Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Чт, 28 березня 2024
17:57

БЛОГИ

dpi463


15 жовтня 2019, 11:25

СОБОРНЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Питання податкового законодавства та законодавства у сфері адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, з якими найчастіше звертаються
та які є найбільш актуальними для платників податків
I. Реєстрація та облік
1. Чи можна за допомогою електронного сервісу ДПС «Електронний кабінет» отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків?
За допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет» отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків можливо.
Слід звернути увагу користувачів, що довідка отримується тільки за наявності електронного ключа, згенерованого, як для фізичної особи. Окрім того, відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді можна отримати за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.

Запровадження новітніх РРО буде максимально комфортним для бізнесу
У Державній податковій службі України днями відбулася зустріч Голови ДПС Сергія Верланова з представниками ділових кіл та експертами на тему «Зменшуємо ймовірні ризики запровадження новітніх РРО».
«Впровадження реєстраторів розрахункових операцій не створює додаткового тиску на бізнес. Спрощена система оподаткування жодним чином не змінилася. Відповідно до ухвалених законопроектів 1053-1 та 1073 фіскалізація чеків, яка сьогодні відбувається в класичному касовому апараті, після набуття чинності законодавчих змін, проходитиме на фіскальному сервері ДПС для програмних РРО», – заявив С. Верланов.
Під дію законів не підпадають платники єдиного податку, що належать до І групи, тобто чий річний дохід не перевищує 300 тисяч гривень. А це значна частина представників малого бізнесу.
Тих, хто має використовувати реєстратори розрахункових операцій, держава не зобов’язуватиме купувати класичні касові апарати: суб’єкти господарювання можуть безкоштовно користуватися новітніми програмними РРО.
«За наступні 6 місяців ми плануємо прийняти нормативну базу і провести всі необхідні тестування для того, щоб зробити перехідний період для бізнесу комфортним. Доступ до цього сервісу буде абсолютно відкритим. Поруч з безкоштовним програмним забезпеченням, яке надаватиме ДПС, компанії матимуть можливість розробити власне програмне забезпечення, яким користуватиметься бізнес», – розповів очільник ДПС.
Нові закони мають на меті захистити права споживачів та сумлінних представників бізнесу, вивести із тіні цілі сектори економіки. А це створить передумови для пришвидшення економічного зростання.
В ході зустрічі представники бізнесу, бізнес-асоціацій та експерти активно дискутували, опрацьовували питання імплементації норм нових законів щодо запровадження РРО. Представники бізнес-середовища висловили готовність надати конкретні рекомендації та пропозиції в рамках постійного діалогу з ДПС.
В свою чергу Голова Державної податкової служби зазначив, що дискусія щодо запровадження РРО триватиме, Державна податкова служба відкрита до співпраці з бізнесом.

Робота по погашенню заборгованості з єдиного внеску на Дніпропетровщині
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у Дніпропетровській області проводиться системна робота у напрямку зменшення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Це і спільні наради з органами Державної виконавчої служби України, зустрічі з підприємствами – боржниками з питань своєчасної сплати та погашення заборгованості з єдиного внеску, роз’яснювальна робота тощо.
За наявності заборгованості на кінець календарного місяця понад 10 гривень, боржнику надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом. Якщо платник не здійснив сплату протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки), а також не повідомив орган ДПС про її оскарження, вимога передається державній виконавчій службі.
Заходами примусового виконання рішень про стягнення заборгованості є:
► звернення стягнення на майно боржника (у тому числі на грошові кошти);
► звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника.
Звернення стягнення на майно (у тому числі на грошові кошти останнього) є одним з найпоширеніших засобів примусового виконання рішення, без якого не провадиться практично жодне з виконавчих проваджень, що не закінчилися на стадії добровільного виконання. Процедура звернення стягнення на майно боржника складається з трьох невід’ємних послідовних частин: арешт (опис) майна, його вилучення та примусова реалізація.
Також поширеним заходом виконання рішень про стягнення є звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника. В цих випадках державний виконавець при з’ясуванні місця роботи чи отримання пенсії боржника направляє виконавчий документ для виконання до бухгалтерії підприємств, розмір утримання за даною категорією виконавчих документів згідно з Законом України «Про виконавче провадження» не може перевищувати 20 % щомісячної платні, крім випадків, якщо боржник надасть заяву про утримання з нього більшого відсотку.
При цьому слід зазначити, якщо боржником виконавчий документ про стягнення заборгованості не виконано в строк для самостійного виконання, державним виконавцем стягується виконавчий збір в розмірі 10 % від суми стягнення та за примусове виконання рішення з боржника стягуються витрати виконавчого провадження, які були понесені при проведенні виконавчих дій.
Сьогодні на виконанні в органах державної виконавчої служби перебувають виконавчі документи на загальну суму майже 400 млн гривень.
В результаті вжитих заходів в рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску з початку року надійшло понад 100 млн грн, у тому числі надходження від органів державної виконавчої служби з початку року склали 18 млн гривень.

З 01 жовтня 2019 року – нові довідники податкових пільг
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України станом на 01.10.2019 оприлюднила:
► Довідник податкових пільг № 94/1, що є втратами доходів бюджету;
► Довідник інших податкових пільг № 94/2.
У зазначених довідниках надано перелік пільг з податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, місцевих податків та зборів, державного мита. Крім того, позначено початок і кінець дії пільг.
Довідники розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Трудові відносини: затверджено Порядок здійснення державного контролю
за додержанням законодавства про працю
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що офіційне оформлення трудових відносин – це соціальні гарантії кожного працюючого і відсутність штрафних санкцій для кожного сумлінного роботодавця.
Кабінет Міністрів України постановою від 21 серпня 2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» (далі – Постанова № 823) затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.
Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю визначає основні завдання та процедуру здійснення Державної служби України з питань праці та її територіальними органами державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
Постановою № 823 також внесено зміни до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 із змінами.
Зокрема, відповідно до внесених змін, штрафи за порушення законодавства про працю накладаються на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Постанова № 823 набула чинності 30.08.2019 (опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 30.08.2019 № 165).

Оподаткування успадкованих нерезидентом від резидента грошових заощаджень, поміщених до 02.01.1992 в установи Ощадного банку СРСР
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування нерезидента є доходи з джерелом їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), в тому числі отримання спадщини.
Норми визначені п. 163.2 ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав регламентується ст. 174 ПКУ.
Відповідно до п.п. «в» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ за нульовою ставкою ПДФО оподатковуються грошові заощадження, поміщені до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.
Водночас, порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регулюється п. 170.10 ст. 170 ПКУ, яким встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ для нерезидентів).
Так, оподаткування доходу, отриманого платником ПДФО – нерезидентом в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, відповідно до якого для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом застосовується ставка, визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Отже, до вартості будь-яких об’єктів спадщини (у т.ч. грошових заощаджень, поміщених до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР), які успадковуються спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента, застосовується ставка податку 18 відсотків, передбачена п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Електронний кабінет надає можливість подати повідомлення
про об’єкти оподаткування в електронному вигляді
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що користувачі Електронного кабінету через приватну частину (особистий кабінет) мають можливість подати Повідомлення про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність в електронному вигляді за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Реєстраційні дані платника у Повідомленні за ф. № 20-ОПП заповнюються автоматично на основі даних ДПС, дані щодо об’єктів оподаткування заповнюються платником самостійно.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП опрацьовується повністю в автоматичному режимі та результат опрацювання відображається у Квитанції № 2, яку можливо переглянути у режимі «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.
Дані про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відображаються у режимі «Облікові дані платника» Електронного кабінету.
Звертаємо увагу, що обов’язок повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, встановлений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
Такі відомості подаються у Повідомленні за ф. № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням.

Питання податкового законодавства та законодавства у сфері адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, з якими найчастіше звертаються
та які є найбільш актуальними для платників податків
II. Адміністрування податків, зборів, платежів
1. На початку липня 2018 року платник податку зареєстрував податкову накладну (ПН) з помилковим індивідуальним податковим номером покупця. У липні 2019 року покупець виявив помилку і вимагає її виправлення.
Чи можливо виправити цю помилку без застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації ПН?
Якщо таку помилку виявлено та виправлено після настання граничного терміну реєстрації, встановленого п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), то до продавця згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі від 10 % до 50 % суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування.
ПКУ не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування (крім тих, що встановлені безпосередньо п. 120.1 ст. 120 та пунктами 35, 42 та 44 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
2. Ким може бути підписане звернення про надання довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи)?
Звернення про надання довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) може бути підписане: нерезидентом – у разі її надсилання безпосередньо; особою, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або її представником, повноваження якого підтверджені довіреністю; уповноваженою особою (представником) нерезидента, яка підтверджує свої повноваження довіреністю від такого нерезидента.
Засвідчена іноземним нотаріусом довіреність визнається дійсною в Україні в разі її легалізації (консульської легалізації або засвідчення штампом апостиль), якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
3. Який розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) застосовується при нарахуванні заробітної плати (доходу) за минулі періоди?
Відповідно до частини четвертої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.
4. Яка відповідальність передбачена за несплату або несвоєчасну сплату плати за землю фізичною особою (громадянином)?
Оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
► при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
► при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.
Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 Податкового кодексу
5. Яка відповідальність передбачена для податкового агента?
Нормами п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.
Передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 «Перерахунок податку та податкові соціальні пільги» ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 «Внесення змін до податкової звітності» ПКУ.
З урахуванням вищевикладеного, у разі виявлення у ході документальної перевірки порушень, зазначених у п. 119.2 ст. 119 ПКУ, до платника податків застосовується штраф у розмірі 510 гривень. При цьому, відповідальність застосовується до загальної кількості порушень, зазначених абзацом першим п. 119.2 ст. 119 ПКУ, а не до кожного порушення окремо.
6. Як оподатковувати податком на доходи фізичних осіб і єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) винагороду за цивільно-правовим договором?
Суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована сума такої винагороди (ставка податку на доходи фізичних осіб – 18%).
Отже, база оподаткування податком на доходи фізичних осіб дорівнює нарахованим сумам таких винагород, до яких застосовується ставка 18 %.
Платниками єдиного внеску є роботодавці, які використовують найману працю фізичних осіб, зокрема, за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями).
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Отже, роботодавці за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами нараховують єдиний внесок на суму винагороди (доходу) за ставкою 22 %.
Якщо дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22 % на фактично нараховану винагороду.
Якщо працівник виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору за основним місцем роботи, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включається як заробітна плата, так і сума винагороди. Якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22 %.
Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.
7. Підприємець змінив адміністративний район.
Що необхідно знати про порядок надання звітності?
У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (ст. 45 Бюджетного кодексу України).
До закінчення року платник податків обліковується у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку (за попереднім місцезнаходженням) платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.
Отже, при перереєстрації місцезнаходження суб’єктів господарювання – фізичних осіб сплата податків і зборів та подання звітності (податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, податковий розрахунок за формою № 1-ДФ) здійснюється до закінчення поточного бюджетного року за попереднім місцезнаходженням.
Якщо страхувальник, зокрема, фізична особа – підприємець, у звітному періоді змінює місцезнаходження, або місце реєстрації, або місце проживання (поза межами територіального обслуговування фіскального органу, в якому він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік.
Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується за новим місцем взяття на облік.
Зазначена норма передбачена п. 7.3 розділу VII та п. 10.13 розділу Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу МФУ від 22.04.2014 № 462) із змінами; п. 7 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435 (у редакції наказу МФУ від 15.05.2018 № 511).
8. Чи сплачується акцизний податок з реалізації суб’єкта господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (тютюнових виробів), якщо товар зіпсовано, знищено, втрачено або використано для власних потреб?
Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів є платником акцизного податку. При цьому об’єктом оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).
Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, зокрема, що реалізація суб’єкта господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.
Отже, об’єктом оподаткування акцизним податком роздрібного продажу підакцизних товарів є операції з реалізації суб’єкта господарювання алкогольних напоїв (тютюнових виробів), до яких не віднесено обсяги зіпсованих, знищених, втрачених або використаних для власних потреб алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У планах ДПС – скоротити кількість перевірок
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Голова ДПС Сергій Верланов провів робочу зустріч з литовсько-латвійською делегацією на чолі з Головою Державної податкової інспекції при Міністерстві фінансів Литовської Республіки Едітою Янусієне та Головою Служби державних доходів Латвійської республіки Євою Яунземе.
Під час зустрічі очільник ДПС розповів іноземним колегам про становлення оновленої податкової служби, її основні завдання та пріоритети.
«Нова податкова вже працює. Нарешті служба демілітаризована. Це дозволяє нам будувати відносини з платниками податків на засадах партнерства. Наше головне завдання – забезпечити добровільну сплату податків. А для цього маємо розвивати сервіси, щоб спілкування з податковими органами було максимально комфортним, щоб, власне, платник забув дорогу до податкової», – наголосив Сергій Верланов.
За його словами, буде перезавантажено і систему аудиту: кількість перевірок суттєво скоротиться, перевірятимуться лише ризикові платники. При визначенні ризиків застосовуватиметься інтелектуальний підхід. Планується, що нові зміни дозволять збільшити відсоток сплати за результатами перевірки до 40 %.
«Ми повинні змінити підходи і до судового оскарження – йти в суд маємо із залізними аргументами. Тоді зможемо виконати наше завдання – щонайменше 70 % рішень по справам за участю податкової мають бути на нашу користь. Висока якість роботи податкових юристів при зменшенні кількості податкових перевірок – це те, до чого ми зараз йдемо», – підкреслив Сергій Верланов.
Представники литовсько-латвійської делегації також відзначили важливість скорочення кількості податкових перевірок. Це дозволяє акцентувати увагу виключно на тих платниках, які мають ризики несплати коштів до бюджету. Саме за таким принципом і працюють в податкових органах Литви та Латвії. Такий вибір пріоритету є важливим сигналом готовності податківців до підвищення якості своєї роботи.
Так, зокрема, зазначалося, що сумлінний платник податків має отримати всі умови для своєї діяльності та не зазнавати жодних перешкод з боку контролюючих органів. Натомість нечесні суб’єкти господарювання, діяльність яких завдає шкоди і бюджету, мають потрапити в зону особливої уваги.
Сергій Верланов також поінформував гостей про ухвалені законопроекти, які спрощують ведення бізнесу. Зокрема, з 1 січня 2020 року запроваджується єдиний рахунок для сплати податків, впроваджується єдина звітність з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (з 16 звітів буде лише 4 щоквартальних).
Очікують на підписання Президентом і законопроекти щодо впровадження новітніх РРО, який надасть можливість впровадження альтернативи класичним реєстраторам розрахункових операцій.
«У нас сьогодні важливий та водночас непростий період. Ми завершуємо формування податкової служби, незабаром будуть оголошені конкурси на посади керівників територіальних органів. При цьому ми отримуємо нові законодавчі ініціативи, закони, які готові імплементувати, працюємо над діджиталізацією, спілкуємося з бізнесом та громадськістю для того, щоб ставати кращими, та виконуємо свої завдання з наповнення бюджету. І це лише півтора місяці повноцінної роботи податкової служби. Ми маємо потенціал і готові до подальших викликів та завдань», – наголосив Сергій Верланов.

Про нарахування та сплату єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність і які є одночасно найманими працівниками
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є, зокрема, роботодавці.
Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Також платниками єдиного внеску відповідно до п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 є особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
У розумінні Закону № 2464 роботодавці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, розглядаються як окремі платники єдиного внеску.
Отже, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками єдиного внеску незалежно від того, чи є такі особи одночасно найманими працівниками.

Деякі особливості оподаткування ПДВ операцій з передачі замовником давальницької сировини виконавцю на її переробку
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.
Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у підпунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 ПКУ (п. 186.4 ст. 186 ПКУ).
Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст.14 ПКУ).
Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі (п.п. 14.1.41 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Оскільки давальницька сировина є власністю замовника і при передачі її для переробки виконавцю право власності на цю сировину до виконавця не переходить, то за операцією з передачі давальницької сировини виконавцю, а також при отриманні замовником готової продукції податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.
Водночас, виконавець нараховує ПДВ на послуги з переробки давальницької сировини на загальних підставах за основною ставкою (20 %). При цьому, замовник за такою операцією має право включити суми сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту, за умови, що у подальшому такі товари будуть використовуватись в оподатковуваних ПДВ операціях у межах його господарської діяльності.

Новоутворені сільгосптоваровиробники – юридичні особи
можуть бути платниками єдиного податку 4 групи з наступного року
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками єдиного податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Норми встановлені п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому, згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Обсяги відходів, за які у попередньому кварталі сплачено екоподаток і які
не передано на утилізацію спецпідприємству, у декларації не відображаються
Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком (далі – податок) є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.
Норми встановлені п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку (п. 249.1 ст. 249 ПКУ).
Пунктом «г» ст. 17 Закону України від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» із змінами та доповненнями визначено, що суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов’язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.
Форма податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами .
До декларації додається, зокрема Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (Додаток 3).
Отже, якщо за даними матеріально-сировинного балансу виробництва суб’єкта господарювання у звітному кварталі поточного року залишаються обліковуватись відходи, за які вже було сплачено екологічний податок у попередньому кварталі, проте їх не було передано на видалення та утилізацію спеціалізованому підприємству (відсутній договір на видалення та утилізацію відходів), та відходи, що були розміщені у відповідному податковому (звітному) періоді, то у Додатку 3 до декларації за звітний квартал поточного року відображаються фактичні обсяги розміщення відходів, що були розміщені у відповідному податковому (звітному) періоді. Тобто, у колонці 3 «об’єкт оподаткування» Додатку 3 до декларації за звітний квартал поточного року не потрібно зазначати обсяги відходів, що були відображені у податковій декларації за попередній звітний квартал, але не передані на видалення та утилізацію спеціалізованому підприємству (відсутній договір на видалення та утилізацію відходів).

Питання податкового законодавства та законодавства у сфері адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, з якими найчастіше звертаються
та які є найбільш актуальними для платників податків
III. Подання звітності
1. Якщо до декларації з ПДВ за минулий звітний період не включено розрахунок коригування податкового зобов’язання, то чи можна його включити у декларацію поточного звітного періоду або потрібно робити уточнення до минулої декларації?
Пунктом 192.1 ст.192 Податкового кодексу України визначено: якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Якщо у цьому випадку йдеться про розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості т


Останній раз редагувалося: 15.10.2019 11:25


Усі записи автора | Предыдущая | Следующая

Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті