Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Афиша
пт, 29 марта 2024
01:27

День відкритих дверей до 20-річчя музею «Літературне Придніпров’я»

Посмотреть афишу: День відкритих дверей до 20-річчя музею «Літературне Придніпров’я»

Музей «Літературне Придніпров’я» - філія Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І.Яворницького -  відкритий для відвідувачів у 1998 році в одному із найстаріших  у місті будинків. Будинок-пам'ятка історії та архітектури – є міською садибою, побудованою на початку 19 ст. Доля цієї унікальної  споруди пов’язана в своїй історії з  долями державних діячів С.Х.Контеніуса, І.М.Інзова, А.М.Фадєєва, письменників О.С.Пушкіна, М.А.Свєтлова, В.П.Підмогильного, П.А.Загребельного, О.Т.Гончара, художника М.С.Погрібняка, з діяльністю літературно-артистичного товариства ім. М.В.Гоголя, з багатьма громадськими і культурними подіями  двох століть.
В середині 1983 р. на базі Історичного музею був відкритий науково-дослідницький, експозиційний відділ літератури. Його головною метою стала робота по створенню регіонального літературного музею. Укомплектований чотирма молодими філологами, працюючи 35 років майже в незмінному складі, він за ці роки став колективом висококваліфікованих фахівців, які створили у Дніпрі новий центр культури зі своїм обличчям, з напрацьованими методиками, досвідом, результатами.
Історія музею «Літературне Придніпров’я» складається з двох етапів:
1. 1983 по 1998 роки. Період створення музею.
2. 1998 по 2018 роки. Відкриття музею для відвідувачів. Діяльність в умовах незавершеного ремонту-реставрації і відсутності експозиції.
Розпочавши роботу практично з нуля, фахівці вибудовували її відразу в усіх напрямках. Головним завданням було (втім, як і буде завжди) збирання колекції. Невелика за обсягом, але чудова за якістю, вона вже існувала завдяки Д.І.Яворницькому і фахівцям-попередникам у фондах Історичного музею. За роки роботи відділу колекція пам’яток літератури зросла до 35 тисяч експонатів
Одночасно із збиранням колекції йшла робота по вивченню історії літератури та культури краю, систематизації отриманої інформації. Це була робота в архівах, листування, особисті зустрічі, тотальне вивчення періодики, а також усіх прямих і опосередкованих джерел, важливі результати цієї роботи увійшли в картотеки, каталоги, науковий архів. Наступним етапом стали систематизація, осмислення отриманих знань і головне – створення наукової експозиційної документації музею. Був задуманий літературний музей у формі літературного твору. За жанром – романтична поема. Для нового літературно-музейного твору були розроблені сюжет, композиція, система образів. Концепція отримала високу оцінку фахівців і була затверджена.
З першого року роботи молодий колектив намагався заявити про створюваний літературний музей, і з цією метою випробував ряд таких музейних форм, як проведення виставок, науково-літературних, літературно-музичних вечорів і читань, зустрічей з письменниками, діячами культури, вченими-гуманітаріями. Базовим майданчиком для реалізації проектів у ті роки були зали Історичного музею, театрів, бібліотек, аудиторії учбових закладів.
Вже тоді були зроблені у виставкових залах Історичного музею великі, програмні для створюваного літературного музею, виставки: «Літературне Придніпров’я» (1984), «З історії літератури Придніпров’я» (1985), «Тарас Шевченко і Придніпров’я» (1989, 1994), «Поет і місто на Дніпрі» (до ювілею О.С.Пушкіна) (1989),  «Олені Ган присвячується…» (1990), «Вісник Світла» (присв. О. П.Блаватській) (1991), «Космос Олеся Гончара» (1993), а також більше тридцяти інших тематичних і портретних експозицій.
Привернули увагу громадськості у ті роки літературні вечори, присвячені Т.Г.Шевченко, О.С.Пушкіну, О.А.Ган, І.І.Манжурі, В.П.Підмогильному, М.А.Свєтлову, О.Т.Гончару, І.Г.Сокульскому. В ході підготовки цих та інших вечорів і літературних читань фахівці використовували як базовий майданчик для реалізації проектів уже згадувані виставки в залах ДІМ, а також створювали експрес-виставки на виїзних вечорах.
Сценарії вечорів уже тоді писалися як оригінальні музично-драматичні твори і розігрувалися, як правило, професіоналами та студентами. Фахівці відділу протягом усіх років роботи брали та беруть активну участь у наукових форумах, конференціях з доповідями. Створюють також науково-просвітницькі статті  для газет і журналів регіону та України, готують окремі сюжети і цикли передач на радіо і телебаченні.
Так накопичувався досвід, складались традиції створюваного музею.
Важливим для розуміння характеру і особливостей формування й розвитку  літературного музею Придніпров’я є творчі і товариські взаємовідношення його співробітників з представниками наукової і творчої інтелігенції, перш за все письменниками, але також  вченими, краєзнавцями, художниками, музикантами, акторами, архітекторами, колекціонерами, колегами-музейниками. Широкі контакти дозволяють фахівцям усі роки проводити наукові і науково-культурні заходи за підтримки, активної участі професіоналів усіх гуманітарних напрямків. Вони дають можливість залучати до роботи кращих фахівців, створювати спільні проекти (наприклад, товариські відносини з одним із кращих художників Придніпров’я С.Я.Алієвим-Ковикою дозволили створити серію музейних афіш, яка одержала перемогу на Всеукраїнському музейному фестивалі у номінації «Презентаційні видання»).
Але найважчим було отримати  та відремонтувати (при наявності всіх необхідних рішень) будинок. На 5 років затягнулася передача на баланс. А потів вже розгорнувши ремонтні роботи, музейники тричі відбивали спроби рейдерських захватів будинку. Але фінансування ремонтно-реставраційних робіт здійснювалося уривками. Кошти виділялися мізерні, підрядні будівельні організації були слабкими. Роботи йшли повільно, часто і надовго зупинялися. Часом ситуація ставала просто розпачливою. Тоді музею пощастило знайти підтримку в особі АКБанку “Слов’янський”, його віце-президента Б.М.Фельдмана і голови Регіонального благодійного фонду підтримки розвитку культури Придніпров’я С.А.Заславського. Значне фінансування на умовах меценатства дозволило продовжити ремонтно-реставраційні роботи. На жаль, в силу обставин, у кінці 1997 року співпраця з банком “Слов’янським” перервалася. Роботи залишились не завершеними.  Після десяти років ремонтних робіт перед музеєм встала дилема: знову шукати гроші і ще на декілька років відкласти відкриття музею або відкрити його частково. Ситуація кінця 1990-х була такою, що, маючи реальну загрозу втрати будинку в умовах безпрецедентно брутальної і відвертої боротьби за власність у самому центрі міста,  музей змушений був форсувати терміни відкриття і зробити його реально діючим в незавершеному вигляді (роботи на другому поверсі будинку, в умовах відсутності коштів, були незавершені).
У січні 1998 року було прийняте рішення про поетапне відкриття музею “Літературне Придніпров’я”. Таким чином, від задуму до його практичної реалізації довелося пройти довгий п’ятнадцятилітній шлях праці і боротьби за ідею, за Будинок, за музей.
Музей “Літературне Придніпров’я” був відкритий для відвідувачів 24 травня 1998 р. В той час у музеї був експозиційно освоєний лише один зал і в ньому відкрита  виставка «Сторінки літературної історії краю». Виставка являла собою чотири портрети письменників, поданих через їх кабінети (мініатюрний «похідний» кабінет О.А. Ган кінця 1830-х рр.; редакційний кабінет О.І. Єгорова, який видавав в 1880-р газету «Степь»; імпровізований кабінет юного поета Д.Б. Кедріна 1920-х; «кабінет за грубкою» в сільській хаті молодого письменника-студента О.Т. Гончара кінця 1940-х). Виставка проіснувала сім років. Вона  сподобалася відвідувачам, і зараз створено її продовження: “Сторінки літературної історії Придніпров’я – 2”. Ця, нова виставка, розповідає про найвідоміші літературні об’єднання ХІХ – ХХ ст.
Обставини долі музею “Літературне Придніпров’я” зіграли значну роль у розвитку ряду форм його роботи, особливо виставкової і науково-просвітницької. Уже в перші місяці роботи були освоєні і перетворені у виставкові й інші  зали першого поверху. Але головної експозиції не було. Вона повинна була б розміститися на другому поверсі, який залишався не відремонтованим. Фахівці форсували події, перетворивши проблему в своєрідну особливість музею. Другий поверх став експериментальною зоною (музейним полігоном, музейною лабораторією) і був відкритий для відвідувачів виставкою молодих художників і поетів. Тут відбуваються культурологічні дійства (в палітрі від літературних вечорів і концертів класичної музики до авангардних культурологічних містерій, інсталяцій, вистав, майстер-класів, де використовуються досягнення комп’ютерної, візуальної, аудіотехніки). Гостями виставок і вечорів другого поверху були члени урядів і дипломати, знамениті письменники, музиканти, художники і вчені, яким більше за все  подобається ця незвична авангардна атмосфера.  Так літмузей  розробив і реалізує програму діяльності в незвичних, по суті екстремальних умовах.
Музей «Літературне Придніпров’я» проводить на рік  20 -25 виставок і до 50-ти різноманітних науково-просвітницьких заходів. За двадцять  років роботи створено понад 500 літературних і культурологічних експозицій, проведено більше 1000 літературних і музичних вечорів, зустрічей з письменниками, презентацій книг і творчих проектів.
Етапними стали виставки, присвячені Т.Г.Шевченку, В.П.Підмогильному, М.О.Волошину, В.П.Домантовичу, О.С.Пушкіну, Г.С.Мазуренко, М.І.Жуку, І.Г.Сокульському, О.Т.Гончару, Д.І.Яворницькому, придніпровським казкам, альманаху «Пороги», діячам культури кінця ХІХ - початку ХХ ст. і 1960-х. Створена велика серія виставок, присвячених творчості художників, фотохудожників, народних майстрів Придніпров'я. Однією з важливих тем діяльності музею стала дитяча творчість, творчість молодих. Тематичні зустрічі і вечори набули завершеної форми вистави, дійства, свого роду музейної містерії.
У відсутність основної експозиції, в устремлінні заявити про новий  центр культури, темп роботи був  максимально прискореним, в роботу внесені багатоманітність форм і прийомів. Експеримент і поєднання в одному заході різноманітних методів стали відмінною рисою, візитною карткою музею.
2007 музей розпочав новим експериментом, який одержав назву «Середи в літературному музеї». Вже 11 років музей працює до восьмої години вечора. На цей день  призначаються відкриття виставок, проведення вечорів, культурологічних фестивалів і конкурсів. У музеї працюють поетичний молодіжний клуб, клуб молодих письменників-фантастів, філософський клуб.  Роботу з молодими музей вважає приоритетною в усіх галузях діяльності, створюючи їм максимально комфортні умови для самореалізації.
Безсумнівним успіхом музею стала здатність не тільки вижити, а й заявити про себе в непростих умовах, творчо освоїти весь простір будинку, в тому числі зали і приміщення, які залишилися не оздобленими. Не маючи можливості втілити наукову концепцію постійної експозиції повністю, фахівці показують її фрагменти, окремі сюжети, наче відкриваємо окремі сторінки великої книги історії літератури Придніпров'я.
Наукові співробітники літературного музею за ці роки стали провідними фахівцями на Придніпров'ї в області літературного краєзнавства, культурології. Надзвичайно важливим і в науково-дослідницькому і в науково-просвітницькому напрямках результатом двадцятилітньої роботи фахівців музею стала книга «Літературне Придніпров’я» (2005). Два томи обсягом понад півтори тисячі сторінок – це підручник-хрестоматія з літературного краєзнавства, за яким сьогодні навчаються школярі і студенти в усіх середніх навчальних закладах  області.
Дуже приблизний підрахунок наукових і науково-популярних статей, сюжетів на телебаченні і радіо чотирьох фахівців літмузею нараховує понад дві тисячі.
Гордістю музею є сформована наукова бібліотека (понад 15 тис. томів)  і значний науковий архів, без яких не мислимий сучасний музей.
В ході дослідницьких і експозиційних робіт фахівців літмузею виокремився музейний сюжет, і, сформувавшись, став темою Музейного Центру О.П.Блаватської та її родини, який нині розвивається в лоні Історичного музею.
Сьогодні можна ствердити, що музей «Літературне Придніпров’я» відбувся. Сформовано його імідж,  росте авторитет в Україні
Фахівці все роблять для того, щоб музей «Літературне Придніпров'я» був живим організмом, а не «лавкою древностей». Відтворюючи історію, він спрямований в майбутнє. Від інформаційного, дидактичного, статичного музею старого типу до світського храму, з його таїнствами і містеріями.  Мета музею – постійно відображувати різноманітність перевтілень, всю палітру, всі аспекти  культурологічного процесу на Придніпров'ї.

В цьому ювілейному році Обласна рада Дніпра запланувала проведення в музеї «Літературне Придніпров’я» протиаварійних ремонтних робіт: заміну даху й гідроізоляцію фундаменту будівлі-памятки, виділивши на ці роботи 1млн. 800 тис. грн.
18 травня, у Міжнародний день музеїв і на передодні ювілею музею «Літературне Придніпров’я», голова обласної ради Г.О.Пригунов відвідав музей. Він  обговорив з фахівцями найближчі та подальші плани по ремонту, відтворенню первісного вигляду фасаду музею, заміни вікон, завершенню робіт на другому поверсі, осучаснення території й створення справжнього літературного дворику, аби проводити виставки просто неба, відкрити тут літературне кафе, букіністичний магазин. Г.О.Пригунов дав завдання фахівцям створити документацію для проведення усіх робіт за самими сучасними технологіями.  Голова обласної ради наголосив: «Гроші, які ми спрямовуємо на розвиток культури, — це не подарунок музеям. Це кошти, які надходять від податків мешканців області. Усі разом ми маємо зберегти нашу культурну спадщину і гідно донести її до майбутніх поколінь!».




  

Gorod.dp.ua не несет ответственности за содержание опубликованных на сайте пользовательских рецензий, так как они выражают мнение пользователей и не являются редакционным материалом.

Gorod`ской дозор | Обсудите тему на форумах | Разместить объявление

Примітка:
У розкладі можливі зміни. Будь ласка, уточнюйте інформацію за телефонами закладів, в яких відбуваються зазначені події.
Час сеансів у кінотеатрах може змінюватися без попередження!
Зверніть увагу, що зміна репертуару в кінотеатрах відбувається по четвергах.

Експорт афіші

copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте