Оксана Стихи на заказ

23 лютого 2018, 11:29

ВІТАЮ! ВИ НАЙКРАЩІ У НАС, ЧОЛОВІКИ!

Не дивлячись на те, що проводяться дебати –
Чоловіків сьогодні усіх вітаю я!
Змогла іще з дитинства свого запам’ятати,
Як дідуся вітала в цей день моя сім’я.

Він говорив: «Нічого мені уже не треба!
Спасибі за повагу, мої онуки, вам!»
І наче посміхався легесенько до неба,
І місця не знаходив від радощі рукам…

А зараз розділились на «За» і «Проти» люди,
Нема другої теми вам для розмов хіба?
Ви б про заводик ртутний балакали усюди,
Який звести бажають – ось дійсно де журба!!!

В дитинстві я писала листівку: «Любий тато…»
Всі літери старанно виводила так я.
Назвати не зумію «Совком» оце я свято,
В словах закарбувалась пошана тих моя…

…Одні відзначать в жовтні, а другі – в грудні свято,
А треті поважають лютневий день… роки́!
Прекрасно те, що приводів сказати це багато:
«Вітаю! Ви найкращі у нас, чоловіки!»

У мене є три сина! За це спасибі Богу,
Три щастя, три надії, МОЇ Захисники!
Молюся, щоб стелила їм доля в мир дорогу,
Лише про них, рідненьких, усі мої думки!

До менших «зайчик прийде» увечері сьогодні,
І старший подарунок отримає свій теж.
Щасливі оченята зігріють дні холодні,
Відчую – материнське не має щастя меж!

Це більше, аніж свято… для мене особисто,
Бо зайвий раз синочкам «Я вас люблю» скажу.
Бо доля материнська – мов зоряне намисто,
Бо я любов’ю діток своєю бережу.

І в жовтні, і у грудні синів я привітаю,
І кожен день, як свято, бо діти поруч є.
Любов їм материнську свою в серця вплітаю,
І вірю, що цінують вони тепло моє.

Завдячую батькам я за звичай «поважати»,
Історія і пам'ять – не відають ціни.
Це більше, аніж свято – любові побажати,
Промовити ласкаво: «Зі святом вас, сини!»