[email protected]

21 жовтня 2024, 11:10

Про особливості проведення камеральної перевірки своєчасної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що згідно з абзацами другим – тринадцятим п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) предметом камеральної перевірки також можуть бути:
1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;
4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої та п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами);
5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог ст. 39 прим. 3 ПКУ;
6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;
7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених ст. 39 прим. 3 ПКУ;
8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог п. 44 прим. 1.2 ст. 44 прим. 1 ПКУ;
9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених ст. 44 прим. 2 ПКУ;
10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до п. 44 прим. 1.3 ст. 44 прим. 1, підпунктів 6 – 8 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ;
11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до п. 141.13 ст. 141 ПКУ, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Статтею 76 ПКУ визначено порядок проведення камеральної перевірки.
Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ (п. 76.2 ст. 76 ПКУ).
Пунктом 76.3 ст. 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений ст. 200 ПКУ.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
Згідно з абзацами першим – третім п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120-ІX). Законом № 2120-ІX ст. 102 ПКУ було доповнено п. 102.9.
Так, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану що вводиться в Україні зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ (п. 102.9 ст. 102 ПКУ у редакції Закону № 2120-ІX).
Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Поряд з цим зазначаємо, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності з 01.08.2023, п. 102.9 ст. 102 ПКУ виключено.
Таким чином, камеральна перевірка своєчасної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу.
Контролюючий орган має право провести таку камеральну перевірку протягом 1095 календарних днів з дня фактичної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання (з дня вчинення правопорушення) та після закінчення строку давності (1095 днів), який припадав на період дії карантину та/або воєнного стану (до 01.08.2023), враховуючи період зупинення такого строку давності з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно).


Про заповнення реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних / небюджетних платежів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені пунктами 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.
Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.


Відбувся семінар з платниками податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Проведено семінар для представників бізнесу в якому взяла участь заступник начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлана Залізняк.
Розглядалися основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року та реалізація експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України.
Зупинились на категоріях громадян, які мають право на податкову знижку.
Обговорили питання легалізації трудових відносин, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу», роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».
Учасникам заходу нагадали про створену на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Комунікаційну податкову платформу на яку представники бізнесу можуть звернутись з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС надіславши запит на електронну скриньку за адресою [email protected].


Під час зустрічі з представниками бізнесу про актуальне

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відбулася зустріч начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Свірської з платниками податків.
Обговорювали основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року та реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України (ДПС).
Розглянули питання офіційного працевлаштування, правильності заповнення реквізиту «Призначення платежу» при сплаті податкових зобов’язань.
Зупинились на категоріях громадян у яких виникає право на податкову знижку.
Звернули увагу на електронні сервіси ДПС та на роботу сучасного мобільного застосунку від ДПС «Моя податкова».
Проінформували про роботу Комунікаційної податкової платформи створену на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до податкової з нагальними питаннями.


Про головне з представниками бізнесу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Днями проведено зустріч з платниками податків за участі заступника начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлани Залізняк.
Теми для обговорення – основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року та реалізація експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України, офіційне оформлення трудових відносин, право громадян на податкову знижку, правильне заповнення реквізиту «Призначення платежу».
Зупинилися на порядку повернення платежів з бюджету та питаннях удосконалення процесів ведення обліку платежів та створення/удосконалення відповідних сервісів.
Ознайомили з роботою Комунікаційної податкової платформи, покликаної активізувати співпрацю податкової області з платниками.
Нагадали про можливості антикорупційного сервісу «Пульс» ДПС України.


Про Національну стратегію доходів до 2030 року під час брифінгу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м.Дніпра) інформує.
Відбувся брифінг для представників медіа за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави.
Під час заходу посадовець повідомила, що Національна стратегія доходів (далі – НСД) – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі. Вона також підтримує економічне зростання через зменшення нерівності та неефективності в політиці та адмініструванні доходів. Це бачення майбутньої системи доходів України, що надає чіткості та мети реформам.
Стратегічні цілі НСД:
- забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;
- забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобов’язань України в частині податкової політики та адміністрування;
- зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;
- підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;
- створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.


Шевченківська ДПІ: засідання «круглого столу» з платниками податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відбулося засідання «круглого столу» за участі начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Свірської та представників бізнесу.
На порядку денному: основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року; реалізація експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України (далі – ДПС); право громадян на податкову знижку; легалізація трудових відносин; правильність заповнення реквізиту «Призначення платежу» при сплаті податкових зобов’язань; електронні сервіси ДПС та робота мобільного застосунку «Моя податкова».
Нагадали про створену на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) електронну скриньку Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected] на яку платники податків можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями.
Звернули увагу на роботу антикорупційного сервісу «Пульс» Державної податкової служби України.