул. ___________, ____».

4. Зобов’язати Центральний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області датою 02.09.2019 р. зупинити виконавче провадження №_____________.

5. Зобов’язати Центральний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області датою 02.09.2019 р. винести постанову про зупинення виконавчого провадження №___________.

6. Зобов’язати Центральний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області скасувати результати проведення 04.09.2019 р. у рамках виконавчого провадження №_____________ електронних торгів (аукціону) з продажу нерухомого майна за реєстраційним номером лоту ______: «Іпотека. Нежитлове приміщення №__ поз. ____ загальною площею _____ кв.м., ганок літ. в{1} на першому поверсі житлового будинку літ. _____ за адресою: м. Дніпро, вул. ___________, _____».

Додаток у копіях:

- заява боржника від 30.08.2019 р. про закінчення виконавчого провадження;
- ухвала Дніпровського апеляційного суду від 29.08.2019 р. у справі №________;
- виконавчий лист _______________ виданий 20.02.2017 Кіровським районним судом м.Дніпропетровська;
- постанова Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 05.10.17 про відкриття виконавчого провадження;
- примірники скарги заінтересованим особам.

ФІО _________________________ _________________________ (підпис)

ВОТ ПОЛНЫЙ ТЕКСТ ОПРЕДЕЛЕНИЯ СУДА ПО ИТОГАМ РАССМОТРЕНИЯ ВЫШЕУКАЗАННОЙ ЖАЛОБЫ:

Справа № __________
Провадження № _________

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
при секретарі Давіденко Ю.А.,
за участю представника боржника ОСОБА_1 ,
державного виконавця Астаркіної Є.П.,
представника стягувача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу у паперовій формі за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) Астаркіної Євгенії Павлівни, де боржник ОСОБА_3 , стягувач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду за захистом своїх прав як боржника у виконавчому провадженні зі скаргою на дії державного виконавця в рамках виконавчого провадження № 54839440 з примусового виконання виконавчого листа № 203/7722/14-ц, виданого 20 лютого 2017 року на виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2015 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Приватбанк» суми боргу, з тих підстав, що державний виконавець після отримання 30 серпня 2019 року копії ухвали Дніпровського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року про відкриття апеляційного провадження у справі № 203/7722/14-ц з заявою про закінчення з цих підстав виконавчого провадження, в порушення вимог ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження не зупинила, відповідної постанови не винесла, продовживши здійснення виконавчих дій, тому скаржник просила суд: 1) визнати неправомірними дії Центрального відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області в особі старшого державного виконавця Астаркіної Є.П. у рамках виконавчого провадження №54839440 щодо незупинення виконавчого провадження внаслідок поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення по справі №203/7722/14-ц; 2) визнати неправомірними дії Центрального відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області в особі старшого державного виконавця Астаркіної Є.П. у рамках виконавчого провадження № 54839440 щодо не винесення постанови про зупинення виконавчого провадження № 54839440 внаслідок поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення по справі №203/7722/14-ц; 3) визнати неправомірними дії Центрального відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області щодо проведення 04 вересня 2019 року у рамках виконавчого провадження № 54839440 електронних торгів (аукціону) з продажу нерухомого майна за реєстраційним номером лоту 367462: «Іпотека. Нежитлове приміщення №1 поз. 1-5 загальною площею 54,8 кв. м. ганок літ. В(1) на першому поверсі житлового будинку літ. В-1 за адресою: АДРЕСА_1 »; 4) зобов`язати Центральний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області датою «02 вересня 2019 року» зупинити виконавче провадження № 54839440; 5) зобов`язати Центральний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області датою «02 вересня 2019 року» винести постанову про зупинення виконавчого провадження № 54839440; 6) зобов`язати Центральний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області скасувати результати проведення 04 вересня 2019 року у рамках виконавчого провадження № 54839440 електронних торгів (аукціону) з продажу нерухомого майна за реєстраційним номером лоту 367462: «Іпотека. Нежитлове приміщення №1 поз. 1-5 загальною площею 54,8 кв.м., ганок літ. В (1) на першому поверсі житлового будинку літ. В-1 за адресою: АДРЕСА_1 ».

Скарга розглядається неодноразово, і за постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2020 року про скасування ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2019 року направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції з мотивів неповноти з`ясування обставин, з метою усунення якої одночасно з призначенням судового засідання ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2020 року у державного виконавця витребуване виконавче провадження в копії, що державний виконавець виконав 04 травня 2020 року.

Ухвалою суду від 04 травня 2020 року у зв`язку з правонаступництвом замінено суб`єкт оскарження державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Астаркіну Є.П. на державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) Астаркіну Є.П.

Державний виконавець 23 жовтня 2020 року подала заперечення на скаргу та після повернення справи на новий розгляд інших заяв по суті справи не подавала. У поданих запереченнях вимоги скарги не визнала та просила у задоволенні скарги відмовити повністю з підстав дотримання нею вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки підстав для зупинення, передбачених ст. 38 Закону не було, нею постанова про зупинення не виносилася. Так, виконавчий лист №203/7722/14-ц, виданий Кіровським районним судом м. Дніпропетровська 20 лютого 2017 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк», тоді як представником боржника державному виконавцю подана ухвала Дніпровського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року по поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_4 , а не боржнику за виконавчим провадженням Бардаченко ОСОБА_5 . При цьому, рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2015 року в задоволенні позову до ОСОБА_4 відмовлено і позов задоволено лише відносно ОСОБА_3 , тому вказане оскарження не стосувалося боржника ОСОБА_3 і відповідно не було підстав для зупинення виконавчого провадження. Крім того, стосовно решти вимог скарги, то торги організовує та проводить не державний виконавець, а зупинити виконавче провадження «заднім» числом технічно не можливо, оскільки торги пройшли успішно, реалізація майна відбулася, кошти розподілені і зараховані на погашення боргу.

Стягувач АТ КБ «Приватбанк» заяв по суті справи не подавав.

В судовому засіданні представник боржника ОСОБА_1 підтримав вимоги скарги в повному обсязі з наведених у ній підстав, уточнивши, що вимоги про зобов`язання суб`єкт оскарження зупинити виконавче провадження датою 02 вересня 2019 року та зобов`язання винести постанову про зупинення виконавчого провадження датою 02 вересня 2019 року про суті є однією вимогою стосовно зупинення вказаного виконавчого провадження у день, коли державний виконавець зобов`язаний був вчинити такі дії 02 вересня 2019 року.

Головний державний виконавець Центрального відділу ДВС у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Дніпро) Астаркіна Є.П. в судовому засіданні проти вимог скарги заперечувала з підстав, наведених у письмових запереченнях та просила у задоволенні скарги відмовити.

Представник стягувача АТ КБ «Приватбанк» - адвокат Гайворонський О.Г. в судовому засіданні проти вимог скарги заперечував, вважаючи дії та рішення державного виконавця такими, що відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження», та зазначивши, що боржником рішення суду від 19 листопада 2015 року не виконується з часу пред`явлення його до примусового виконання, і від виконання вона ухиляється.

Суд, вислухавши усні пояснення учасників розгляду, дослідивши виконавче провадження № 54839440 в копії, наявні письмові докази в межах доводів скарги, приходить до наступного висновку.

Здійснення судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано розділом VІІ ЦПК України і спрямовано на захист учасників виконавчого провадження від порушень їх прав та свобод під час виконання судових рішень за принципом їх обов`язковості.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2015 року №203 /7722/14-ц позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» в рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № 2007-ПМ-67 від 15 червня 2007 року 2082799,60 грн., яка складається з заборгованості за кредитом1811387,55 грн., заборгованості по відсоткам 258322,89 грн. та пені 13089,16 грн., а також в рахунок повернення судових витрат 3654,00 грн., а разом 2086453,60 грн.; в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовлено.

На виконання цього рішення Кіровським районним судом м. Дніпропетровська 20 лютого 2017 року виданий виконавчий лист №203/7722/14-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ» Приватбанк» вказаної суми заборгованості та судових витрат.

04 жовтня 2017 року за вх. №8600 з заявою про відкриття виконавчого провадження звернувся представник ПАТ КБ «Приватбанк» Христян М.О.

Постановою головного державного виконавця Центрального відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Астаркіної Є.П. від 05 жовтня 2017 року відкрито виконавче провадження № 54839440 з виконання виконавчого листа №203/7722/14-ц.

Постановою цього ж державного виконавця від 05 жовтня 2017 року винесено постанову про арешт всього майна боржника.

Також державним виконавцем здійснені відповідні запити, направлені на виявлення наявних грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, належного боржнику, винесена 29 листопада 2017 року постанова про розшук майна боржника.

12 січня 2018 року вказаним державним виконавцем за результатами проведеної виконавчої дії винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 54,8 кв.м.

23 січня 2018 року цим же державним виконавцем винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарської діяльності для участі у виконавчому провадженні.

03 травня 2018 року цим державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 травня 2018 року (203/1403/18, провадження №4-с/0203/11/2018).

26 червня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2018 року, що набрала законної сили 23 квітня 2019 року.

Після відновлення виконавчого провадження державним виконавцем передані документи ДП «Сетам» для проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна боржника ОСОБА_3 : нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 54,8 кв.м., приміщення №1 поз.1-5. Згідно Порядку реалізації арештованого майна, затвердженомунаказом Мінюсту від 29 вересня 2016 року №2831/5 ДП «Сетам» листом від 09 серпня 2019 року за вих. №112/17-18-19 повідомило учасників виконавчого провадження, що вказаний лот зареєстрований під № НОМЕР_1 (уцінено лот №272496 після проведення вперше торгів 24 липня 2019 року, які не відбулися) та наступні електронні торги призначені на 04 вересня 2019 року о 9-00 год. з початковою ціною 648393,60 грн.

20 серпня 2019 року ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2015 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження заочного рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2015 року; відкрито апеляційне провадження за скаргою.

30 серпня 2019 року за вх. № 9408 боржником ОСОБА_3 державному виконавцю Центрального відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Астаркіній Є.П. подана заява про закінчення виконавчого провадження № 54839440 з виконання виконавчого листа № 203/7722/14-ц, скасування усіх арештів нерухомого та рухового майна боржника у зв`язку з відкриттям апеляційного провадження а апеляційною скаргою на заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2019 року, про що до заяви додана копія ухвали Дніпровського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року.

Листом начальника Центрального відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Лисенка Д.Б. за вих. № 13.5-34/15779/13 ОСОБА_3 В. повідомлено про відсутність підстав, передбачених ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», для зупинення виконавчого провадження, оскільки судове рішення оскаржується не боржником, а іншою особою ОСОБА_4.

Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Частиною 2 ст. 38 вказаного Закону передбачено, що про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Як встановлено в судовому засіданні ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року ОСОБА_4 поновлено строк на апеляційне оскарження заочного рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2015 року у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості; відкрито апеляційне провадження (а.с. 52).

Таким чином, апеляційна скарга подана на рішення суду від 19 листопада 2019 року, звернуте до примусового виконання на підставі виконавчого листа №203/7722/14-ц, виданого 20 лютого 2017 року, і апеляційним судом поновлений строк на подання цієї апеляційної скарги та прийнята апеляційна скарга до розгляду, а тому державний виконавець, отримавши 30 серпня 2019 року за вх. 9408 копію ухвали Дніпровського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року зобов`язана була зупинити виконавче провадження № 54839440 та не пізніше 31 серпня 2019 року винести відповідну постанову.

Разом з тим, таких дій державним виконавцем протиправно не вчинено, а заява боржника від 30 серпня 2019 року процесуального вирішення не знайшла, оскільки неправомірно розглянута в порядку Закону України «Про звернення громадян» 02 вересня 2019 року з наданням відповіді листом за підписом начальника відділу ДВС.

Доводи державного виконавця про те, що рішення суду оскаржувалось не боржником у виконавчому провадженні ОСОБА_6 ОСОБА_7 , а іншою особою ОСОБА_8 в задоволенні позовних вимог до якого оскаржуваним рішенням взагалі відмовлено, а також про те, що ухвалою апеляційного суду не вирішено питання зупинення виконання заочного рішення від 19 листопада 2015 року, суд до уваги не приймає, оскільки ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» покладає на державного виконавця обов`язок зупинити виконавче провадження в силу самого факту поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, а не з межами оскарження чи з суб`єктом подання апеляційної скарги, та, відповідно, такий обов`язок не залежить від того, чи сторона виконавчого провадження в розумінні ст.15 Закону подала апеляційну скаргу чи не сторона виконавчого провадження. Таке зупинення виконавчого провадження, передбачене ст. 38 Закону, безпосередньо пов`язане із суспензивним характером подання апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 273, 359 ЦПК України, з огляду на що у разі допуску такої скарги до правосуддя рішення суду набирає законної сили, якщо його не скасовано, після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду, так само після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Так, ст. 38 Закону пов`язує обов`язок зупинити виконавче провадження виключно з фактом поновлення строку на подання апеляційної скарги або прийняттям до розгляду апеляційної скарги, оскільки в такому разі виконуване в примусовому порядку рішення не вважається таким, що набрало законної сили, а тому так само помилковим є твердження державного виконавця про те, що ухвало апеляційного суду не вирішене питання зупинення виконання заочного рішення суду від 19 листопада 2015 року, яке має значення для застосування ст. 34 Закону, а не ст. 38 Закону.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що державний виконавець після отримання 30 серпня 2019 року ухвали Дніпровського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року, маючи обов`язок вчинити дії та винести процесуальне рішення, передбачені ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», неправомірно допустила бездіяльність, що виразилася у незупиненні виконавчого провадження №54839440, та починаючи з 01 вересня 2019 року у невинесенні постанови про зупинення виконавчого провадження, а тому скарга в цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи решту заявлених вимог, суд виходить з того, що за ч.ч.1, 2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із частиною 5статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини 3статті 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Зазначене конституційне положення відображено і устатті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, судом встановлено, що згідно протоколу № 429889 проведення електронних торгів від 04 вересня 2019 року відбулись торги з реалізації нерухомого майна нежитлового приміщення №1 поз. 1-5, ганок літ. В (1) загальною площею 548 кв.м. на першому поверсі житлового будинку літ. В-1 за адресою: АДРЕСА_1 за ціною продажу 1310000,00 грн. Переможцем електронних торгів став ОСОБА_9 , який повністю сплатив кошти за придбаний лот 05 вересня 2019 року на депозитний рахунок відділу ДВС у зв`язку з чим державним виконавцем складено акт 06 вересня 2019 року про реалізацію предмету іпотеки (а.с.99-102), винесено розпорядження № 54839440/13 про розподіл коштів та 11 вересня 2019 року винесено постанову про зняття арешту з реалізованого майна, припинення заборони на нерухоме майно та припинення іпотеки.

05 листопада 2019 року постановою головного державного виконавця Центрального відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Астаркіної Є.П. зупинено виконавче провадження № 54839440 на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2019 року.

Також в судовому засіданні встановлено, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року апеляційна скарга ОСОБА_4 залишена без задоволення, а заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2020 року (справа №203/7722/14-ц, провадження № 61-5833 ск 20) відкрито касаційне провадження у справі за позовомпублічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договоромза касаційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішенняКіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2015 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року; у задоволенні клопотання ОСОБА_3 прозупинення виконання заочного рішення Кіровського районного судум. Дніпропетровська від 19 листопада 2015 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого2020 року до закінчення касаційного провадження відмовлено.

За встановлених обставин завдання цивільного судочинства в ефективному на практиці захисті прав та інтересів стягувача превалюють у процесі судового контролю за виконанням обов`язкового рішення суду над будь-якими іншими міркуваннями правового пуризму у виконавчому провадженні звернення стягнення на майно боржника, який доступними правовими засобами захисту уникав чотири роки виконання своїх цивільних обов`язків.

Враховуючи незворотність наслідків реалізації арештованого майна боржника в межах виконавчого провадження, визнання по суду оскаржуваної бездіяльності неправомірною внаслідок встановлення обґрунтованості скарги може мати наслідком покладення на державного виконавця обов`язку усунути порушення права боржника на участь у вчиненні виконавчих дій лише на випадок повороту виконання у разі скасування Верховним Судом заочного рішення суду та постанови суду апеляційної інстанції, а до того не може судом вирішуватися наперед через заборону ухвалення умовних рішень, і поновлення порушеного права боржника можливе виключно у позовному порядку з віднесенням до підстав позову встановленого протиправного характеру бездіяльності, з чого слідує необхідність і достатність для подальшого захисту інтересів боржника факту авторитетного судового декларування неправомірною бездіяльності, що відбулася з 30 серпня до 05 листопада 2019 року.

Крім того, належить відзначити, що проведення прилюдних торгів здійснює організатор торгів згідно Порядку реалізації арештованого майна, затвердженому наказом Мінюсту від 29 вересня 2016 року №2831/5, яким є ДП «Сетам», а не державний виконавець, та ДП «Сетам» проводило аукціон 04 вересня 2019 року на виконання обов`язкового рішення суду, яке до тепер не скасоване.

Керуючись ст. ст. 447-451, 259, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ЗАЩИТА ОТ ЗАВЕЩАНИЯ В НАСЛЕДСТВЕННОМ ДЕЛЕ

14.05.2020 16:33

Юридическая рассылка практических идей и новостей от Гильдии Профессиональных Юристов. Рассылка носит информационный характер. Для подписки на рассылку отправляйте «подписаться» со своего почтового ящика на адрес: [email protected]

Для отказа от рассылки, напишите «отказ» и отправьте со своего почтового ящика на адрес: [email protected]

НАСЛЕДСТВО: ЗАЩИТА ОТ ЗАВЕЩАНИЯ В НАСЛЕДСТВЕННОМ СПОРЕ

В наследственных делах завещание решает многое, но не всё, что подтверждает судебная практика. Например, имея завещание, наследник, в пользу которого оформлено завещание, должен не пропустить шестимесячный срок со дня смерти наследодателя для подачи соответствующего заявления нотариусу о принятии наследства в случаи, если наследник постоянно не проживал с наследодателем. Не выполнив указанного, необходимо будет в дальнейшем наследнику по завещанию обращаться в суд с соответствующим заявлением об установлении факта проживания вместе с наследодателем на момент открытия наследства.

ИСХОДНАЯ СИТУАЦИЯ И ЮРИДИЧЕСКИЕ ДЕЙСТВИЯ ПРОВЕДЁННЫЕ ГИЛЬДИЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ:

13.03.2015 г. умер наследодатель после, которого остались три наследника: два по закону (клиенты Гильдии профессиональных юристов) и один наследник по завещанию. Наследники по закону на протяжении шести месяцев с момента смерти наследодателя подали нотариусу соответствующие заявления о принятии наследства. Наследник по завещанию на протяжении шести месяцев с момента смерти наследодателя так и не подал нотариусу соответствующие заявления о принятии наследства, тем самым пропустив срок на принятие наследства.

Наследник по завещанию подал в отношении клиентов заявление в суд о признании факта постоянного проживания с наследодателем. Решением суда первой инстанции отказано в удовлетворении заявления, т.к.: «Судом встановлено, підтверджується показаннями свідків та не спростовується позивачкою, що на момент смерті спадкодавця вона проживала разом з ним два тижні, зареєстрована була за адресою: с.Заплавка Магдалинівського району Дніпропетровської області, з місця реєстрації не знімалась, за вказаною адресою заходяться усі її речі, проживав та був зареєстрований її чоловік, з яким шлюб не розірвано, у зв'язку з чим судом не може розцінюватися як постійне місце проживання позивачки разом зі спадкодавцем за два тижні до його смерті.

Аналізуючи усі зібрані по справі докази, пояснення сторін та показання свідків, суд не знайшов підстав для задоволення позову, оскільки позивачка не довела суду саме факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент його смерті, тому суд вважає ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, - відмовити», ссылка на решение http://reyestr.court.gov.ua/Review/57572713

Наследник по завещанию подал апелляционную жалобу, которую апелляционный суд удовлетворил в полном объёме, указав при этом: «відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Беручи до уваги вищенаведене, суд першої інстанції помилково тлумачив умову прийняття спадщини, саме як постійність проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки положеннями ч. 3 ст. 1268 ЦК України не визначається тривалість спільного проживання до смерті спадкодавця для прийняття спадщини, так само як і законом.

До спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Таким чином, при вирішенні справи, суд першої інстанції виходив із неправильного розуміння ч. 3 ст. 1268 ЦК України та не дослідження обставини, обумовлених диспозицією наведеної норми.

Оскільки, юридичне значення для спадкових відносин має лише постійне проживання, при цьому тривалість та початковий момент спільного проживання із спадкодавцем не має значення, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про встановлення факту проживання ОСОБА_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини 13 березня 2015 року», вот ссылка на решение апелляционного суда http://reyestr.court.gov.ua/Review/58563810

Наследник по завещанию на основании решения апелляционного суда получил у нотариуса свидетельство о наследстве.

В июле 2016 г. наследники по закону (клиенты Гильдии профессиональных юристов) подали отдельный иск о признания недействительным выданного свидетельства о наследстве.

Наши клиенты подали на решения апелляционного суда кассационную жалобу, на основании которой 05 сентября 2016 г. Высшим Специализированым Судом Украины остановлено исполнение решения апелляционного суда, вот ссылка на определение суда http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61330386. Благодаря этой остановки действия решения апелляционного суда, в производстве по иску о признания недействительным выданного свидетельства о наследстве суд первой инстанции принял определение, которым обеспечил иск путём наложение запрета на продажу домовладения полученного в наследство, вот ссылка на определение суда http://reyestr.court.gov.ua/Review/61464297

Определением кассационной инстанции было отменено в полном объёме решение апелляционного суда (вот ссылка на определение кассационной инстанции http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67762682), что послужило основанием для дальнейшего удовлетворения иска наших клиентов о признание недействительным свидетельства о наследстве.

Наследники по закону (наши клиенты) получили у нотариуса свидетельства о наследстве и вопрос положительно закрыт в пользу наших клиентов, даже несмотря на наличие действующего завещания не в пользу наших клиентов!

ТАКЖЕ СМОТРИ СЛЕДУЮЩИЕ СТАТЬИ:

ОШИБКИ ИНСПЕКЦИИ АРХИТЕКТУРНО – СТРОИТЕЛЬНОГО КОНТРОЛЯ В ПРИКАЗЕ О ПРОВЕДЕНИИ ВНЕПЛАНОВОЙ ПРОВЕРКИ И ОТСУТСТВИЕ СОГЛАСОВАНИЯ С ЦЕНТРАЛЬНЫМ ОРГАНОМ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ ВЛАСТИ, КОТОРЫЙ ОБЕСПЕЧИВАЕТ ФОРМИРОВАНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ПОЛИТИКИ В СООТВЕТСТВУЮЩЕЙ СФЕРЕ ГОСУДАРСТВЕННОГО НАДЗОРА (КОНТРОЛЯ), ЯВЛЯЮТСЯ ОСНОВАНИЕМ ДЛЯ НЕ ДОПУСКА ПРОВЕРЯЮЩИХ К ПРОВЕРКИ (ВЕРХОВНЫЙ СУД КАССАЦИОННЫЙ АДМИНИСТРАТИВНЫЙ ПОСТАНОВЛЕНИЕ ПО ДЕЛУ №461/3503/17 ОТ 6 ФЕВРАЛЯ 2020 Г.)
http://gpl.in.ua/ru/ideas/oshibki-inspekcii-arxitekturno-stroitelnogo-kontrolja-v-prikaze-o-provedenii-vneplanovoj-proverki-i-otsutstvie-soglasovanija-s-c.html

ОТМЕНА ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ ПРИВАТБАНКА О ВЗЫСКАНИИ ДОЛГА ПО КРЕДИТУ + ШАБЛОНЫ ПОДГОТОВЛЕННЫХ ДОКУМЕНТОВ ПО ДЕЛУ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/sudebnaja-otmena-zaochnogo-reshenija-privatbanka-o-vzyskanii-dolga-po-kreditu-shablony-podgotovlennyx-dokumentov-po-delu.html

АРЕНДА: АКТУАЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ, ОТВЕТЫ.
http://gpl.in.ua/ru/ideas/arenda-vopros.html

ЮРИСТЫ ГИЛЬДИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ МОГУТ НЕ ТОЛЬКО ПРИНИМАТЬ УЧАСТИЕ В СУДЕБНЫХ ПРОИЗВОДСТВАХ, НО И СОПРОВОЖДАТЬ ИХ ДИСТАНЦИОННО:
- ИЗУЧАТЬ МАТЕРИАЛЫ, ВЫЯВЛЯТЬ НЕДОСТАТКИ И НАРУШЕНИЯ;
- РЕКОМЕНДОВАТЬ ПРАВОВУЮ ПОЗИЦИЮ;
- СОСТАВЛЯТЬ ОТ ИМЕНИ КЛИЕНТОВ ПРОЦЕССУАЛЬНЫЕ ДОКУМЕНТЫ, В Т.Ч. ЗАЯВЛЕНИЯ, ИСКИ, ЖАЛОБЫ, АПЕЛЛЯЦИИ, КАССАЦИИ, ДОПОЛНЕНИЯ К НИМ И Т.Д.

НАЛИЧИЕ АДВОКАТА (ПРЕДСТАВИТЕЛЯ) НЕ ЯВЛЯЕТСЯ ПРЕПЯТСТВИЕМ ДЛЯ ОБРАЩЕНИЯ В ГИЛЬДИЮ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ.

Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
тел.095-235-31-10, 096-476-66-66
сайт gpl.in.ua

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Ошибки Инспекции архитектурно–строительного контроля в приказе о проведении внеплановой проверки

24.04.2020 19:33

Ошибки Инспекции архитектурно – строительного контроля в приказе о проведении внеплановой проверки и отсутствие согласования с центральным органом исполнительной власти, который обеспечивает формирование государственной политики в соответствующей сфере государственного надзора (контроля), являются основанием для не допуска проверяющих к проверки (Верховный Суд Кассационный административный постановление по делу №461/3503/17 от 6 февраля 2020 г.)

Внеплановая проверка государственным органом как правило является неприятным явлением для того кого проверяют. На законодательном уровне есть действующий механизм благодаря которому можно не допускать проверяющих к проверки, этот механизм показан в судебном деле №461/3503/17.

По данному делу суды исходили из того, что в приказе о проведении внеплановой проверки должны быть указаны конкретные вопросы возможного нарушения законодательства подконтрольным субъектом, которые стали основанием для проведения проверки и должны проверяться. Судами установлены следующие нарушения:

(1) приказ о проведении проверки не содержит четкого определения предмета проверки, а описано его общими фразами «соблюдение требований законодательства в сфере градостроительной деятельности, строительных норм, государственных стандартов и правил при выполнении подготовительных и строительных работ». При том, что в предмете проверки должны быть указаны конкретные вопросы возможного нарушения законодательства подконтрольным субъектом, которые стали основанием для проведения проверки и должны проверяться;

(2) внеплановая проверка должна была осуществляться исключительно по согласованию центрального органа исполнительной власти, который обеспечивает формирование государственной политики в соответствующей сфере государственного надзора (контроля), или соответствующего государственного коллегиального органа, как предусмотрено требованиями статьи 6 Закона Украины «Об основных принципах государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности».

Вышеуказанные нарушения позволили законно не допустить проведение внеплановой проверки.

Полный текст постановления Верховного Суда:

ПОСТАНОВА
Іменем України
06 лютого 2020 року
Київ

справа №461/3503/17
провадження №К/9901/69304/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Мороз Л.Л., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Екополіс» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправними та скасування наказу, припису та постанови, за касаційною скаргою Інспекції архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на рішення Галицького районного суду м. Львова у складі головуючого судді Юрків О.Р. від 24 травня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Пліша М.А, Судової-Хомюк Н.М., Шинкар Т.І., від 19 листопада 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Екополіс» (далі - ТОВ «ІБК «Екополіс», позивач) звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі - Інспекція ДАБК у м. Львові, відповідач), в якому після доповнення та уточнення позовних вимог просило:

- визнати протиправними та скасувати припис про усунення порушення у сфері містобудівної діяльності від 19 травня 2017 року стосовно ТОВ «ІБК «Екополіс»;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 111П від 1 червня 2017 року про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Будівництво котеджного містечка та багатоквартирних житлових будинків на вул. Янева, 10 у м. Львові»;
- визнати протиправною та скасувати постанову № 0006-вих-2779/71 від 13 червня 2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ТОВ «ІБК «Екополіс».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 24 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року, позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в предметі перевірки повинні зазначатись конкретні питання можливого порушення законодавства підконтрольним суб`єктом, які стали підставою для проведення перевірки і повинні перевірятись. Суди дійшли висновку про порушення відповідачем вимог статей 2, 3, 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

3. Крім того, ТОВ «ІБК «Екополіс» було подано заяву про забезпечення позову, в якій просило постановити ухвалу якою заборонити Інспекції ДАБК у м. Львові проводити позапланову перевірку на підставі наказу № 89-П та направлення № 362-пп від 12 травня 2017 року на об`єкті «Будівництво котеджного містечка та багатоквартирних житлових будинків на вул. Янева, 10 у м. Львові»

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19 травня 2017 року, заяву ТОВ «ІБК «Екополіс» про забезпечення позову задоволено та заборонено Інспекції ДАБК у м. Львові проводити позапланову перевірку на підставі наказу № 89-П та направлення № 362-пп від 12 травня 2017 року на об`єкті «Будівництво котеджного містечка та багатоквартирних житлових будинків на вул. Янева, 10 у м. Львові».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Інспекція ДАБК у м. Львові звернулась із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 16 травня 2017 року представник Інспекції ДАБК у м. Львові залишив в офісі позивача копію наказу від 12 травня 2017 року № 89-П про проведення позапланової перевірки, виданого начальником Інспекції ДАБК у м. Львові, та копію направлення для проведення позапланової перевірки від 12 травня 2017 року № 362-пп на об`єкті «Будівництво котеджного містечка та багатоквартирних житлових будинків на вул. Янева, 10 у м. Львові». Згідно з документами, позапланова перевірка призначена на підставі звернення депутата Львівської міської ради, фракція «Об`єднання «Самопоміч» ОСОБА_1 від 10 травня 2017 року № 69 та № 4-290.

6. На підставі наказу № 89-П від 12 травня 2017 року та направлення № 362-пп від 12 травня 2017 року за зверненням депутата Львівської міської ради ОСОБА_1 , стосовно позивача складено:

- акт від 19 травня 2017 року про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій;
- протокол від 19 травня 2017 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
- припис від 19 травня 2017 року про усунення порушення у сфері містобудівної діяльності, яким зобов`язано позивача до 1 червня 2017 року допустити представників Інспекції ДАБК у м. Львові до перевірки.

7. 1 червня 2017 року Інспекцією ДАБК у м. Львові видано наказ № 111П про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Будівництво котеджного містечка та багатоквартирних житлових будинків на вул. Янева, 10 у м. Львові» та направлення для проведення позапланової перевірки № 417-пп.

Зазначеними документами призначено позапланову перевірку позивача в період з 1 по 6 червня 2017 року на вищеназваному об`єкті будівництва на виконання припису від 19 травня 2017 року про допуск на перевірку.

Між тим, недопуск до перевірки 19 травня 2017 року позивачем був здійснений у зв`язку із наявністю ухвали Галицького районного суду м. Львова від 19 травня 2017 року про заборону Інспекції ДАБК у м. Львові проводити позапланову перевірку на підставі наказу № 89-П та направлення № 362-пп від 12 травня 2017 року на об`єкті «Будівництво котеджного містечка та багатоквартирних житлових будинків на вул. Янева, 10 у м. Львові».

8. 6 червня 2017 року посадовими особами відповідача складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому зазначено про неможливість проведення перевірки на підставі припису від 19 травня 2017 року у зв`язку із відсутністю посадових осіб ТОВ «ІБК «Екополіс».

9. 13 червня 2017 року начальник Інспекції ДАБК у м. Львові не зважаючи на ухвалу суду від 19 травня 2017 року про заборону проведення перевірки виніс постанову про накладення штрафу у сумі 16480 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ТОВ «ІБК «Екополіс» за недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до перевірки на об`єкті будівництва у м. Львові, вул. Янева, 10.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. Касаційна скарга відповідача обґрунтована тим, що предмет перевірки, наведений в наказі, повністю відповідає пунктам 1 та 2 Порядку № 553. Також вказує, що Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядок № 553 не містять жодної вимоги про необхідність погодження з вищестоящими органами на проведення позапланової перевірки.

Скаржник посилається на те, що ухвала про заборону проведення перевірки від 19 травня 2017 року надійшла до нього лише о 17-31 год., тобто вже після виходу посадових осіб для здійснення перевірки позивача.

Крім того, зазначає, що ця ухвала не містить заборони притягати до відповідальності суб`єктів містобудування за правопорушення, вчинені до її винесення. На думку скаржника, ті вимоги, на які послались суди як обов`язкові, не передбачені частиною другою статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

11. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому послався на необґрунтованість викладених в ній доводів. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

13. Окрім того, відповідно до частин 1, 4, 5 статті 2, та абзаців 6, 7 статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», сфера дії якого поширюється з 1 січня 2017 року на органи архітектурно-будівельного контролю з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідній сфері, принципами державного нагляду, виконання яких повинні забезпечити органи державного контролю (нагляду) в тому числі архітектурно-будівельного контролю, зокрема є:

- об`єктивність та неупередженість здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимість проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та безпідставними заявами, а також невідворотність відповідальності осіб за подання таких заяв;

- здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

14. Відповідно до статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якою встановлені підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), та пункту 7 Порядку № 553, така підстава для проведення позапланової перевірки, як звернення депутата міської ради, відсутня. Заяви ж фізичних чи юридичних осіб, на підставі яких може проводитись перевірка, повинні бути обґрунтованими та обумовленими порушенням підконтрольним суб`єктом господарювання містобудівного законодавства, мають містити відомості про порушення прав та законних інтересів особи, яка звертається до органу державного контролю зі скаргою (зверненням) та/або про шкоду, яка завдана життю і здоров`ю скаржника, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій що підтверджують такі порушення. Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю) або відповідного державного колегіального органу.

У пункті 9 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

15. Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

16. Статтею 156 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено виконання ухвали про забезпечення позову, в якій зазначено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

16. Як встановлено судами попередніх інстанцій, в наказі відповідача від 12 травня 2017 року №89-П про проведення перевірки не зазначено, що призначено перевірку суб`єкта господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Екополіс». Також вказаний наказ не містить чіткого визначення предмету перевірки, а описано його загальними фразами «дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт». Адже в предметі перевірки повинні зазначатись конкретні питання можливого порушення законодавства підконтрольним суб`єктом, які стали підставою для проведення перевірки і повинні перевірятись.

В направленнях на перевірку від 12 травня 2017 року № 362-пп також не міститься найменування суб`єкта, що перевіряється, а предмет перевірки взагалі не зазначений, чим порушено вимоги частини 3 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»

Отже, Верховний Суд погоджується із судами попередніх інстанцій, що відповідачем було порушено вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядку № 553.

17. Також Верховний Суд вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що позаплановий захід повинен був здійснюватись виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, як передбачено вимогами статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Так, посилання скаржника на відсутність вказаних положень у спеціальному законодавстві, що регулює діяльність скаржника, свідчить про невірне тлумачення ним норм діючого законодавства без врахування положень, що містяться у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Оскільки позивач є органом державного нагляду в розумінні приписів цього Закону, його дія розповсюджується на нього.

18. Таким чином, цілком обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що перевірка відповідачем була призначена без належних підстав передбачених статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки звернення депутата Львівської міської ради не містять такого обґрунтування доцільності її проведення; з порушенням порядку проведення позапланових перевірок, адже наказ про проведення перевірки та направлення на проведення перевірки, не містять в повному обсязі відомостей, передбачених статтею 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», та погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, як це передбачено підпунктом 4 частини 1 статті 6 цього Закону.

19. Крім того, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що ухвала про заборону проведення позапланової перевірки від 19 травня 2017 року надійшла до нього цього дня лише о 17-31 год., тобто вже після виходу посадових осіб для здійснення перевірки позивача, з огляду на таке.

Не зважаючи на заборону проведення позапланової перевірки, яка міститься в ухвалі від 19 травня 2017 року, відповідач 1 червня 2017 року виніс наказ № 111П про проведення позапланової перевірки щодо виконання позивачем припису від 19 травня 2017 року та виніс постанову від 13 червня 2017 року про накладення штрафу за невиконання попереднього припису про недопуск до перевірки 19 травня 2017 року, чим порушив статтю 129-1 Конституції України, відповідно до якої судове рішення є обов`язковим до виконання.

Отже, відповідач при винесенні наказу про проведення перевірки № 111П від 1 червня 2017 року та постанови від 13 червня 2017 року про накладення штрафу за недопуск до перевірки 19 травня 2017 року не виконав вимоги ухвали Галицького районного суду м. Львова від 19 травня 2017 року про заборону проведення позапланової перевірки позивача на підставі наказу № 89-П та направлення № 362-пп від 12 травня 2017 року.

19. Наведені у касаційній скарзі доводи Верховний Суд відхиляє, оскільки вони не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для їх скасування.

20. У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

20. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Інспекції архітектурно-будівельного контролю у м. Львові залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 травня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк, Л.Л. Мороз

Ссылка на полный текст постановления: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87422408

ТАКЖЕ СМОТРИ СЛЕДУЮЩИЕ СТАТЬИ:

ВНЕПЛАНОВАЯ ПРОВЕРКА ГАСК. КАК ЗАКОННО НЕ ДОПУСТИТЬ КОНТРОЛИРУЮЩИЙ ОРГАН К ВНЕПЛАНОВОЙ ПРОВЕРКЕ + ПРИМЕР ПИСЬМЕННЫХ ПОЯСНЕНИЙ, НА ОСНОВАНИИ КОТОРЫХ ВНЕПЛАНОВАЯ ПРОВЕРКА ГАСК НЕ СОСТОЯЛАСЬ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/vneplanovaja-proverka-gaska-kak-zakonno-ne-dopustit-kontrolirujuschij-organ-k-vneplanovoj-proverke-primer-pismennyx-pojasnenij-n.html

ЮРИДИЧЕСКАЯ ЗАЩИТА ОТ ДЕМОНТАЖЕЙ МАФ. СУДЕБНАЯ ПРАКТИКА В ПОМОЩЬ СОБСТВЕННИКАМ ВРЕМЕННЫХ СООРУЖЕНИЙ (МАФ) ИЛИ КАК ИСПОЛКОМ НЕ ИМЕЕТ ПРАВА АННУЛИРОВАТЬ ПАСПОРТ ПРИВЯЗКИ ВРЕМЕННЫХ СООРУЖЕНИЙ (МАФ)!
http://gpl.in.ua/ru/ideas/juridicheskaja-zaschita-ot-demontazhej-maf-sudebnaja-praktika-v-pomosch-sobstvennikam-vremennyx-sooruzhenij-maf-ili-kak-ispolkom.html

АЛГОРИТМ ДЕЙСТВИЙ ПРИ ПОЛУЧЕНИИ РЕШЕНИЯ ГОРОДСКОГО СОВЕТА, ИСПОЛКОМА НА ДЕМОНТАЖ МАФ (КИОСКА) ИЛИ КАК В СУДЕБНОМ ПОРЯДКЕ НЕ ДАТЬ ДЕМОНТИРОВАТЬ МАФ ГОРОДСКОМУ СОВЕТУ, ИСПОЛКОМУ + СУДЕБНАЯ ПРАКТИКА
http://gpl.in.ua/ru/ideas/algoritm-dejstvij-pri-poluchenii-reshenija-gorodskogo-soveta-ispolkoma-na-demontazh-maf-ili-kak-v-sudebnom-porjadke-ne-dat-demon.html

Юридическая рассылка практических идей и новостей от Гильдии Профессиональных Юристов. Рассылка носит информационный характер. Для подписания на рассылку отправляйте «подписаться» со своего почтового ящика на адрес: [email protected]

Для отказа рассылки, напишите «отказ» и отправьте со своего почтового ящика на адрес: [email protected]

Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
тел.095-235-31-10
тел.096-476-66-66
адрес: г. Днепр, ул. Баррикадная 15А
сайт www.gpl.in.ua

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВОССТАНОВЛЕНИЕ ПРОПУЩЕННОГО СРОКА НА АПЕЛЛЯЦИОННОЕ ОБЖАЛОВАНИЕ, ПРИМЕРЫ СУДЕБНЫХ ДЕЛ С ВОССТАНОВЛЕНИЕМ АПЕЛЛЯЦИОННЫМ СУДОМ

17.04.2020 19:16

Целью данной статьи является показать личным примером Гильдией Профессиональных Юристов как клиентам не отчаиваться при значительном пропуске сроков на апелляционное обжалование и эффективно восстанавливать пропущенные сроки на апелляционное обжалование.

Восстановление срока на апелляционное обжалование и дальнейшее открытие апелляционного производства приводит к такому положительному юридическому эффекту как невступление в законную силу решения суда первой инстанции и тем самым можно, останавливать исполнительное производство, останавливать взыскание по исполнительному листу, отменять право собственности, признавать исполнительный лист таким, то не подлежит исполнению, снимать аресты исполнительной службы и т.д., и т.п.

Судебные примеры Гильдии Профессиональных Юристов по восстановлению сроков на подачу апелляционной жалобы:

ПРИМЕР №1: ВОССТАНОВЛЕН ПРОМОЩЁННЫЙ 11 ЛЕТНИЙ СРОК НА АПЕЛЛЯЦИОННОЕ ОБЖАЛОВАНИЕ РЕШЕНИЯ ПЕРВОЙ ИНСТАНЦИИ

Исходная ситуация: есть решение 2008 г. Бабушкинского районного суда г. Днепропетровска о признании за третьим лицом права собственности на домовладение клиента (рассмотрение дела проведено без участия клиента).

На основании указанного решения суда в дальнейшем новый собственник домовладения подал иск о выселении клиента из дома http://reyestr.court.gov.ua/Review/81674545

С целью не дать возможности выселить клиента, подготовлено и подано в Днепровский апелляционный суд апелляционную жалобу на решение суда от 2008 г. Определением указанного суда от 8 января 2020 г. возобновлён клиенту срок на апелляционное обжалования решения суда от 2008 г., вот ссылка на постановления апелляционного суда http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86811827 Далее уже было открыто апелляционное производство по делу http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87512407 и тем самым решение 2008 г. не набрало законной силы, т.е. не несёт прав и обязанностей для сторон по делу.

ПРИМЕР №2: ВОССТАНОВЛЕН ПРОМОЩЁННЫЙ 8 ЛЕТНИЙ СРОК НА АПЕЛЛЯЦИОННОЕ ОБЖАЛОВАНИЕ ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ ПЕРВОЙ ИНСТАНЦИИ

Исходная ситуация: есть заочное решение 2012 г. Красногвардейского районного суда г. Днепропетровска о взыскании долга с клиента (ответчик) http://reyestr.court.gov.ua/Review/26571750

На основании решения выдан исполнительный лист, который два раза был предъявлен в исполнительную службу для исполнения, на основании чего наложены два ареста на всё имущество клиента.

На сегодня решение так и не исполнено. С целью снятия двух арестов исполнительной службы с имущества клиента, в 2019 г. подано заявление от клиента в суд о выдачи копии заочного решения. Этот технический «финт ушами» по поводу получения копии решения сделан исключительного для того, чтобы была точка от которой далее можно было считать срок на подачу заявления о пересмотре заочного решения (в нашем случаи решение клиентом до 2019 г. не получалось). После получения копии решения, сразу подготовлено и подано в суд первой инстанции заявление о пересмотре заочного решения, в удовлетворении которого суд отказал своим определением http://reyestr.court.gov.ua/Review/87337108

Получив определение про отказ в удовлетворении заявления о пересмотре заочного решения, включается второй этап, а именно клиент получил право на апелляционное обжалование решения первой инстанции 2012 г. А далее уже по налаженному алгоритму: подача апелляционной жалобы, восстановление срока на апелляционное обжалование http://reyestr.court.gov.ua/Review/87917107 и открытие апелляционного производство http://reyestr.court.gov.ua/Review/88592478

В независимости от результата апелляционного рассмотрения, ранее выданный исполнительный лист по делу прекратил своё действие (для этого в дальнейшем надо обратиться в суд с соответствующим заявлением) и можно далее уже снимать аресты с имущества клиента в порядке подачи жалобы на бездействие исполнительной службы, т.к. аресты наложены на основании исполнительного листа который прекратил своё действие фактом открытия апелляционного производства, т.е. невступлением в законную силу решения суда первой инстанции в связи с восстановлением срока на апелляционное обжалование.

ПРИМЕР №3: ВОССТАНОВЛЕН ПРОМОЩЁННЫЙ 7,5 ЛЕТНИЙ СРОК НА АПЕЛЛЯЦИОННОЕ ОБЖАЛОВАНИЕ ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ ПЕРВОЙ ИНСТАНЦИИ

Исходная ситуация: есть заочное решение 2010 г. Жовтневого районного суда г. Запорожья о солидарном взыскании в пользу ПАО «ОТП Банк» кредитного долга с должника и поручителя (клиент)

На основании решения выдан исполнительный лист, который два раза был предъявлен в исполнительную службу для исполнения, на основании чего наложены два ареста на всё имущество клиента.

На сегодня решение так и не исполнено. С целью снятия двух арестов исполнительной службы с имущества клиента, в 2017 г. подано заявление от клиента в суд о выдачи копии заочного решения. Этот технический «финт ушами» по поводу получения копии решения сделан исключительного для того, чтобы была точка от которой далее можно было считать срок на подачу заявления о пересмотре заочного решения (в нашем случаи решение клиентом до 2017 г. не получалось). После получения копии решения, сразу подготовлено и подано в суд первой инстанции заявление о пересмотре заочного решения, в удовлетворении которого суд отказал своим определением http://reyestr.court.gov.ua/Review/68639599

Получив определение про отказ в удовлетворении заявления о пересмотре заочного решения, включается второй этап, а именно клиент получил право на апелляционное обжалование решения первой инстанции 2010 г. А далее уже по налаженному алгоритму: подача апелляционной жалобы, открытие апелляционного производство http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69054290 и отмена в части клиента заочного решения http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88562003

В независимости от результата апелляционного рассмотрения, ранее выданный исполнительный лист по делу прекратил своё действие (для этого в дальнейшем надо обратиться в суд с соответствующим заявлением) и можно далее уже снимать аресты с имущества клиента в порядке подачи жалобы на бездействие исполнительной службы, т.к. аресты наложены на основании исполнительного листа который прекратил своё действие фактом открытия апелляционного производства, т.е. невступлением в законную силу решения суда первой инстанции в связи с восстановлением срока на апелляционное обжалование.

ПРИМЕР №4: ВОССТАНОВЛЕН ПРОМОЩЁННЫЙ 4 ЛЕТНИЙ СРОК НА АПЕЛЛЯЦИОННОЕ ОБЖАЛОВАНИЕ ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ ПЕРВОЙ ИНСТАНЦИИ

Исходная ситуация: есть заочное решение 2015 г. Бабушкинского районного суда г. Днепропетровска о солидарном взыскании в пользу ПАО «ОТП Банк» кредитного долга с должника (клиент)

На основании решения выдан исполнительный лист, который был предъявлен в исполнительную службу для исполнения, на основании чего наложены аресты на всё имущество клиента.

На сегодня решение так и не исполнено. С целью снятия арестов исполнительной службы с имущества клиента, в 2019 г. от жены должника подано апелляционную жалобу на спорное решение первой инстанции. А далее уже по налаженному алгоритму: жене востановлен срок на подачу апелляционной жалобы http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86131514 и открыто апелляционное производство http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86924622

В независимости от результата апелляционного рассмотрения, ранее выданный исполнительный лист по делу прекратил своё действие (для этого в дальнейшем надо обратиться в суд с соответствующим заявлением) и можно далее уже снимать аресты с имущества клиента в порядке подачи жалобы на бездействие исполнительной службы, т.к. аресты наложены на основании исполнительного листа, который прекратил своё действие фактом открытия апелляционного производства, т.е. невступлением в законную силу решения суда первой инстанции в связи с восстановлением срока на апелляционное обжалование.

ПРИМЕР №5: ВОССТАНОВЛЕН ПРОМОЩЁННЫЙ 3,5 ЛЕТНИЙ СРОК НА АПЕЛЛЯЦИОННОЕ ОБЖАЛОВАНИЕ ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ ПЕРВОЙ ИНСТАНЦИИ

Исходная ситуация: есть заочное решение 2015 г. Кировского районного суда г. Днепропетровска про отказ в взыскании долга с клиента (соответчик по делу), но взыскания долга с другого соответчик (бывшая жена клиента), вот ссылка на решение суда http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53674050

На основании решения выдан исполнительный лист, который был предъявлен в исполнительную службу для исполнения, на основании чего наложены два ареста на всё имущество бывшей жены.

В 2019 г. подано заявление от клиента в суд о выдачи копии заочного решения. Этот технический «финт ушами» по поводу получения копии решения сделан исключительного для того, чтобы была точка от которой далее можно было считать срок на подачу заявления о пересмотре заочного решения (в нашем случаи решение клиентом до 2019 г. не получалось). После получения копии решения, сразу подготовлено и подано в суд первой инстанции заявление о пересмотре заочного решения, в удовлетворении которого суд отказал своим определением http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83288488

Получив определение про отказ в удовлетворении заявления о пересмотре заочного решения, включается второй этап, а именно клиент получил право на апелляционное обжалование решения первой инстанции 2015 г. А далее уже по налаженному алгоритму: подача апелляционной жалобы, восстановление срока на апелляционное обжалование и открытие апелляционного производство http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83919146

В независимости от результата апелляционного рассмотрения, ранее выданный исполнительный лист по делу прекратил своё действие (для этого в дальнейшем надо обратиться в суд с соответствующим заявлением) и можно далее уже снимать аресты с имущества подачи жалобы на бездействие исполнительной службы, т.к. аресты наложены на основании исполнительного листа который прекратил своё действие фактом открытия апелляционного производства, т.е. невступлением в законную силу решения суда первой инстанции в связи с восстановлением срока на апелляционное обжалование и открытие соответствующего апелляционного производства.

ПРИМЕР №6: ВОССТАНОВЛЕН ПРОМОЩЁННЫЙ 1,5 ГОДОВОЙ СРОК НА АПЕЛЛЯЦИОННОЕ ОБЖАЛОВАНИЕ РЕШЕНИЯ ПЕРВОЙ ИНСТАНЦИИ

Исходная ситуация: есть решение 2017 г. Хозяйственного суда Днепропетровской области о взыскании с владельца автомобиля материального вреда по ДТП (рассмотрение дела проведено без участия клиента), вот ссылка на решение http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67283225

Т.к. клиент (водитель и виновник ДТП) не был участником по делу и в отношении собственника машины уже началось исполнительное производство, с целью закрыть которое, была подготовлена и подана апелляционная жалоба на указанное решение. 18 марта 2019 г. апелляционный суд восстановил клиенту срок на апелляционное обжалование и открыл апелляционное производство по делу, вот определение суда http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80492073 Открытие апелляционного производства лишает решение первой инстанции юридической силы с момента его принятия и тем самым является основанием для закрытия исполнительного производства.

ТАКЖЕ СМОТРИ СЛЕДУЮЩИЕ СТАТЬИ:

ОТМЕНА ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ СУДА, КОТОРОЕ НАБРАЛО ЗАКОННУЮ СИЛУ 10 ЛЕТ НАЗАД, В СПОРЕ ПО ВЗЫСКАНИЮ С ПОРУЧИТЕЛЯ КРЕДИТНОГО ДОЛГА (ЗАПОРОЖСКИЙ АПЕЛЛЯЦИОННЫЙ СУД, ДЕЛО №2-649/10)
http://gpl.in.ua/ru/ideas/otmena-zaochnogo-reshenija-suda-kotoroe-nabralo-zakonnuju-silu-10-let-nazad-v-spore-po-vzyskaniju-s-poruchitelja-kreditnogo-dolg.html

ОТМЕНА ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ ПРИВАТБАНКА О ВЗЫСКАНИИ ДОЛГА ПО КРЕДИТУ + ШАБЛОНЫ ПОДГОТОВЛЕННЫХ ДОКУМЕНТОВ ПО ДЕЛУ

http://gpl.in.ua/ru/ideas/sudebnaja-otmena-zaochnogo-reshenija-privatbanka-o-vzyskanii-dolga-po-kreditu-shablony-podgotovlennyx-dokumentov-po-delu.html

«ЗАОЧНОЕ РЕШЕНИЕ КАК ВИШЕНКА НА ТОРТЕ» ИЛИ ПРАКТИЧЕСКИЕ МОМЕНТЫ ОТМЕНЫ ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ О ВЗЫСКАНИИ ДОЛГА ПО КРЕДИТУ НЕСМОТРЯ НА ПРОПУСКИ СРОКОВ НА ОБЖАЛОВАНИЯ + СУДЕБНАЯ ПРАКТИКА

http://gpl.in.ua/ru/ideas/vishenka-na-torte-ili-otmena-zaochnogo-reshenija-o-vzyskanii-dolga-po-kreditu-nesmotrja-na-propuski-srokov-na-obzhalovanija-prak.html

Юридическая рассылка практических идей и новостей от Гильдии Профессиональных Юристов. Рассылка носит информационный характер. Для подписания на рассылку отправляйте «подписаться» со своего почтового ящика на адрес: [email protected]

Для отказа рассылки, напишите «отказ» и отправьте со своего почтового ящика на адрес: [email protected]

Вывод имущества из-под ипотеки, отмена кредитов, ипотек, поручительств, арестов с имущества, отмена выселения с ипотечного имущества и другие вопросы. Работаем по всей Украине.
Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
тел.095-235-31-10
тел.096-476-66-66
адрес: г. Днепр, ул. Баррикадная 15А
сайт www.gpl.in.ua

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 51. Попередня cторінка | Сторінка 1 з 6 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua