Брянская колония

Поселок, образованный при Брянском металлургическом заводе в 1885 г. в западной части Екатеринослава, в непосредственной близости от самого завода.
Ныне это просп. Нигояна (быв. Калинина).

"...Засноване 1873 року Товариство Брянського рейкопрокатного, залізоробного і механічного заводу до 1880-х років уже настільки зміцніло, що задумало збудувати власний металургійний завод. Для побудови заводу обрали Катеринослав, де влітку 1885 року і було почато будівництво. Для забезпечення житлом службовців при заводах-велетнях тоді створювали спеціальні селища-колонії. Така колонія з тридцяти двох одноповерхових будинків з парканами та квітниками перед ними, названа Брянською, була збудована при Олександрівському Південно-Російському заводі.

Звичайно, при заводах засновували дві колонії: одну — для службовців і другу — для робітників. Брянське товариство, зваживши на наявність поруч великого міста, вирішило обмежити себе лише колонією службовців. А для робітників влаштували систему кредитування на будівництво. Саме завдяки системі кредитування довколо заводу швидкими темпами забудувались численні робітничі селища: Брянське, Чечелівка, Фабрика, Шляхівка...

...1901 року споруджуються нові більш комфортні будинки, як одноповерхові особняки, так і досить великі на два поверхи для холостих (тобто молодих) спеціалістів. А в межах колонії з'являється велика залізнична станція, названа на честь першого директора заводу — Горяїнове, яка обслуговувала не лише завод, а й потреби колоністів. На 1902 рік вже існує заводська аудиторія народних читань, а кількість учнів у школі сягає шестисот чоловік.
У 1907 році для неї будується нове приміщення, в якому нині розташована середня школа №36. Приблизно в цей же час перебудовується та розширюється лікарня, яку нині називають Другою Робітничою.

Дирекція заводу надавала перевагу іноземним спеціалістам перед вітчизняними. Ця тенденційність не дуже йшла на користь заводу. Але добре позначалася на колонії. Велика кількість французів та бельгійців надала їй неповторного шарму, який добре помічали сучасники. "Західноєвропейське невеличке містечко. Суцільний сад або лісок з правильно розташованими вулицями. Серед зелені миготять нарядні будиночки й грандіозні палаццо службовців і директора заводу", — такою бачили колонію на початку XX сторіччя, звичайно, додаючи, що вона є найкращим районом міста.

...1913 року в Росії відзначали 300-ліття дому Романових. В усіх найбільших містах країни були закладені для науки нащадкам храми-пам'ятники на честь Святого Миколая. В Катеринославі побудову церкви взяло на себе Брянське товариство. Загальний проект було складено єпархіальним архітектором Григорієм Туровцем. А проекти внутрішнього опорядження замовили петербурзькому архітекторові Є.Константиновичу. Розписував церкву відомий український художник Іван їжакевич. Завершили церкву 1915 року, коли вже гриміли гармати на фронтах Першої світової. І на освяченні її був Микола II, що приїхав просити кредитів на воєнні видатки. У музеї заводу Петровського ще й досі зберігаються вишивані рушники, на яких йому підносили хліб-сіль. Це чи не єдина згадка про позичені царю мільйони.
Сьогодні церква, відновлена у 1980-х під Органний зал, така ж гарна, як і в 1915 році..." (В.С. Старостін)