dpi466

7 листопада 2018, 16:59

30.11.2018 ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області

ОПОДАТКУВАННЯ СПАДЩИНИ, ОТРИМАНОЇ ВІД РЕЗИДЕНТА НЕРЕЗИДЕНТОМ
Відповідно до норм Податкового кодексу України статус резидента України є вирішальним для порядку оподаткування доходів, отриманих фізичною особою у спадщину як на території України, так і за її межами.
Поняття «резидент» та умови набуття фізичною особою статусу резидента України визначено пп. 14.1.21З ст. 14 ПКУ.
Резидентами вважаються, зокрема, особи, які мають місце проживання в Україні.
Нерезиденти - це, зокрема, фізичні особи, які не є резидентами України (пп. 14.1.122 ст. 14 ПКУ). Тобто фізична особа, яка не відповідає умовам, визначеним у пп. «в» пп. 14.1.21З ПКУ не є резидентом України.
Згідно з пп. 174.2.З п. 174.2 ст. 174 ПКУ для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується, зокрема, спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, застосовується ставка ПДФО, визначена п. 167.1 ст. 167 Кодексу (18 %).
Крім того, дохід у вигляді вартості успадкованого майна є об`єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 %.
При цьому спадкоємець-нерезидент зобов'язаний сплатити ПДФО та військовий збір до нотаріального оформлення об`єктів спадщини або до її оформлення в сільських населених пунктах уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
В рамках право просвітницького проекту «Я маю право!» Полтавська митниця ДФС інформує про право кожного громадянина на звернення та доступ до публічної інформації
З метою підвищення обізнаності громадян та суб’єктів господарювання щодо своїх прав в рамках проекту «Я маю право!» Полтавська митниця ДФС повідомляє, що законодавче врегулювання права на доступ до публічної інформації та права на звернення громадян базується передусім на відповідних конституційних засадах. Чинна Конституція України містить низку норм щодо забезпечення відкритості органів державної влади та права громадян на доступ до інформації про їх діяльність.
Так, ст.3 Конституції України визначено, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Право на доступ до інформації є конституційним правом людини, яке передбачене і гарантоване ст.34 Конституції України. Право на звернення до органів державної влади надається громадянам України ст.40 Конституції України, відповідно до якої усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», відповідь на інформаційний запит має бути надано не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.
Також, кожен громадянин користується правом отримувати необхідну інформацію на підставі письмових звернень, звернень надісланих з використанням мережі Інтернет, засобами електронного зв’язку (електронне звернення), усних звернень викладених на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку.
Звернення громадян мають бути оформлені відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про звернення громадян».
У зверненні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина та викладається суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Звернення розглядаються та вирішуються у строк не більше одного місяця із дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові й неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх реєстрації.
Якщо для вирішення порушених громадянами питань слід провести перевірку інформації, викладеної у зверненнях, отримати додаткові матеріали, то строк розгляду звернень громадян за рішенням керівництва органу ДФС на підставі пропозиції головного виконавця може бути, як виняток, продовжено з повідомленням про це осіб, які подали звернення. Загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 календарних днів.
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про митний тариф України» із змінами та доповненнями, з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД (далі – ОПІ) та визначальних для класифікації характеристик товару.
З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) в Україні запроваджено пояснення до УКТ ЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 року і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейськго Союзу та затверджені наказом Державої фікальної служби України від 09 червня 2015 року № 401
Згідно з Правилом 1 ОПІ, назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводится виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого, відповідно до таких положень.
Відповідно до правил 6 ОПІ для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях повинна здійснюватись відповідно до найменувань останніх, а також приміток, які їх стосуються з урахуванням певних застережень, положень вищезазначених Правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього Правила також можуть застосовуватись відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не обумовлено інше.
Отже, суб’єктам господарювання необхідно звертати увагу на визначення кодів товарів згідно УКТ ЗЕД для уникнення ситуацій щодо неправильної класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД.

Платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ понад 86,7 мільярдів гривень
Протягом січня - жовтня 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням ДУ Офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 75 млрд 675,9 млн грн, що на 15 млрд 939,4 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року. Про це повідомила виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до державного бюджету впродовж десяти місяців поточного року спрямовано 56 млрд 57,9 млн грн, що на 12 млрд 815,2 млн грн (або на 29,6%) більше надходжень січня - жовтня 2017 року.
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини за відповідний період забезпечено 19 млрд 618,0 млн гривень. Це на 3 млрд 124,2 млн грн (або на 18,9%) більше фактичних надходжень 10-ти місяців минулого року. Надходження у місцеві бюджети м.Дніпра складають більше 45% надходжень по області. З початку року місцева казна обласного центру отримала від суб’єктів господарювання та громадян 8 млрд 833,2 млн гривень. При цьому, бюджети міста Дніпра отримали майже на 400 млн грн. більше запланованого.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з січня по жовтень 2018 року зібрано 11 млрд 28,7 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 951,5 млн грн (або на 21,5%).
Оновлено Державний реєстр РРО
ДФС України наказом від 22 жовтня 2018 року № 688 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО).
Оновлений Реєстр РРО містить перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, в кількості 165 моделей (раніше було 167).
Слід зазначити, що окремо наведено перелік РРО, виключених з Реєстру РРО у 2016-2018 роках, експлуатація яких не дозволяється. Довідково: таких РРО у переліку 7 (у попередньому переліку було 5).
Крім того, звертаємо увагу, що втратив чинність наказ ДФС України від 06 червня 2018 року № 362.
Оновлений Реєстр РРО розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html
Затверджено порядок надання довідки про відсутність заборгованості
Міністерство Фінансів України наказом від 03 вересня 2018 року № 733 (далі – Наказ № 733) затвердило Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2018 року за № 1102/32554).
Порядок розроблено з метою поліпшення обслуговування платників при наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка)
Зокрема, для отримання Довідки платник подає відповідну заяву за вибором:
► у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);
► в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.
Надається Довідка безоплатно за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві.
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.
Наказом № 733 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 567 «Про затвердження Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1842/24374.
Наказ № 733 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 19.10.2018 № 80.
Наказ № 733 набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 05 жовтня 2018 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», але не раніше дня його офіційного опублікування, тобто 07.11.2018.
Викрито махінації на ремонті доріг на суму 18,02 млн гривень
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з регіональною прокуратурою встановлені факти можливого привласнення бюджетних коштів.
Так, протягом 2017 року одне з товариств з обмеженою відповідальністю м. Дніпра на замовлення державного підприємства виконувало поточний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення.
Проведеним дослідженням встановлено, що посадові особи зазначеного товариства з метою легалізації (відмивання) коштів здійснили безтоварні фінансові операції з низкою підприємств, діяльність яких має наявні ознаки "фіктивності" та характеризується невідповідністю номенклатури придбаних та реалізованих товарів. Крім того, до офіційних документів податкової звітності свідомо були внесені неправдиві відомості щодо фінансово-господарської діяльності.
Загальна сума можливої легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, склала 18,02 млн. гривень.
За даними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.
Мешканці Дніпропетровщини спрямували до держбюджету понад 1,2 млрд грн військового збору
За дев’ять місяців поточного року на підтримку української армії від платників Дніпропетровської області надійшло 1 млрд 224,5 млн грн, що на 251,1 млн. грн., або на 25,8% більше надходжень січня – вересня 2017 року.
Нагадуємо, що платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за утримання (нарахування) і сплату (перерахування) військового збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків; податкові агенти (для оподатковуваних інших доходів із джерела їх походження в Україні).
Відтак, відповідно до норм Податкового кодексу України оподатковується заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Військовий збір також стягується з виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця, отриманого від організатора азартної гри. Оподаткуванню підлягають теж доходи, які платник отримав згідно з цивільно-правовими договорами (договори підряду) за виконання робіт (надання послуг), сума яких відображається в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Інформація для клієнтів Акредитованого центру сертифікації ключів
З метою гармонізації законодавства України з Європейським союзом, враховуючи вимоги Регламенту (ЄС) № 910/2014 Європейського Парламенту та Ради від 23 липня 2014 року Про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій в межах внутрішнього ринку та про скасування Директиви 1999/93/ЄС, Верховною Радою України 05.10.2017 прийнято Закон України № 2155 «Про електронні довірчі послуги», основні положення якого набирають чинності 07.11.2018.
У свою чергу Акредитований центр сертифікації ключів ІДД ДФС(АЦСК ІДД ДФС), як кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, з 07 листопада 2018 року почне формувати усім своїм клієнтам виключно кваліфіковані сертифікати. Варто зазначити, що такі сертифікати як і раніше будуть використовуватись користувачами електронних довірчих послуг для подання електронної звітності, організації електронного документообігу, отримання адміністративних послуг в електронному вигляді тощо.
Разом з цим, посилені сертифікати відкритих ключів, що були сформовані до 07.11.2018 будуть і надалі обслуговуватись АЦСК ІДД ДФС до закінчення їх строку чинності.
Додатково: найближчим часом на інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС (https://acskidd.gov.ua)буде розміщено нові форми реєстраційних карток, які необхідно буде використовувати для отримання електронних довірчих послуг починаючи з 07.11.2018.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/355055.html
Нелегальне працевлаштування має негативні наслідки для найманих працівників
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» передбачено проведення Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.
Отже, заходам з детінізації ринку праці та боротьбі з виплатою зарплати «в конвертах» сьогодні фіскальною службою приділяється значна увага. Адже нелегальна праця знижує доходи місцевих бюджетів, бюджетів Пенсійного фонду та фондів соцстрахування.
Наслідком «тіньової» зайнятості є також погіршення бізнес-середовища та інвестиційного клімату через формування недобросовісної конкуренції.
Звертаємо увагу, що нелегальне працевлаштування має негативні наслідки для найманих працівників, а саме:
► відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника;
► відсутність права на гарантовану відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів);
► відсутність страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
► відсутність права на оплату листків непрацездатності
► втрата громадянами пенсійного стажу та можливості отримання державної допомоги у разі втрати роботи.
Неофіційно працевлаштована особа позбавлена законодавчого захисту та повністю залежить від роботодавця та його дій по відношенню до працівників. Офіційно ж оформлені трудові відносини надають можливість громадянам відстоювати свої права у судах у разі конфлікту з роботодавцем.
З урахуванням вищевикладеного, виявлення порушників податкового законодавства в частині виплати заробітної плати – один з кроків захисту інтересів працівників. Тому ДФС України бере участь у діяльності робочих груп, створених при облдержадміністраціях з метою виявлення найманих працівників, які працюють неофіційно, та залучення їх до оподаткування.
Затверджено Порядок виконання митних формальностей на повітряному транспорті
Наказом Міністерства фінансів України від 03 серпня 2018 року № 671 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 року за № 1036/32488) (далі – Наказ № 671 затверджено Порядок виконання митних формальностей на повітряному транспорті, (далі – Прорядок).
Порядок розроблено відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, частини другої ст. 246 Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 451 «Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними» та Порядку митного оформлення військової техніки, у тому числі військових транспортних засобів, які перетинають митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 63 з метою визначення порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного контролю та митного оформлення повітряних суден перевізників і товарів, що переміщуються ними.
Наказом № 671 визначено такими, що втрачають чинність, накази Державної митної служби України:
■ від 06 квітня 2004 року № 240 «Про затвердження Інструкції про організацію митного контролю та митного оформлення повітряних суден перевізників і товарів, що переміщуються цими суднами», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2004 року за № 522/9121 (із змінами);
■ від 18 лютого 2006 року № 137 «Про затвердження Правил застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю предметів, що переміщуються громадянами, які прямують авіаційним транспортом», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01 березня 2006 року за № 217/12091.
Відповідно до Наказу № 671 ДФС України доопрацює відповідні програмні модулі автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор».
Наказ № 671 опукбліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 05.10.2018 № 76 та набирає чинності через 30 днів з дня його офіційного опублікування, тобто 04.11.2018.
З початку року юристи Державної фіскальної служби Дніпропетровщини виграли у судах 717 справ
Впродовж січня – вересня 2018 року у судах різних інстанцій на розгляді знаходилось понад 8,2 тисячі справ на суму 11,1 млрд грн за позовами ГУ ДФС у Дніпропетровській області до платників та за позовами платників до ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Як повідомив начальник юридичного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан, протягом дев’яти місяців поточного року на користь держави задоволено 717 справ. Правовики Дніпропетровщини зуміли відсудити на користь держави 1,65 млрд гривень.
«Принципи правової роботи в регіоні побудовані на якісному супроводженні податкових спорів, а також позитивній практиці досудового вирішення спорів на етапі адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень, що дозволяє врегулювати їх ще на початкових стадіях розгляду», - зазначив Олег Басан.
Зобов’язання із сплати ЄСВ мають пріоритет майже перед усіма іншими зобов’язаннями
Частиною 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до частини 11 ст. 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Договора про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування: порядок укладення
Державна фіскальна служба України листом від 19.10.2018 № 32462/7/99-99-13-02-01-17 «Про надання роз’яснення» (далі – Лист № 32462) щодо укладення договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір) повідомила наступне.
Відповідно до абзацу шостого п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» із змінами та доповненнями позитивне рішення комісії про призначення житлової субсидії може бути прийнято лише у разі, коли особи на момент призначення житлової субсидії сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед днем звернення за призначенням житлової субсидії або сплачують єдиний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед місяцем, в якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина.
Водночас відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку ЄСВ, регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина 1 ст. 2 Закону № 2464).
Порядок укладення Договору врегульовано ст. 10 Закону № 2464 та розділом V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (далі – Інструкція).
Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено категорію платників, які мають право на добровільну сплату ЄСВ.
Особа, яка виявила бажання брати участь у системі добровільного страхування, подає до органів доходів і зборів за місцем проживання заяву за формою згідно з додатком 3 до Інструкції (далі – Заява), копію трудової книжки (за наявності), виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5) та копію документа, що посвідчує особу, а члени особистого селянського господарства надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві (пп. 1 п. 2 розділу V Інструкції).
Відповідно до частини сьомої ст. 10 Закону № 2464 та пп. 2 п. 2 розділу V Інструкції орган доходів і зборів відмовляє в укладенні Договору у разі, якщо особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, не відповідає вимогам щодо осіб, які мають право на добровільну сплату ЄСВ, надала неповні або недостовірні відомості, раніше уклала Договір, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені Договором умови, бажає укласти Договір на строк менше одного року (крім Договорів одноразової сплати).
В інших випадках відмова в укладенні Договору не допускається.
З особою, яка подала Заяву, після перевірки викладених у ній відомостей органами доходів і зборів у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання Заяви укладається Договір відповідно до типового Договору, наведеного у додатку 4 до Інструкції, а у разі бажання особи сплатити ЄСВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), Договір укладається за формою, наведеною в додатку 5 до Інструкції.
Особи, які мають право на добровільну сплату ЄСВ, беруть участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного у Договорі, але не менше одного року (крім Договорів про одноразову сплату) (частина друга ст. 10 Закону № 2464).
Враховуючи викладене, нормами Закону № 2464 передбачено укладення Договорів з:
► членами особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню, – за всіма видами соціального страхування (на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та пенсійне страхування) укладених, з такими особами на строк не менше одного року;
►особами, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4, та не належать до платників ЄСВ, визначених пунктами 4, 5 та 51 частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на строк не менше одного року, крім Договору одноразової сплати, термін дії якого 10 календарних днів з дня його підписання.
Крім цього, приписами абзацу третього частини третьої ст. 10 Закону № 2464 чітко визначено терміни розгляду таких Заяв – не більше 30 календарних днів.
Нормами частини восьмої ст. 10 Закону № 2464 визначено, коли Договір може бути достроково розірваний.
Сплачені суми ЄСВ у разі дострокового розірвання Договору поверненню не підлягають, при цьому період, за який сплачено ЄСВ, враховується до страхового стажу тільки за умови подання Звіту про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати до органів доходів і зборів згідно з додатком 6 (далі – Звіт) до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (підпункт 3 пункту 3 розділу V Інструкції).
Якщо укладений Договір достроково припинено або не виконано умови договору, штрафні санкції за такі порушення не передбачено, а Звіт подається за періоди, за які сплачено страхові кошти.
При цьому особам, які не виконали умов Договору та виявили бажання знову брати участь у добровільному страхуванні, у подальшому в укладенні Договору буде відмовлено.
Лист № 32462 розміщено у розділі «Нормативні та інформаційні документи» сервісу «Загально-доступний інформаційно-довідковй ресурс» ДФС України.

Сума, сплачена роботодавцем за навчання працівника, відображається у формі №1ДФ за ознакою доходу «145»
ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з Довідником ознак доходів, сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу для її підготовки чи перепідготовки, відображається в звіті №1ДФ за ознакою доходу «145».
Сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів, що не перевищує у 2018 році 11169,0 грн за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки фізичної особи (працівника) не включається до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи.
При цьому кошти, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи (працівника) в частині перевищення суми, визначеної пп. 165.1.21 ПКУ, оподатковуються ПДФО за ставкою 18%.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до пп. 163.1.1 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 ПКУ встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи (пп. 165.1.21 ПКУ).
У 2018 році від оподаткування ПДФО звільняється сума, що становить 11169 грн (3723 грн х 3) за повний або неповний місяць навчання.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) ПДФО до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Як фізособі можна отримати довідку про свої доходи від ДФС?
ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що фізична особа може отримати інформацію про джерела/суми отриманих доходів у ЦОПі, ДПІ або через Електронний кабінет
Фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства) для отримання інформації про джерела/суми отриманих доходів подає до контролюючого органу заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків (далі – Заява за формою №10ДР) (додаток 14 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків).
Громадянин України для отримання інформації про джерела/суми отриманих доходів може звернутися особисто або через представника до державної податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до іншого контролюючого органу (державних податкових інспекцій в районах, містах, районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій, головних управлінь ДФС в областях). При цьому громадянин подає документ, що посвідчує особу.
Іноземці та особи без громадянства – до головних управлінь ДФС в областях, пред’являючи при цьому документ, що посвідчує особу, та засвідчений в установленому порядку його переклад українською мовою (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).
Представник додає до Заяви за формою №10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Якщо довірена особа є іноземцем або особою без громадянства, до документа, що посвідчує її особу, вона додатково додає засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) та копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).
Слід відмітити, що фізичною особою також може бути поданий до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (Заява за формою №10ДР) (далі – Запит). За результатами обробки такого Запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді.
Відповідь на Запит в електронному вигляді містить інформацію, зокрема, про суму виплаченого доходу, суму перерахованого податку, а також про дати прийняття/звільнення з роботи відповідно до податкових розрахунків за формою №1ДФ, які подаються податковими агентами до контролюючих органів.
Інформацію щодо електронного сервісу можна отримати на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці: Головна/Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді/ Електронні форми запиту та відповіді про доходи: http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/elektronni-formi-zapitu-ta-vidpovidi.
Отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру можна й у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету.
Крім того, згідно з приміткою до Заяви за формою №10ДР відомості про доходи накопичуються у Державному реєстрі, починаючи з 01 січня 1998 року, відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), які щокварталу подаються податковими агентами до територіальних органів ДФС. Інформація про доходи за останній звітний період надається через 50 днів після його закінчення.
Контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру.
З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі ДФСУ у ЗІР (категорія 140.06).
Як сплачувати ПДВ при отриманні послуг від нерезидента? – нагадування від ДФС
ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до наказу Мінфіна від 14.01.2011 р. №11 та наказу ДФС України від 10.04.2015 р. №267 «Про організацію оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Наказ №267), нарахування і сплата податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України здійснюються на бюджетний рахунок з кодом бюджетної класифікації 14010100 (після перекодування 14060100) «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».
Що стосується рахунку з кодом бюджетної класифікації 14060400 «Податок на додану вартість із імпортованих на територію України робіт, послуг», то на зазначений рахунок відповідно до наказу №267 спрямовуються виключно нарахування ПДВ з вартості послуг, отриманих особами, не зареєстрованими платниками ПДВ, від нерезидентів на митній території України за актами перевірок.
Що таке податковий номер платника податків? – роз'яснення від ДФС
ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що податковим номером платника податків є:
1. код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України для платників податків, які включаються до такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб – резидентів та нерезидентів);
2. реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за ная