У Дніпрі видали книгу «Спадкоємці Козацької слави»

До неї увійшли твори переможців та лауреатів конкурсу на військово-патріотичну тему імені Рема Суворова.

Цією книжковою новинкою до Дня журналіста України порадував Журфонд Дніпропетровської обласної організації НСЖУ.

Про конкурс імені Рема Суворова та нову книгу Міському сайту у Журфонді люб'язно розповіли таке:

«КОНКУРС, ЯКИЙ МОТИВУЄ БУТИ КРАЩИМ

До видання увійшли твори переможців та лауреатів конкурсу на військово-патріотичну тему імені Рема Суворова, надруковані у 2022 році, а також деякі роботи представлені на цей конкурс у 2023 році.

Анна ЄРЕМЕНКО, адвокат (Рада адвокатів Дніпропетровської області), кандидат юридичних наук, онука Рема Миколайовича Суворова:

Будь-який конкурс – це своєрідний екзамен на професійну придатність, а також можливість заявити про свої здібності та безумовно стимул для творчого злету. І не тільки.

Конкурс на військово-патріотичну тематику імені Рема Суворова має на меті як вшанувати пам’ять воїнів-журналістів старшого покоління, діяльність яких допомагала вижити, пройти крізь лихоліття Другої світової війни, кривавої жорстокої нацистської окупації та сталінських репресій, так і надихнути нас, сьогоднішніх, у запеклій борні протии російського агресора за свою свободу й гідність, за незалежність і державний суверенітет.

Водночас, конкурс – це можливість залучити колег для творчого змагання у висвітлюванні найактуальнішої теми сьогодення – самовідданість бійців ЗСУ, тероборони, Нацгвардії і волонтерів.

Таким чином, творче змагання має ще морально-етичну складову: номінанти конкурсу прикладами героїв своїх творів поширюють правду про події в Україні і закликають всіх нас, весь світ, робити все можливе заради нашої спільної перемоги та протистояти злу.

Отже, величезна вдячність за це всім, хто залучився до участі в конкурсі.

Дещо про творчість Рема Суворова. Сказати, що на рахунку цього письменника-фронтовика, журналіста більше десятка документально-публіцистичних книг, він відкрив для співвітчизників імена великої кількості ранішене відомих героїв-патріотів, – нічого не сказати. Як для професіонала, найкращому розумінні цього слова, для Рема Миколайовича не існувало недоступних тем. Коли він писав про людей «незримого фронту», про полководців і рядових «орачів» Другої світової війни, – обов’язково заповнював «білі плями» історії новими відомостями, докопувався до маловідомих або взагалі таких, що зберігаються за сімома печатками, фактів, навіть під грифом «Цілком таємно». Ці відомості одразу ж ставали надбанням суспільства. Він відкрив нам сучасного Данко – матроса Михайла Паникаху, який живим факелом, кинувся під танк. І ще в період забуття Семена Петлюри журналіст Рем Суворов хоробро дивився у вічі дійсності і мав чесність написати про нього великий історичний нарис, в якому дав об’єктивну оцінку цій людині. Коли на публікації про табір приречених на Соловках також було накладено табу, Рем Миколайович створив про його в’язнів приголомшливу документальну повість.

Отже, можно сказати, що Рем Суворов, за визначенням Канта, «мав мужність користуватися своїм розумом», і тепер може бути прикладом для молодих журналістів не лише щодо майстерності слова, а й прикладом правдивого висловлювання, вміння вибирати животрепетні, вічні теми для публікацій, утверджуючи їх силою моральної дієвості слова. Одним словом, присудження премії Рема Суворова в галузі журналістики за кращі твори героїчної і військово-патріотичної тематики стало навіть об’єктивною потребою.

У конкурсі за право носитизвання переможця і лауреата преміїімені Р. Суворова упродовж десяти років змагалося чимало провідних журналістів області. Деякі автори надсилали по декілька робіт, цілі збірки своїх творів, тому не всі, навіть талановиті роботи могли потрапити до номінантів. На думку журі, низка публікацій, присланих на конкурс, гідна того, щоб з ними ознайомилося велике коло читачів, тобто щоб вони набули нового життя і повернулися до читача в іншій, довговічній формі – книзі. Видавництво «Журфонд» підтримало цю ініціативу. З нею погодилися ми, спадкоємці Рема Миколайовича. Не можна допустити, щоб шедеври української журналістики канули в Лету. Тому в 2017 році з’явилась перша книга переможців та лауреатів конкурсу, і ось ми зараз маємо другу.

Незважаючи на те, що видання має скромний об’єм та наклад, адже війна вносить свої корективи, ми разом з обласною організацією – Національною Спілкою ЖурналістівУкраїни не маємо права чекати слушного часу, оскільки його не існує, коли мова йде зараз про втрати бійців, загибель мирних людей.

На завершення, наведу лише два рядки великого вірша Павла Кошаєва, присвяченого Рему Суворову: «Книги – вічний пам’ятник йому – Солдату слова та Громадянину».